Рішення

від 15.06.2020 по справі 120/1539/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 червня 2020 р. Справа № 120/1539/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Фермерського господарства "ДАЖБОГ-Г" (код ЄДРПОУ: 42562367, адреса: вул. Центральна, 257, с. Рогізка, Чечельницький район, Вінницька область, 24815)

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21036), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053)

про: визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Фермерське господарство "ДАЖБОГ-Г" (код ЄДРПОУ: 42562367, адреса: вул. Центральна, 257, с. Рогізка, Чечельницький район, Вінницька область, 24815) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21036), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підтвердження податкового обліку господарських операцій згідно з договором поставки № 17/07/19-1 від 17.07.2019 року Фермерським господарством "ДАЖБОГ-Г" виписано податкову накладну № 1 від 20.11.2019 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказана податкова накладна прийнята відповідачем, проте її реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

На думку позивача, ним надано всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, однак рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1362847/42562367 від 19.12.2019 року відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, з метою його скасування та зобов`язання Державної податкової служби України вчинити певні дії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.04.2020 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Враховуючи те, що платник податку не надав письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена, зокрема, первинні документи щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання-передачі товарів та банківські виписки з особових рахунків комісія, на думку відповідача, при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних діяла на підставі, та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Позиція Державної податкової служби України з приводу заявлених позовних вимог, викладена у відзиві на адміністративний позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні даного позову. Зокрема зазначає, що відповідно до пункту 23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Оскільки, на момент прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач не виконав усіх умов визначених чинним законодавством та не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції, комісія, на думку представника відповідача, при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних діяла на підставі, та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що Фермерське господарство "ДАЖБОГ-Г" - є юридичною особою, зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.02.2019 року.

Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; код КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; код КВЕД 01.29 Вирощування інших багаторічних культур; код КВЕД 01.50 Змішане сільське господарство; код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; код КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність; код КВЕД 10.81 Виробництво цукру; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; код КВЕД 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

17.07.2019 року між Фермерським господарством "ДАЖБОГ-Г", як постачальником, та Приватним підприємством "Фенікс Агро", як покупцем, укладено договір поставки № 17/07/19-1, згідно з яким постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати: зернові культури, найменування, кількість, якість, умови та строки поставки, ціна за одиницю та загальна вартість якого зазначається у специфікації та/або видатковій накладній, які являються невід`ємними частинами даного договору.

Згідно з підпунктом 3.8 пункту 3 вказаного договору сторони домовились та погодили, що покупець здійснює оплату суми, що дорівнює сумі податкового кредиту з ПДВ, з моменту виконання постачальником відповідних зобов`язань щодо складання та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до зазначеного договору та специфікації № 1 від 20.11.2019 року позивач зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити кукурудзу врожаю 2019 року загальною кількістю 70,9 тон +/- 10% за вибором покупця, загальною вартістю 257012,50 грн. у тому числі ПДВ 20 %.

20.11.2019 року позивачем поставлено покупцеві кукурудзу врожаю 2019 року.

Станом на дату виникнення спірних правовідносин, покупець здійснив позивачеві часткову оплату вартості поставленого товару у розмірі 210000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 %), що підтверджується платіжним дорученням № 698 від 21.11.2019 року та заключною випискою банку за 21.11.2019 року.

На виконання умов вказаного договору та відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем складено податкову накладну № 1 від 20.11.2019 року, на підтвердження реалізації кукурудзи врожаю 2019 року у кількості 70,9 тон на загальну вартість 257012,22 грн. (у томі числі ПДВ - 42835,37 грн.), та засобами електронного зв`язку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана податкова накладна доставлена до контролюючого органу, документи прийнято, однак реєстрацію зупинено, що підтверджено квитанцією від 02.12.2019 року. Підставами зупинення реєстрації визначено те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". У зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На підтвердження здійснення вищевказаної господарської операції, Фермерським господарством "ДАЖБОГ-Г" направлено на адресу Головного управління ДПС у Вінницькій області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 2 від 12.12.2019 року з поясненнями та відповідним пакетом документів.

Так, позивачем, на підтвердження реальності здійсненої господарської операції, надано наступні копії документів:

- договір поставки № 17/07/19-1 від 17.07.2019 року;

- рахунок № 1-00000009 від 20.11.2019 року;

- видаткова накладна № 1-00000006 від 20.11.2019 року;

- платіжне доручення № 698 від 21.11.2019 року;

- виписка з банку за 21.11.2019 року;

- витяг з реєстру платників податку на додану вартість, відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 03.4-08/240-18 від 30.11.2018 року;

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.10.2018 року;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.04.2019 року;

- відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 186722545 від 29.10.2019 року;

- статут позивача;

- акт № 1 від 01.11.2019 року контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі сільгосппродукції;

- накладна на приходування продукції на склад № 1-00000003 від 05.10.2019 року;

- накладну на приходування продукції на склад № 1-00000004 від 26.10.2019 року;

- видаткова накладна № 115 від 28.02.2019 року про отримання насіння кукурудзи;

- рахунок на оплату № 17 від 28.01.2019 року на оплату насіння кукурудзи;

- договір купівлі-продажу № 17 від 14.01.2019 року про купівлю насіння кукурудзи;

- письмові пояснення до податкової накладної № 2 від 21.11.2019 року;

- товарно-транспортна накладна № 1 від 20.11.2019 року;

- товарно-транспортна накладна № 2 від 20.11.2019 року;

- звіт про площі та валові збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду;

- звіт про використання добрив та пестицидів.

За результатами розгляду документів, 19.12.2019 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1362847/42562367 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 20.11.2019 року, оскільки платником податків не надано копій документів, а саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

27.12.2019 року рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1362847/42562367 від 19.12.2019 року оскаржено позивачем до Державної податкової служби України.

08.01.2020 року відповідачем прийнято рішення № 163/42562367/2 за результатами якого скаргу залишено без задоволення та рішення № 1362847/42562367 від 19.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 20.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, з метою його скасування та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вказаних вище норм законодавства, позивачем виписано податкову накладну № 1 від 20.11.2019 року та засобами електронного зв`язку направлено контролюючому органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 341), (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За правилами пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117, чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

На час виникнення спірних правовідносин, Критерії ризиковості платника податку були визначені листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року № 1962/99-99-29-01-01 (не зареєстрованого у Міністерстві Юстиції України), відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 якого, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

У той же час, слід зазначити, що рішення, яким віднесено позивача до переліку ризикових платників, у матеріалах справи відсутнє.

Відповідно до вимог пунктів 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

У порушення вказаних норм, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 02.12.2019 року не зазначено за якою саме підставою позивача з вказаних у підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначеної норми Порядку № 117 слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, яких не вистачає для підтвердження реальності господарських операцій.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, на підтвердження господарської операції щодо податкової накладної № 1 від 20.11.2019 року Фермерським господарством "ДАЖБОГ-Г" надано список підтверджуючих документів, передбачений пунктом 14 Порядку № 117

Відповідно до пункту 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 117 ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Пунктом 18 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Положеннями пункту 20 Порядку № 117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з квитанцією від 02.12.2019 року вбачається, що контролюючим органом за результатами оброки складено висновок про відповідність податкової накладної вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". У зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відтак, негативні наслідки для платника податків у даній справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості платника податку, встановлених листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року № 1962/99-99-29-01-01, які не відноситься до нормативних актів та не можуть встановлювати нові правила поведінки для платника податку або обмежувати існуючі.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Суд наголошує, що контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Однак, відповідачем мало місце порушення вимог Порядку № 117, оскільки у вказаній квитанції чітко не зазначено, які саме копії документів пропонується надати позивачу, які у свою чергу були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації на підставі Критеріїв ризиковості платника податку, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З вказаного вбачається, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, яка узгоджується із фактичними даними.

При цьому, оскаржуване рішення № 1362847/42562367 від 19.12.2019 року про відмову в реєстрації поданої позивачем податкової накладної № 1 від 20.11.2019 року не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містять загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку). Натомість, підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, оскаржуване рішення не містить.

Суд звертає увагу, що відповідачем не спростовано те, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, та надав податковому органу письмові документи, що підтверджують реальність здійснення операцій по ним.

Зауважень до документів, їх розміру, формату або інших зауважень, які пояснювали неможливість оброблення документів відповідачами не зазначено.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню про відмову в реєстрації податкової накладної суд зазначає, що воно є необґрунтованим, з нього не вбачаються дійсні та об`єктивні підставі для відмови у реєстрації податкової накладної, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови у такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи не встановлено. Позивачем надано необхідні документи та пояснення до податкової накладної № 1 від 20.11.2019 року.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято необґрунтовано, з порушенням вимог зазначених нормативно-правових актів, без зазначення у ньому мотивів його прийняття, відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення підлягають до задоволення.

При цьому, суд наголошує, що у цій справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірну податкову накладну, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Разом із тим, щодо повідомлення відповідача у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, суд вважає за необхідне зазначити таке.

07.11.2018 року набув чинності Закон України "Про електронні довірчі послуги", який визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки - апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які реалізують криптографічні алгоритми генерації пар ключів та/або створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Частиною третьою статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" встановлено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до частини 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Електронні дані з накладеним електронним цифровим підписом, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом України "Про електронні довірчі послуги" електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Враховуючи викладене суд зазначає, що звичайний електронний підпис залишається дійсним та визнається упродовж двох років з дати набрання чинності Закону України "Про електронні довірчі послуги", тобто до 07.11.2020 року. Таким чином, використання наразі позивачем електронного підпису розміщеного на незахищеному носії інформації не спричиняє жодних правових наслідків для нього та для операцій, в яких безпосередньо використовується такий електронний підпис.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 1 від 20.11.2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку № 117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим, відповідно до пункту 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/ розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 1 від 20.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1362847/42562367 від 19.12.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 20.11.2019 року, подану на реєстрацію Фермерським господарством "ДАЖБОГ-Г" 02.12.2019 року.

Стягнути на користь Фермерського господарства "ДАЖБОГ-Г" судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 1051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Стягнути на користь Фермерського господарства "ДАЖБОГ-Г" судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 1051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фермерське господарство "ДАЖБОГ-Г" (код ЄДРПОУ: 42562367, адреса: вул. Центральна, 257, с. Рогізка, Чечельницький район, Вінницька область, 24815);

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21036);

Відповідач 2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Рішення у повному обсязі виготовлене: 15.06.2020 року

Суддя Чернюк Алла Юріївна