справа № 361/8990/19
провадження № 2/361/1518/20
22.04.2020
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
22 квітня 2020 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М., за участю секретаря Зазимко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДВЕЛ» про визнання припиненими трудових відносин,
в с т а н о в и в :
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, враховуючи уточнення позовних вимог (а. с. 37-38), просила визнати припиненими на підставі ст. 38 КЗпП України трудові відносини між нею і Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДВЕЛ» (далі - ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» або Товариство) відповідно до поданої нею 16 вересня 2016 року заяви про звільнення за власним бажанням.
В обґрунтування позову зазначала, що 01 травня 2013 року вона була прийнята на роботу на посаді начальника відділу продажів у ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» , з 02 липня 2013 року знаходилася на лікарняному, після цього в декретній відпустці, у подальшому вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після закінчення даної трирічної відпустки, вона вирішила звільнитися з роботи у ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» , однак цього Товариства за адресою місця його знаходження не виявилося, на телефонні дзвінки ніхто не відповідав.
16 вересня 2016 року на адресу ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» та його керівника рекомендованим листом поштою вона направила заяву, у якій просила на підставі ст. 38 КЗпП України звільнити її з роботи за власним бажанням. Однак жодної відповіді від відповідача ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» вона не отримала. Для розшуку Товариства та допомоги у вирішенні питання щодо припинення трудових відносин із відповідачем ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» неодноразово зверталася до Прокуратури, Головного управління держпраці у Київській області, на Урядову гарячу лінію, однак знайти дане Товариство їй не вдалося. Посилалася на те, що перебування у трудових відносинах із відповідачем порушує її право на вільний вибір праці, перешкоджає працевлаштуватися на роботу в інші компанії, їй не нараховується трудовий стаж, не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду України.
У зв`язку з відсутністю відповідача ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» за адресою місцезнаходження, звільнитися з роботи за власним бажанням на підставі поданої нею 16 вересня 2016 року заяви вона не може, тому змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій, посилаючись на те, що на даний час вона не має можливості влаштуватися на роботу, на її утриманні знаходяться двоє дітей, перебування у трудових відносинах із ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» порушує її права та перешкоджає їй стати на облік до Державної служби зайнятості для отримання допомоги по безробіттю, відповідач за зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресою місця знаходження: місто Київ, вулиця Панаса Любченка, буд. 15, відсутній, її звернення до державних установ для розшуку вказаного Товариства виявилися безрезультатними, просила суд задовольнити заявлені нею позовні вимоги та розглянути справу за її відсутності. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» повторно у судове засідання не з`явилося, про дату, час і місце розгляду справи, повідомлялося судом належним чином за адресою місцезнаходження, про причини неявки суд не повідомило, відзив на позов і заява про розгляд справи за його відсутності до суду теж не надходили.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
За змістом положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що 01 травня 2013 року позивача ОСОБА_1 на підставі наказу № 4В0000000 прийнято на роботу на посаді начальника відділу продажів ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» (код ЄДРПОУ 38516241), що підтверджується записом № 10 у трудовій книжці позивача.
16 вересня 2016 року ОСОБА_1 , маючи намір звільнитися з роботи з даної посади, направила ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» за місцем його знаходження за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом поштою заяву, у якій просила звільнити її з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
Будь-якої відповіді на заяву від відповідача ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» позивач ОСОБА_1 не одержала.
Не отримавши від відповідача ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» жодної відповіді на подану 16 вересня 2016 року заяву про звільнення з роботи, позивач ОСОБА_1 зверталася до Прокуратури Київської області, Головного управління Держпраці у Київській області, Київського обласного центру зайнятості за допомогою у вирішенні питання щодо звільнення її з роботи у Товаристві.
Із відповідей, наданих зазначеними вище державними органами, вбачається, що з метою проведення перевірки додержання ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» вимог законодавства про працю головним державним інспектором Управління держпраці у Київській області здійснено виїзд за місцем знаходження даного Товариства за адресою: АДРЕСА_1 , проте відповідача за цією адресою не виявлено.
Позивач ОСОБА_1 , вважаючи, що подальше перебування у трудових відносинах із відповідачем ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» , порушує її права на вільний вибір праці та у зв`язку з відсутністю Товариства за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань : АДРЕСА_2 Київ, АДРЕСА_1 , вживала дій щодо його розшуку, проте вони виявилися безрезультатними, тому з метою захисту порушених прав вона звернулася до суду з цим позовом.
У ч. ч. 1, 2 ст. 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням вказаної норми, Конституційний Суд України у своїх Рішеннях від 07 липня 2004 року у справі № 1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року у справі № 1-16/2007 та від 29 січня 2008 року у справі № 1-5/2008 вказав на те, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.
Відповідно до вимог ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.
Трудові відносини всіх працівників регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України). Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (ст. 1 КЗпП України).
Згідно із приписами ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
У ч. 2 ст. 22 КЗпП України встановлено, що відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Підстави припинення трудового договору встановлені у ст. 36 КЗпП України.
Однією із визначених ст. 36 КЗпП України підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. ст. 38, 39 КЗпП України).
За змістом ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КЗпП України якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Згідно із п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань та є обов`язковими відомостями при реєстрації юридичної особи.
У ст. 93 ЦК України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням відповідача ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» , код ЄДРПОУ 38516241, є така адреса: місто Київ, вулиця Панаса Любченка, буд. 15.
Судом встановлено, що 16 вересня 2016 року на зазначену адресу місцезнаходження відповідача ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» позивач ОСОБА_1 направила рекомендованим листом поштою заяву про звільнення з роботи з посади начальника відділу продажів ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, тобто висловила своє бажання щодо припинення роботи у даному Товаристві.
Враховуючи зазначені норми закону, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 належним чином, у визначеному законом порядку повідомила відповідача ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» за місцем знаходження юридичної особи за вказаною адресою про намір припинити трудові відносини та звільнитися з роботи за власним бажанням, про що 16 вересня 2016 року направила відповідачу відповідну заяву.
У подальшому після спливу строку попередження (двох тижнів) з дня подачі зазначеної вище заяви ОСОБА_1 роботу на посаді начальника відділу продажів ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» не продовжила та вимагає розірвати укладений 01 травня 2013 року між нею і Товариством трудовий договір.
Проте, відповідач ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» всупереч вимогам закону та у порушення прав позивача ОСОБА_1 на припинення трудових відносин та звільнення з роботи з ініціативи працівника за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, жодних дій не вчинило, наказ про звільнення останньої з роботи не видало, у зв`язку з чим вона звернулася до суду.
Датою припинення ОСОБА_1 трудових відносин із ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» та звільненням її з роботи з посади начальника відділу продажу Товариства, суд вважає 30 вересня 2016 року, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України наказ про звільнення позивача з роботи відповідач повинен був видати через два тижні після подачі нею 16 вересня 2016 року заяви про звільнення з роботи за власним бажанням.
За змістом ст. ст. 221, 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідач ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» будь-яких заперечень на позов ОСОБА_1 та доказів на спростування заявлених позивачем вимог до суду не подавало.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_1 не бажає працювати на посаді начальника відділу продажів ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» , про що надала 16 вересня 2016 року цьому Товариству заяву, у зв`язку із відсутністю останнього за місцезнаходженням розірвати у визначеному порядку трудовий договір вона не має можливості з незалежних від неї причин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання припиненими її трудових відносин із ТОВ «ТРЕЙДВЕЛ» на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню.
Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний нею спосіб захисту направлений на відновлення трудових прав ОСОБА_1 , гарантованих їй Конституцією України.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 - 265, 280, 284 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити.
Припинити з 30 вересня 2016 року трудові відносини між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДВЕЛ» (код ЄДРПОУ 38516241, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Панаса Любченка, буд. 15) на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України згідно із заявою від 16 вересня 2016 року про звільнення з роботи за власним бажанням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Дутчак І. М.
Суд | Броварський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2020 |
Оприлюднено | 16.06.2020 |
Номер документу | 89802296 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Броварський міськрайонний суд Київської області
Дутчак І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні