Рішення

від 15.08.2007 по справі 20/287пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/287пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.08.07 р.                                                                               Справа № 20/287пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.                                                                                                

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремстрой – 4”, м.Донецьк

до відповідача  Приватної виробничо-комерційної фірми „Донбасстройсервис”, м.Донецьк

про визнання права власності

За участю представників сторін:

від позивача Луценко В.А. – за довіреністю

від відповідача Заброда М.Л. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

           До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Ремстрой – 4”, м.Донецьк, із позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми „Донбасстройсервис”, м.Донецьк, про визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул. Камазовська, 11, а саме: будівлю складу з прибудовою, літера А-1, загальною площею 167,7 м2 ; будівлю складу з прибудовою, літера Б-1, загальною площею 62,1 м2 ; сарай, літера В, площею 39,7 м2 ; будівлю складу, літера Г-1, площею 148,6 м2 ; будівлю складу, літера І-1, площею 162,3 м2 ; навіс, літера К, площею 52,8 м2 ; навіс, літера Л, площею 88,3 м2 ; сарай, літера М, площею 16,9 м2 ; сарай, літера Н, площею 4,0 м2 ; 90,74 погонних метрів огорожі; 2711 м2 асфальтного замощення, та про зобов'язання відповідача не чинити позивачеві перешкоди у користуванні зазначеним майном.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 1/03 від 05.01.2003р.; акт прийому – передачі від 05.01.2003р.; лист про звільнення нежитлових приміщень та прилеглої до них території; лист № б/н від 12.07.2007р.; довідку № 16 від 25.07.2007р.; інвентаризаційну справу.

          Відповідач позовні вимоги не визнав, про що надав суду відзив на позовну заяву від 15.08.2007р., у якому посилається на той факт, що договір купівлі-продажу від 05.01.2003р., відповідно до якого було придбане спірне нерухоме майно, не був нотаріально посвідчений, а тому є недійсним з моменту його укладення та не породжує будь-яких правових наслідків для його сторін, в тому числі й переходу права власності на зазначене у ньому майно.

          Відповідачем долучені до матеріалів справи копії договору купівлі – продажу від 26.07.2002р., акту прийому – передачі від 26.07.2002р., інвентарних карток, прибуткових касових ордерів.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

          05.01.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ремстрой – 4”, м.Донецьк (Покупець), та Приватною виробничо-комерційною фірмою „Донбасстройсервис”, м.Донецьк (Продавець), був укладений договір купівлі-продажу № 1/03 (далі – договір).

          Пунктом 1.1 договору передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця спірне майно, а Покупець зобов'язується прийняти це майно та сплатити його ціну на умовах договору.

          Пунктом 2.1 договору передбачено, що предмет договору проданий за 16994,00 грн., які Покупець повинен сплатити Продавцю протягом 10 днів з дня підписання сторонами договору.

          Згідно до прибуткових касових ордерів № 2 від 06.01.2003р. та № 3 від 07.01.2003р. зазначену суму позивач сплатив відповідачеві.

          Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що Продавець передає Покупцю предмет договору, а Покупець приймає предмет договору після підписання договору на підставі акту прийому – передачі, підписаного сторонами. З дати підписання сторонами акту прийому – передачі обов'язок Продавця передати предмет договору Покупцю вважається виконаним і право власності на предмет договору переходить до Покупця.

          Відповідно до акту прийому – передачі від 05.01.2003р., Приватне підприємство Комерційна фірма „Донбасбудсервіс” передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Ремстрой – 4” приймає майно, а саме: будівлю складу з прибудовою, літера А-1, загальною площею 167,7 м2 ; будівлю складу з прибудовою, літера Б-1, загальною площею 62,1 м2 ; сарай, літера В, площею 39,7 м2 ; будівлю складу, літера Г-1, площею 148,6 м2 ; будівлю складу, літера І-1, площею 162,3 м2 ; навіс, літера К, площею 52,8 м2 ; навіс, літера Л, площею 88,3 м2 ; сарай, літера М, площею 16,9 м2 ; сарай, літера Н, площею 4,0 м2 ; 90,74 погонних метрів огорожі; ворота, 2711 м2 асфальтного замощення.

          Відповідно до договору купівлі – продажу майна від 26.07.2002р. та інвентаризаційних карток, зазначене майно раніше було придбане відповідачем у ТОВ „Торгово-промислова компанія „Смол”.

          Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до ст. 334 зазначеного кодексу, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

          У позовні заяві позивач стверджує, що відповідач не визнає його права власності на придбане за договором майно, самовільно зайняв приміщення позивача та використовує для власних потреб усе майно та асфальтове замощення.

          Позивач звертався до відповідача із листом від 03.07.2007р., у якому пропонував звільнити самовільно зайняті працівниками відповідача приміщення та звільнити територію підприємства позивача, посилаючись на договір купівлі – продажу від 05.01.2003р. № 1/03, але у листі відповідача № б/н від 12.07.2007р. йому було відмовлено, у зв”язку з тим, що договір купівлі-продажу від 05.01.2003р. № 1/03 нотаріально не посвідчений.

          Посилаючись на вищевказані обставини, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, та просить суд визнати за позивачем право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул. Камазовська, 11, а саме: будівлю складу з прибудовою, літера А-1, загальною площею 167,7 м2 ; будівлю складу з прибудовою, літера Б-1, загальною площею 62,1 м2 ; сарай, літера В, площею 39,7 м2 ; будівлю складу, літера Г-1, площею 148,6 м2 ; будівлю складу, літера І-1, площею 162,3 м2 ; навіс, літера К, площею 52,8 м2 ; навіс, літера Л, площею 88,3 м2 ; сарай, літера М, площею 16,9 м2 ; сарай, літера Н, площею 4,0 м2 ; 90,74 погонних метрів огорожі; 2711 м2 асфальтного замощення, й зобов”язати відповідача не чинити позивачеві перешкоди у користуванні зазначеного майна.

          Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 224 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час укладення сторонами договору від 05.01.2003р., за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

          Згідно із ст. 128 зазначеного кодексу, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

          Статтею 328 Цивільного кодексу України, який діє на час розгляду справи, встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Згідно із ч. 2 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

  Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором  або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

   Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

  Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

  Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Віповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.         

          Факт набуття позивачем права власності на спірне майно підтверджується наявними у справі копіями договору купівлі-продажу № 1/03 від 05.01.2003р., акту прийому – передачі від 05.01.2003р., довідки № 16 від 25.07.2007р., інвентаризаційної справи, прибутових касових ордерів.

          Відповідач позов не визнав, посилаючись на недійсність договору купівлі – продажу від 05.01.2003р. № 1/03, у зв'язку із тим, що він нотаріально не посвідчений, обставини, викладені у позовній заяві не спростував.

          Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, оскільки діючим на час укладання договору купівлі-продажу законодавством не було передбачено необхідності нотаріального посвідчення договорів даного типу, а перехід права власності пов'язано із моментом передання речі, а не з моментом нотаріального посвідчення договору.

           Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов слід задовольнити.

           Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, ст.ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 144 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 204, ч. 2 ст. 316, ст. ст. 321, 328, 334, 392, 655 Цивільного кодексу України, суд

                                                  В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремстрой – 4”, м.Донецьк, до  Приватної виробничо-комерційної фірми „Донбасстройсервис”, м.Донецьк, – задовольнити повністю.

          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Ремстрой – 4”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 03334374) право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул. Камазовська, 11, а саме: будівлю складу з прибудовою, літера А-1, загальною площею 167,7 м2 ; будівлю складу з прибудовою, літера Б-1, загальною площею 62,1 м2 ; сарай, літера В, площею 39,7 м2 ; будівлю складу, літера Г-1, площею 148,6 м2 ; будівлю складу, літера І-1, площею 162,3 м2 ; навіс, літера К, площею 52,8 м2 ; навіс, літера Л, площею 88,3 м2 ; сарай, літера М, площею 16,9 м2 ; сарай, літера Н, площею 4,0 м2 ; 90,74 погонних метрів огорожі; 2711 м2 асфальтного замощення.

          Зобов'язати Приватну виробничо-комерційну фірму „Донбасстройсервис”, м.Донецьк не чинити Товариству з обмеженою відповідальністю „Ремстрой – 4”, м.Донецьк перешкод у користуванні зазначеним майном.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оголошено 15.08.2007р.

Суддя                                                                                                        

Надруковано 3 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3. у справу

          Вик. Марченко Ю.О.