Рішення

від 10.06.2020 по справі 235/624/20

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 235/624/20

Номер провадження 2/235/644/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Гришинської сільської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач, будучи спадкоємцем першої черги за законом, спадщину після смерті матері прийняла з дотриманням ст. 1269 ЦК України. В юридичному оформленні прав власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 виникли перешкоди, а саме нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину з причини відсутності правовстановлюючих документів належності майна спадкодавцю. За захистом майнових прав позивач звернулася до суду.

Ухвалою суду від 03.02.2020 року за позовною заявою ОСОБА_1 порушено справу, між сторонами виникли матеріально-правові і процесуально-правові наслідки такого рішення; розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України.

Ухвалою суду від 25.03.2020 року проведено підготовче провадження по справі, призначено розгляд спірних відносин по суті.

На виклик до суду сторони не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 подала в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України заяву про розгляд справи в її відсутність на підставі поданих документальних доказів.

Відповідачем Гришинською сільською радою Покровського району Донецької області, в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявлено клопотання про проведення судового розгляду в відсутність представника органу місцевого самоврядування, заперечень по суті заявлених вимог не надано.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Красноармійськ Донецької області, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (відомості підтверджено копією паспорта - а.с. 9-10).

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 (родинні відносини підтверджено копією свідоцтва про народження - а.с. 11, копією свідоцтва про укладення шлюбу - а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла (підтверджено свідоцтвом про смерть - а.с. 6), в силу ч. 1 ст. 1220 ЦК України, після її смерті відкрилася спадщина.

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ОСОБА_2 за життя скористалася наданим ст. 1234 ЦК України правом на залишення заповіту.

Згідно заповіту, посвідченого 11.04.2017 року секретарем виконкому Гришинської сільської ради Покровського району Донецької області ОСОБА_2 на випадок смерті зробила розпорядження - земельну ділянку площею 5,79 гектарів, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Гришинської сільської ради Покровського району Донецької області, кадастровий номер 1422781100:02:000:0494, належну на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДН № 085332 заповіла ОСОБА_1 ; заповіт не відкликаний, не оспорений, є чинним (а.с. 13).

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Статтями 1268, 1269 ЦК України визначено порядок прийняття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до довідки Гришинської сільської ради Покровського району Донецької області № 639 від 05.06.2019 року ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 по день смерті, разом з нею була зареєстрована та проживала донька ОСОБА_1 (а.с. 29).

ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 у встановлений законом шестимісячний строк, з дотриманням ч. 2 ст. 1269 ЦК України подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56122106 від 13.05.2019 року Другою покровською державною нотаріальною конторою 04.12.2018 року заведено спадкову справу № 253/2018 за спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15).

13 травня 2019 року державним нотаріусом Другої покровської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, за яким ОСОБА_1 успадкована після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 земельна ділянка, розташована на території Гришинської сільської ради Покровського району Донецької області, цільове призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1422781100:02:000:0494 (а.с. 14).

Аналогічін відомості надано на запит суду в листі Другої покровської дердавної ноатріальної контори № 80/01-16 від 07.02.2020 року (а.с 63), Інформаційній довідці зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 59323300 від 07.02.2020 року (а.с. 64).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.01.2019 року державним нотаріусом Другої покровської державної нотаріальної контори вказано на неможливість видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , оскільки відсутні документи, які підтверджують склад спадкового майна, спадкоємцем не надано правовстановлюючий документ, право власності на домоволодіння не зареєстровано (а.с. 24).

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається в порядку встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Так, нотаріус, відмовляючи ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в постанові від 13.01.2019 року зазначає, що згідно п. 4.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердж. Наказом Міністерства юстиції України № 269/5 від 22.02.2012 року при видачі свідоцтва нотаріус обов`язково перевіряє склад спадкового майна, та за відсутності у спадкоємця необхідних документів роз`яснюється процедура вирішення питання визнання права власності в судовому порядку (п. 4.18 Глави 10 Порядку).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно довідки КП Бюро технічної інвентаризації № 715/01-02 від 12.06.2019 року станом на 01.01.2013 року будинок АДРЕСА_1 не зареєстрований; до відділу БТІ 26.06.1986 року звертався ОСОБА_3 для виготовлення паспорту, будинок збудував у 1979 році (а.с. 34).

Відповідно до довідки Гришинської сільської ради Покровського району Донецької області № 357/01-19 від 31.05.2019 року домогосподарство в„– б/н в с. Гришине в погосподарських книгах з 1971 року відкрите на ОСОБА_3 , 1937 року народження (а.с. 28).

З довідки Гришинської сільської ради Покровського району Донецької області № 1445 від 04.12.2018 року вбачається, що рішенням сесії № ІV/7-15 від 30.01.2003 року Про затвердження назв вулиць та номерів будівників по населеному пункту село Гришине та від 20.11.2015 року № УІІ/2-1 Про перейменування вулиць та провулків на території Гришинської сільської ради нумерація будинків, назви вулиць та провулків змінилась; будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 ; раніше числився в АДРЕСА_3 будинку - без номера (а.с. 25)

Відповідно до листа Покровської районної державної адміністрації Донецької області № 62 від 01.07.2019 року - в документах Гришинської сільської ради, які знаходяться на збереженні в архівному відділу інформації щодо будинку, розташованого в с. Гришино на ім`я ОСОБА_3 не має (а.с. 30).

Відповідно до листа відділу архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Покровської районної державної адміністрації Донецької області № 01-26 від 24.06.2019 року - документи щодо права власності, володіння, будування, отримання дозволу на будування, введення в експлуатацію будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 відсутні (а.с. 33).

В технічному паспорті на домобудівництво, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 зазначено наступну експлікацію будинку з господарськими будівлями та спорудами: А-1 житловий будинок 1979 р.будівн., а-1 прибудова 1979 р.будівн., а1-1 тамбур 1979 р.будівн., Б-1 літня кухня 1979 р.будівн., б-1 тамбур 1979 р.будівн., В-1 сарай 1979 р.будівн., Г-1 літній душ 1979 р.будівн., Д-1 убиральня 1979 р.будівн., Е-1 сарай 1979 р.будівн., Ж-1 сарай 1979 р.будівн., З-1 навіс 1979 р.будівн., пг-1 погріб 1979 р.будівн., И-1 гараж 1979 р.будівн., І вимощення 1979 р. будівн., огорожа № 1 2008 р.будівн., ворота № 2 2018 р.будівн., ворота № 3 2018 р.будівн., колодязь № 4 1979 р.будівн. (а.с. 17-19).

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування зазначено, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема, положенням ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

Суд, з урахуванням вищевказаного, зазначає, що законодавством чинним на момент завершення ОСОБА_3 будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не передбачалася обов`язкова державна реєстрація нерухомого майна.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до п. 63 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Крім того, згідно з п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердж. наказом Держбуду України від 24.05.2001 року за № 582/5773 об`єкти нерухомого майна побудовані до 1992 року до категорії самочинного будівництва не належать.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер (копія свідоцтва про смерть - а.с. 21).

Спірний будинок, побудований ОСОБА_3 відповідно до норм чинного на той час законодавства (норми вищевикладені) є об`єктом спадкування.

Частина 1 ст. 58 Конституції визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Частинами 1, 3 ст. 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше й регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. За змістом ч. ч. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК (2004 року) відносини спадкування регулюються нормами ЦК (2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше ІНФОРМАЦІЯ_5 . У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01.01.2004) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Згідно з роз`ясненнями, що викладену в постанові Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , - відносини спадкування регулюються правилами ЦК України в редакції 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004 року, а у разі відкриття спадщини до вказаної дати застосовується чинне на той час законодавство. Якщо ж спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК (в ред. 2004 року) і строк на її прийняття не закінчився до 01.01.2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

В узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування зазначено, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після ІНФОРМАЦІЯ_6 і не була прийнята ніким із спадкоємців, право на спадкування у яких виникло відповідно до норм ст. ст. 529-531 ЦК УРСР.

З урахування вказаного, з огляду на те, що спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , правове регулювання її прийняття здійснюється на підставі 524 - 564 ЦК в редакції 1963 року.

ОСОБА_3 за життя не скористався наданим статтею 534 ЦК України (в редакції 1963 року) правом на залишення заповіту, тому спадкування після його смерті здійснено за законом.

Статтями 529, 530 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачено дві черги спадкоємців за законом. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_2 (шлюбні відносини підтверджено копією свідоцтва про одруження - а.с. 20).

Згідно ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Згідно ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

З матеріалів справи встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла, в порядку ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.), його дружина ОСОБА_2 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. Так, згідно довідки Гришинської сільської ради Покровського району Донецької області № 1446 від 04.12.2018 року ОСОБА_3 , 1937 року народження постійно був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 по день своєї смерті; разом з ним зареєстрована та проживала дружина ОСОБА_2 , 1946 року народження по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23).

З урахуванням вищевикладеного, спірний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 успадкуваний ОСОБА_2 після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом з тим юридично право власності оформлено не було (за життя не отримано свідоцтво про право на спадщину).

Вказане на теперішній час перешкоджає отриманню ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового приживання в них. Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд зазначає, що право власності на нерухоме майно, а саме житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини не припинилося внаслідок її смерті.

Отримання позивачем ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на вказане домоволодіння дійсно неможливо з об"єктивних причин.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові за № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав констатує факт того, що відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

З урахуванням вказаного, суд задовольняє вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Вимог про відшкодування витрат за рахунок відповідача не заявлено.

На підставі ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1234, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Гришинської сільської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок А-1 загальною площею 59,7 квадратних метри, в тому числі житловою площею 34,2 квадратних метри, з прибудовою а-1 , тамбуром а1-1 , господарськими будівлями та спорудами: літня кухня Б-1 , тамбур б-1 , сараї В-1 , Е-1 , Ж-1 , літній душ Г-1 , убиральня Д-1 , навіс З-1 , потріб пг-1 , гараж И-1 , вимощення І, огорожа № 1, ворота № 2, № 3, колодязь № 4, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Згідно п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-ІХ від 30.03.2020 року строки визначені, зокрема, статтею 354 ЦПК України, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення - 10.06.2020 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Гришинська сільська рада Покровського району Донецької області, код ЄДРПОУ 04343085, адреса місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, с. Гришине, вул. Центральна, 116

Суддя: