Ухвала

від 11.06.2020 по справі 335/14489/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/14489/18 1-кс/335/2231/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 рокуслідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо неповернення вилученого під час обшуку майна в рамках кримінального провадження № 12018080000000345 від 16.11.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо неповернення вилученого під час обшуку майна в рамках кримінального провадження № 12018080000000345 від 16.11.2018 року, в якій заявник проситьзобов`язати слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12018080000000345 від 16.11.2018 року, повернути ОСОБА_3 майно вилучене 29.12.2019 року в результаті проведеного обшуку в приміщені за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 12 системних блоків та 12 моніторів.

Клопотання обґрунтоване тим, що29.12.2019 року в приміщені за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук та вилучено належні їй 12 системних блоків та 12 моніторів.

У лютому 2020 року заявник звернулася до слідчого із заявою про повернення вилученого майна, проте вилучене під час обшуку майно їй не повернуто.

Також їй відомо, що 13.01.2020 року слідчим у кримінальному провадженні була призначена комп`ютерно-технічна експертиза вилучених системних блоків та моніторів, строк якої на теперішній час закінчився, однак про її результати її як власника вилученого майна не повідомлено.

Станом на 13.05.2020 року слідчий та прокурор у кримінальному провадженні з клопотанням про арешт вилученого майна не зверталися.

Вказує,що вилучене майно не має ніякого відношення до кримінального провадження№ 12018080000000345 від 16.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

В судове засідання заявник не з`явилася, від її представника надійшла заява про розгляд клопотання за їх відсутності.

Слідчий в судове засідання не з`явися, про день та час слухання скарги повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки слідчого суддю не повідомив, заперечень з приводу поданої скарги не надав.

Статтею 22 КПК Українипередбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положеньст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду провадження повідомлялися належним чином, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їхньої участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за скаргою, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018080000000345 від 16 листопада 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

В ході виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України було встановлено, що незаконну діяльністю здійснюють за адресою АДРЕСА_1 , де розташований зал з ігровими автоматами.

Згідно інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відомості про право власності на приміщення, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1 , відсутнє.

29.12.2019 року в приміщенні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, буд. 47 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук, та вилучено майно, яке просить повернути заявник.

Крім того, 30.12.2019 року в порядку ст.ст. 98, 110 КПК України постановами слідчого у кримінальному провадженні вище вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та на підставі постанови слідчого від 13.01.2020 року у кримінальному провадженні призначено комп`ютерно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання чи містять на наданих на дослідження об`єктах програмне забезпечення „ІС Соnnect „Mega Superomatic.

Також слідчим суддею встановлено, що арешт на вилучене в ході обшуку майно не накладався.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

За викладених обставин вбачається, що скаргу подано уповноваженою особою, в передбачений законом спосіб та з урахуванням правил територіальної підсудністю для розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які розглядаються слідчим суддею місцевого суду за місцем розташування органу досудового розслідування, що регламентовано ч. 1 ст. 306 КПК України.

За змістом ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

З обставин справи встановлено, що вилучені під час обшуку 12 системних блоків та 12 моніторів, під час обшуку були оглянуті, про що зафіксовано у протоколі обшуку, арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України не накладався.

Отже імперативна норма ст. 100 КПК України встановлює обов`язок для слідчого та прокурора якнайшвидше повернути вилучені речі його власнику у разі відсутності рішення слідчого судді про арешт вилученого майна або надання тимчасового доступу стороні кримінального провадження до речей та документів (ст.ст. 160-166, 170-174 КПК України).

Таким чином,нормами Кримінальнопроцесуального кодексуУкраїни однозначнопередбачено,що будьяке майно,окрім забороненогов обігу,вилучається тимчасово.Тому длямайна,що вилученопід часобшуку виключеньне має.З оглядуна викладеневідсутність судовогорішення проарешт вилученогомайна обмежуєправо користування ОСОБА_3 на належне їй на законних підставах майно.

Враховуючи вище викладене зважаючи на відсутність рішення слідчого судді про арешт вилученого під час обшуку майна, а також те, що орган досудового розслідування зі спливом певного часу з часу вилучення майна не навів додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності, слідчий суддя приходить до висновку, що на виконання вимог ст. 100 КПК України вилучене майно, зокрема: 12 системних блоків та 12 моніторів, має бути передано його володільцю на відповідальне зберігання.

За вказанихобставин стороноюобвинувачення недоведено тане наданодоказів,які бдавали підставидля подальшогоутримання майна ОСОБА_3 .

Отже, позиція органу досудового розслідування щодо неповернення майна його законному володільцю спростовується, тобто за встановлених обставин вбачається, що вилучене майно має бути повернуто володільцю, що узгоджується з приписами ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити частково, зобов`язати слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12018080000000345 від 16.11.2018 року відповідно до вимог ст. 100 КПК України повернути вилучені в ході проведення обшуку 12системних блоківта 12моніторівйого власнику ОСОБА_3 на відповідальне зберігання.

Керуючись ст. ст. 100, 160-166, 170-174, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльністьслідчого щодонеповернення вилученогопід часобшуку майнав рамкахкримінального провадження№ 12018080000000345від 16.11.2018року задовольнити частково.

Зобов`язати слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12018080000000345 від 16.11.2018 року,відповідно до вимог ст. 100 КПК України повернути на відповідальне зберігання ОСОБА_3 вилучені в ході проведення обшуку приміщення б. АДРЕСА_1 12 системних блоків та 12 моніторів, згідно опису у протоколі обшуку від 29.12.2019 року.

В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1