Рішення

від 03.06.2020 по справі 922/8/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/8/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомКерівник Харківської місцевої прокуратури № 1, 61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-А в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код 39816845 за участю прокуратури Харківської області, 61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код 02910108 доТовариства з обмеженою відповідальністю "ГРОС ПРОФІТ", 61080, м. Харків, пр. Гагаріна, 201, к. 313, код 39276395 про стягнення 35 790,90 грн. за участю представників :

прокуратури - Клейн Л.В. (посвідчення №051089 від 02.10.2018)

позивача - Ткаченко Л.М. (довіреність №2082/05/14-19 від 24.12.2019)

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з ТОВ "ГРОС ПРОФІТ" в дохід державного бюджету України плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 35 790,90 грн. на підставі акту №0023035 від 23.05.2019, складеного відносно відповідача, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Витрати по сплаті судового збору прокурор просить покласти на відповідача, стягнувши їх на користь прокуратури Харківської області, яка є платником судового збору у відповідності до Закону України "Про судовий збір".

Також прокурор просить повідомити про розгляд справи Прокуратуру Харківської області, для забезпечення участі у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.01.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 1753 від 23.01.2020) в якому заперечує проти позову прокурора та клопотання (вх. № 1754 від 23.01.2020) в якому просить суд призначити справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 24.01.2020 було задоволено клопотання відповідача та постановлено справу №922/8/20 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем були подані до суду клопотання вх. № 1818 від 24.01.2020 та вх. № 2216 від 28.01.2010 про витребування, в якості доказів по справі, пояснень інспекторів Укртансбезпеки, які були прийняті судом до розгляду протокольною ухвалою від 29.01.2020.

Також, відповідачем подані пояснення до відзиву вх. № 2217 від 28.01.2020, які долучені до матеріалів справи.

Судове засідання по розгляду справи було відкладено на 12.02.2020.

Досліджуючи надані сторонами документи, оцінивши категорію цього спору та його складність у зв`язку з необхідністю розгляду заявлених клопотань та дослідження поданих документів, значення справи для сторін, характер спірних правовідносин та предмет доказування суд дійшов висновку щодо необхідності перейти до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 29.01.2020 суд перейшов до розгляду справи № 922/8/20 за правилами загального позовного провадження, постановив розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі. розпочав у справі № 922/8/20 підготовче провадження, а судове засідання, призначене на "12" лютого 2020 р. призначено як підготовче.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням вх. №1818 від 24.01.2020 в якому просив суд витребувати в якості доказу по справі пояснення інспектора Укртрансбезпеки Мартинець О. В. стосовно проведення документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАN моделі ТGА 26.430 (з причіпом марки 8СНМІТZ моделі АFW18) та складання документів в результаті такої перевірки від 25.05.19 року.

Також, відповідачем було заявлено клопотання вх. №2216 від 28.01.2020 про витребування в якості доказу по справі пояснення інспектора Укртрансбезпеки Гончарова О.М. стосовно проведення документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАN моделі ТGА 26.440 (з причіпом марки KRONE моделі АZW18) та складання документів в результаті такої перевірки від 25.05.19 року.

04.02.2020 позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №2811), яку долучено судом до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 12.02.2020, протокольною ухвалою було відкладено підготовче засідання на 11.03.2020.

В підготовчому засіданні 11.03.2020, протокольною ухвалою було відкладено підготовче засідання на 01.04.2020.

Ухвалою суду від 11.03.2020 були задоволені клопотання відповідача вх. № 1818/20 від 24.01.2020 та вх. № 2216/20 від 28.01.2020 про витребування доказів.

20.03.2020 позивачем були подані пояснення, що були витребувані ухвалою суду від 11.03.2020 (клопотання вх. №7193 від 20.03.2020), які долучені судом до матеріалів справи по суті.

Учасники справи в підготовче засідання 01.04.2020 не з`явилися.

До суду надійшли клопотання учасників справи про відкладення розгляду справи, у зв`язку з запровадженням карантину, а саме клопотання відповідача (вх. №7299 від 23.03.2020) та клопотання прокурора (вх. №7829 від 30.03.2020).

Стосовно вказаних клопотань, суд зазначив про те, що 27.04.2020 закінчується строк для проведення підготовчого засідання, який встановлений ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, який вже було продовжено ухвалою суду від 11.03.2020.

Таким чином, у зв`язку з закінченням, встановлених нормами ГПК України, строків на проведення підготовчого провадження у справі, та враховуючи, що прокурором та відповідачем не було наведено кола питань, що визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, які не були розглянуті судом у підготовчому провадженні, що проводилося у цій справі та які не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні без їх участі, суд не вбачив необхідності відкладення підготовчого засідання у справі.

Ухвалою суду від 01.04.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2020.

16.04.2020 позивач звернувся до суду з клопотанням вх. №9281 про відкладення судового засідання.

Відповідач в судове засідання 27.04.2020 не з`явився.

Протокольною ухвалою суд, у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та відповідача, відклав розгляд справи на 20.05.2020.

15.05.2020 відповідач звернувся до суду з клопотанням вх. №11016 про відкладення судового засідання.

Протокольною ухвалою суд, в порядку задоволення клопотання відповідача, відклав розгляд справи на 03.06.2020.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до суду не надав.

Стосовно посилань відповідача, викладених у його попередньому клопотанні від 15.05.2020 вх. №11016, на те, що відповідач виконує заходи щодо дотримання карантину, а тому не може прибути до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1,3 та 5 ст.12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтями 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.

Суд виходить з того, що право учасників справи на справедливий суд не може бути обмеженим.

Про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином.

відповідно до ч. 4, 5 ст. 197 ГПК України, під час дії карантину, учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, про що сторонами має бути заявлене відповідне клопотання за наявності необхідних технічних умов та отриманого в устаноленому порядку електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Таким правом відповідач не скористався, будь-яких клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Більш того, саме клопотання вх. №11016 від 15.05.2020 було подано відповідачем безпосередньо до канцелярії суду, тобто, посилання останнього про неможливість прибуття в судове засідання є сумнівним.

При цьому, суд зазначає, що явка учасників справи в судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Згідно ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

В той же час, суд звертає увагу учасників справи, що згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одне із завдань учасників процесу і суду - своєчасне вирішення спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи відсутність передбачених ст. ст. 202, 216 ГПК України правових підстав для відкладення судового засідання або оголошення перерви, а також приймаючи до уваги ненадходження до господарського суду повідомлення від відповідача щодо неможливості надання відзиву або бажання приймати участь в судовому засіданні, керуючись завданням господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для вирішення даного спору по суті.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 03.06.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

23.05.2019 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області під час здійснення документального габаритно-вагового контролю згідно Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879), відносно ТОВ ГРОС ПРОФІТ (код ЄДРПОУ 39276395) складено: акт №0023035 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 23.05.2019, довідку №0007049 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23.05.2019 та проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 1218 євро, що еквівалентно 35 790,90 грн.

Документальний габаритно-ваговий контроль здійснювався під час рейдової перевірки згідно з щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області у період з 20.05.2019 по 26.05.2019, затвердженим начальником управління Укртрансбезпеки у Харківській області, направленням на перевірку №029457 від 20.05.2019.

Співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області відповідно до п. 3,4 Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №422 від 20.05.2013, зупинено транспортний засіб марки MAN модель TGX 26.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом марки KRONE моделі AZW18 з реєстраційним номером НОМЕР_2 який належить та використовується ТОВ ГРОС ПРОФІТ на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Згідно з товарно-транспортною накладною №694 від 23.05.2019 вказаний транспортний засіб завантажено в с. Камиш Сумської області та водій ОСОБА_3 здійснював перевезення гречки до м. Вовчанськ Харківської області.

За результатами перевірки складений акт №0023035 від 23.05.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким встановлено, що у водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом марки MAN модель TGX 26.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом марки KRONE моделі AZW18 з реєстраційним номером НОМЕР_2 який належить та використовується ТОВ ГРОС ПРОФІТ на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , не оформлений документ, передбачений ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме - дозвіл на перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, виданий уповноваженим органом для проїзду дорогами України.

За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN модель TGX 26.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом марки KRONE моделі AZW18 з реєстраційним номером НОМЕР_2 співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Харківській області складено довідку №0007049 від 23.05.2019 про результати здійснення документального габаритно-вагового контролю та акт №0023035 від 23.05.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Зокрема, встановлено, що фактична маса транспортного засобу становить 64720 кг при нормативно допустимій 44 000 кг.

Згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0023035 від 23.05.2019, проведеним згідно п. 31-1 Постанови КМУ №879 від 27.06.2007 плата ТОВ ГРОС ПРОФІТ за проїзд автомобілем марки MAN модель TGX 26.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом марки KRONE моделі AZW18 з реєстраційним номером НОМЕР_2 який належить та використовується ТОВ ГРОС ПРОФІТ на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , становить 1218 евро. Наведена сума еквівалентна 35 790,90 грн. по курсу валют Національного Банку України від 23.05.2019, що підтверджено роздруківкою офіційного сайту Національного Банку України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2011 (далі - Правила № 30) визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

В свою чергу, із положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, випливає, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Із положень пункту 4 Правил № 30 випливає, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до п. 31.1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10- 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Згідно пункту 26 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку № 879).

Відповідно до пункту 31.1 Порядку № 879 перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковим платежем, який справляється у випадку здійснення перевезення великогабаритним транспортним засобом з перевищенням загальної маси, визначеної законодавцем.

В свою чергу, пунктом 37 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.

Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області на адресу ТОВ ГРОС ПРОФІТ надсилалося відповідне повідомлення з додатками для подальшої оплати плати за проїзд згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0023035 від 23.05.2019, однак плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 35 790,90 гривень не було сплачено.

Зважаючи на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд, відповідачем в добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки не сплачена, така набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду викладеної у постанові від 06.06.2018 по справі № 820/1203/17 вбачається, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. При цьому, справи вказаної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Приймаючи до уваги наведене, суд констатує, що у даному випадку державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування у зв`язку з перевезенням вантажу з порушенням вимог чинного законодавства завдано шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.

Суд критично оцінює доводи відповідача, викладені в обґрунтування його заперечень, та зазначає наступне.

Щодо здійснення габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд.

Відповідно до абз. 3 п. 1 постанови КМУ № 442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади , Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

Розпорядженням КМУ № 1378-р від 16.12.2015 Питання Державної служби з безпеки на транспорті здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

З огляду на викладене, Укртрансбезпека під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.

Частиною 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. З, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

-наявність визначених ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

-додержання водієм режиму праці та відпочинку;

-виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до п. З Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 також наведене визначення поняття великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п. 20 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає засадній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

23.05.2019 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Харківській області в період з 20.05.2019 по 26.05.2019 та відповідно до направлення на перевірку № 029457 від 20.05.2019, на 26 км а/д Харків - Охтирка проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів.

Відповідно до п. З, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого постановою КМУ № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422), був зупинений транспортний засіб марки MAN модель TGX 26.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки KRONE модель AZW 18 реєстраційний номер НОМЕР_2 , які використовуються Відповідачем.

За результатами документального габаритно-вагового контролю співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області було встановлено, що загальна маса транспортного засобу складає 64,720 тони при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 44 тони. Враховуючи, що законодавчо встановлена похибка становить 2 %, то транспортний засіб необхідно вважати невеликоваговим лише при загальній масі транспортного засобу - 44,880 т.

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, було складено Довідку № 0007049 про результати здійснення габаритно- вагового контролю від 23.05.2019, Акт № 0023035 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 23.05.2019.

У відзиві представник Відповідача зазначає, що нібито рейдова перевірка проводилась однією посадовою особою, складені документи підписано одним

інспектором та що жоден нормативно-правовий акт не передбачає можливості проведення перевірки одноособово.

З даним твердженням суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.

Згідно з п. 21. Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

З наданих суду доказів вбачається, що 23.05.2019 на 26 км а/д Харків - Охтирка рейдову перевірку проводили два співробітники Управління Укртрансбезпеки у Харківській області: Мартинець О.В. та Гончаров О.М., старші державні інспектори відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті.

За результатами рейдової перевірки співробітниками було складено акт №139431 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.05.2019 (копія наявна в матеріалах справи), який підписано двома вищевказаними співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, що свідчить що рейдова перевірка проводилась саме двома посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області.

В свою чергу, форма довідки про результати здійснення габаритно- вагового контролю встановлена Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим спільним Наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України № 1007/1207 від 10.10.2013, та форма акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів встановлена Порядком зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №422 від 20.05.2013.

Визначені вищезазначеними нормами форми довідки та акту не передбачають наявність підпису двох посадових осіб Укртрансбезпеки. У зв`язку з чим, Довідка № 0007049 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23.05.2019 та Акт № 0023035 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 23.05.2019 підписані старшим державним інспектором Гончаровим О.М.

З огляду на зазначене, твердження представника Відповідача не відповідають нормам чинного законодавства України та не підтверджено належними та допустимими доказами.

Також, суд зазначає наступне.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992 (далі - Наказ №1007/1207), зокрема підпунктом 5 пункту 4, зазначено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пункту 30 Порядку № 879:

П= (Рзм + Рнв +Рг) х В х К, де

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км. проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (вісі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км. проїзду;

В - відстань перевезення, км.

Пунктом 31-1 Порядку № 879 визначено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення хоча б одного вагового або габаритного параметру (К):

- до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

- на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

- більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

Розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акту № 0023035 від 23.05.2019 виконаний відповідно до формули за наступними параметрами:

П= (Рзм + Рнв + Рг) * В * К (п. 31-1) де:

Рзм - 1,05 = 0,27 (від 52 до 60 тон включно) + 0,78 (понад 60 тон за кожні наступні 10 тон) (загальна маса становить 64,720 тон);

Рнв - 0 (навантаження на осі не встановлювалось, у зв`язку з проведенням документального габаритно-вагового контролю);

Рг - 0 (габарити не перевищують нормативно-встановлені);

В - відстань 232 км;

К - у п`ятикратному розмірі (перевищення понад 40 відсотків).

П= 1,05 * 232 * 5 = 1218 євро.

Відстань покладена в розрахунок була застосована відповідно до інтернет ресурсу della .com .ua згідно даних, наведений у супровідних документах на вантаж, які були надані перевіряючим особам.

Так згідно товарно-транспортної накладної № 694 від 23.05.2019 транспортний засіб було завантажено у с. Камиши Сумської області, а пунктом розвантаження встановлено м. Вовчанськ Харківської області.

Згідно даних інтернет ресурсу della.com.ua відстань від с. Камиши Сумської області до м. Вовчанськ Харківської області складає 232 км.

Правову позицію щодо використання Укртрансбезпекою інтернет ресурсу della.com.ua виклав Вищий адміністративний суд України в своєму рішення по справі № 813/214/16, а саме в Ухвалі від 09.03.2017 зазначено: відстань, зазначена як у актах про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, так і у розрахунках-плати за проїзд та, відповідно, яка враховувалась при обчисленні плати за проїзд, виходячи з положень Порядку, визначалась працівниками згідно відомостей, наданих водієм щодо маршруту по території України (кілометражу), що підтверджено його підписом, та даних інтернет ресурсу della.com .ua . .

В розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акту № 0023035 від 23.05.2019 враховано відстань всього маршруту, у зв`язку з тим, що завантажуючи транспортний засіб з перевищенням вагових норм в с. Камиши Сумської області перевізник мав намір проїхати до м. Вовчанськ Харківської області з відповідним порушенням без отримання дозволу. При цьому водій не скориставсь своїм правом, передбаченим 23 Порядку № 879, та не привів вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, щоб було підставою застосування плати за проїзд виключно за пройдену частину маршруту.

Вказане вище підтверджує правильність здійснення контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області розрахунку плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акту № 0023035 від 23.05.2019.

З огляду на все зазначене, представником Відповідача не надано жодного належного доказу, який би спростовував факт допущеного Відповідачем порушення, а наведені у відзиві на позов доводи є особистим трактуванням норм чинного законодавства.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Суд звертає увагу, що несплата коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 та п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється Укртрансбезпекою та її територіальними органами.

Відповідно до п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 Укртрансбезпека України, являючись юридичною особою на відміну від її територіальних органів, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно пп. 27 п. 5 зазначеного вище Положення, Укртрансбезпека здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, дід час здійснення габаритно-вагового контролю.

Проте, вказаним органом до теперішнього часу не здійснюється заходів щодо стягнення з відповідача нарахованої плати.

При цьому, несплата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки, метою якої є відновлення і розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення для інтеграції їх до європейської транспортної системи та підвищення на них рівня безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень, що в свою чергу, суттєво порушує економічні інтереси держави.

Харківською місцевою прокуратурою № 1 вивчено матеріали Управління Укртрансбезпеки у Харківській області щодо порушення автомобільним перевізником Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №30 від 18.01.2001.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені Законом.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 ГПК України передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Бюджетна система України, відповідно до положень ст. 7 Бюджетного кодексу України, ґрунтується на принципах повноти та ефективності, що передбачає включення до бюджету всіх надходжень за рахунок забезпечення учасниками бюджетного процесу досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, включена до складу загального фонду Державного бюджету України.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення національного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням публічного інтересу. Держава зацікавлена у отриманні визначених кошті.

З огляду на викладене, вбачається, що прокурором правомірно заявлено позов в інтересах держави.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Державної служби України з безпеки на транспорті до ТОВ "ГРОС ПРОФІТ" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування у розмірі 35 790,90 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОС ПРОФІТ" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОС ПРОФІТ" (61080, м. Харків, пр. Гагаріна, 201, к. 313, код 39276395) в дохід державного бюджету України UA478999980313101216000020002 УК в м. Харкові код ЄДРПОУ 37999649, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 22160100 плату за проїзд автомобільним дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні) плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 35 790,90 грн.

Судові витрати покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРОС ПРОФІТ".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОС ПРОФІТ" (61080, м. Харків, пр. Гагаріна, 201, к. 313, код 39276395) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 02910108, рахунок 35212041007171, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) - 1 921,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Прокурор, яким подано позов - Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1, 61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-А .

Позивач - Державна служба України з безпеки на транспорті, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код 39816845.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРОС ПРОФІТ", 61080, м. Харків, пр. Гагаріна, 201, к. 313, код 39276395

Прокуратура, що забезпечувала представництво в суді - Прокуратура Харківської області, 61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код 02910108.

Повне рішення складено "15" червня 2020 р.

Суддя С.А. Прохоров