Рішення

від 15.06.2020 по справі 924/1286/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2020 р. Справа № 924/1286/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши в залі судових засідань № 206 справу

за позовом комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об`єднання Континент Плюс", м. Хмельницький

про стягнення 75588,20 грн., з яких 70000,00 грн. збитки зумовлені відмовою від договору підряду, 3493,95 грн. інфляційні втрати, 2094,25 грн. 3% річних,

представники сторін:

позивача: Семенов С.В. - представник за угодою (ордером);

відповідача: не з`явився.

Відповідно до ст. 240 ГПК України 15.06.2020р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

13.12.2019р. ухвалою господарського суду Хмельницької області (суддя Димбовський В.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

03.02.2020р. ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі № 924/1286/19 та призначено справу до розгляду по суті.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 28/20 від 17.03.2020р. у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Димбовського В.В. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 924/1286/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020р. справу № 924/1286/19 передано на розгляд судді Заверусі С.В.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.03.2020р. прийнято справу № 924/1286/19 до розгляду, постановлено справу № 924/1286/19 розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.05.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/1286/19 на 30 днів та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02.06.2020р. закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" звернулось із позовом до суду про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Континент Плюс" 70000,00 грн. збитків зумовлених відмовою від договору підряду, 3493,95 грн. інфляційних втрат, 2094,25 грн. 3% річних на підставі договору підряду № 1 від 11.05.2018р.

В обґрунтування позову позивач зазначає, зокрема, що на виконання вимог п. 3.3. договору підряду позивачем, як замовником, 11.05.2018р. та 15.05.2018р. на виконання підрядних робіт були проведені оплати на суму 400000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Проте, відповідачем не забезпечено виконання вказаних робіт. В подальшому, комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" було відправлено відповідачу письмову вимогу щодо повернення авансового платежу в сумі 400000,00 грн. з підстав відмови від договору підряду № 1 від 11.05.2018р., однак товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Континент Плюс" лише частково повернуто авансовий платіж в сумі 330000,00 грн. Крім того, 05.06.2019р. позивачем надіслано відповідачу письмову вимогу щодо повернення авансового платежу, яка залишилася останнім без реагування. На суму неповернутого відповідачем авансового платежу у розмірі 70000,00 грн. позивачем нараховано 3493,95 грн. інфляційних втрат, 2094,25 грн. 3% річних.

У клопотанні від 08.05.2020р. представником позивача повідомлено, що додаток 1 (календарний графік) до договору № 1 від 11.05.2018р. сторонами не укладався. Також зазначено що надмірним є необхідність доведення надсилання відповідачу листа № 01-10/13444 від 06.06.2018р., оскільки отримання вказаного листа підтверджується проведеними відповідачем оплатами з повернення помилково перерахованих коштів згідно саме цього листа. Відповідно обставина з отримання листа від 06.06.2018р. не заперечується відповідачем та підтверджується платіжними дорученнями та виписками з особового рахунку за 15.08.2018р. та 06.12.2018р.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.

Ухвали суду від 23.03.2020р., від 14.04.2020р., від 29.04.2020р., від 12.05.2020р. надіслані на юридичну адресу відповідача, однак повернуті до суду із відміткою "адресат відсутній".

Також ухвала від 12.05.2020р. була надіслана засновнику відповідача та отримана ОСОБА_1. про що свідчить судова повістка від 13.05.2020р.

Згідно ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суму позову, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.03.2020р. № 1006495256 товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Континент Плюс" зареєстровано за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Подільська, 109/1, ідентифікаційний код 38803772.

11.05.2018р. між комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Континент Плюс" (підрядник) укладено договір підряду № 1, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах визначених цим договором підрядник зобов`язується на власний ризик виконати за завданням замовника роботи з нового будівництва проїзду від вулиці Крип`якевича до ТЕС по вул. Крип`якевича, 3 в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області (код за ДК 021:2015:45230000-8 - будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) та здати йому в установлений цим договором строк закінчені роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи у строки та на умовах, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.2. договору обсяги будівництва (характеристика, вимоги до якості, перелік матеріалів, обладнання інших матеріальних ресурсів, вимоги до їх якості, підтвердження якості, вартості) - відповідно до узгодженої та затвердженої в установленому порядку замовником проектно-кошторисної документації (ПКД).

Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору строк виконання робіт визначається відповідно до погодженого сторонами календарного графіку, що є невід`ємною частиною даного договору (додаток № 1). Кінцевий строк виконання робіт: 25.06.2018 року.

Як передбачено п. 3.1. договору орієнтовна сума договору становить 1410000,00 грн., в тому числі ПДВ - 235000,00 грн.

Пунктом 3.3. договору визначено, що замовник здійснює оплату робіт, визначених п. 1.1. договору, в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 30% від суми, визначеної п. 3.1. договору, на підставі пред`явленого підрядником рахунку; остаточний розрахунок на підставі підписаних сторонами первинних облікових документів, затверджених ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (форма № КБ-2в) та "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати" (форма № КБ-3), відстрочкою платежу до 31 серпня 2018 року.

Відповідно до п. 4.1. договору підрядник зобов`язаний, зокрема, виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки обумовлені договором обсяги робіт (пп. 4.1.1. договору); інформувати за запитами замовника про стан виконання договору (пп. 4.2.1. договору); передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та договором, роботи з будівництва (пп. 4.1.3. договору).

У відповідності до умов п. 4.4. договору замовник має право, зокрема, ініціювати внесення змін у договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору (пп. 4.4.2. договору).

Як передбачено п. 13.3. договору, замовник має право достроково розірвати договір за таких обставин: відсутності коштів для фінансування об`єкту; виявленні подальшої недоцільності будівництва об`єкта; затримки початку виконання робіт з вини підрядника більше ніж на 30 календарних днів; суттєвому порушенні договірних зобов`язань підрядником, що створює передумови для невиконання договору; неодноразовому грубому порушенні підрядником будівельних норм і правил; банкрутства або порушення справи про банкрутство підрядника; якщо підрядник виконав роботи з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений замовником строк.

При розірванні договору підрядник відшкодовує збитки за несвоєчасне виконання умов договору або порушення календарного графіку виконання робіт (п. 13.4. договору).

При цьому договір вважається розірваним після узгодження цього питання між сторонами (п. 13.5. договору).

Відповідно до п.п. 14.1., 14.2., 14.3. договору договір набирає чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, але не пізніше ніж до 31 грудня 2018 року. Строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

Відповідно до платіжних доручень № 3169 від 11.05.2018р. на суму 200000,00 грн. та № 3194 від 15.05.2018р. на суму 200000,00 грн. комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" перераховано товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Континент Плюс" кошти за виконання підрядних робіт згідно договору підряду № 1 від 11.05.2018р. Всього на суму 400000,00 грн.

Згідно картки рахунка № 631 від 30.10.2019р. комунального підприємства "Міськтепловоденергія" сальдо по товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Континент Плюс" (контрагент) за період з 11.05.2018р. по 31.12.2019р. становить 70000,00 грн. Із вказаного рахунка слідує, що відповідачем повернуто 330000,00 грн. згідно банківських виписок № КП-0001284 від 15.08.2018р. на суму 200000,00 грн., № КП-0001891 від 06.12.2018р. на суму 130000,00 грн.

У листі від 06.06.2018р. № 01-10/1344, адресованого товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Континент Плюс", комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" просить у зв`язку з розірванням договору підряду від 11.05.2018р. № 1 повернути перерахований аванс в сумі 400000,00 грн.

Комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Континент Плюс" із вимогою № 01-10/1355 від 05.06.2019р. щодо повернення авансового платежу сплаченого за виконання робіт відповідно до договору підряду № 1 від 11.05.2018р. на загальну суму 70000,00 грн. Факт надіслання вимоги підтверджується описом вкладення до експрес листа від 07.06.2019р. та фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 07.06.2019р.

Відповідно до довідки № 01-10/965 від 08.05.2020р. комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" повідомлено, що станом на 08.05.2020р. за даними бухгалтерського обліку рахується заборгованість ТОВ "Науково-виробниче об`єднання Континент-Плюс" в сумі 70000,00 грн.

Згідно виписок/особових рахунків від 15.08.2018р. та від 06.12.2018р. товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Континент Плюс" повернено помилково перераховані кошти згідно листа № 01-10/1344 на суми 200000,00 грн. та 130000,00 грн. відповідно.

Враховуючи не повернення відповідачем авансового платежу, сплаченого за виконання робіт відповідно до договору підряду № 1 від 11.05.2018р. на суму 70000,00 грн., позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів підряду. Зокрема, між сторонами укладено договір підряду № 1 від 11.05.2018р., відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов`язується на власний ризик виконати за завданням замовника роботи з нового будівництва проїзду від вулиці Крип`якевича до ТЕС по вул. Крип`якевича, 3 в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області (код за ДК 021:2015:45230000-8 - будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) та здати йому в установлений цим договором строк закінчені роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи у строки та на умовах, що встановлені договором.

Правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 61 ЦК України. Зокрема, частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Із матеріалів справи слідує та не заперечується самим відповідачем, що товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об`єднання Континент Плюс" не приступило до виконання робіт, що обумовило неможливість виконання будівництва проїзду від вул. Крип`якевича до ТЕС по вул. Крип`якевича, 3 в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області у встановлені договором строки.

За умовами ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України встановлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналіз ст. 837, ч. 2 ст. 849 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання. Зокрема, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу у або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

За умовами п. 13.3. договору замовник має право достроково розірвати договір за обставин, як, зокрема, затримки початку виконання робіт з вини підрядника більше ніж на 30 календарних днів.

При розірванні договору підрядник відшкодовує збитки за несвоєчасне виконання умов договору або порушення календарного графіку виконання робіт (п. 13.4. договору).

Разом з тим, відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Предметом дослідження у вказаній справі має бути, зокрема, чи мала місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, чи оплачена замовником виконана підрядником частина робіт, які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику авансу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 916/3009/17 від 21.10.2019р.

Також судом враховується, що одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Відповідно до ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитись від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін, а предметом судового дослідження у справі має бути в тому числі: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору та чи був повідомлений підрядник про цю відмову.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15.02.2019р. у справі № 910/21154/17, від 14.06.2018р. у справі № 912/2709/17, від 11.11.2018р. у справі № 910/13332/17, від 10.05.2018р. у справі № 916/1591/17.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вказує на необхідність відшкодування йому збитків з підстав відмови від договору підряду шляхом надіслання на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Континент Плюс" письмової вимоги (листа) від 06.06.2018р. № 01-10/1344. При цьому, позивач вказує на отримання відповідачем вищевказаного листа, оскільки останнім було проведено платежі на суму 330000,00 грн. із відміткою призначення платежу "повернення помилково перерахованих коштів згідно листа № 01-10/1344 від 06.06.2018р.". Дані обставини підтверджуються карткою рахунка № 631, а також банківськими виписками від 15.08.2018р. (а.с. 81) та від 06.12.2018р. (а.с. 91).

Отже, із наведеного та наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем було повідомлено відповідача про розірвання договору відповідно до листа № 01-10/1344 від 06.06.2018р., з підстав неповернення перерахованого товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об`єднання Континент Плюс" авансу у зв`язку із розірванням договору підряду від 11.05.2018р., оскільки останнім на виконання листа від 06.06.2018р. було перераховано кошти в сумі 330000,00 грн. При цьому, решта суми оплачених робіт відповідачем не була повернута комунальному підприємству "Міськтепловоденергія". За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивач відмовився від договору підряду № 1 від 11.05.2018р. в односторонньому порядку, відповідач був повідомлений про таку відмову, але решти суми авансу не повернув позивачу.

Частинами 1, 2, 3 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 статті 224 ГК України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Судом встановлено, що сплативши відповідачу на виконання умов договору підряду аванс на заявлену суму позивач зробив витрати, тоді як відповідач свого зобов`язання за умовами договору підряду не виконав (не виконав робіт з нового будівництва проїзду від вул. Крип`якевича до ТЕС по вул. Крип`якевича, 3 в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області), чим порушив право позивача (замовника) на отримання виконаних робіт (стаття 839 ЦК), а тому суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах позивач є управненою стороною, а відповідач - учасником відносин, який порушив вказане господарське зобов`язання. Заявлена позивачем сума збитків покриває втрату позивачем майна (авансу) у розумінні частини 2 статті 224 ГК України та частини 2 статті 849 ЦК України.

Таких правових висновків також дійшов Верховний Суд у постанові 19.06.2018р. у справі № 910/23262/16.

Враховуючи наведене вище, судом встановлено, що порушення умов договору підряду від 11.05.2018р., приписів діючого законодавства та невиконання з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Континент Плюс" підрядних робіт завдало комунальному підприємству "Міськтепловоденергія" збитків у вигляді сплаченого на користь відповідача авансу, яким забезпечувались зобов`язання замовника за вищевказаним договором підряду. Тому, узявши до уваги ступінь виконання підрядником своїх договірних зобов`язань, керуючись викладеними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Континент Плюс" збитків у сумі 70000,00 грн. авансового платежу.

Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на збитки, судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, зазначена у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц, провадження № 14-241цс19, відповідно до якої вказано, що за змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Оскільки відшкодування шкоди можливе і в грошовій формі, то у даному випадку між сторонами виникло грошове зобов`язання, так як одна сторона зобов`язана сплатити певну, визначену грошову суму стягувачу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані на суму збитків 3493,95 грн. інфляційних втрат за період з 07.12.2018р. по 05.12.2019р. та 2094,25 грн. 3% річних за період з 07.12.2018р. по 05.12.2019р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, провівши перерахунок заявленої позивачем суми 3% річних в системі "Законодавство", вважає правомірною до стягнення суму 3% річних у розмірі 2094,25 грн. у відповідності до наданого розрахунку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" №14 від 17.12.2013 року).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат в системі „Законодавство" вважає правомірною до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 3567,44 грн. Однак, зважаючи на те, що заявлена позивачем сума інфляційних втрат є меншою за визначену судом, враховуючи, що визначення розміру позовних вимог є правом саме позивача та те, що суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог, суд визначає розмір інфляційних втрат за період з 07.12.2018р. по 05.12.2019р. за розрахунком позивача в сумі 3493,95 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 70000,00 грн. збитків зумовлених відмовою від договору підряду, 3493,95 грн. інфляційних втрат та 2094,25 грн. 3% річних.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Стосовно стягнення 8000,00 грн. витрат на допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи знаходиться свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 535 від 01.08.2011 року, видане Семенову Сергію Володимировичу та ордер серія ВХ № 1001345 від 25.11.2019р. на надання правової допомоги КП "Міськтепловоденергія".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

06.04.2018р. між адвокатським об`єднанням "Адвокатська група "Ліга захисту" (виконавець) та комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" (клієнт) укладено договір № 1/03-18 про надання правової допомоги.

Згідно п. 3.1. договору сторонами погоджено, зокрема, що у випадку необхідності отримання правової допомоги клієнт повідомляє виконавця про перелік необхідних робіт, бажаний термін виконання робіт, надає всі необхідні документи та інформацію стосовно виконуваної роботи. Сторони домовляються про те, що звернення клієнта з заявкою про надання правової допомоги може здійснюватися у будь-якій формі, з якої виконавцеві буде зрозуміло суть замовлення: шляхом звернення в усній формі, звернення з письмовими запитами, з використанням факсимільного зв`язку, електронної пошти тощо. При прийнятті виконавцем до виконання замовлення, між сторонами укладається додаток до цього договору, в якому визначається предмет конкретних послуг, вартість послуг та терміни виконання. Однак, дана вимога не є обов`язковою і підписаний сторонами акт про надану правову допомогу або оплачений клієнтом рахунок у будь-якому випадку є належним доказом погодження сторонами всіх істотних умов договору по кожній господарській операції.

У додатковій угоді від 02.12.2019р. до договору № 1/03-18 від 06.04.2018р. сторонами у п. 2 погоджено, що вартість послуг зазначених у ст. 1 цієї угоди, становитиме 8000,00 грн.

Згідно розрахунку наданої правничої допомоги у справі № 924/1286/19 загальна сума наданих адвокатських послуг С. Семонова становить 8000,00 грн. (правовий аналіз наданих клієнтом документів - 1000,00 грн.; складання позовної заяви до ТОВ "Континент плюс" про відшкодування збитків - 1000,00 грн.; здійснення розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних - 2000,00 грн.; участь у підготовчих засіданнях (3 засідання) по справі № 924/1286/19 - 3000,00 грн.; участь у судових засіданнях по розгляду справи по суті (1 засідання) по справі № 924/1286/19 - 1000,00 грн.).

Наказом № 1-3/19 від 02.09.2019р. адвокатським об`єднанням "Адвокатська група "Ліга захисту" затверджено ставки адвокатського гонорару під час представництва інтересів клієнта в господарських справах в наступних розмірах - 1000,00 грн. вартість 1 години роботи адвоката.

Для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання позивачу, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.

Відповідно до ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/8443/17, від 11.05.2018 р. та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р.

Пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" також роз`яснив, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Судом враховується, що в підтвердження адвокатських послуг, визначених сторонами у п. 3.1. договору № 1/03-18 від 06.04.2018р., позивачем не подано підписаного сторонами акта про надання правової допомоги або оплаченого клієнтом рахунку, в тому числі інших документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, як і не подано доказів понесення (в т.ч. в майбутньому) даних витрат самим позивачем. Крім того, судом враховується, що представник позивача жодного разу не з`явився в підготовче засідання у даній справі.

Отже, витрати на послуги адвоката в розмірі 8000,00 грн. не є обґрунтованими, а тому не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об`єднання Континент Плюс", м. Хмельницький про стягнення 75588,20 грн., з яких 70000,00 грн. збитки зумовлені відмовою від договору підряду, 3493,95 грн. інфляційні втрати, 2094,25 грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об`єднання Континент Плюс" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Подільська, 109/1, ідентифікаційний код 38803772) на користь комунального підприємства "Міськтепловоденергія" (Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123, ідентифікаційний код 36588183) 70000,00 грн. (сімдесят тисяч гривень 00 коп.) збитків зумовлених відмовою від договору підряду, 3493,95 грн. (три тисячі чотириста дев`яносто три гривні 95 коп.) інфляційних втрат, 2094,25 грн. (дві тисячі дев`яносто чотири гривні 25 коп.) 3% річних, 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення". Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.06.2020р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу ( 32302, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123; Семенову С.В. 32316, м. Кам`янець-Подільський , а/ с 602 );

4, 5 - відповідачу ( 29008, м. Хмельницький, вул. Подільська, 109/1; засновнику - ОСОБА_1. - АДРЕСА_1 ).

Всім рек. з повід.