Постанова

від 02.06.2020 по справі 902/672/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 902/672/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Васьковського О.В. - головуючого, Банаська О.О., Погребняка В.Я.,

за участі помічника судді Гріщенко О.В. (за дорученням судді)

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Лоджистик Сервісез"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - М.В. Миханюк, судді: В.В. Коломис, О.О. Демидюк) від 17 . 12.2019

за заявою Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Урожай"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник кредитора (Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Лоджистик Сервсез")- Лазарева Л.Л., адвокат,

представник боржника - не з`явився,

представник кредитора (Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро") - Пасацька В.В., адвокат,

представник кредитора (Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України") - Юрків Р.В., адвокат.

1. Короткий зміст вимог

1.1 22.08.2016 Господарський суд Вінницької області ухвалив порушити за заявою Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Урожай" (далі - Боржник) в загальному порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном Боржника та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Грущенка К.О.

1.2 26.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Десаж Лоджистик Сервісез" (далі - Кредитор) подало заяву про визнання кредитором Боржника з грошовими вимогами до Боржника в сумі 622 900 грн 83 коп. основного боргу та 2 756 грн 00 коп. судового збору.

1.3 Заява мотивована заборгованістю Боржника перед Кредитором за укладеним між ними договором купівлі-продажу № 091213-ГСМ від 09.12.2013 на спірну суму через неналежне виконання Боржником взятих на себе зобов`язань за цією угодою з передачі продукції Кредитору.

1.4 04.09.2017 Кредитор подав доповнення до заяви про визнання кредитором у справі з вимогами визнати кредитором з грошовими вимогами в сумі 4 350 066 990 грн. 13 коп. основного боргу та 2 756 грн 00 коп. судового збору.

1.5 Доповнення до заяви мотивовані заборгованістю Боржника за договором поставки від 28.12.2012 № 28/12/2012 (з урахуванням додаткової угоди від 28.01.2014 про збільшення позовної давності по зобов`язаннях до п`яти років, далі - Договір)), укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", право вимоги за яким відступлено Кредитору за укладеним ним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" 15.07.2015 договором про відступлення права вимоги.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1 18.09.2019 Господарський суд Вінницької області ухвалив про задоволення заяви Кредитора про визнання кредиторських вимог до Боржника та визнання грошових вимог Кредитора до Боржника в сумі 4 350 066 990 грн. 13 коп. боргу із задоволенням у четверту чергу та в сумі 2 756 грн 00 коп. - із задоволенням у першу чергу.

2.2 Рішення суду мотивовано існуванням підстав для визнання заявлених Кредитором грошових вимог конкурсного кредитора у справі через звернення із вимогами у межах встановленого законом строку, їх обґрунтованість та доведеність наданими доказами.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1 17.12.2019 Північно-західний апеляційний господарський суд постановив задовольнити апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - Банк), скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.09.2019 в частині визнання грошових вимог в сумі 4 350 044 089 грн. 30 коп. та визнати грошові вимоги Кредитора до Боржника в сумі 622 900 грн 83 коп. із задоволенням у четверту чергу, відхилити грошові вимоги в сумі 4 350 044 089 грн. 30 коп., а в решті ухвалу залишити без змін.

3.2 Рішення суду мотивовано відсутністю підстав для визнання вимог Кредитора до Боржника в сумі 4 350 044 089 грн. 30 коп. через пропуск Кредитором встановленого статтею 23 Закону про банкрутство строку заявлення у справі про банкрутство грошових вимог конкурсного кредитора та через недоведеність наданими Кредитором доказами вказаної суми вимог до Боржника, які оформлені всупереч норм закону. Суд також вказав на спростування обставин виникнення та існування заборгованості Боржника у 2013 році на спірну суму вимог перед первинним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" (до укладення з Кредитором 15.07.2015 договору про відступлення права вимоги): відомостями з балансу (звіту про фінансовий стан) за 2013, наданим Банком, з яким Боржник у 2011 році уклав договори кредитної лінії та іпотеки та за умовами яких мав регулярно надавати банку баланс та звіт про фінансові результати; відсутністю відомостей про укладення Боржником протягом дії кредитного договору з Банком та договору іпотеки угод зобов`язального характеру та угод про передачу в оренду майна, про які Боржник мав повідомляти банку. Суд при цьому зауважив, що за умовами Договору склад, на який мала здійснюватися поставка продукції для Боржника, перебував на території належного Боржнику заводу, що був переданий в іпотеку, а тому про договори оренди переданого в іпотеку майна Боржник мав повідомляти Банку, однак докази цього відсутні.

4. Встановлені судами обставини

4.1 Ухвалою суду від 27.06.2019, окрім іншого, заяву Кредитора про визнання кредиторських вимог до Боржника та включення до реєстру вимог кредиторів призначено до розгляду на 18.09.2019.

4.2 Згідно з бланком кур`єрської доставки № В/ 19000266149903 в "шапці" зазначено ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІК" ЄДРПОУ 37553544, 02090, м. Київ, вул. Калачевська, буд. 13, а незасвідчена копія повідомлення з вих. 5000/23 від 29.08.2017 містить підпис директора ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІК" Д.В. Матвєєва.

Бланки кур`єрської доставки № В/19000266149904 та №В/19000266149902 містять відтиск мокрої печатки "для документів "ТУРМАН ЛОГІСТІК" та ідентифікаційний код 37553544".

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня юридична особа з найменуванням ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІК".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.10.2019 за кодом ЄДРПОУ 37553544 зареєстровано юридичну особу ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІКС ".

Згідно з цим витягом зміна найменування, зміна скороченого найменування була проведена 16.05.2014, попередня назва ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІКС " відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.05.2014 - ТОВ "ТРАНС. ПАРТНЕР", яка була створена 24.03.2011.

Розбіжність між найменуванням юридичної особи, яка була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент їх підписання міститься у бланках кур`єрської доставки № В/19000266149904, № В/19000266149902, № В/ 19000266149903 , та у відтисках мокрої печатки, що на бланках №В/19000266149902, №В/ 19000266149903 .

4.3 Адвокатом Кур`ята В.В. надіслано директору ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІКС" Матвєєву Д.В. адвокатський запит від 17.10.2019-з від 17.10.2019, у якому просив надати інформацію та документи:

-Чи надавало ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІКС" 26.09.2016 послуги кур`єрської доставки ТОВ "Десаж Лоджистик Сервісез" відповідно до Бланків замовлення кур`єрської доставки №В/19000266149902, №В/19000266149903, №В/ 19000266149904 ?

-Чи видавало ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІКС" Бланки замовлення кур`єрської доставки №В/19000266149902, №В/ 19000266149903 , №В/ 19000266149904 ТОВ "Десаж Лоджистик Сервісез" на підтвердження надання послуг кур`єрської доставки?

-Чи відповідають Бланки замовлення кур`єрської доставки №В/19000266149902, №В/19000266149903, №В/ 19000266149904 типовій формі ("фірмових") бланків/накладних, які ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІКС" протягом вересня-жовтня 2016 року надавало своїм клієнтам для підтвердження прийняття замовлення кур`єрської доставки? Якщо не відповідають, за наявності можливості, прошу надати один з примірників такого бланку/накладної для прикладу.

-Чи надавало ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІКС" протягом вересня-жовтня 2016 року своїм клієнтам фіскальні чеки на підтвердження здійснення оплати послуг кур`єрської доставки?

-Чи зверталось в період з 26.09.2016 по 29.08.2017 ТОВ "Десаж Лоджистик Сервісез" до ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІКС" щодо надання інформації стосовно фактичного виконання доставки відповідно до Бланків замовлення кур`єрської доставки №В/19000266149902, №В/19000266149903, №В/ 19000266149904 ? Якщо зверталось, прошу надати належним чином засвідчену копію такого звернення.

-Чи направляло ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІКС" повідомлення вих. 5000/23 від 29.08.2017 р за підписом директора ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІК" Д.В. Матвеєєва на адресу ТОВ "Десаж Лоджистик Сервісез"? Якщо направляло, прошу надати належним чином засвідчену копію зазначеного повідомлення. Надати інформацію та копії документів щодо проведення службової перевірки зазначеної в Повідомленні вих. № 5000/23 від 29.08.2017.

-На які адреси 29.08.2017 були направлені документи відповідно до бланків кур`єрської доставки №190000266149903 від 26.09.2016, № 19000266149902 від 26.09.2016, № 19000266149902 від 26.09.2016 про що зазначено в Повідомленні вих. № 5000/23 від 29.08.2017?

До поданого запиту додано копію повідомлення вих. 5000/23 від 29.08.2017, копії бланків кур`єрської доставки №В/190000266149903 від 26.09.2016, №В/19000266149902 від 26.09.2016, №В/19000266149904 від 26.09.2016.

Вказаний запит було отримано директором Матвєєвим Д.В. 31.10.2019 за вх.№3.

Згідно з відповіддю директора ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІКС" Матвєєва Д.В., вих. №43/19 від 31.10.2019, наданої на адвокатський запит від 17.10.2019-з від 17.10.2019 адвокату Кур`ята В.В., в ході розгляду наданих матеріалів було виявлено, що їхня компанія ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІКС " не має жодного відношення до вказаних матеріалів та до ТОВ "ТУРМАН ЛОГІСТІК", а також в них не має відповіді чому на бланках та печатці зазначений код ЄДРПОУ їхньої компанії. Зазначено, що жодних стосунків з ТОВ "Десаж Лоджистик Сервісез" та ТОВ "ТК "Урожай" вони не мали та не мають. На підтвердження додано зразки бланків якими вони користуються.

Матеріали справи не містять доказів того, що в 2016 році було зареєстровано юридичну особу ТОВ "Турман Логістік". Кредитором не подано суду матеріалів службової перевірки щодо ТОВ "Турман Логістік" на підтвердження того, що доповнення до заяви в сумі 4 350 044 089 грн. 30 коп. було направлено за іншою адресою.

Заява про визнання кредитором №3/09 від 26.09.2016 подана до господарського суду 04.09.2017 року нарочно через канцелярію, оскільки матеріали справи не містять належних доказів які б свідчили про доставку такої заяви засобами поштового зв`язку вчасно. Крім того заява містить в додатках повідомлення від 29.08.2017.

4.4 28.12.2012 між Боржником та ТОВ "Азовська продовольча компанія" було укладено Договір, відповідно до умов якого ТОВ "Азовська продовольча компанія" зобов`язувалось поставляти та передавати партіями у власність Боржника товар, а останнє прийняти та оплатити вартість поставленого товару.

Згідно з пунктом 2.3. Договору, оплата вартості товару здійснюється Боржником у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ "Азовська продовольча компанія" грошових коштів протягом 90 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до умов Договору поставка EXW (склад Постачальника, розташований за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ вул. Свободи 85).

28.01.2014 Боржник та ТОВ "Азовська продовольча компанія" уклали додаткову угоду до Договору, відповідно до умов якої сторони домовились про збільшення терміну позовної давності по всіх зобов`язаннях (щодо сплати основного боргу та неустойки), що виникли на підставі цього договору, до 5 років.

Доповнення до заяви про визнання Кредитором у справі про банкрутство №3/09 від 26.09.2016 в додатках містить 595 видаткових накладних з послідовною нумерацією з 1 по 595 датовані за період 04.01.2013 по 30.1 1.2013. В зазначених видаткових накладних у графі "Відвантажив(ла)" та "Отримав(ла)" стоять лише підписи осіб та печатка відповідальних за здійснення господарської операції без зазначень посади та прізвища, ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції неможливо.

4.5 На виконання взятих на себе зобов`язань за Договором ТОВ "Азовська продовольча компанія" здійснило постачання товару Боржнику згідно видатковими накладними за період з 04.01.2013 по 30.11.2013.

4.6 15.07.2015 між ТОВ "Азовська продовольча компанія" та Кредитором укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ "Азовська продовольча компанія" в порядку та на умовах, визначених цим договором, відступає право вимоги на загальну суму 4 350 044 089 грн. 30 коп., а Кредитор набуває право вимоги, належне ТОВ "Азовська продовольча компанія", і стає кредитором за Договором.

Відповідно до пункту 3.2. договору про відступлення права вимоги Боржник зобов`язаний здійснити на користь Кредитора оплату суми, визначеної у пункті 1.1. договору про відступлення права вимоги, у терміни, визначені Договором. Якщо термін оплати за договором поставки вже настав, Боржник повинен здійснити оплату на користь Кредитора протягом 30 календарних днів з моменту укладання зазначеного договору.

Боржник не виконав належним чином обов`язки за договором про відступлення права вимоги від 15.07.2015, в зв`язку з чим заборгував перед Кредитором 4 350 044 089 грн. 30 коп.

Заявник до заяви додав копію Договору, копії специфікацій до Договору, копії видаткових накладних за 2013 рік, копію додаткової угоди від 28.01.2014 до Договору, копію договору про відступлення права вимоги від 15.07.2015.

4.7 В матеріалах справи міститься договір кредитної лінії, укладений між АТ "Ощадбанк" та Боржником 05.08.2011 № 26-15-09/11.

Відповідно до пункту 5.3.3. договору кредитної лінії Боржник зобов`язаний регулярно надавати Банку належним чином завірені Баланс та Звіт про фінансові результати, складені в строк до 25 числа місяця, що слідує за звітним кварталом- для звітності за перший, другий, третій квартал, до 25 лютого - для звітності за попередній рік.

Згідно з наявним в матеріалах справи балансом (звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2013, звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2013, балансом (звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2013, звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2013 року, балансом (звіт про фінансовий стан) станом на 30.06.2013, звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2013 року на виконання умов зазначеного кредитного договору Боржник надав АТ "Ощадбанк" баланс та звіт про фінансові результати, у тому числі й за 2013 рік (том 37 аркуші справи 29-38).

Відповідно до видаткових накладних за 2013 рік поставка товару здійснювалась з 04.01.2013 по 30.11.2013, а поставка мала бути відображена в річному та проміжних балансах та звітах про фінансові результати за 2013 рік.

Згідно з балансами за 2013 рік, наданими у матеріали справи Боржником, вартість пасивів, яка включає в себе власний капітал поточні та довгострокові зобов`язання та забезпечення, на початок звітного періоду складала 1 653 026 тис. грн., на кінець звітного періоду вона зменшилась до 1 610 056 тис. грн.

Відповідно до відомостей річного балансу за 2013 рік поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги на кінець звітного періоду зазначена 32 625 тис. грн.

Відомості річного Балансу та Звіту про фінансові результати за 2013 рік співвідносяться з даними проміжної фінансової звітності: піврічної та за 9 місяців. У вказаних звітів та балансів за 2013 рік відсутнє відображення інформації щодо поставки товару за Договором.

4.8 В забезпечення виконання зобов`язань Боржника за договором кредитної лінії № 26-15-09/11 від 05.08.2011 між Банком та Боржником укладено договір іпотеки № 484/31/6-1 від 02.09.2011 (предметом якого є об`єкти нерухомого майна - 99 нежитлових будівель та споруд маслоекстраційного заводу "Слов`янськолія", що розташовані за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Свободи, будинок 85 та три земельні ділянки загальною площею 27,7678 га).

Виходячи з умовами Договору, специфікацій та видаткових накладних в 2013 році склад ТОВ "Азовська продовольча компанія", куди поставлялося насіння соняшника, перебував на території маслоекстраційного заводу, який належав в 2013 році на праві власності Боржнику та перебував з вересня 2011 року в іпотеці Банка.

Відповідно до п.п. 3.3.1 п. 3.1 договору іпотеки № 484/31/6-1 від 02.09.2011 іпотекодавець зобов`язаний не відчужувати Предмет іпотеки, будь-яку його частину, не передавати його в оренду, найм, управління, користування на будь-яких інших підставах іншим особам без попередньої письмової згоди Іпотекодержателя, не обтяжувати предмет іпотеки будь-якими зобов`язаннями та вимогами, а також не використовувати.

За відомостями Банку Боржник в період 2011-2014 не звертався та не отримував погодження від Банку на відчуження чи передачу в оренду ТОВ "Азовська продовольча компанія" іпотечного нерухомого майна за адресою: м. Слов`янськ, вулиця Свободи, буд. 85, а факт існування складу ТОВ "Азовська продовольча компанія" впродовж 2013 року за зазначеною адресою не був зафіксований банком у ході регулярних перевірок предмету іпотеки.

Відповідно до пункту 5.3.7. договору кредитної лінії № 26-15-09/11 від 05.08.2011 Боржник зобов`язаний протягом 5-ти календарних днів письмово повідомляти Банк про укладення будь-яких інших кредитних договорів, договорів позики, договорів фінансової допомоги (їх різновидів), надання /випуск гарантій та/або поруки або інших договорів, що встановлюють зобов`язання для позичальника з повернення грошових коштів, проведення емісій цінних паперів.

Відповідно до наявних у матеріалах довідок Боржника, надісланих Банку, вих. №16/01/13-1к від 16.01.2013, №19/03/13-1к від 19.03.2013, №18/11/13-1к від 18.11.2013, № 16/01/14-1к від 16.01.2014 за весь період дії кредитного договору №26-15-09/11 від 05.08.2011, станом на поточну дату Боржник не укладав будь-яких інших кредитних договорів чи договорів позики, крім тих про які відомо Банку, договорів фінансової допомоги (їх різновиди) та не надавав/не випускав гарантії та/або поруки або інших договорів, що встановлюють зобов`язання для позичальника з повернення грошових коштів, проведення емісій цінних паперів. Не укладав будь-яких інших договорів, що мають наслідком обтяження предметів застави/іпотеки (відповідно до договорів №484/31/6-1, №484/31/6-2, №484/31/6-3, №484/31/6-5 від 02.09.2011) правами третіх осіб (у тому числі договори оренди, попередні договори купівлі-продажу, тощо) (том 37 аркуші справи 39-42).

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1 09.01.2020 Кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2019, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.09.2019 залишити в силі.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1 Апеляційний суд безпідставно прийняв як докази у справі, що надані Банком, оскільки цей учасник був обізнаний про призначення до розгляду в судовому засіданні вимог Кредитора, однак не зазначив про поважні об`єктивні причини неподання суду першої інстанції доказів стосовно вимог Кредитора, несумлінно виконуючи процесуальний обов`язок ознайомитись з матеріалами справи протягом двох років з моменту їх з`явлення у справі та знати про заявлені у справі кредиторські вимоги.

6.2 Кредитор своєчасно звернувся із вимогами конкурсного кредитора до Боржника у справі, про що в справі надані докази, які досліджені судом першої інстанції, що встановив відповідні обставини.

6.3 Відсутність у бухгалтерській та фінансовій звітності Боржника відомостей про заборгованість за Договором не спростовує існування та здійснення господарських операцій за цією угодою, а Кредитор не несе відповідальності та не контролює дії контрагента за невідображення господарської операції у фінансовій звітності.

6.4 Апеляційний суд дійшов помилково висновку щодо нікчемності первинних документів стосовно господарських операцій за Договором з огляду на недоліки в оформленні первинних документів, оскільки ці недоліки не означають дефектність цих документів та не є підставою для визнання нереальності господарських операцій, а визнання Боржником боргу перед Кредитором звільняє його від обов`язку доказувати здійснення заперечуваних Банком господарських операцій за Договором.

7. Касаційне провадження

7.1 Перегляд оскаржуваних судових рішень здійснюється касаційним судом в межах доводів та вимог касаційної скарги - в частині розгляду вимог Кредитора в сумі 4 350 044 089 грн. 30 коп. (частина перша статті 300 ГПК України).

7.2 Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020, від 22.04.2020, від 04.05.2020 та від 20.05.2020) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, з 12.03.2020 по 22.06.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

В той же час за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є постанова апеляційного суду, ухвалена після перегляду ухвали місцевого суду за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами до Боржника, а тому справа відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 247, статті 301 ГПК України має розглядатися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також враховуючи факт відкриття касаційного провадження у цій справі ухвалою від 28.02.2020, неодноразові перенесення та відкладення судових засідань з розгляду цієї справи (ухвалами від 06.04.2020, від 28.04.2020 та від 19.05.2020), Суд дійшов висновку про здійснення розгляду касаційної скарги Кредитора з урахуванням раніше визначеної ухвалою Суду від 19.05.2020 дати - 02.06.2020).

Суд констатує, що до дати проведення судового засідання - 02.06.2020, окрім клопотання від 01.06.2020 розпорядника майна Боржника -арбітражного керуючого Демчана О.І. про розгляд справи без його участі, від учасників справи, не надійшло інших заяв, клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, в тому числі про перерву чи про відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 02.06.2020.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо наслідків порушення порядку розгляду заяви з грошовими вимогами у справі про банкрутство

8.1 Порядок здійснення розгляду заяви та визнання господарським судом вимог кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство регламентований нормами ГПК України як загальними нормами, що визначають порядок здійснення судочинства в господарських судах, а також спеціальними нормами Закону про банкрутство (чинного на час винесення ухвали місцевим судом) та чинного (у тому числі на час ухвалення оскаржуваної постанови апеляційного суду) Кодексу України з процедур банкрутство, які встановлюють порядок та особливості звернення кредитора із заявою із грошовими вимогами до боржника.

8.2 За змістом норм частин першої, другої статті 8, частин першої, третьої статті 9, частини шостої статті 12, статті 13, пунктів 2, 3 частини першої статті 42, частин першої, четвертої статті 74, частин першої, другої статті 196 ГПК України, частини шостої статті 23, частин першої, другої статті 25 Закону про банкрутство, а також за змістом норм частини шостої статті 45, частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства (які містять аналогічне правове регулювання стосовно повідомлення судом кредиторів про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду заяв з вимогами кредиторів) розгляд господарським судом заяви з кредиторськими вимогами в судовому засіданні, про дату, час та місце проведення якого суд у встановленому законом порядку не повідомив учасників у справі про банкрутство, визнаних такими відповідно до цього Закону, зокрема всіх без винятку кредиторів у справі (що подали заяви з кредиторськими вимогами у справі про банкрутство), незалежно від того, вимоги якого кредитора є предметом розгляду в судовому засіданні, є невиконанням судом обов`язку, покладеного на суд згідно зі статтею 196 ГПК України та статтею 25 Закону про банкрутство.

Наслідком цього є порушення судом закріплених наведеними нормами ГПК України принципів гласності судового процесу, відкритості інформації щодо справи та змагальності сторін: порушення прав учасників у справі про банкрутство, що не були присутні в судовому засіданні, про дату, час та місце проведення якого суд не повідомив, порушення прав учасників подати докази, взяти участь у судових засіданнях тощо (стаття 42 ГПК України), а також порушення передбачених спеціальним Законом прав інших кредиторів заперечувати кредиторські вимоги, що є предметом розгляду у цьому судовому засіданні.

8.3 Суд першої інстанції, здійснюючи в судовому засіданні 18.09.2019 розгляд вимог Кредитора, встановив, що ухвалою суду від 27.06.2019, окрім заяв інших кредиторів, до розгляду призначено подану у 2016 році заяву Кредитора з грошовими вимогами до Боржника в сумі 622 900 грн 83 коп. основного боргу (пункт 1.2) та подане у 2017 році доповнення до заяви про визнання кредитором з грошовими вимогами в сумі 4 350 066 990 грн. 13 коп. основного боргу (пункт 1.4).

Однак в ухвалі від 27.06.2019 вказано лише про подання Кредитором заяви № 2/09 від 20.09.2016 (вх. № 06-54/180/16 від 03.10.2016) про визнання кредиторських вимог до Боржника в сумі 622 900 грн 83 коп.

Щодо подання Кредитором та призначення до розгляду в судовому засіданні на 18.09.2019 доповнення до заяви про визнання кредитором з грошовими вимогами в сумі 4 350 066 990 грн. 13 коп. основного боргу, інформація у вказаній ухвалі відсутня.

Також суди не встановили у цій справі факту винесення іншої ухвали (від іншої дати тощо) про призначення на 18.09.2019 доповнення Кредитора до заяви про визнання кредитором з грошовими вимогами в сумі 4 350 044 089 грн. 30 коп. та матеріали справи не містять відповідного процесуального документа.

8.4 У зв`язку із викладеним Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, здійснивши в судовому засіданні 18.09.2019 розгляд по суті грошових вимог Кредитора в сумі 4 350 044 089 грн. 30 коп. (згідно з доповненням до заяви про визнання кредитором), яке не було призначено до розгляду у встановленому ГПК України та Законом про банкрутство порядку, допустив порушення норм цих законів (пункти 8.2), в тому числі порушення закріплених статтею 2 ГПК України основних засад господарського судочинства, порушення прав учасників у справі про банкрутство Боржника, зокрема кредиторів, що не були повідомлені ухвалою суду про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду вимог Кредитора в сумі 4 350 044 089 грн. 30 коп. згідно з його доповненням до заяви про визнання кредитором, чим позбавив цих осіб прав взяти участь у відповідному судовому засіданні, подати докази, заперечення проти вимог Кредитора та інших прав, що надані кредиторам при розгляді вимог кредиторів (статті 8, 13, 42, 74 ГПК України та статті 23, 25 Закону про банкрутство).

Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 6.1)

8.5 Разом з тим, суд апеляційної інстанції, попри встановлення обставин відсутності представника скаржника (Банку) в засіданні в суді першої інстанції 18.09.2019 та попри аргументи Банку про відсутність у нього відомостей з ухвал суду про додаткові вимоги Кредитора , послався на ці обставини як на підстави для залучення у справу та прийняття до уваги поданих Банком апеляційному суду доказів, що не були подані суду першої інстанції (частина третя статті 269 ГПК України), однак не врахував інших наслідків цього порушення судом першої інстанції для розгляду кредиторських вимог по суті.

8.6 Так, апеляційний суд здійснив по суті перегляд оскаржуваного рішення місцевого суду щодо заявлених Кредитором вимог як згідно з первісно поданою заявою, так і згідно з доповненням Кредитора до заяви про визнання кредитором, та скасував рішення місцевого суду з інших підстав - через недоведеність обставин, що мають значення для справи (пункти 2, 4 статті 277 ГПК України), однак допустив при цьому порушення норм матеріального і процесуального права з огляду на таке

8.7 Суди встановили, що вимоги Кредитора до Боржника згідно з доповненням до заяви з кредиторськими вимогами становлять зобов`язання Боржника перед ТОВ "Азовська продовольча компанія" за Договором, право вимоги за яким Кредитор набув згідно з укладеним 15.07.2015 з ТОВ "Азовська продовольча компанія" договором про відступлення права вимоги.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 519 цього кодексу первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

За змістом наведених норм відступлення права вимоги може здійснюватися тільки стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

При цьому Суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 17/32.

Отже при вирішенні спору щодо права вимоги, яке набуто за договором відступлення права вимоги, предметом дослідження судом мають бути обставини дійсності цієї вимоги на момент набуття прав на неї, а, відповідно і факт виникнення/дійсності зобов`язання, щодо якого заявлено право вимоги, та доведеність цього зобов`язання відповідно вимог закону.

8.8 Згідно з частиною першою та пункту першого частини другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема письмовими доказами.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої, шостої статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії , якщо інше не передбачено цим Кодексом…

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством .

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу .

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення .

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги .

8.9 Між тим, і суд першої інстанції, і суд апеляційної інстанції наведеного не врахували та, встановивши на підставі доданих до доповнення до заяви про визнання кредитором 595 видаткових накладних з послідовною нумерацією з 1 по 595, датованих за період 04.01.2013 по 30.11.2013, обставини здійснення ТОВ "Азовська продовольча компанія" господарських операцій з постачання товару Боржнику за Договором в період з 04.01.2013 по 30.11.2013 (пункти 4.4, 4.5), не надали оцінки юридичній силі вказаним видатковим накладним як письмовим доказам у контексті наведених норм статті 91 ГПК України, враховуючи обставини заперечення іншим кредитором - Банком факту вчинення згідно з цими видатковими накладними господарських операцій за Договором та виникнення/існування у Боржника за цією угодою заборгованості на спірну суму,.

Вказане порушення призвело до встановлення судами всупереч нормам статей 73, 91 ГПК України обставин, що мають суттєве значення для вирішення спірних відносин, а саме обставин доведеності вчинення ТОВ "Азовська продовольча компанія" господарської операції за Договором з постачання товару Боржнику, виникнення у нього зобов`язань за цією угодою та дійсності щодо цього зобов`язання права вимоги, яке набуте Кредитором за договором від 15.07.2015 про відступлення права вимоги (пункт 4.6).

8.10 Апеляційний суд, спростовуючи факт вчинення господарської операції за Договором, також допустив процесуальні порушення, з огляду на таке.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/70, передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній в період поставки за Договором) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша).

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця (частина третя).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (частина п`ята).

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (частина 8).

8.11 За змістом викладених норм допустимими доказами, у розумінні статті 77 ГПК України, що підтверджують вчинення господарської операції є первинний документ, який складений та оформлений належним чином відповідно до вимог закону, тоді як відсутність первинного документа спростовує існування господарської операції та спростовує факт виникнення у сторін прав та обов`язків за цією господарською операцією (сплатити кошти тощо).

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постановах від 20.06.2018 у справі № 902/680/15, від 05.04.2018 у справі № 43/75-15/7-б та від 28.04.2020 у справі 902/452/19.

Водночас недотримання вимоги закону про відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку (частина 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні") не має наслідком спростування відповідної господарської операції та не впливає на права та обов`язки сторін, що виникають в результаті здійснення цієї господарської операції, оскільки у цьому випадку наслідки полягають у настанні відповідальності за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та за недостовірність відображених у них даних, для осіб, які склали та підписали ці документи (частина восьма статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні").

Правильність наведеної правової позиції підтверджується нормами чинної редакції Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до норм якого права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку (абзац третій частини третьої статті 9).

8.12 У зв`язку із викладеним Суд дійшов висновку, що апеляційний суд, пославшись на надані Банком докази, а саме: документи фінансової та бухгалтерської звітності Боржника за 2013 рік (що охоплює період поставки за договором № 28/12/2012 від 28.12.2012 - 04.01.2013 по 30.11.2013), які надавались Боржником на виконання обов`язків за укладеним з вказаним банком договором кредитної лінії 05.08.2011 № 26-15-09/11, а також на документи Банку за результатами регулярних перевірок предмету іпотеки та довідки Боржника, щодо складені та надані на виконання укладеного Боржником з банком договору іпотеки № 484/31/6-1 від 02.09.2011 (пункти 4.7, 4.8), попри факт надання Кредитором 595 видаткових накладних на підтвердження вимог до Боржника за Договором (пункти 4.4, 4.5, 4.6), щодо оцінки яких також були допущені порушення (пункт 8.9), між тим на підставі недопустимих у спірних правовідносинах доказів, у розумінні статті 77 ГПК України, встановив обставини невчинення (спростування) господарських операцій за Договором з постачання товару Боржнику на спірну суму в період з 04.01.2013 по 30.11.2013.

А тому апеляційний суд, взявши до уваги та пославшись на вказані докази, що є недопустимими у спірних правовідносинах, дійшов хибного висновку, що саме ці докази спростовують існування господарської операції з поставки Боржнику товарів за Договором в період з 04.01.2013 по 30.11.2013.

8.13 У зв`язку із викладеним Суд дійшов висновку, що апеляційний суд, оцінивши як докази, надані Кредитором в суді першої інстанції, так і докази, надані апеляційному суду Банком, між тим надав безпідставну перевагу доказам Банку над доказами Кредитора, здійснивши при цьому оцінку доказів обох осіб всупереч наведеним нормам та положенням статті 86 ГПК України.

8.14 Допущені судами процесуальні порушення - розгляд місцевим судом заявлених Кредитором спірних кредиторських вимог до Боржника без повідомлення про час, дату та місце проведення судового засіданні інших учасників у справі про банкрутство, а також встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для вирішення питання про існування/відсутність зобов`язань Боржника за Договором та існування/відсутність у Кредитора права вимоги до Боржника за цим договором.

При цьому Суд не оцінює рішення апеляційного суду в частині висновків про пропуск Кредитором строків звернення із заявою про визнання кредитором у справі про банкрутство з грошовими вимогами в сумі 4 350 044 089 грн. 30 коп. (пункт 1.4), оскільки розгляд та вирішення спору в цій частині впливає на вирішення питання про черговість вимог Кредитора, а тому є передчасним з огляду на первинність вирішення у спірних правовідносинах спору про існування/відсутність зобов`язань Боржника за Договором та існування/відсутність у Кредитора права вимоги до Боржника за цим договором.

8.15 Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

8.16 Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

8.17 Враховуючи викладене, визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, та з урахуванням положень пункту 2 частини 1 статті 308 та пункту 4 частини 3 статті 310 ГПК України, Суд доходить висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а скасуванню підлягають як оскаржувана постанова апеляційного суду, так і скасована нею ухвала суду першої інстанції - з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду доповнення до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Лоджистик Сервісез" про визнання кредиторських вимог в сумі 4 350 044 089 грн. 30 коп.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Лоджистик Сервісез" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.09.2019 у справі № 902/672/16 скасувати в частині розгляду доповнення до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Лоджистик Сервісез" про визнання кредиторських вимог в сумі 4 350 044 089 грн. 30 коп.

3. В цій частині справу № 902/672/16 передати на розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді О.О. Банасько

В.Я. Погребняк