Рішення

від 04.06.2020 по справі 352/1134/17

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1134/17

Провадження № 2/352/34/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

представника позивача Романишин К.В.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи Витвицької Г .Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Посіцька сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5 , про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону земель, -

в с т а н о в и в:

Позивач ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області у липні 2017 р. звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону земель, у якому просив: 1) стягнути з відповідача до загального фонду Державного бюджету України 15589,72 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 1,6270 га, розташованої по АДРЕСА_1 ; 2) стягнути з відповідача до загального фонду Державного бюджету України 147,33 грн. шкоди, заподіяної внаслідок використання не за цільовим призначенням земельної ділянки площею 0,2127 га, розташованої по АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду 16.04.2018 р. у справі призначено підготовче засідання у рамках її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.07.2018 р. до участі у справі залучено третіх осіб, а саме: Посіцьку сільську раду Тисменицького району Івано-Франківської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача та ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 18.09.2018 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Після збільшення позовних вимог у квітні 2018 р. позивач просив також повернути самовільно зайняту відповідачем земельну ділянку площею 1,6270 га по АДРЕСА_1 у комунальну власність. Вказана збільшена позовна вимога залишена без розгляду ухвалою суду від 17.04.2019 р.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській областіна підставі наказів від 05.04.2017 р. проведено перевірку дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідачем ОСОБА_2 Державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель Івано-Франківської області Гуменним О.І. та Малібродою Г.М. складено акт обстеження земельної ділянки від 19.04.2017 р. Також державним інспектором Гуменним О.І. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 20.04.2017 р. У подальшому державний інспектор Гуменний О.І. склав протокол від 20.04.2017 р. № 4.3-16/1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП, згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку комунальної форми власності площею 1,6270 га, розташовану по АДРЕСА_1 , що підтверджується встановленням огорожі у вигляді дерев`яного паркана з бетонними стовпчиками, внаслідок чого заподіяв матеріальну шкоду у розмірі 15589,72 грн. Постановою державного інспектора Гуменного О.І від 20.04.2017 р. № 4.3-17/1 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. Крім того, державним інспектором Малібродою Г . М. складено протокол від 21.04.2017 р. № 4.3-16/2 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.53 КУпАП, щодо ОСОБА_2 , згідно якого останній на земельних ділянках приватної форми власності для ведення ОСГ на площі 0,2127 га побудував водні об`єкти без зміни цільового призначення, внаслідок чого заподіяв матеріальну шкоду у розмірі 147,33 грн. Постановою державного інспектора Маліброди Г.М. від 21.04.2017 р. № 4.3-17/2 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн. Відповідно до вимог Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 р. № 6, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 07.02.2017 р. за № 173/30041, з метою усунення виявлених порушень ОСОБА_2 видано два приписи від 20.04.2017 р., якими його зобов`язано усунути порушення вимог земельного законодавства у 30-ий строк. У результаті перевірки виконання вимог приписів станом на 09.06.2017 р. встановлено, що вимоги приписів ОСОБА_2 не виконані, у зв`язку з чим державним інспектором Гуменним О .І. винесені постанови від 20.06.2017 р. № 4.3-17/9 та № 4.3-17/8, якими ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.188-5 КУпАП. Відповідач не оскаржував приписів, постанов про накладення адмінстягнень, штрафи сплатив. Однак, відповідач до цього часу не відшкодував розраховану згідно з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963, шкоду в розмірі 15589,72 грн., заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, та у розмірі 147,33 грн., заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Представник позивача Романишин К.В. у судовому засіданні позов підтримала і просила його задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Палатній О.М. у судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що відповідач не має у с. Посіч жодної земельної ділянки у приватній власності, земельні ділянки належать на праві власності його дружині, внукові; земельну ділянку комунальної власності площею 1,6270 га він не захоплював; ця земельна ділянка обгороджена лише з двох сторін, а саме від лісу та від дороги, брама від дороги постійно відкрита; позивачем не надано жодних доказів того, що огорожу встановив саме ОСОБА_2 . Наданий позивачем розрахунок шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 15589,72 грн. вважають необґрунтованим, оскільки розрахунок проведено за категорією земельної ділянки житлової та громадської забудови, а вказана земельна ділянка відноситься до земель природоохоронного призначення (охоронна зона потічка); крім того, позивачем не доведено наявність реальних збитків внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Наданий позивачем другий розрахунок розміру шкоди на 147,33 грн. за нецільове використання земельної ділянки взагалі не може бути взятий до уваги судом, оскільки є неналежним доказом, так як стосується земельної ділянки, яка розташована у межах селища Делятин Надвірнянського району. Просили у позові відмовити.

Представник третьої особи Витвицька Г.Р. у судовому засіданні вважала заявлений позов необґрунтованим, пояснила, що Посіцька сільська рада не використовує земельну ділянку площею 1,6270 га, де знаходиться охоронна зона потічка (по 25 м у кожну сторону), у зв`язку з чим ця земельна ділянка не була передана у приватну власність. Ця земельна ділянка огороджена лише по зовнішньому периметру, брама від дороги відкрита. Територіальній громаді села шкоди не спричинено, тому сільська рада не вважає, що мало місце самовільне захоплення земельної ділянки.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, не повідомив суду про причини неявки.

Заслухавши вступне слово сторін, представника третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що на підставі наказів позивача - ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 05.04.2017 р. Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності проведено перевірку дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідачем ОСОБА_2 , жителем АДРЕСА_1 .1

Державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель Івано-Франківської області Гуменним О.І. та Малібродою Г.М. складено акт обстеження земельної ділянки від 19.04.2017 р. № 4.3-13/3, державним інспектором Гуменним О. І . складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 20.04.2017 р. № 4.3-12/9. Вказаними актами встановлено факт самовільного зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки комунальної власності площею 1,6270 га шляхом облаштування дерев`яної огорожі (т.1, а.с.14-17).

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 20.04.2017 р. № 4.3-16/1 (т.1, а.с.21-22), складеного державним інспектором Гуменним О.І., згідно якого встановлено, що відповідач ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку комунальної форми власності площею 1,6270 га, розташовану по АДРЕСА_1 , встановивши огорожу (дерев`яний паркан з бетонними стовпчиками) та спорудивши об`єкт, заповнений водою, постановою державного інспектора Гуменного О .І від 20.04.2017 р. № 4.3-17/1 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. (т.1, а.с.27).

Відповідно до вимог Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 р. № 6, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 07.02.2017 р. за № 173/30041, з метою усунення виявлених порушень відповідачу ОСОБА_2 видано припис від 20.04.2017 р., яким останнього зобов`язано усунути порушення вимог земельного законодавства у 30-ий строк (т.1, а.с.29).

У результаті перевірки виконання вимог припису станом на 09.06.2017 р. встановлено, що вимоги припису ОСОБА_2 не виконані, останній продовжує самовільно використовувати земельну ділянку комунальної форми власності площею 1,6270 га, що підтверджується відповідним актом перевірки державного інспектора Гуменного О . І. від 09.06.2017 р. (т.1. а.с.39-41).

У зв`язку з невиконанням припису державним інспектором Гуменним О.І. складено протокол від 19.06.2017 р. (т.1, а.с.46-48), у результаті розгляду якого постановою державного інспектора Гуменного О . І. від 20.06.2017 р. № 4.3-17/9 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. (т.1, а.с.56-57).

Суд зазначає, що відповідач визнав факт самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності площею 1,6270 га, яка знаходиться всередині між належними його родині (дружині ОСОБА_14 , внукові ОСОБА_5 ) на праві приватної власності земельними ділянками. У своєму письмовому поясненні (т.1, а.с.25 на звороті) відповідач не заперечував, що встановив огорожу (з міркувань безпеки), при цьому не погодився з нарахованим розміром шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки. Відповідач сплатив накладені на нього штраф за самовільне зайняття земельної ділянки згідно постанови від 20.04.2017 р. № 4.3-17/1 та штраф за невиконання припису від 20.06.2017 р. № 4.3-17/9, що підтверджується копіями постанов ДВС про закінчення виконавчого провадження від 27.10.2017 р. (т.2 а.с.15, т.1 а.с.111).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку комунальної власності площею 1,6270 га, розташовану по АДРЕСА_1 , встановивши огорожу (дерев`яний паркан з бетонними стовпчиками) та спорудивши водний об`єкт. Внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідач заподіяв державі матеріальну шкоду у розмірі 15589,72 грн., яка розрахована державним інспектором згідно з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963 (т.1, а.с.63).

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на необґрунтованість вказаного розрахунку розміру шкоди, оскільки розрахунок проведено за категорією земельної ділянки житлової та громадської забудови, а вказана земельна ділянка відноситься до земель природоохоронного призначення (охоронна зона потічка). При цьому суд зазначає, що самовільно зайнята відповідачем земельна ділянка дійсно відноситься до земель природоохоронного призначення, де розміщена прибережна захисна смуга, у межах земель забудови, що підтверджується оглянутим у судовому засіданні генпланом с. Посіч Тисменицького району за квітень 2007 р., кольорові копії якого долучені до справи (т.2, а.с.34-37).

У зв`язку з цим суд приймає до уваги пояснення представника позивача про те, що розмір шкоди, визначений за самовільне зайняття земельної ділянки житлової та громадської забудови, є значно меншим від розміру шкоди, яка має визначатись за самовільне зайняття земельної ділянки природоохоронного призначення, оскільки основний показник, а саме показник середньорічного доходу від використання земель за цільовим призначенням, який враховується у розрахунку, 4026 грн. від використання земель забудови проти 7520 грн. від використання земель природоохоронного призначення.

Відповідно до вимог п. б ч.1 ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд, погоджуючись з обґрунтованістю першої позовної вимоги про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, вважає за доцільне у рамках її вирішення застосувати ч.4 ст.1193 ЦК України.

У відповідності з вимогами вказаної норми суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

При цьому суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 - пенсіонер, людина похилого віку, інвалід другої групи, його єдиним доходом є мінімальна пенсія; відповідач хворіє стенокардією напруги, кардіосклерозом дифузним та постінфарктним, селективною коронарографією, гіпертонічною хворобою Ш ст., переніс кілька стентувань коронарних артерій, що підтверджується відповідними письмовими доказами (т.2 а.с.33, т.1 а.с. 110, 133).

З урахуванням вказаних обставин, з огляду на складне матеріальне становище відповідача, враховуючи, що відповідач завдав шкоди адміністративним правопорушенням, а не злочином, суд зменшує розмір відшкодування завданої шкоди та визначає до стягнення з відповідача 5000 грн.

Щодо другої позовної вимоги про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок використання не за цільовим призначенням земельної ділянки, суд зазначає, що позивач, посилаючись на те, що відповідач погодився з притягненням його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення, не надав суду жодних доказів на підтвердження сплати відповідачем адміністративних штрафів згідно постанов державного інспектора від 21.04.2017 р. № 4.3-17/2 та від 20.06.2017 р. № 4.3-17/8.

Наданий позивачем розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (т.1, а.с.64), на підставі якого позивач заявив вимогу про стягнення 147,33 грн. шкоди, не може вважатись належним і достовірним доказом з огляду на те, що вказаний розрахунок стосується земельної ділянки для ведення ОСГ площею 0,2127 га, яка розташована у межах селища Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області.

З урахуванням того, що позивач у порушення вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надав суду належних, допустимих, достовірних і достатніх у своїй сукупності доказів на підтвердження вказаної позовної вимоги, - суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаної вимоги.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки встановлено, що відповідач як інвалід другої групи звільнений від сплати судового збору згідно п.9 ч.1 ст.5 вказаного Закону, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1600 грн. (т.1, а.с.81) слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 211 ЗК України, ст. 1166, 1193 ч.4 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Посіцька сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5 , про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону земель, задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до загального фонду Державного бюджету України (банк отримувача: ГУК в Івано-Франківській області, МФО 836014, отримувач: УК у Тисменицькому районі /Тисмен.р./24062200, номер рахунку 31116168700486 , код ЄДРПОУ 38026444) 5000 (п`ять тисяч) грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

У решті позову відмовити.

Компенсувати ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській областісудовий збір у розмірі 1600 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 34, код ЄДРПОУ 39767437.

Третя особа на стороні позивача: Посіцька сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області, с. Посіч, вул. Монастирська, 3, Тисменицького району Івано-Франківської області,код ЄДРПОУ 23802943.

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_5 , с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 15.06.2020 р.

Суддя М.М.Хоминець