Рішення

від 12.06.2020 по справі 609/473/20

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/473/20

2/609/257/2020

12 червня 2020 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі:

секретаря судового засідання Кравчук Л.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача : ОСОБА_2

третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служби у справах дітей Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області

вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав,

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 12 травня 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служби у справах дітей Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області, із позовом про позбавлення батьківських прав.

2. Позовні вимоги обгрунтувала тим, що з 31.07.1999 р. позивач із відповідачем перебували у шлюбі. В шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Злочівського районного суду Львівської області від 13.11.2014 р., шлюб розірвано. Сімейні відносини розпалися з вини чоловіка, який постійно зловживав алкогольними напоями, вчиняв скандали та різноманітні конфлікти.

Відразу після розірвання шлюбу позивач із сином ОСОБА_4 переїхали проживати у будинок її батьків.

З часу припинення шлюбних відносин відповідач припинив спілкування з сином. Зовсім не піклується про фізичний і духовний розвиток сина ОСОБА_4 , його навчання, підготовку до самостійного життя.

Також не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання.

Не спілкується з дитиною не тільки в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, але не спілкується з сином загалом; з часу припинення шлюбних відносин не відбулося жодного спілкування батька із сином, відповідач не відвідував сина не телефонував не надсилав листів, тощо.

Відповідач не надає синові доступу до культурних та духовних цінностей: не сприяє засвоєнню ним загальних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання сином освіти.

Позивач вважає, що таке нехтування зі сторони відповідача батьківськими обов`язками є неприпустим, а тому просить позов задоволити та позбавити батьківських прав ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 .

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 20 травня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 12 червня 2020 року.

4. У судове засідання сторони не з`явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі із повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

5. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Неповнолітній ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в селі Сураж Шумського району Тернопільської області, і в графі "Батьки" у свідоцтві про його народження серії НОМЕР_1 від 28.05.2012 р. виданого Суразькою сільською радою Шумського району Тернопільській області, ОСОБА_2 - батько та ОСОБА_1 - мати.

7. Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 13.11.2014 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

8. Відповідно до довідки № 29 від 04.02.2020 р. виданої Шумським районним відділом державної виконавчої служби вказується, що ОСОБА_1 не отримувала аліменти від ОСОБА_2 за період з 09.12.2014 р. по 04.02.2020 р. включно, згідно виконавчого листа № 445/2659/14-ц від 19.03.2015 р. Злочівським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей у сумі по 500 грн. щомісячно на кожну дитину починаючи з 09.12.2014 і до досягнення дітьми повноліття.

9. Згідно із листа-інформації № 5237 від 16.03.2020 р. виданої Шумським районним відділом державної виконавчої служби слідує, що станом на 16.03.2020 р. заборгованість по аліментах становить 66698 грн.

10. Із листа-інформації № 02-13/394 від 15.04.2020 р. виданої Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що Шумська міська рада розглянувши звернення щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , 1977 р.н. відносно дитини ОСОБА_3 , 2012 р.н. повідомляє, що наразі при Шумській міській раді не створено комісії з питань захисту прав дітей, рекомендовано звернутися до районної комісії з питань захисту прав дітей Шумської РДА.

11. Як вбачається із висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 від 26.02.2020 р. № 01-23/42, служба у справах дітей Шумської РДА вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя с. Сураж Шумського районну Тернопільської області, відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

12. Згідно із витягу з протоколу № 2 засідання комісії з питань захисту прав дитини Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області від 27.02.2020 р. № 02-03, вирішено визнати незадовільним виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем с. Сураж Шумського районну Тернопільської області, відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя с. Сураж Шумського районну Тернопільської області, відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рекомендовано звернутися гр. ОСОБА_1 для вирішення питання про позбавлення батьківських прав звернутися до суду.

13. Як вбачається із довідки № 194 від 04.02.2020 р. виданої Шумською міською радою Тернопільської області, по АДРЕСА_1 до складу сім`ї, які зареєстровані за даною адресою входять: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - не родич.

14. Відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 від 12.03.2020 р. та 06.02.2020 р., ОСОБА_1 зареєстрована в Тернопільській області Шумський район с. Сураж але з 2014 р. фактично разом з сином ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Умови проживання з дитиною добрі.

15. Із довідки № 01-19.3/18 від 07.02.2020 р. виданої Злочівським НВК Школа радості -ДНЗ слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зарахований до 1-Е класу Школи радості ІНФОРМАЦІЯ_5 , зараз навчається у 2-Е класі. Вихованням і забезпеченням дитини - ОСОБА_5 займається бабуся ОСОБА_6 та мама ОСОБА_1 . Упродовж 2018-2019 та 2019-2020 н.р. ОСОБА_2 не брав участі в освітньому процесі: не телефонував, не відвідував батьківські зібрання, не був присутнім на жодних виховних заходах упродовж цього періоду навчання дитини.

16. Судом встановлено, що згідно із довідки № 2 від 12.03.2020 р. виданої ДНЗ № 6 Вербиченька вказується, що ОСОБА_7 відвідував дошкільну установу з 30.09.2014р. по 31.05.2018р. Вихованням і забезпеченням дитини - ОСОБА_8 займалися бабуся ОСОБА_6 та мама ОСОБА_9 . Упродовж 2014-2018 н.р. ОСОБА_10 не брав участі в освітньому процесі : не телефонував, не відвідував батьківські збори, не був присутнім на жодних виховних заходах упродовж цього періоду перебування дитини у закладі.

ІV. Оцінка Суду.

17. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

18. У відповідності до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

А, статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

19. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

20. Відповідно до вимог ст.154 Сімейного кодексу України батьки мають право на самозахист своєї дитини.

21. Відповідно до п.2 ч.1 ст.164, 165 Сімейного Кодексу України за зверненням до суду з позовом органу опіки і піклування мати, батько можуть бути позбавленні батьківських прав, якщо вони ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.

22. Пунктом 6 ч.1 ст.3 Цивільного Кодексу України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

23. Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди є актом свідомої поведінки, коли особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

24. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

25. Пленум Верховного Суду України в Постанові №3 від 30.03.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та про поновлення батьківських прав , наголошує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом.

26. Згідно із вимогами ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

27. Відповідно до вимог ст.157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

28. Згідно ст. 8 Закону України Про охорону дитинства , батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

29. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

30. Відповідно до положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року №789-XII, частин 7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

31. В силу вимог ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

32. Згідно ст. 164 СК України мати, батько може бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

33. Так, відповідачу, як батькові в провину ставиться ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, що є правовою підставою для позбавлення батьківських прав (пункт 2 частини першої статті 164 СК України).

34. Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

35. На підставі вищесказаного, суд приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають до задоволення, оскільки зібраними доказами встановлено, що відповідач, як батько своєї дитини, не займається його вихованням, тим самим не виконує свій обов`язок, передбачений ст. 150 СК України, а тому він повиннен бути позбавлений батьківських прав відносно дитини.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

36. Відповідно до статті 141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідно квитанції № 30 від 07.05.2020 року позивачем було сплачено 840 грн. 80 коп., який і підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статями 150,152,155,164-165 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 ), третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області (місце знаходження: м. Шумськ вул. Українська, 59, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 25344717) про позбавлення батьківських прав - задоволити.

2. Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 ) батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1

3. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторонам роз`яснити, що під час карантину, встановленого Кабінет Міністрів України на запобігання поширення корона вірусної хвороби (COVID -19) строки оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення суду складено 12 червня 2020 року.

Суддя: О. В. Ковтунович