Постанова

від 10.06.2020 по справі 607/21577/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/21577/19Головуючий у 1-й інстанції Грицай К.М. Провадження № 22-ц/817/375/20 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 307000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Парандюк Т. С., Щавурська Н. Б.,

за участю секретаря - Іванюта О.М.

та представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Парубія І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/21577/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 грудня 2019 року, ухваленого суддею Грицай К.М., повний текст якого складений 28 грудня 2019 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ступківської сільської ради, ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Ліщина Оксана Петрівна, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Ступківської сільської ради, ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Ліщина Оксана Петрівна, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 , який проживав у АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 , а також, її син ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом та претендував на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Однак ОСОБА_3 у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини до сільської ради чи до нотаріуса не подав, на момент смерт із спадкодавцем не проживав та спадщину не прийняв. Таким чином, після смерті ОСОБА_4 залишилось неуспадковане майно, про яке позивач дізналась у лютому 2019 року та почала вчиняти дії щодо отримання майна померлого батька у спадок. 29 березня 2019 року постановою нотаріуса Демидась Л.С. було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини. Причиною подання заяви про прийняття спадщини із запізненням стало те, що вона не могла подумати, що ОСОБА_3 не прийняв спадщину, про це їй він не повідомляв, оскільки вони із ним знаходяться у неприязних стосунках. З врахуванням наведеного, позивач просить визначити її додатковий строк для подання заяви про прийняття після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Ступківської сільської ради, ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Ліщина Оксана Петрівна, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 грудня 2019 року у справі №607/21577/19 про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо поновлення строку спадкування та прийняти нове рішення про задоволення позову, яким визнати причини пропуску строку ОСОБА_1 для прийняття спадщини померлого ОСОБА_4 та отримання свідоцтва про право на спадщину поважними і призначити додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом, а також вирішити питання судових витрат, посилаючись на те, що рішення є суперечливе, ухвалене із порушенням норм процесуального права та із не правильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що нею доведено обставини і свою позицію відповідними доказами. У судових засіданнях було отримано пояснення ОСОБА_2 , за якими він однозначно і чітко вказав, що жодних матеріальних претензій до ОСОБА_1 не має, бажання успадковувати це майно у нього немає. Судом першої інстанції не правильно оцінено докази надані в судовій справі, що призвело до неправильних висновків і ухваленням несправедливого рішення. Відповідно до матеріалів справи, ні нотаріус, ні сільська рада, не вчинила всіх необхідних дій для повідомлення позивача про відкриття спадщини, не здійснила її виклик, як спадкоємця за законом чи виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. Якби це відбулось, то вона б скористалась би своїм правом на подання заяви про спадкування майна. Адже, нотаріус знала як про коло спадкоємців, у т.ч. спадкоємців ОСОБА_1 і ОСОБА_3 . Більше того, нотаріус повинна була знати про наявність заповіту на ОСОБА_3 . Отже, якби такі повідомлення були здійсненні нотаріусом, то це свідчило б про неналежне користування ОСОБА_1 своїми правами, а таких дій здійснено не було. Суд першої інстанції не отримав достеменних доказів про те, що позивач знала про спадкову справу у приватного нотаріуса Ліщини О.П.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Парубій І.М. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представник Ступківської сільської ради, ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Ліщина О.П., ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час, дату і місце проведення судового засідання, що оголошеннями про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.

У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Парубія І.М., ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено існування обставин, які не давали їй об`єктивної можливості для звернення у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Доводи позивача про те, що їй стало відомо про неприйняття іншим спадкоємцем спадщини в лютому 2019 року не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки встановлено, що заява про прийняття спадщини подана представником позивача 26 березня 2019 року, а пояснення свідків не підтверджуються іншими доказами. Обґрунтування вимог позивача тим, що вона не подала у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини, оскільки нотаріус не повідомив позивача про відкриття спадщини, суд відкидає, з тих мотивів, що позивачу достеменно було відомо про факт смерті батька та про належність спадкового майна та даний факт встановлено та підтверджено сторонами. Також, доводи позивача, що будинок потребує відповідного ремонту, не було проведено його реальний поділ та небажання відповідача успадкувати вказану частину будинку суд не вважає такими, що свідчать про існування поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини у розумінні ст.1272 ЦК України. Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 за відсутності будь-яких поважних причин не вчиняла дій щодо прийняття спадщини протягом 6 місяців з моменту її відкриття та позивачем пропущено значний строк, суд вважає, що то підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи, правильно застосовано норми матеріального права.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно із пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також у разі відсутності інших спадкоємців, які б могли дати таку письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадкоємців, які б могли дати таку письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач вважав, що буде достатнім факт вступу в оперативне управління майном.

Однак правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Разом з тим, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, Серія НОМЕР_1 , відповідний актовий запис №373 (а.с. 7).

Відповідно до заповіту від 17 квітня 1986 року, ОСОБА_4 заповів ОСОБА_3 , належну йому на праві особистої власності 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться в с. Ступки, Тернопільського району, Тернопільської області, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Чернелево-Руської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Стомарівською Г.М., зареєстрований в реєстрі за №05 (а.с. 11).

ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 25, зворотній бік).

Згідно матеріалів спадкової справи №3/2017, відповідач ОСОБА_2 27 травня 2014 року подав заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 та за його заявою була заведена спадкова справа (а.с. 23).

Спадщину, яка складається з 1/3 частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_3 після смерті батька, ОСОБА_2 прийняв, оскільки був зареєстрований та постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23 червня 2014 року (а.с. 43).

ОСОБА_3 заяви про прийняття спадщини за заповітом у встановлений законом строк не подав та таким чином спадщини не прийняв.

ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 26 березня 2019 року №00022449531 (а.с. 46), а також, витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 26 березня 2019 року №00022449715 (а.с. 47-48) та витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 26 березня 2019 року №00022449800 (а.с. 49-50).

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24 лютого 2011 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/2 частка домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 110).

ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка Ступківської сільської ради від 09 жовтня 2018 року №330 (а.с. 12).

26 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Ліщини О.П. про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 45).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №37/02-31 від 29 березня 2019 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 57).

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 грудня 2019 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 березня 2020 року було зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 грудня 2019 року слід поновити.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 грудня 2019 року - без змін.

Поновити дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 грудня 2019 року.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, проте строк оскаження може бути продовжений на строк дії карантину..

Повний текст судового рішення виготовлений 15 червня 2020 року.

Головуючий

Судді