Рішення

від 04.06.2020 по справі 732/141/20

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 732/141/20

провадження № 2/732/192/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді Березовського О.Д.,

секретаря Дударенка О.А.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача - директора Комунального закладу Городнянський ліцей № 1 Городнянської міської ради Чернігівської області Федоренка М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу Городнянський ліцей № 1 Городнянської міської ради Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Комунального закладу Городнянський ліцей № 1 Городнянської міської ради Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення та просить встановити факт того, що в період з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року у зв`язку з невиконанням наказу по Городнянській ЗОШ І ст. № 19 від 17.05.2017 року Про надання щорічних відпусток педагогічним працівникам вона не знаходилась у відпустці.

З позовної заяви виходить, що ОСОБА_2 є ветераном праці, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1, яке є безтерміновим і діє на всій території України. Остання, як ветеран праці, має право на щорічну відпустку за її бажанням у зручний для неї час.

Законодавчо дане право встановлено п. 7 ч. 13 ст. 10 Закону України Про відпустки , п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні .

У січні 2017 року під час роботи в Городнянській ЗОШ І ступеня, позивачем була написана заява про визначення періодом її відпустки термін з 01.09.2017 року по 26.10.2017 року.

Графіком відпусток на 2017 рік було визначено термін відпустки позивача згідно заяви, а сам графік було затверджено наказом по школі № 04 від 05.01.2017 року. Жодних змін до графіку відпусток не вносилось.

18.04.2017 року на ім`я директора Городнянської ЗОШ І ст. ОСОБА_3 позивачем було подано заяву про надання відпустки з 01.09.2017 року по 26.10.2017 року, що відповідало графіку відпусток.

Наказом № 19 від 17.05.2017 року по Городнянській ЗОШ І ст. було перенесено період відпустки позивача з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року, що суперечило графіку відпусток, абсолютно не відповідало бажанню ОСОБА_2 і не було для неї зручним часом. Згоди на перенесення відпустки позивачем не надавалось.

Заявою від 09.06.2017 року позивачем було проінформовано відділ освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі начальника Грищенка Ю.М., що у зв`язку з тим, що відповідно до заяви позивача про надання відпустки, вона йде у відпустку з 01.09.2017 року, то відповідно до цього часу знаходиться на роботі, а нарахування та виплата їй відпускних у червні є передчасною.

Вказаною заявою позивачем було проінформовано роботодавця про невиконання наказу № 19 та з викладеними аргументами у заяві роботодавець погодився.

За результатами розгляду заяви та у зв`язку з невиконанням наказу жодних заходів до позивача не було вжито і в період з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року з відома роботодавця ОСОБА_2 знаходилась на роботі. Однак у табелях обліку робочого часу директором школи було поставлено відмітку позивачу, що вона знаходилась у відпустці.

У зв`язку із зазначеним, виникла необхідність встановлення факту, що в період з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року у зв`язку з невиконанням наказу по Городнянській ЗОШ І ст. № 19 від 17.05.2017 року Про надання щорічних відпусток педагогічним працівникам позивач не знаходилась у відпустці.

Встановлення даного факту має для позивача юридичне значення, так як з ним пов`язана можливість отримання заробітної плати за період з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року.

На підставі вищевикладеного та посилаючись на те, що з приводу встановлення вказаного факту виникає спір про право, ОСОБА_2 звертається до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 03 лютого 2020 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , який представляє інтереси ОСОБА_2 на підставі відповідної довіреності від 12.07.2018 року, заявлені позивачем позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Підтвердив обставини, які викладені у пред`явленому позові та посилаючись на ці обставини обґрунтовував заявлений позов. Пояснив, що встановлення даного факту необхідно позивачу для отримання заробітної плати за період з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року. Зазначив, що ОСОБА_2 після видачі наказу від 17.05.2017 року за № 19 не виконала його і оскаржила цей наказ до суду. Про невиконання вказаного наказу 09.06.2017 року вона написала заяву до відділу освіти Городнянської РДА, як роботодавця. Звертає увагу на той факт, що позивач має статус ветерана праці та Законом України Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні визначено гарантії отримання нею відпустки у зручний час і це право позивача гарантується державою. Позивач оскаржила наказ від 17.05.2017 року за № 19 до суду і за результатами розгляду справи судом 08.08.2017 року було прийнято рішення. Судовий розгляд тривав весь період відпустки, якби позивач у цей період знаходилась у відпустці, то суд би не розглядав справу. Оскаржуючи наказ, позивач тим самим підтвердила, що вона не була з ним згодна, не виконувала його і не пішла у відпустку. Відсутність заяви позивача про перенесення терміну відпустки давало їй підстави не виконувати наказ. Також ОСОБА_2 зверталась до відділу освіти з заявою про відмову від відпускних. Разом з тим, позивача не притягували до дисциплінарної відповідальності за невиконання наказу, будь-які заходи реагування до неї не вчинялись, вона була на роботі і станом на 2020 рік не отримала заробітну плату за те, що з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року була на роботі, а не у відпустці. Також зауважив, що з 01.09.2017 року позивача у відпустку не відпустили, у відпустці вона не була, бо оскаржувала наказ, а відповіді на її заяву від 09.06.2017 року після рішення суду і до 01.09.2017 року ОСОБА_2 не отримала, а тому і підстав йти їй у відпустку з 01.09.2017 року не було. Встановлення даного факту має для позивача юридичне значення, оскільки з його встановленням пов`язане право на отримання заробітної плати. Позивач з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року не отримувала заробітної плати, внаслідок чого порушено її право на оплату праці і для цього необхідно встановити даний факт.

Представник відповідача - директор Комунального закладу Городнянський ліцей № 1 Городнянської міської ради Чернігівської області Федоренко М.П. у судовому засіданні пред`явлений позов не визнав у повному обсязі та заперечував з приводу його задоволення. Зазначив, що ОСОБА_2 висуває вимогу про встановлення факту, що вона не знаходилась у відпустці, але суд своїм рішенням від 08.08.2017 року відмовив позивачу у задоволенні позову, оскільки порядок надання відпусток законодавчо врегульований і відпустки педагогічним працівникам надаються в літній канікулярний період. Апеляційна та касаційна інстанції підтвердили законність рішення суду першої інстанції. Отже це рішення суду набрало законної сили. Згідно ч. 2 ст. 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формувальних міркувань. Щодо табелів, які, на думку позивача, не відповідали дійсності, то у задоволенні цього позову ОСОБА_2 теж було відмовлено. Була ще одна справа про встановлення факту, що в робочі дні з 12.06.2017 року по 07.08.2017 рік позивач знаходилась на робочому місці і працювала, але у задоволенні позову судом теж було відмовлено. Зазначає, що визначені КЗпП України терміни розгляду даного спору, який являється трудовим, давно сплили і тому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити з цих підстав. На його особисте переконання всі дії позивача спрямовані на намагання скасувати рішення суду від 08.08.2017 року. Вважає, що позивач виконала наказ і пішла у відпустку згідно визначеного періоду, тобто з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року Також представник відповідача заперечує та стверджує, що позивач знаходилась у відпустці і виконала наказ. Відпускні ОСОБА_2 були нараховані та було запропоновано отримати кошти, але позивач відмовилась їх отримувати, про що було складено відповідний акт. З 01.09.2017 року позивач була на роботі і у відпустку не пішла.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши позицію відповідача по суті заявлених позовних вимог та заслухавши пояснення директора КЗ Городнянський ліцей № 1 Федоренка М.П., надані суду в обґрунтування позиції відповідача по суті спору, дослідивши в судовому засіданні всі наявні матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів праці. Видане позивачу в 2003 році відповідне посвідчення є безтерміновим і дійсне на всій території України ( а.с. 4зв. ).

Як встановлено в судовому засіданні, і даний факт підтвердили сторони, Городнянська ЗОШ І ст. була реорганізована шляхом приєднання до Городнянської гімназії Городнянської міської ради Чернігівської області, яка в свою чергу була реорганізована в КЗ Городнянський ліцей № 1 , до якого відповідно перейшли всі права та обов`язки реорганізованих юридичних осіб.

05 січня 2017 року директор Городнянської ЗОШ І ст. ОСОБА_3 видала наказ № 04, яким затвердила графік надання щорічних відпусток за 2016-2017 н.р. педагогічним працівникам Городнянської ЗОШ І ст.. У графіку зазначено, що ОСОБА_2 надається основна щорічна відпустка тривалістю 56 календарних днів з 01.09.2017 року по 26.10.2017 року, до роботи стати - 27.10.2017 року ( а.с. 40-41 ).

17.05.2017 року директор Городнянської ЗОШ І ст. ОСОБА_3 видала наказ № 19 Про надання щорічних відпусток педагогічним працівникам в якому визначила період основної щорічної відпустки ОСОБА_2 з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року. Як на підставу видачі відповідного наказу директор Городнянської ЗОШ І ст. ОСОБА_3 послалась на Закон України Про відпустки , графік відпусток на 2017 рік та особисті заяви педагогічних працівників ( а.с. 37).

ОСОБА_2 09.06.2017 року звернулась з заявою на ім`я начальнику відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області в якій вказувала, що у зв`язку з тим, що відповідно до її заяви про надання відпустки, вона йде у відпустку з 01.09.2017 року, а до цього часу знаходиться на роботі, то нарахування та виплата їй у червні відпускних є передчасним. У зв`язку із цим, зазначила, що нараховані відпускні вона не отримує, при виході у відпустку просить забезпечити їх перерахунок ( а.с. 8, 25 ).

Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2018 року встановлено факт, що наказ № 19 від 17.05.2017 року Про надання щорічних відпусток педагогічним працівникам в частині зазначення про визначення періоду відпустки ОСОБА_2 з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року відповідно до Закону України Про відпустки , згідно графіку відпусток на 2017 рік та на підставі особистої заяви - не відповідає дійсності. Рішення набрало законної сили 14.01.2019 року ( а.с. 5-7 ).

Згідно листа Міністерства освіти і науки України від 07.11.2017 за вих. № 1/11-11626, Міністерство детально розглянуло звернення ОСОБА_1 та повідомило, що відповідно до пункту шостого частини другої статті 7 Закону України Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні ветеранам праці надається така пільга як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік. Водночас, у пункті сьомому частини тринадцятої статті 10 Закону України Про відпустки також передбачено, що щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною. Таким чином, ветеран праці має право на використання чергової щорічної відпустки у зручний для себе час. Звернуто увагу на те, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм ( а.с. 26 ).

Управління Держпраці у Чернігівській області своїм листом від 16.01.2019 року за вих. № 30/25-Ж751/08/16-07 повідомило, що звернення ОСОБА_1 щодо ненадання щорічної відпустки ОСОБА_2 керівництвом Городнянської ЗОШ І ступеня розглянуто у межах компетенції Управлінням Держпраці у Чернігівській області та проведено інспекційне відвідування вказаної школи, у ході якого встановлено порушення ч. 4 ст. 79 КЗпП України та п. 7 ч. 13 ст. 10 Закону України Про відпустки . За результатами інспекційного відвідування директору Городнянської ЗОШ І ст. видано припис щодо усунення виявлених порушень. Роз`яснено, що механізм поновлення будь-яких порушених трудових прав працівників визначено гл. 15 КЗпП України, тобто ця функція є компетенцією судів і лише вони мають право ухвалити обов`язкове для виконання рішення про поновлення порушеного трудового права конкретного громадянина ( а.с. 27 ).

Разом з тим, судом в судовому засіданні встановлено і даний факт підтвердили сторони, що Городнянським районним судом Чернігівської області 08.08.2017 року у спорі за позовом ОСОБА_2 було ухвалено рішення, яке набрало законної сили та законність і обґрунтованість якого була перевірена апеляційною та касаційною інстанціями.

Предметом спору у даній справі являвся саме наказ № 19 від 17.05.2017 року Про надання щорічних відпусток педагогічним працівникам по Городнянській ЗОШ І ступеня, який позивач вважала незаконним та просила скасувати. Також ОСОБА_2 вимагала визнати дії відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області протиправними та зобов`язати відділ освіти надати їй як ветерану праці основну щорічну відпустку з 01.09.2017 року, видавши при цьому відповідний наказ.

Незгода ОСОБА_2 з відповідним наказом, скерування на адресу відділу освіти листа від 09.06.2017 року, послідуюче оскарження до суду наказу № 19 від 17.05.2017 року Про надання щорічних відпусток педагогічним працівникам по Городнянській ЗОШ І ступеня з вимогою про визнання його незаконним та судовий розгляд справи, який прийшовся якраз на визначений спірним наказом період відпустки позивача, дає суду підстави для висновку, що в період з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року позивач не погоджуючись з наказом, відмовляючись його виконувати не вийшла у відпустку та оскаржила законність цього наказу до суду. Очікуючи на рішення суду, позивач об`єктивно не могла знаходитись у відпустці, так як не була згодна з цим наказом, та захищаючи свої права як ветеран праці вимагала надати їй відпустку з 01.09.2017 року.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами і є предметом розгляду у даній справі, спрямовані на встановленням факту, який має для ОСОБА_2 юридичне значення та пов`язаний насамперед з можливістю у послідуючому звернутись з вимогою про отримання нею заробітної плати за період з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року. Тобто між позивачем і відповідачем існує трудовий спір, який підлягає врегулюванню з урахуванням положень КЗпП України.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до суду за захистом порушених прав з пропуском строку на звернення, встановленого ст. 233 КЗпП України, клопотання про поновлення пропущеного строку позивачем не заявлялось, поважних причин його пропуску сторона позивача не навела. На цьому акцентує увагу і представник відповідача ОСОБА_4 , який зазначає, що визначені КЗпП України терміни розгляду даного спору, який являється трудовим, давно сплили, та просить суд у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити з цих підстав.

У судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_2 було відомо, що у відповідності з наказом директора школи від 17.05.2017 року за № 19 період її відпустки було визначено з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року. Про вказаний факт позивачу було відомо принаймні з червня 2017 року, оскільки вже 09.06.2017 року вона звернулась з заявою на адресу начальника відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області, де вказувала про передчасність нарахування їй відпускних, відмовлялась від їх отримання та просила зробити перерахунок відпускних саме при виході її у відпустку. Крім того, у липні 2017 року позивач оскаржувала наказ про надання їй відпустки в судовому порядку. Однак з даним позовом позивач звернулась до суду лише у січні 2020 року.

Стаття 233 КЗпП України передбачає, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У ст. 234 КЗпП України не передбачається переліку поважних причин для поновлення строку, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Вочевидь, що як поважні причини пропущення строку, встановленого в ч. 1 ст. 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , встановлені статями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Враховуючи вищевикладене, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач принаймні вже у червні 2017 року була обізнана з наказом від 17.05.2017 року № 19, яким було визначено період її відпустки з 12.06.2017 року по 07.08.2017 року, однак при зверненні до суду у липні 2017 року з позовом про визнання незаконним та скасування вищевказаного наказу з вимогами, що є предметом розгляду у даній справі, не зверталась і заявила ці вимоги лише 28.01.2020 року. Аналогічно звертаючись у 2018 році з вимогами про встановлення фактів, що мають юридичне значення і безпосередньо стосуються наказу від 17.05.2017 року № 19, позивач також не заявляла вимог, що є предметом розгляду у даній справі. Натомість представник відповідача, посилаючись на пропуск стороною позивача без поважних причин, визначених ч. 1 ст. 233 КЗпП України, строків звернення до суду просить суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Таким чином, вищевказані обставини дають суду підстави для висновку про те, що позивач пропустила встановлений тримісячний строк для звернення із вказаним позовом до суду, передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України. Клопотання про поновлення пропущеного строку стороною позивачем не заявлялось, поважних причин його пропуску позивачем суду не наведено, а тому у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити з цих підстав.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що вона не обмежена строками та не позбавлена права навіть за відсутності рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, який був предметом розгляду у даній справі, звернутись до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці, що передбачено приписами ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15-16 ЦК України, Законом України Про відпустки від 15.11.1996 року № 504/96-ВР, ст. 233-234 КЗпП, ст. 4-5, 12-13, 81-82, 128, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 ( місце проживання : АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) до Комунального закладу Городнянський ліцей № 1 Городнянської міської ради Чернігівської області ( місцезнаходження : вул. Чернігівська, буд. 29, м. Городня, Чернігівської області, 15100, код ЄДРПОУ 34370872 ) про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 ЦПК України, а саме щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Дата складення повного судового рішення - 14 червня 2020 року.

Суддя О.Д.Березовський