Ухвала

від 10.06.2020 по справі 761/7022/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

адвоката, який діє в інтересах

власників майна ТОВ «Інвестиції

третього тисячоліття»,

ТОВ «Броварський алюмінієвий

завод» ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою прокурора відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №42017111130000476 від 21.12.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

03 березня 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42017111130000476 від 21.12.2017 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.190 КК України, а саме: копій документів (включно із документами на вилучений лічильник); двох пломб із вилученого КВР; комплексу вимірювального роторного 1.01. із с/н 01570; документів на яких присутня інформація у вигляді показників з КВР.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2020 року в задоволенні клопотання відмовлено.

Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що у клопотанні належним чином не доведено той факт, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження №42017111130000476 від 21.12.2017 року. Крім того, як підставу для відмови в арешті майна слідчий суддя врахував, що в матеріалах клопотання наявні копії рішень Господарського суду Київської області, Київського апеляційного господарського суду та постанова Верховного Суду, відповідно до яких визнано недійсним рішення комісії Броварської філії експлуатації газового господарства ПАТ «Київоблгаз» від 13.12.2017 року про донарахування ТОВ «Інвестиції третього тисячоліття» не облікованих об`ємів природного газу на загальну суму 47 865 525,21 гривень, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог кодексу газорозподільних систем Броварської філії по експлуатації газового господарства ПАТ «Київоблгаз» від 13.12.2017 року та актом розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 13.12.2017 року.

На вказану ухвалу прокурор відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою без урахування істотних обставин, що мають значення у кримінальному провадженні, та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що слідчим суддею взагалі не враховано значення вилучених під час обшуку речей для розслідування кримінального провадження, оскільки щодо них існує сукупність підстав вважати, що вони можуть бути доказом злочину і зберегли на собі його сліди, а також не враховано існуючі ризики втрати речових доказів.

Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 17 березня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на тимчасово вилучене майно.

Також просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 17 березня 2020 року, мотивуючи тим, що повний текст ухвали стороною обвинувачення отримано 25.03.2020 року.

Заслухавши:

доповідача суддю апеляційного суду;

прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу;

адвоката, який діє в інтересах власників майна, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги;

ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч.2 ст.395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до положень ч.1. ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Встановлено, що у відповідності до ч.2 ст.376 КПК України17.03.2020 року слідчим суддею оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали. При цьому повний текст ухвали стороною обвинувачення отримано25.03.2020 року, що позбавило апелянта права на апеляційне оскарження рішення в передбачений ч.2 ст.395 КПК України строк, тобто строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017111130000476 від 21.12.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.190 КК України за обставинами вчинення невстановленими посадовими особами ТОВ «Інвестиції третього тисячоліття» (код ЄРДПОУ 36522211) та ТОВ «Єврогазмонтаж» (код ЄРДПОУ 39689548) шляхом переробки в червні 2016 року засобів вимірювання за адресою: бульвар Незалежності 30, м. Бровари, Київської області, а саме: комплексу вимірювання роторного КВР-1.01 G250n80 із заводським номером №009152915, незаконним виготовленням і підробленням пломби, за період червня 2016 року по листопад 2017 року незаконного заволодіння природним газом на суму 47 865 525,21 грн., чим спричинено ПАТ «Київоблгаз» (код ЄРДПОУ 2057072) шкоду в особливо великих розмірах.

У період часу з 09:30 год. 27.02.2020 року по 04:14 год. 29.02.2020 року, під час проведення обшуку за місцем розташування ТОВ «Броварський алюмінієвий завод» та ТОВ «Інвестиції третього тисячоліття», за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 30, виявлено та вилучено: копії документів (включно із документами на вилучений лічильник); дві пломби із вилученого КВР; комплекс вимірювальний роторний 1.01. із с/н 01570; документи на яких присутня інформація у вигляді показників з КВР.

Постановою слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_8 від 01.03.2020 року виявлене та вилучене у період з 27.02.2020 року по 29.02.2020 року під час обшуку за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 30, майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42017111130000476.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2020 року у задоволенні клопотання про арешт вказаного майна відмовлено.

Разом з тим, постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

01 березня 2020 року постановою слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_8 виявлене та вилучене у період з 27.02.2020 року по 29.02.2020 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42017111130000476, оскільки таке майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям ст.98 КПК України.

З урахуванням цього слідчий суддя, на думку колегії суддів, помилково не встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч.1, 2, 3 ст.170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого про арешт майна, оскільки останнє згідно постанови від 01.03.2020 року відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК Українита визнано речовими доказами, а саме: є матеріальними об`єктами, що зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, зокрема містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вказане свідчить, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, пошкодження, знищення, перетворення, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На підставі вищевикладених обставин, які вказують на необ`єктивність судового розгляду, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2020 року про відмову в арешті майна підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42017111130000476 від 21.12.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.190 КК України, з метою запобігання незворотних наслідків та забезпеченню збереження речових доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Поновити прокурору відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_7 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2020 року.

Апеляційну скаргу прокурора відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_7 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №42017111130000476 від 21.12.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.190 КК України, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42017111130000476 від 21.12.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.190 КК України, а саме: майна, виявленого та вилученого під час проведення обшуку території ТОВ «Броварський алюмінієвий завод» та ТОВ «Інвестиції третього тисячоліття», які розташовані по бульвару Незалежності, 30, в місті Бровари Київської області, а саме:

- копії документів (включно із документами на вилучений лічильник);

- дві пломби із вилученого КВР;

- комплекс вимірювальний роторний 1.01. із с/н 01570;

- документи на яких присутня інформація у вигляді показників з КВР.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3