Рішення

від 16.06.2020 по справі 497/441/2020

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.06.2020

Справа № 497/441/2020

Провадження № 2/497/376/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Ковтун О.І.,

без участі сторін,

розглянувши, у відкритому підготовчому засіданні в м. Болград, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області про встановлення юридичних фактів та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з названим позовом (а.с.1-3) та просить постановити рішення, яким:

- встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Баннівка Болградського району Одеської області;

- встановити юридичний факт - факт проживання спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування:

на житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

на земельну ділянку площею 0,25 га, з кадастровим номером 5121480700 :02:001:0019, розташовану на території Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №147421, виданого на підставі рішення Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області від 04.12.2008 року № 117-V та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010551801165 від 04 грудня 2009 року;

на земельну ділянку площею 2,0015 га, з кадастровим номер 5121480700:01:002:0047, розташовану на території Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК в„– 420430 , виданого на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області від 11.05.2005 року № 233 та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011051801312.

В обґрунтування вимог стверджує, що він, позивач є сином ОСОБА_2 , та відповідно спадкоємцем за законом першої черги, інших спадкоємців не має.Маючи намір належним чином оформити свої спадкові права, він звернувся до Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса за видачою свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , однак йому було відмовлено у зв`язку зі спливом строку для прийняття спадщини, хоча він був переконаний, що спадщину прийняв фактом спільного проживання зі спадкодавцем, так як мати проживала спільно з ним до часу, але була зареєстрована за іншою адресою.

В зв`язку з тим, що його мати ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але за станом здоров`я фактично проживала спільно з ним, позивачем за адресою: АДРЕСА_2 до дня смерті, тому є необхідність у встановленні юридичного факту, а саме факту спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Крім того, є необхідність у встановленні юридичного факту - факту родинних відносин його позивача, який є сином померлої ОСОБА_2 , оскільки маються розбіжності в написанні їх прізвища ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Зазначене стало приводом для звернення до суду.

Позивач в підготовче засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.34, 59). В позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи у його відсутність (а.с.3). Крім того, надав до суду окрему заяву про підтримання позовних вимог, наполягає на їх задоволенні, просив розгляд справи провести у його відсутність (а.с.74).

Відповідач - Баннівська сільська рада Болградського району Одеської області, до суду не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.34,59). Позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила розглянути справу без участі їх представника, про що надала відповідну заяву до суду (а.с.73).

Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Щодо встановлення юридичного факту.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Спірні відносини є цивільними правовідносинами і регулюються нормами: ст. 293-294, 315-319 ЦПК України, п. 10, 12 Постанови пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення зі змінами від 25.05.1998 року.

Згідно з частиною першою та пунктом п`ятим частини другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною другою ст.315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Зі змісту зазначеної норми права, а також роз`яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення випливає, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 26.11.1963 року відомості про батьків значаться російською мовою: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (а.с.10).

З копії запису акту про народження заявника №34 від 16.11.1963 року, наданої Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області вбачається, що прізвище, ім`я та по-батькові позивача російською мовою ОСОБА_1 , батьками є: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (а.с.62 та зворотна сторінка).

В свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 від 09.01.2015 року прізвище померлої - ОСОБА_2 (а.с.11).

В актового записі про смерть, складного на ім`я ОСОБА_2 №03 від 09.01.2015 року Шаргородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) значиться, що померла народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце смерті: с.Деребчин, Шаргородський район Вінницька область (а.с.71).

Дані обставини свідчать, що мають місце розбіжності в написанні прізвище позивача ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_2 .

За наслідками дослідженої Ф 1 Заяви про видачу паспорта на ім`я ОСОБА_1 , наданої Мурованокуриловецьким районним сектором УДМС України у Вінницькій області (а.с.66-67) вбачається, що в графі відомості про батьків значаться: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .

Досліджені документи, є безумовним доказом того, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

А тому факт родинних відносин між спадкодавцем і спадкоємцем підтверджується дослідженими судом вище документами.

Крім того, довідкою Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області від 16.08.2019 року за №640 підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , з 1956 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13).

Втім, за повідомленням тієї ж Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області за №641 від 16.08.2019 року, в дійсності ОСОБА_2 , 1934 року народження з травня 2012 року на території Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області фактично не проживала. За станом здоров`я проживала у свого сина ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15).

Виконавчий комітет Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області довідкою за №1316 від 22.08.2019 року підтвердив, що громадянка ОСОБА_2 , 1934 року народження, з травня 2012 року по день смерті проживала на території Деребчинської сільської ради. Вона проживала у свого сина ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.14).

Досліджені документи, є безумовним доказом того, що померла ОСОБА_2 , будучи зареєстрованою в с.Баннівка, Болградського району Одеської області за цією адресою не проживала з травня 2012 року , а фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 спільно зі своїм сином.

Таким чином, судом встановлено юридичний факт спільного проживання спадкодавця ОСОБА_2 спільно зі спадкоємцем - сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 з травня 2012 року по день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вказане свідчить про те, що спадкоємцем ОСОБА_1 фактом спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 фактично прийняв спадщину, що відкрилася після смерті матері.

Щодо визнання права власності в порядку спадкування.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст.1217 ЦПК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

За ч. 2 ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_4 , виданим на підставі запису акту про смерть № 03 від 09 січня 2015 року, складеним виконавчим комітетом Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (а.с.11).

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої окрім іншого майна також входить:

- житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 5121480700:02:001:0019, розташована на території Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №147421, виданого на підставі рішення Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області від 04.12.2008 року № 117-V та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010551801165 від 04 грудня 2009 року;

- земельна ділянка площею 2,0015 га, кадастровий номер 5121480700:01:002:0047, розташована на території Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК в„– 420430 , виданого на підставі рішення Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області від 11.05.2005 року № 233 та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011051801312 (а.с.16-20, 23-25).

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є її син, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується: свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_3 , виданим 26.11.1963 року Баннівською сільською радою Болградського району Одеської області на підставі актового запису № 34 (а.с.10), а також встановленим судом вище юридичним фактом родинних відносин.

За наявними матеріалами спадкової справи № 308-Б/2019, заведеної Київською державною нотаріальною конторою у місті Одеса, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачається, що 06 вересня 2019 року звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 - ОСОБА_1 . Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я позивача оскільки у встановлено законом порядку не встановлено факту спільного проживання зі спадкодавцем (а.с.39-52).

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 стверджував, що оскільки його мати була в похилому віці, та хворіла, він забрав її в 2012 році проживати до себе в будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Також судом вище встановлено факт спільного проживання спадкоємця зі спакодавцем.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно положень ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5).

Приписами ст. 1225 ч.1 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Частиною 2 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

Таким чином, позивач, як спадкоємець за законом, вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 , оскільки з 2012 року спільно проживали в домоволодінні позивача.

На підставі, що передбачена законом, тобто в порядку спадкування, позивач набув право на це майно, тобто на житловий будинок та на дві земельні ділянки, розташовані на території Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При таких обставинах суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про встановлення юридичного факту та визнання права власності є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.125, 152 Земельного Кодексу України, ст. ст. 328, 373, 1216-1218, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України та керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 200, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293-294, 315, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Деребчин, Шаргородського району, Вінницької області є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Баннівка, Болградського району, Одеської області.

Встановити юридичний факт і вважати встановленим, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала спільно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 2012 року і до часу смерті, тобто по день відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий 14.03.1996 року Мурованокуриловецьким РВ УМВС України у Вінницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , право власності в порядку спадкування:

- на житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 5121480700:02:001:0019, розташовану на території Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №147421, виданого 04.12.2009 року на підставі рішення Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області від 04.12.2008 року № 117-V та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010551801165;

- на земельну ділянку площею 2,0015 га, кадастровий номер 5121480700:01:002:0047, розташовану на території Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК в„– 420430 , виданого на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області від 11.05.2005 року № 233 та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011051801312,

як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Болградський районний суд Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя С.В.Кодінцева