Рішення

від 29.05.2020 по справі 515/573/20

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/573/20

Провадження № 2/515/1149/20

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Логінова О.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Одеської області

про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою з урахування уточнення, в якій просила ви- знати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку, посилаю- чись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Татарбунари Одеської області померла її бабуся ОСОБА_2 , яка за життя залишила заповідальне розпорядження, посвідчене Татарбунарською державною нотаріаль- ною конторою 23.04.1998 р., яким все належне їй на момент смерті майно заповіла ОСОБА_1 .. Після смерті відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Татарбунарської міської ради Одеської області, кадастро- вий номер 5125010100:01:001:0389. З метою реалізації права на спадкування вона у встановлений

законом строк звернулася до нотаріуса за місцем відкриття спадщини і 30.10.2009 р. їй було вида-

но свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 . Однак, нотаріусом їй відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку з причин відсутності правовстановлюючого

документа. Враховуючи що оригінал державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 082195 від 03.02.2004 р. втрачено, тому у газеті Татарбунарський вісник розміщено по- відомлення про його втрату. В зв`язку з даними обставинами вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав відзив в якому просив розгляд справи проводити за відсутності представника міської ради, позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про роз- гляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звуко- записувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здій- снюється.

Як передбачено ч.3 ст.200 ЦПК України, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження за наявними у справі доказами у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Ко- дексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно копії паспорту серії НОМЕР_1 (а.с.5-7), позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Татар- бунари Одеської області.

Із копії заповіту від 23.04.1998 р., посвідченого державним нотаріусом Єпішкіною С.В. (а.с.31), видно, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження, яким заповіла все майно, належне їй за законом на день її смерті і на що вона за законом матиме право ОСОБА_1 - позивачу у справі. Заповіт зареєстрований у реєстрі за № 1192.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.11), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Татарбунари Одеської області.

Копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 082195 та витя- гом з державного кадастру про земельну ділянку № НВ-5100026032013 (а.с.12-14,15-19) підтверд- жується, що ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 4,58 га, розташованої на те- риторії Татарбунарської міської ради, призначеної якої - для ведення товарного сільськогосподар- ського виробництва.

Як видно з копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.10.2009 р. (а.с.8), ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 прийняла у спадщину житловий будинок АДРЕСА_1 .

Нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку після померлої ОСОБА_2 з причини відсутності (ненадання) правовстановлюючого документу на ус- падковане майно (а.с.21).

Вартість земельної ділянки площею 4,5826 га, кадастровий номер якої 5125010100:01:001:1389, становить 157649,97 грн., що видно з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складеного 28.04.2020 р. (а.с.20).

Газета Татарбунарський вісник № 17 від 30.04.2020 р. містила оголошення про недійсність дер- жавного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ОД № 082195, виданого на ім`я ОСОБА_2 (а.с.22-23).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізи- чної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збе- реженням її цільового призначення, що визначено ч.1 ст.1225 ЦК України.

Згідно з ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

В силу ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спад- щину чи не прийняти її.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом померлої ОСОБА_2 , перешкодою в отриманні позивачем свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку є те, що оригінал державного акту на право приватної власності на землю втрачено.

Отже, суд вважає, що за позивачем має бути визнано право власності на земельну ділянку пло- щею 4,5826 га, яка розташована на території Татарбунарської міської ради, що залишилася після смерті ОСОБА_2 ..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216, 1217, 1233, 1235, 1268 ЦК України, ст.ст.76-81, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Татарбунари Одесь- кої області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку площею 4,5826 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ- ОД № 082195, що розташо- вана на території Татарбунарської міської ради Одеської області, яка належала померлій ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Тимошенко