Ухвала

від 15.06.2020 по справі 591/2655/20

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/2655/20

Провадження № 4-с/591/35/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Плеваки Владислава Віталійовича , зацікавлена особа: товариство з обмеженою відповідальністю Комтеплоенерго -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Плеваки Владислава Віталійовича , зацікавлена особа: товариство з обмеженою відповідальністю Комтеплоенерго і свої вимоги мотивує тим, що згідно рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20.12.2018 року та ухвали від 28.12.2018 року у справі №591/5455/18 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Комтеплоенерго , а саме:визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ Комтеплоенерго №1-К від 17.08.18 р. Про звільнення ОСОБА_1 ; визнано незаконним та скасовано протокол загальних зборів учасників ТОВ Комтеплоенерго №13/08-18 від 13.08.2018 р., в частині звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ Комтеплоенерго ; поновлено ОСОБА_1 з 14.08.2018 р. на посаді директора ТОВ Комтеплоенерго ; стягнуто з ТОВ Комтеплоенерго на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.08.2018 року по 18.12.2018 року в сумі 23 290,53 грн. та 1500,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

29 грудня 2018 року Зарічним районним судом м. Суми видано виконавчий лист №591/5455/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ Комтеплоенерго .

29 грудня 2018 року головним державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми головного територіального управління юстиції у Сумській області Балабою Л.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №57986856) про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ Комтеплоенерго .

03 січня 2019 року головним державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми головного територіального управління юстиції у Сумській області Балабою Л.О. за участю стягувача ОСОБА_1 , її представника, та директора ТОВ Комтеплоенерго Ноздри О.П. за адресою фактичного місцезнаходження товариства в м. Суми, проспект Тараса Шевченка, 20-Б, складено акт про те, що директор ТОВ Комтеплоенерго Ноздра О.П. до приміщення не допустив, відмовився отримати постанову про відкриття виконавчого провадження від 29 грудня 2018 року, відмовився надати установчі документи ТОВ Комтеплоенерго та виконати рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ Комтеплоенерго .

30 квітня 2020 року ОСОБА_1 отримала постанову винесену 09.04.2020 року старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Плевакою Владиславом Віталійовичем про закінчення виконавчого провадження (ВП №57986856) на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 року.

Проте, в матеріалах виконавчого провадження (ВП №57986856), поміж іншим, міститься вимога виконавця №52924 від 08 квітня 2020 року про надання копії статуту ТОВ Комтеплоенерго та інформації та будь-яких документів, які підтверджують вжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду, а також лист ТОВ Комтеплоенерго №0804 від 08 квітня 2020 року про те, що розгляд запиту виконавця та відповідь на нього будуть надані після офіційного завершення карантину.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 вважає, що для закінчення виконавчого провадження (ВП №57986856) на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 року державний виконавець не мав жодних фактичних та правових підстав, і просить суд визнати незаконною та скасувати постанову винесену 09 квітня 2020 року старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Плевакою Владиславом Віталійовичем про закінчення виконавчого провадження (ВП №57986856) та зобов`язати начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)відновити виконавче провадження на виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 грудня 2018 рокуу справі №591/5455/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ Комтеплоенерго .

Представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Самохін А.М. в судовому засіданні скаргу підтримав повністю, просить суд скаргу задоволити з підстав наведених у скарзі .

Представники Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) проти вимог заявниці ОСОБА_1 заперечували та просили відмовити в їх задоволенні , з підстав наведених в запереченні на скаргу, до суду не з`явилися, в листі надісланому до суду просять слухати справу у їх відсутність.

Товариство з обмеженою відповідальністю Комтеплоенерго повідомлене належним чином про день та час розгляду справи, представника до суду не направило, письмових заперечень на скаргу не подало.

Суд, вислухавши представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Самохіна А.М., дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги скаржниці обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно вимог ст. 65 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 року, - рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

24 січня 2019 року Верховним Судом в постанові у справі №760/9521/15-ц зроблено правовий висновок про те, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню (стаття 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

За змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати не видання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

08 листопада 2019 року Великою Палатою Верховного Суду в постанові у справі №711/8138/18 зроблено правовий висновок про те, що відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства (стаття 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Статтею 65 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

14 травня 2020 року Верховним Судом в постанові у справі №408 /7181/16-а (пункти 29-36 постанови) зроблено висновки щодо застосування норм права про наступне. З системного аналізу норм законодавства випливає, що державний виконавець зобов`язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення. Прийняттю державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження мають передувати певні дії відносно боржника, послідовність яких визначена Законом №606-XIV. Отже, лише після здійснення всіх необхідних заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду, державний виконавець має можливість винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону № 606-XIV у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Разом з тим, відповідно до статті 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до зазначеної норми, накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності визначено наслідком повторного невиконання боржником без поважних причин рішення суду, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії. Однак звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Отже, направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника у порядку ст. 89 Закону України Про виконавче провадження не є єдиною останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій з виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Відтак, здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, оскільки не вийде за межі наданих йому повноважень та не буде діяти не у спосіб, встановлений Законом, оскільки сам факт направлення подання до правоохоронних органів не є підставою закінчення виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 826/14580/16.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VIII від 02.06.2016 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

В ч.ч. 1-3 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 р. встановлено, що за рішеннями , за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

08 квітня 2020 року заступник начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Матросов Р.Ю. направив ТОВ Комтеплоенерго вимогу № 52924 про надання копії статуту ТОВ Комтеплоенерго , інформації та будь-яких документів, які підтверджують вжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду, у відповідь на яку отримав лист ТОВ Комтеплоенерго №0804 від 08.04.2020 року про те, що розгляд запиту виконавця та відповідь на нього будуть надані після офіційного завершення карантину.

09 квітня 2020 року старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Плевакою Владиславом Віталійовичем про закінчення виконавчого провадження (ВП №57986856) на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 року.

Суд звертає увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. №11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hor№sby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 року у справі Фуклев проти України , заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 року у справі Чіжов проти України п. 40, заява N 6962/02). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі Comi№gersoll S. A. проти Португалії , заява №35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Окрім того, вирішуючи справу Шмалько проти України Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20.07.2004 року дійшов наступного висновку: Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду .

Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, з чим погодився і Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11.03.2011 року №2-рп/2011.

Суд погоджується з тим, що не отримавши фактичної відповіді від боржника ТОВ Комтеплоенерго про виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 грудня 2018 рокуу справі №591/5455/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ Комтеплоенерго , 09 квітня 2020 року старший державний виконавець Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Плевака Владислав Віталійович виніс постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП №57986856) на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 р., не маючи відповідних фактичних та правових підстав, що, в свою чергу, є порушенням прав стягувача у виконавчому провадженні заявниці ОСОБА_1 , які підлягають захисту.

За приписами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.18 постанови №6 від 07 лютого 2014 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам ст.ст. 260, 261, 451 ЦПК України.

Виходячи зі змісту ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447, 448, 451, 453 ЦПК України , суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Плеваки Владислава Віталійовича , зацікавлена особа: товариство з обмеженою відповідальністю Комтеплоенерго - задоволити.

Визнати незаконною та скасувати постанову винесену 09.04.2020 року старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)Плевакою Владиславом Віталійовичем про закінчення виконавчого провадження (ВП №57986856).

Зобов`язати начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)відновити виконавче провадження на виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18.12.2018 рокуу справі №591/5455/18 про поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Комтеплоенерго (код ЄДРПОУ 40451530).

Ухвалу суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення через Зарічний районний суд м. Суми. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали суду виготовлено 16 червня 2020 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО