Ухвала

від 15.06.2020 по справі 748/1239/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/568/20

Єдиний унікальний №748/1239/20

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

15 червня 2020 року м. Чернігів

Суддя Чернігівського районного суду Чернігівської області Хоменко Л.В., перевіривши відповідність позовної заяви релігійної громади Православної Церкви України Свято-Покровського храму села Ковпита Михайло-Коцюбинської об`єднаної територіальної громади Чернігівського району до релігійної громади Української Православної Церкви (Московського патріархату) Свято-Покровської парафії села Ковпита Михайло-Коцюбинської об`єднаної територіальної громади Чернігівського району про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач релігійна громада Православної Церкви України Свято-Покровського храму села Ковпита Михайло-Коцюбинської об`єднаної територіальної громади Чернігівського району звернулась до суду з позовом до релігійної громади Української Православної Церкви (Московського патріархату) Свято-Покровської парафії села Ковпита Михайло-Коцюбинської об`єднаної територіальної громади Чернігівського району, в якому просить визнати протиправними дії відповідача, що полягають у перешкоджанні відпрпвляти богослужіння і релігійні таїнства і обряди у спірному приміщенні, як такі, що протирічать конституційному праву позивача на правовияв і свободу віросповідання, та зобов`язати припинити нападки і подальші спроби позбавлення позивача спірного приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, ідентифікаційний код, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ознайомившись з даною позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що подана заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Згідно з частиною п`ятою статті 177 ЦПКУкраїни позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до вимог частини другої статті 95ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. У порушення вказаних вище вимог, додані до позовної заяви докази не засвідчені позивачем у порядку, встановленому чинним законодавством.

Крім того, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України).

Зміст позовної заяви не дає можливості визначити, за правилами якого судочинства позивач звернувся до суду за вирішенням спору, оскільки не містить посилань на норми чинного процесуального законодавства України.

Взаємовідносини церкви й держави визначається Декларацією про державний суверенітет України, Конституцією України та Законом України Про свободу совісті та релігійні організації . Правовою формою цих відносин є режим відокремлення держави від церкви.

Статтею 35 Конституції України закріплено право кожного на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" № 987-XII від 23 квітня 1991 року з подальшими змінами та доповненнями (далі - Закон № 987-XII) громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії.

Відповідно до ст. 7 Закону № 987-XII релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади.

Згідно зі ст. 8 Закону № 987-XII релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Відповідно до ст. 14 Закону № 987-XII для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної державної адміністрації.

Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 8 Закону № 987-XII релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напрямку, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту релігійної громади.

Релігійна громада може мати статус юридичної особи, після відповідної реєстрації свого статуту в органах державної влади.

З метою визначення до якого виду судочинства належить даний позов позивачу необхідно надати, завірені належним чином, Статутні документи.

Крім того, при зверненні до суду позивачем не сплачено судовий збір.

Згідно Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (тобто 2 102 грн.)

Таким чином позивачу, у випадку підсудності справи Чернігівському районному суду Чернігівської області, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 102 грн. 80 коп. за подання вище вказаної заяви на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , МФО 899998 , Отримувач коштів УК у Черн.р-нi/Чернігівс.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38053813, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030101

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків.

За таких підстав позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для виправлення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 185 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву релігійної громади Православної Церкви України Свято-Покровського храму села Ковпита Михайло-Коцюбинської об`єднаної територіальної громади Чернігівського району до релігійної громади Української Православної Церкви (Московського патріархату) Свято-Покровської парафії села Ковпита Михайло-Коцюбинської об`єднаної територіальної громади Чернігівського району про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, терміном сім днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Хоменко Л.В.