Постанова

від 16.06.2020 по справі 132/1789/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/1789/19

Провадження № 22-ц/801/968/2020

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 рокуСправа № 132/1789/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.,

за участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу №132/1789/19 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лан до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Мрія та державного реєстратора Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Уперчук Анастасії Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Трак про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права суборенди земельної ділянки

за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Мрія - Катрича Павла Степановича на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 04 лютого 2020 року, повний текст якого складено 14 лютого 2020 року, ухвалене в складі судді Сєліна Є.В.,

встановив:

У травні 2019 року СОВ Лан звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ СВК Мрія про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 01 березня 2007 року між СТОВ Лан та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі площею 1, 7043 га з кадастровим номером земельної ділянки 0521686300:06:000:0140, яка розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області строком на 10 років, який зареєстрований у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центру державного земельного кадастру при ДКУ по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 липня 2007 року за № 0407866300713.

Всупереч чинному договору оренди землі та актів діючого законодавства, ОСОБА_1 22 вересня 2016 року уклав договір оренди цієї земельної ділянки з ТОВ ВП Агро-Капітал , державна реєстрація якого була проведена 28 вересня 2016 року. Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року у справі № 132/1640/17 за позовом СТОВ Лан до ОСОБА_1 та ТОВ ВП Агро-Капітал про визнання недійсним договору оренди землі та визнання поновленим договору оренди землі, визнано недійсним укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ВП Агро-Капітал договір оренди земельної ділянки та поновлено договір оренди землі, укладений 01 березня 2017 року між СТОВ Лан та ОСОБА_1 з 31 липня 2017 року до 31 липня 2024 року. Державним реєстратором Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області було скасовано запис щодо прав оренди спірної земельної ділянки ТОВ ВП Агро-Капітал від 28 березня 2019 року.

Проте у 2019 році позивачу стало відомо, що спірною земельною ділянкою всупереч рішенню суду, користується ТОВ СВК Мрія на підставі договору оренди земельної ділянки від 19 лютого 2019 року, укладеного з ОСОБА_1 , який зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 лютого 2019 року.

Укладений 19 лютого 2019 року між відповідачами договір оренди землі є таким, що суперечить нормам цивільного законодавства, зумовлює подвійну реєстрацію права оренди на одну і туж земельну ділянку, за наявності неприпиненого права позивача як орендаря на використання спірної земельної ділянки.

У вересні 2019 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій додатково вказав, що з інформаційної довідки із Державного реєстру прав від 15 серпня 2019 року щодо спірної земельної ділянки стало відомо, що ця земельна ділянка передана в суборенду ТОВ Агро Трак на підставі договору від 22 липня 2019 року, укладеного між ТОВ Агро Трак та ТОВ СВК Мрія . Право суборенди зареєстровано 29 липня 2019 року.

З цих підстав, керуючись статтями 203,215 ЦК України, статтями 27 Закону України Про оренду землі позивач просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1, 7043 га з кадастровим номером земельної ділянки 0521686300:06:000:0140, яка розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, укладений 19 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ СВК Мрія , який був зареєстрований за рішенням державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 06 березня 2019 року, індексний номер 45850582.

Скасувати рішення державного реєстратора Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Уперчук А.В. від 02 серпня 2019 року за індексним номером 48063581 щодо державної реєстрації права суборенди земельної ділянки площею 1, 7043 га, за ТОВ Агро Трак згідно з укладеним 22 липня 2019 року договором суборенди землі із ТОВ СВК Мрія .

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 23 вересня 2019 року до участі в справі залучено державного реєстратора Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Уперчук А.В. як співвідповідача та ТОВ Агро Трак як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 04 лютого 2020 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 19 лютого 2019 року, який був зареєстрований на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради Вінницької області Нечипуришиної Ю.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45850582 від 06 березня 2019 року, та укладений між ОСОБА_1 та ТОВ СВК Мрія .

Стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ СВК Мрія на користь СТОВ Лан , у рівних частках, документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 2881 грн 50 коп, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн, а всього 8881 грн 50 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що одна і та ж земельна ділянка не може одночасно бути об`єктом оренди за двома різними договорами, укладеними з різними орендарями, а тому договір оренди земельної ділянки від 19 лютого 2019 року, укладений між відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ СВК Мрія під час дії поновленого рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року у цивільній справі № 132/1640/17 договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ Лан , порушує права позивача на володіння та користування землею на умовах договору оренди, а відтак відповідно до ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 216 ЦК України оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним.

Відхиляючи доводи відповідача в частині відсутності державної реєстрації поновлення дії договору оренди від 01 березня 2007 року, суд першої інстанції виходив з того, що поновлення договору оренди землі не є укладенням нового договору й виникнення нового права оренди землі, яке потребує державної реєстрації, а є продовженням дії раніше укладеного й зареєстрованого в установленому законом порядку на момент його реєстрації договору від 01 березня 2007 року.

Відмовляючи у задоволенні вимог про скасування рішення державного реєстратора Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Уперчук А.В. від 02 серпня 2019 року за індексним номером 48063581 щодо державної реєстрації права суборенди земельної ділянки площею 1, 7043 га, за ТОВ Агро Трак згідно з укладеним 22 липня 2019 року договором суборенди землі із ТОВ СВК Мрія , суд першої інстанції дійшов висновку, що визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, є підставою для державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав на підставі рішення суду.

В апеляційній скарзі представник СВК Мрія - Катрич П.С., посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки б/н від 19 лютого 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ СВК Мрія , скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що суд першої інстанції неправильно застосував положення ст.ст. 125, 126 ЗК України, якими встановлено що державна реєстрація є обов`язковою і речові права на земельну ділянку виникають з моменту такої реєстрації, та не врахував, що позивач не зареєстрував право оренди земельної ділянки, яке він набув на підставі судового рішеннявід 12 грудня 2017 року у справі № 132/1640/17, а відтак і право оренди щодо спірної земельної ділянки у позивача не виникло. З урахуванням чого СТОВ Лан не довів порушення свого права користування спірною земельною ділянкою. Також суд першої інстанції не дотримався принципу пропорційного розподілу судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог.

Від СТОВ Лан надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання представник відповідача ТОВ СВК Мрія - Катрич П.С. не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

15 червня 2020 року від представника апелянта ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з встановленням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 та ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороби на території України до 22 червня 2020 року карантину та надзвичайної ситуації, у зв`язку з чим обмежено автобусне транспортне сполучення з пасажирських перевезень з м. Вінниця, тому з метою недопущення зараження інфекційними хворобами та дотримання вимог запровадженого карантину, він не може з поважних причин з`явитися в судове засідання на призначену дату.

Представник позивача СТОВ Лан - Мельник Ю.М. проти апеляційної скарги заперечив, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідачі ОСОБА_1 , державний реєстратор Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Уперчук А.В. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак - Сидоров П.В., апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS ІНФОРМАЦІЯ_1 CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів на всій території України продовжено дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні. Одночасно цією постановою передбачено на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією запровадження послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Зокрема, у регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється з 22 травня 2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

Послаблення протиепідемічних заходів застосовується та припиняється на території регіону на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке приймається з урахуванням оцінки епідемічної ситуації та наявності у регіоні ознак для послаблення протиепідемічних заходів, визначених цією постановою.

Згідно з протоколом №31 чергового засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Вінницької облдержадміністрації від 21 травня 2020 року вирішено відновити з 22 травня 2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом на міському, приміському та внутрішньообласному сполученні та затверджено рекомендації щодо організації заходів при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом на період карантину (п.п. 1, 8 Протоколу).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97 - ВР, гарантованого кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії , суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Зважаючи на те, що розгляд справи неодноразово було відкладено, в тому числі за заявою представника апелянта, транспортне внутрішньообласне автомобільне сполучення в межах Вінницької області відновлено, відповідач ТОВ СВК Мрія та його представник належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, поважних причин об`єктивної та непереборної перешкоди чергової неявки представника відповідача- юридичної особи, у судове засідання не наведено, з урахуванням завдань цивільного судочинства та розумних строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність осіб, які не з`явилися.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволення вимог СТОВ Лан про визнання недійсним договору оренди землі від 19 лютого 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ СВК Мрія , а тому переглядається апеляційним судом лише в оскарженій частині.

Колегія суддів, заслухавши учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН № 154474, виданого 01 вересня 2004 року Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області на підставі розпорядження від 05 березня 2004 року № 64, є власником земельної ділянки площею 1,7043 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського товариства, кадастровий номер 0521686300:06:000:0140 (т.1 а.с. 15).

01 березня 2007 року між позивачем СТОВ Лан та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав, а СТОВ Лан прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,7043 га, належну орендодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН № 154474 від 01 вересня 2004 року, строком на 10 років (т.1 а.с. 8-9).

Цей договір оренди землі зареєстрований у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центру державного земельного кадастру при ДКУ по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 липня 2007 року за № 040786300713.

В період дії зазначеного договору, відповідач ОСОБА_1 та ТОВ ВП Агро-Капітал уклали 22 вересня 2016 року договір оренди цієї ж земельної ділянки, строком на 10 років, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 82622574 від 16 березня 2017 року, який зареєстрований приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Євстратовою О.О. внесений 28 вересня 2016 року (т.1 а.с. 16).

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року у цивільній справі № 132/1640/17, яке набуло законної сили 15 січня 2018 року, договір оренди земельної ділянки від 22 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ ВП Агро-Капітал визнаний недійсним. Договір оренди землі від 01 березня 2007 року, площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0140, укладений між СТОВ Лан та ОСОБА_1 визнано поновленим з 31 липня 2017 року по 31 липня 2024 року (т.1 а.с.17-21) .

07 червня 2018 року державним реєстратором Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області Науменко О.М., на виконання даного судового рішення, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, були внесені відомості щодо скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 22 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ВП Агро-Капітал (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 161331394 від 28.03.2019р. (т.1 а.с. 22-23)).

В період дії поновленого рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року у цивільній справі № 132/1640/17, договору оренди землі від 01 березня 2007 року, укладеного між позивачем СТОВ Лан та відповідачем ОСОБА_1 , останній 19 лютого 2019 року уклав новий договір оренди спірної земельної ділянки площею 1,7043 га з відповідачем ТОВ СВК Мрія , строком на 7 років, на підставі якого 28 лютого 2019 року державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради Вінницької області Нечипуришиною Ю.А. був внесений запис про його державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер: 45850582 від 06 березня 2019 року , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 160362962 від 20 березня 2019 року (т.1 а.с. 24-25)

22 липня 2019 року відповідач ТОВ СВК Мрія та третя особа ТОВ Агро Трак уклали договір суборенди спірної земельної ділянки. Запис про державну реєстрацію даного договору був внесений 29 липня 2019 року державним реєстратором Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Уперчук А.В., індексний номер рішення про державну реєстрацію права суборенди 48063581 від 02 серпня 2019 року (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 177609569 від 15серпня 2019 року (т.1 а.с. 80, 137)).

Відповідно до положень статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК) .

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності ( стаття 93 ЗК України).

Згідно статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Як встановлено судом першої інстанції, між відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ СВК Мрія був укладений договір оренди земельної ділянки від 19 лютого 2019 року під час дії поновленого рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ Лан від 01 березня 2007 року, а тому новий договір оренди цієї ж земельної ділянки з орендарем ТОВ СВК Мрія порушує права позивача СТОВ Лан на володіння та користування землею на умовах договору оренди, а відтак є таким, що суперечить чинному законодавству.

Аналогічна правова позиція про те, що одна і та ж сама земельна ділянка не може одночасно бути об`єктом оренди за двома різними договорами, укладеними із різними орендарями, висловлена Верховним Судом в постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 734/336/17.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 216 ЦК України.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що поновлення договору оренди землі не є укладенням нового договору й виникнення нового права оренди землі, яке потребує державної реєстрації, а є продовженням дії раніше укладеного й зареєстрованого в установленому законом порядку на момент його реєстрації договору від 01 березня 2007 року.

Так, статтею 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Всупереч рішення суду, яке набрало законної сили 15 січня 2018 року, ОСОБА_1 уклав інший договір оренди землі з ТОВ СВК Мрія .

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто державна реєстрація це не підстава набуття права оренди земельної ділянки, а засвідчення державою вже набутого права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон) права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 червня 2018 року по справі №823/378/16 висловила правову позицію, відповідно до якої із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

Суд першої інстанції правильно встановив коло спірних правовідносин та норми матеріального права, які їх регулюють та надавши правильну юридичну оцінку доводам відповідача ТОВ СВК Мрія в цій частині, відхилив їх, навівши відповідні мотиви у судовому рішенні.

За змістом частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно правил пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, відмовив у задоволенні вимоги СТОВ Лан про скасування рішення державного реєстратора Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Уперчук А.В. від 02 серпня 2019 року за індексним номером 48063581 щодо державної реєстрації права суборенди земельної ділянки площею 1, 7043 га, за ТОВ Агро Трак згідно з укладеним 22 липня 2019 року договором суборенди землі із ТОВ СВК Мрія .

У зв`язку з цим суд першої інстанції залишив за позивачем витрати по оплаті судового збору у сумі 1921 грн, сплаченого відповідно до квитанції № 0.0.1458552151.1 від 09 вересня 2019 року за подання заяви про збільшення позовних вимог.

При цьому витрати на надання правової допомоги, пов`язані із збільшенням позовних вимог, позивачем не заявлялися.

Водночас, відповідно до угоди про правовий супровід від 20 лютого 2019 року позивачем додано: детальний опис виконаних робіт згідно умов угоди про правовий супровід, копію квитанції про сплату гонорару в розмірі 6000 грн (а.с. 44-45) .

Понесені витрати на надання правової допомоги у сумі 6000 грн, пов`язані із зверненням до суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі від 19 лютого 2019 року та супутніми з цим юридичними послугами.

У зв`язку з тим, що ця вимога була задоволена судом, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідачів на користь позивача витрати на правову допомогу в повному обсязі.

Отже при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд першої інстанції правильно врахував зазначені положення закону та дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача 6000 грн на правничу допомогу, а відтак доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався принципу пропорційності при розподілі судових витрат є безпідставними.

За таких обставин, суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 374, 375, 381,382, 384, 389 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Мрія - Катрича Павла Степановича залишити без задоволення, а рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 04 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 16 червня 2020 року.

Головуючий І.В. Міхасішин

Судді: Ю.Б. Войтко

І.М. Стадник