Постанова

від 11.06.2020 по справі 751/8857/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 червня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/8857/19

Головуючий у першій інстанції - Косач І. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/626/20

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Вінгаль В.М.,

суддів: Губар В.С., Кузюри Л.В.,

за участю секретаря судового засідання: Шапко В.М., Бивалькевич Т.В.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Комунальний заклад Регіональний ландшафтний парк Ялівщина Чернігівської обласної ради,

особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Регіональний ландшафтний парк Ялівщина Чернігівської обласної ради про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з незаконним звільненням, стягнення середнього заробітку у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки та зобов`язання видати трудову книжку,

прізвище судді: Косач І.А.; місце ухвалення рішення: м. Чернігів,

дата складання повного тексту рішення: 21 лютого 2020 року,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути на її користь з Комунального закладу Регіональний ландшафтний парк Ялівщина Чернігівської обласної ради моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн, середній заробіток у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки та зобов`язати видати трудову книжку.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з 20.10.2014 року по 22.12.2018 року ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера Комунального закладу Регіональний ландшафтний парк Ялівщина . 22.12.2018 року позивач звільнилась за ст. 38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію. У порушення ст.ст. 47, 116 КЗпП України та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1998 року №58, трудова книжка ОСОБА_1 не була вручена й до теперішнього часу, а тому на підставі ст.ст. 235 п.4, 237-1 КЗпП України просила стягнути з відповідача середній заробіток за затримку видачі трудової книжки та моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн., заподіяну їй неправомірними діями відповідача та враховуючи триваючий характер конфлікт.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невірно застосовані норми права, помилково здійснене тлумачення закону, який підлягає застосуванню та не надання належної оцінки наданим доказам.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд за власною ініціативою застосував строки позовної давності.

ОСОБА_1 наполягає на тому, що підставою для стягнення моральної шкоди є незаконне звільнення, підтверджене рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.11.2017 року; зміна посадового окладу шляхом внесення змін до штатного розпису з 4757,00 грн. до 3723,00 грн.; введення нової посади, необхідності в якій не було, та оплата якої здійснювалась за рахунок посадового окладу головного бухгалтера; постійний моральний тиск на позивача без будь-яких правових підстав та обґрунтування; грубе порушення законодавства про працю.

ОСОБА_1 вказує на невірне тлумачення судом ст.ст.47,116 КЗпП України.

У наданому відзиві на апеляційну скаргу Комунальний заклад Регіональний ландшафтний парк Ялівщина Чернігівської обласної ради просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши голову судового засідання, доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення частково не відповідає.

У справі встановлено, що ОСОБА_1 з 20.10.2014 року до 21.12.2018 року працювала на посаді головного бухгалтера Комунального закладу Регіональний ландшафтний парк Ялівщина Чернігівської обласної ради.

Звільнено ОСОБА_1 22 грудня 2018 року за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, ст.38 КЗпП України.

22.12.2018 року складено акт про відсутність трудової книжки ОСОБА_1 та запропоновано ОСОБА_1 отримати дублікат трудової книжки.

Відповідно до ст.47 КЗпП України, роботодавець в день звільнення зобов`язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

Частиною 4 ст.235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, суд першої інстанції помилково виходив з того, що трудова книжка знаходиться у відповідача, позивач в день звільнення не працювала, та відмовляється її забрати, проте як з`ясовано апеляційним судом, трудова книжка ОСОБА_1 на підприємстві взагалі відсутня, а дублікат трудової належним чином не оформлений.

Таким чином, відповідач не довів відсутність своєї вини у несвоєчасній видачі трудової книжки позивачу.

Враховуючи, що в порушення вимог трудового законодавства в день звільнення з роботи належним чином оформлена трудова книжка не була видана ОСОБА_1 , то відповідно до ч.4 ст.235 КЗпП України підлягає стягненню середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки (за час вимушеного прогулу).

Згідно із п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів , у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до довідки Комунального закладу Регіональний ландшафтний парк Ялівщина Чернігівської обласної ради від 05.07.2020 року, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 169,23 грн (а.с.162), а вимушений прогул з 22.12.2018 року по день розгляду справи 11.06.2020 року становить 365 дні.

Отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки становить 61768,95 грн (169,23 грн (середньоденна заробітна плата позивача) х 365 днів (дні вимушеного прогулу)).

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки та зобов`язання видати трудову книжку належить скасувати, позов в наведеній частині задовольнити, зобов`язавши відповідача видати ОСОБА_1 трудову книжку та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в сумі 61768,95 грн (сума без відрахування обов`язкових платежів і зборів).

Обговорюючи доводи апеляційної скарги про безпідставну відмову у стягненні моральної шкоди, суд приймає до уваги наступне.

Заявляючи вимогу про стягнення моральної шкоди, ОСОБА_1 вказувала, що після її поновлення, умови праці погіршились, відбулося зменшення її посадового окладу та зміна режиму роботи, директором закладу на неї відбувався постійний моральний тиск та систематично порушувались її трудові права, чим завдано їй моральної шкоди, яку вона оцінила в сумі 25000,00 грн.

За матеріалами справи, рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.11.2017 року було поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Комунального закладу Регіональний ландшафтний парк Ялівщина Чернігівської обласної ради та стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 18160,56 грн. Рішення відповідачем було виконано 06.03.2018 року. При цьому, належними та допустимими доказами не доведено порушення відповідачем вимог трудового законодавства щодо ОСОБА_1 з часу поновлення її на посаді та проведення змін істотних умов праці без дотримання вимог ст.32 КЗпП. Фактично, позивач не оскаржувала в судовому порядку ні підставність переведення, ні законність звільнення її з роботи.

Крім того, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про стягнення моральної шкоди у зв`язку з порушенням трудових прав лише 29.11.2019 року, тобто з порушенням встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України для трудових спорів тримісячного строку позовної давності, клопотання про поновлення такого строку не надала та не обґрунтувала причини його пропуску.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.ч.1,13 ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1921 грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 367, ч.1, п.4 ст. 374, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2020 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки та зобов`язання видати трудову книжку, скасувати.

Позов ОСОБА_1 в наведені частині задовольнити. Зобов`язати Комунальний заклад Регіональний ландшафтний парк Ялівщина Чернігівської обласної ради видати ОСОБА_1 трудову книжку.

Стягнути з Комунального закладу Регіональний ландшафтний парк Ялівщина Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 39274754, юридична адреса: м. Чернігів, проспект Миру, буд. 43) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в сумі 61768 (шістдесят одна тисяча сімсот шістдесят вісім) грн. 95 коп. (сума без відрахування обов`язкових платежів і зборів).

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Стягнути з Комунального закладу Регіональний ландшафтний парк Ялівщина Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 39274754, юридична адреса: м. Чернігів, проспект Миру, буд. 43) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Голова судового засідання

Судді