Ухвала

від 01.06.2020 по справі 179/522/20

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/522/20

провадження № 1-кп/179/73/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040470000080 від 14 лютого 2020 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шевченківка Магдалинівського району Дніпропетровської області, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_1 , не працюючої, має на утриманні двох дітей 2012 та 2019 років народження, не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 222 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченою ч. 1ст. 222 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_5 , достовірно знаючи про реалізацію державної соціальної програми, передбаченої Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 21 жовтня 1995 року, відповідно до п. п. 5 п. 5 якого, субсидія не призначається, якщо будь-хто із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, протягом 12 місяців перед зверненням та призначенням субсидії (призначенням субсидії без звернення) здійснив купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв`язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень. Та усвідомлюючи, що вона не має право на отримання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, так як 26.12.2014 р. на підставі договору купівлі-продажу, виданого приватним нотаріусом Магдалинівського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 2665, придбала у власність нерухоме майно, а саме житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , вартість якого згідно звіту про незалежну оцінку майна складає 74887 грн. 00 коп.

30 жовтня 2015 р., перебуваючи в робочий час в приміщенні Управління соціального захисту населення Магдалинівської районної державної адміністрації, що розташоване за адресою смт. Магдалинівка вул. Центральна, 64 Магдалинівського району Дніпропетровської області, маючи намір, направлений на надання завідомо неправдивої інформації органу державної влади, з метою незаконного одержання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, переслідуючи корисливу мету, власноруч заповнила та в подальшому підписала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, в якій умисно, а саме в розділі «Інформація про витрати на придбання майна, товарів або оплату послуг на суму, що перевищує 50 тис. грн., які здійснені протягом 12 міс. перед зверненням за призначенням житлової субсидії» не зазначила інформацію про вартість придбаного нею будинку в сумі 74887 грн. 00 коп. за адресою АДРЕСА_1 , який придбаний протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії.

Того ж дня, маючи злочинний намір, направлений на незаконне одержання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, переслідуючи корисливу мету, умисно подала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, яка містила завідомо неправдиву інформацію, органу державної влади, а саме до Управління соціального захисту населення Магдалинівської районної державної адміністрації, що розташоване за адресою смт. Магдалинівка вул. Центральна, 64 Магдалинівського району Дніпропетровської області.

За результатом розгляду поданої ОСОБА_5 декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, яка містить завідомо неправдиву інформацію, Управлінням соціального захисту населення Магдалинівської районної державної адміністрації 21 грудня 2015 р. прийнято рішення про призначення ОСОБА_5 субсидії на період опалювального сезону, тобто з листопада 2015 року по жовтень 2016 року включно.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_5 , які виразились в умисному наданні завідомо неправдивої інформації органу державної влади, з метою подальшого одержання субсидії, останньою безпідставно в порушення п. 5 Положення № 848 незаконно протягом 2015-2016 років, за рахунок державних коштів отримано субсидії в розмірі 8640 грн. 85 коп., а державному бюджету в особі Управління соціального захисту населення Магдалинівської районної державної адміністрації завдано матеріальних збитків на вказану суму.

Дії ОСОБА_5 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 222 КК України, тобто надання завідомо неправдивої інформації органу державної влади, з метою одержання субсидії.

Обвинувачена свою вину у скоєнні інкримінованого їй діяння визнала у повному обсязі.

При цьому обвинувачена ОСОБА_5 звернулася до суду із клопотанням про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку з тим, що на даний час закінчилися строки притягнення її до кримінальної відповідальності і просила закрити справу.

Прокурор та представник потерпілого в судовому засіданні проти задоволення заявленого обвинуваченою клопотання не заперечували.

Суд, вислухавши думку прокурора, представника потерпілого, обвинуваченої, вважає, що клопотання останньої підлягає задоволенню з наступного.

Згідно з положеннямист. 8 Конституції України,в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно положеньст. 12 КК України,вказане правопорушення відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

У відповідності дост. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зіст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 44 КК України).

Обмеження, щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, визначені ч. 5ст. 49 КК Українита передбачають, що давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першійстатті 442 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" за № 1 від 23.12.2005, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що існують умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбаченіКК. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

В п. 8 вказаної Постанови Пленуму ВСУ роз`яснено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності заст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Наявність жодних обставин, що перешкоджають застосування положень ч. 1ст. 49 КК України, зокрема фактів ухилення від слідства або суду, чи вчинення підсудним нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого, судом не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно п. 1 ч. 1ст. 49 КК України,особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України, злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк небільше двохроків,або інше,більш м`якепокарання завинятком основногопокарання увиді штрафув розміріпонад тритисячі неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян.

За пред`явленим ОСОБА_5 обвинуваченням її дії кваліфіковані за ч. 1ст. 222 КК України, санкція якої передбачає найсуворіше покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

На час розгляду даного клопотання (01.06.2020 р.) минули два роки, протягом яких особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності, а тому, є всі умови та підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Верховний Суд у своїй Постанові від 24.05.2018 (справа № 531/2332/14-к) зазначив: «Так, відповідно до вимог ч. 4ст. 286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.» Але оскільки цивільний позов не заявлено, матеріальні збитки обвинуваченою відшкодовано, дане питання судом не вирішується.

Обвинувачена ОСОБА_5 звернулася до суду з вищезазначеним клопотанням про застосування вказаних норм процесуального та матеріального права, що регламентують закриття провадження справи, і після роз`яснення їй наслідків такого закриття при відсутності реабілітуючих обставин, наполягала на задоволенні її клопотання, у зв`язку з чим суд вважає, що на підставі вище приведених обставин та норм матеріального і процесуального права воно підлягає задоволенню.

Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовується.

Речові докази по справі відсутні.

Витрати на залучення експертів в кримінальному провадженні відсутні.

На підставі ст. ст.12,44,48,49, 125 КК України, керуючись статтями284та285, 349 ч. 3 КПК України, п. 2Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни "Пропрактику застосуваннясудами Українизаконодавства прозвільнення особивід кримінальноївідповідальності"за №1від 23.12.2005 р., суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1ст. 222 КК України, відповідно до пункту 1 частини 1статті 49 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040470000080 від 14 лютого 2020 року, відносно ОСОБА_5 за частиною 1статті 222 Кримінального кодексу Українизакрити у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі пункту 1 частини 2статті 284 Кримінально процесуального кодексу України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирати.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровської апеляційного суду області протягом семи днів з дня її оголошення через Магдалинівськийрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_1