Рішення

від 16.06.2020 по справі 303/534/20

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року м. Мукачево Справа №303/534/20

2/303/674/20

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Кость В.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево цивільну справу

за позовом Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Мукачівської міської ради

до відповідача ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору : комунальне некомерційне підприємство Мукачівська центральна районна лікарня

про стягнення коштів на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого,

ВСТАНОВИВ:

Мукачівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Мукачівської міської ради звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 16060,23 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про наявність права на відшкодування вищевказаної суми коштів, у зв`язку з проходженням потерпілим ОСОБА_2 стаціонарного лікування в травматологічному відділенні КНП Мукачівська центральна районна лікарня внаслідок вчинення відповідачем відносно неї злочину, передбаченого частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України.

Нормативно - правовою підставою для задоволення позовних вимог вказані приписи ст. 1206 Цивільного кодексу України.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву не подав та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не висловив.

З урахуванням положень частини п`ятої ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України судовий розгляд справи проведено на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

Судом встановлено, що на підставі вироку Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Відповідно до частини шостої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на зазначене, обставини щодо правових наслідків дій ОСОБА_1 стосовно якого постановлено вирок, в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою є встановленими та такими, що не підлягають доказуванню у даній справі.

Як свідчать матеріали справи (інформаційна довідка КНП Мукачівська центральна районна лікарня від 28.01.2020) ОСОБА_2 знаходився на лікуванні 14 ліжко-днів, а вартість лікування склала 16060,23 гривень.

Таким чином, закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину було витрачено 16060,23 гривень.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи суд виходить з того, що згідно з положеннями ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини третьої статті 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 встановлено, що поняття інтереси держави є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.95 року №11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжкодня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Постановою Кабінету міністрів України від 16 липня 1993 року №545 затверджено Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання ( далі Порядок).

У відповідності до п. 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілому, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

У відповідності до частини сьомої статті 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, яка не пред`явила цивільний позов в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Доказів звернення з даним цивільним позовом та його вирішення у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 за частиною першою ст. 121 Кримінального кодексу України суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню повністю.

З урахуванням ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Мукачівської міської ради кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 16060,23 гривень (шістнадцять тисяч шістдесят гривень 23 копійки).

3. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави суму 2102 гривні (дві тисячі сто дві гривні) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4 . Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5 . Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

5.1. Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

6. Позивач : Мукачівська місцева прокуратура (89600 м.Мукачево, вул.Толстого, 15) в інтересах держави в особі відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Мукачівської міської ради (89600 м.Мукачево, пл.Духновича, 2, код ЄДРПОУ 40169379).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору : комунальне некомерційне підприємство Мукачівська центральна районна лікарня (89600, м. Мукачево, вул. Пирогова Миколи академіка, 8-13, код ЄДРПОУ 01992831).

Суддя В.В. Кость