Рішення

від 20.08.2007 по справі 3/394-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/394-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.07           Справа № 3/394-07.

Господарський суд Сумської області , у складі судді Левченко П.І. розглянувши матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Сумишинопереробка”,

м. Суми

до першого відповідача : Сумської міської ради, м. Суми

до другого відповідача : Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області , м. Суми

про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

За участю представників сторін :

від позивача     Усенко М.П.

від  першого відповідача: Світлична Ж.В.

від другого відповідача :  Фадєєв В.Ю., доручення № 32 від 21.05.2007 року .

За участю секретаря судового засідання  Ю.В.Литвиненко

В судовому засіданні розпочатому о 10 год. 00 хв. 17.08.2007 року , оголошувалась перерва до 12 год. 40 хв. 20.08.2007 року .

 Суть спору : позивач просить суд визнати право власності на об'єкти нерухомості : цех пластмас ( площа 498,6 м. кв.), трансформаторна підстанція № 3 (ТП-3) площею 569,5 кв.м. розташованих за адресою: 40007, м. Суми, вул. Прикордонна, 47 ; зобов'язати відповідача та КП „Сумське міське бюро технічної інвентаризації” вчинити дії по реєстрації права власності ВАТ „Сумишинопереробка” на об'єкти нерухомості : цех пластмас ( площа 498,6 м. кв.), трансформаторна підстанція № 3 ( ТП-3 ) площею 569,5 м. кв., розташованих за адресою: 40007, м. Суми, вул. Прикордонна, 47.

       Перший відповідач в своєму відгуку на позовну заяву  № 4761-1/13-13  від 09.08.2007 року зазначив , що згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» , пункту 3.5 Тимчасового положення  про порядок реєстрації прав власності  на нерухоме майно , затвердженого  наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5   Сумська міська рада не погоджується з позовними вимогами . Для реєстрації права власності на нерухоме майно власник може надати бюро технічної інвентаризації як рішення про визнання права власності , так і рішення  про встановлення  факту права власності , що було б доцільнішим, зважаючи на ту обставину , що право власності на об'єкти нерухомості відповідачем не оспорюється . З огляду на наведене , керуючись ст.ст. 1, 22, 59 ГПК України , перший відповідач вважає , що в позові необхідно відмовити .

      За клопотанням першого відповідача до участі у справі було залучено другого відповідача, оскільки, на думку  першого відповідача , рішення у даній справі може зачіпати права та інтереси  держави стосовно майна, що є предметом спору у даній справі .

      Перший відповідач також подав суду клопотання  про виключення його зі складу  відповідачів , оскільки вважає себе неналежним відповідачем в даному спорі. Перший відповідач лише виносить рішення про видачу свідоцтва про право власності  на підставі підпункту „а” пункту 6.1 Тимчасового положення  про порядок реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна .Перший відповідач вважає, що відмова в задоволенні звернення позивача про видачу свідоцтва про право власності  на будівлю цеху пластмас та будівлю трансформаторної підстанції не може бути підставою вважати , що перший відповідач не визнав право власності позивача. В клопотанні про виключення  зі складу відповідачів перший відповідач послався на ст.ст. 1, 22, 24 ГПК України  .

     Другий відповідач  в своєму відзиві на позовну заяву  № 03/3451 від 20.08.2007 року  зазначив, що  заявлені позовні вимоги щодо покладання обов'язку на Сумську міську раду та КП « Сумське  МБТІ » вчинити дії по реєстрації права власності   ВАТ « Сумишинопереробка » ніяким чином не стосується  РВ ФДМУ по Сумській області і не можуть бути  задоволені. Тому, керуючись ст. 22 ГПК України , другий відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог .

    Другий відповідач подав суду ніким не засвідчену  роздруківку з інформаційно-пошукової системи ЕТАП, яка не має ні дати, ні місяця, ні року  станом на які вона складена, а також в ній не зазначено на яку дату  та ким саме складено інформацію, хто відповідає за дійсність цієї інформації , а тому  вона залучається судом до матеріалів справи  не як доказ, а як додаток до відзиву, зареєстрованого в канцелярії суду .

       Позивач подав в судове засідання завірені належним чином  копії наступних документів : реєстр власників іменних цінних паперів : юридичні особи станом на 18.08.2006 року  ВАТ « СЗ ГТВ» , лист  від КП Сумського міського бюро технічної інвентаризації №  486 від 20.07.2007 року , які долучені до матеріалів справи в якості доказів .

     Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд встановив:

     Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

      ВАТ «Сумишинопереробка» звернулося до Сумської міської ради із заявою, про прийняття рішення та видачу свідоцтва на право власності ВАТ «Сумишинопереробка» на будівлю цеху пласмас ( площа 498,6 м 2 ) та на будівлю трансформаторної підстанції №3 ( ТП – 3 ) площею 569, 5 м2 розташованих за адресою: 40007, м. Суми, вул. Прикордонна, 47.

       27.07.2007 р. позивачем  було отримано листа від Сумської міської ради № 4051/05-16.1 від 19.07.2007 року ( а.с. 10),  в якому зазначалося про відмову нею в прийнятті рішення та наданні свідоцтва на право власності. Відмову мотивовано тим, що наявних документів, на їх погляд, не достатньо для прийняття такого рішення, а в раніше прийнятих рішеннях Господарського суду Сумської області ці об'єкти не були включені.

        Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України від 16.01 2003 р., власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

        Зміст листа Сумської міської ради  ( а.с. 10) від  19.07.07 року № 4051/05-16.1   свідчить про те , що Сумською міською радою  ( першим відповідачем) не визнається право власності за позивачем, а тому відповідно до ст.392 ЦК України позивач правомірно  звернувся з позовом до Сумської міської ради ( першого відповідача ) .      

       31 серпня 2000 року загальні збори акціонерів ВАТ «Гумотехніка» прийняли рішення про реорганізацію підприємства, в процесі якої створено нове підприємство - ВАТ «Сумський завод гумотехнічних виробів» ( протокол № 4 від 31.08.2000р.). Згідно протоколу б/н наглядової ради ВАТ «Гумотехніка» від 18.09.2000р. затверджено розподільчий баланс реорганізації підприємства ВАТ «Гумотехніка», в т.ч. установчі фонди по виділеним акціонерним товариствам : Акціонерне товариство «Сумський завод гумотехнічних виробів» - 241 748,00 грн., Акціонерне товариство «Гумотехніка» - 271 282,00 грн.

        Згідно розподільчого балансу, акту приймання-передачі установчих фондів та інших матеріальних активів після реорганізації ВАТ «Гумотехніка», на баланс Відкритого акціонерного товариства «Сумський завод гумотехнічних виробів» було передано основні засоби згідно акту приймання-передачі, в т.ч. і будівля цеху пласмаси та будівля ТП-3. В 2006 році відповідно до рішень Господарського суду Сумської області (№ АС 8/368-06 від 21.07.2006р. та № 3/454-06 від 07.09.2006р.) визнано право власності ВАТ «Сумський завод гумотехнічних виробів» на передані на баланс ВАТ «Сумський завод ГТВ» об'єкти нерухомості, які були перелічені в позовних заявах. Будівлі цеху пласмас та ТП-3 не були включені в перелік цих об'єктів позивачем, оскільки останній не планував використовувати їх у виробничих цілях.

        18 жовтня 2006 року ВАТ «Сумський завод гумотехнічних виробів» рішенням загальних зборів акціонерів перейменовано у ВАТ „Сумишинопереробка" (протокол № З від 18.10.2006р.).

          26.04.2007р. Постановою Господарського суду Сумської області ВАТ «Сумишинопереробка» визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Усенко М.П.

         В процесі інвентарізаціі встановлено наявність відповідно даних бухобліку та фактично будівель цеху пласмас та ТП-3. Але на них відсутнє свідотцтво на право власності.

         Згідно із частиною 1 статті 48 Закону України «Про власність» Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. При цьому, відповідно до частини 2 вказаної статті власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

        Копія витягу з реєстру власників іменних цінних паперів станом на 18.08.2006 року  ТОВ компанії  „Суми-Реєстр-Консалтинг” свідчить про те, що в статутному  фонді позивача відсутня державна частка власності ( а.с. 73) .

        Відповідачі не спростовують того, що цех пластмас та трансформаторна підстанція № 3 належить позивачеві на праві власності , але просять відмовити позивачеві в позові , тобто, не визнають права власності позивача .

         Таким чином, незважаючи на наявні у справі матеріали , які свідчать про право власності позивача на вищезгадані об'єкти , незважаючи на звернення позивача до першого відповідача з проханням прийняти рішення про видачу свідоцтва про право  власності на ті об'єкти, незважаючи на очевидне невизнання , зокрема, першим відповідачем право власності позивача на майно, відповідачі не вважають себе належними відповідачами у справі .

         Така позиція суперечить ст. 392 ЦК України і не може бути прийнята судом до уваги .

         Клопотання першого відповідача про виключення його зі складу відповідачів не підлягає задоволенню , оскільки  господарський процесуальний кодекс України не передбачає виключення відповідачів зі складу відповідачів, зокрема, ст. 24 ГПК України передбачає залучення до участі у справі іншого відповідача ( що й було  зроблено в даному  разі за клопотанням першого відповідача господарським судом ухвалою від 14.08.2007 року  у даній справі ) , а також заміну неналежного відповідача .

        Крім того, суд в даному разі не визнав першого відповідача неналежним відповідачем , оскільки ухвалою від  14.08.2007 року  не  замінив його , а залучив до участі у справі другого відповідача поряд з наявним першим відповідачем.

        Позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме : в частині визнання його права власності  на об'єкти нерухомості  ( цех пластмас та  трансформаторну станцію№3).

        В іншій частині позову має бути відмовлено, оскільки відповідачі не здійснюють  реєстрації права власності , а вимога щодо зобов'язання КП „Сумське міське БТІ” вчинити дії щодо реєстрації спрямована не до відповідачів у справі .

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 392 Цивільного кодексу України, статтею 48 Закону України "Про власність", ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити частково .

2.          Визнати право власності Відкритого акціонерного товариства «Сумишинопереробка»(40007, м. Суми, вул. Прикордонна, 47, код 31162645) на об'єкти нерухомості: цех пласмас ( площа 498,6 м2), трансформаторна підстанція №3 (ТП-3) площею 569, 5 м 2.,розташованих за адресою: 40007, м. Суми, вул. Прикордонна, 47.

3.          В іншій частині позову відмовити .

4.          Копію рішення надіслати сторонам по справі.

Повний текст рішення підписаний суддею 27  серпня   2007 року