Ухвала

від 15.06.2020 по справі 296/3274/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/3274/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 173 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року. Колегія суддівЖитомирськогоапеляційногосуду в складі: ОСОБА_2 головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , представника ТОВ "Діва-Нова" - ОСОБА_7 , -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі апеляційну скаргу директора ТОВ "Діва-Нова" ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 29 квітня 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12019060000000364 за ч. 3 ст. 191 КК України, -

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Житомирській області про арешт майна у кримінальному провадженні №12019060000000364 за ч. 3 ст. 191 КК України та накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по рахунку №UA588999980385139000000331826, відкритого у Державній казначейській службі України (МФО 899998) для підприємства ТОВ «Діва-Нова» (код ЄДРПОУ 39362253), на який вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам, його представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно.

В апеляційній скарзі директора ТОВ «Діва-Нова» - ОСОБА_8 ставиться питання про скасування вказаної ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вказаний ліміт ПДВ. Твердить, що сума ПДВ не є майном у розумінні ч. 10 ст. 170 КПК України та на неї не може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Посилається також на декриміналізацію статті ст. 205 КК України Законом України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес" від 18.09.2019 за № 101-IX та безпідставність твердження сторони обвинувачення про фіктивність фінансово-господарських операцій ТОВ «Діва-Нова».

Заслухавши доводи представника ТОВ «Діва-Нова» - ОСОБА_7 в підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно положень ст. 132 КПК України, - застосування заходів кримінального провадження не допускається, якщо сторона обвинувачення не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу (з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди), слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) зазначеною нормою КПК України не передбачений, як не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності. Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Згідно Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до ст. ст. 41, 42 ч. 1 Конституції України, - право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, шо загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 96-3 КК України підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із передбачених цією нормою злочинів.

З матеріалів справи видно, що Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019060000000364 від 26.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, по факту можливого незаконного заволодіння службовими особами ТОВ «Агрофірма «Відродження» коштами державного бюджету у розмірі 416,7 тис. грн. шляхом організації незаконної діяльності «конвертаційного» центру з використанням реквізитів підконтрольних їм підприємств, зареєстрованих на підставних осіб, з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань та штучного формування податкового кредиту реально діючим СГД, з використанням підконтрольних «транзитних» СГД, в тому числі ТОВ «Діва-Нова», підробки документів про наявність транспортних засобів, сільгосптехніки, посівних площ та підсумків збору врожайності сільськогосподарських культур, а також підміни номенклатури товару на сільськогосподарську продукцію, документального оформлення реалізації товарів на адресу реально діючих підприємств України, зокрема ТОВ «Агрофірма «Відродження», що призвело до «незаконного» відшкодування сум ПДВ на вказану суму.

Стороною обвинувачення встановлено, що для підприємства ТОВ «Діва-Нова» (кодЄДРПОУ 39362253)відкрито рахунок№ НОМЕР_1 для електронного адміністрування податку на додану вартість та реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Звертаючись досуду ізклопотанням пронакладення арештуна вищевказанесуми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, що знаходятьсяна вищевказаномубанківському рахунку ТОВ «Діва-Нова» (ліміт ПДВ), прокурор послався на необхідність забезпечення збереження цих коштів як речових доказів та з метою забезпечення подальшого відшкодування спричинених державі збитків у вигляді несплачених податків, зборів та інших обов`язкових платежів, для забезпечення цивільного позову, або стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, - в порядку ст. 170 ч. 2 п. п. 1, 4, ч. 3, 6 КПК України.

В обґрунтування вказаного клопотання стороною обвинувачення надано слідчому судді витяг з ЄРДР від 26.10.2019 про внесення відомостей про виявлення факту можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, копії матеріалів виконання УСБУ в Житомирській області доручення слідчого про підконтрольні певним двом особам суб`єкти господарювання та дані про рахунки, відкриті в банківських установах та копію протоколу допиту свідка ОСОБА_9 (колишнього інспектора-ревізора ГУ ДПСУ у Житомирській області) про можливу діяльність «конвертаційного» центру по наданню послуг з конвертації грошових коштів у готівку та штучного формування податкового кредиту шляхом документального оформлення безтоварних операцій.

Інших доказів можливої причетності ТОВ «Діва-Нова» до можливих злочинів, що розслідуються у даному кримінальному провадженні, стороною обвинувачення на надано.

У матеріалах справи відсутні дані про висунення стороною обвинувачення підозри будь-яким службовим особам ТОВ «Діва-Нова» у вчиненні злочинів, про наявність будь-якого цивільного позову.

З врахуванням правової підстави для арешту майна, зазначеної у клопотанні прокурора, та наявних у справі матеріалів, прокурором не доведено наявність обґрунтованої підозри ТОВ «Діва-Нова» або його службових осіб у вчиненні можливого кримінального правопорушення, що розслідується у даному кримінальному провадженні; певного розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або неправомірної вигоди, яка отримана вказаною юридичною особою.

Крім того, з врахуванням положень діючого податкового законодавства, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи представника ТОВ про те, що сума ліміту ПДВ на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ не є грошовими коштами підприємства або електронними грошима, що перебувають у його власності та фактичному розпорядженні, а тому не може бути майном у розумінні ст. 170 КПК України, що унеможливлює накладення арешту на такий об`єкт.

Згідно пояснень представника ТОВ «Діва-Нова» накладення арешту на вищевказаний рахунок ТОВ «Діва-Нова» із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати кошти призводить до фактичного унеможливлення роботи товариства, оскільки позбавляє можливості здійснювати розрахунки.

Тому визначене судом обмеження права власності вказаного товариства не може бути визнано розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна можуть призвести до невиправданих збитків для вказаною юридичної особи.

За таких обставин ухвала слідчого судді не може бути визнана законною та обґрунтованою та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Оскільки на даній стадії досудового розслідування стороною обвинувачення не доведено у встановленому КПК України порядку, що потреби досудовогорозслідування виправдовуютьта даютьпідстави длязастосування вказаногослідчим способувтручання управа таінтереси власникамайна зметою забезпеченнякримінального провадження, клопотання слідчого є необґрунтованим та не може бути задоволено.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргудиректора ТОВ" Діва-Нова» - ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 29 квітня 2020 року про накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по рахунку № НОМЕР_1 відкритого у Державній казначейській службі України для підприємства ТОВ «Діва-Нова» (код ЄДРПОУ 39362253), у кримінальному провадженні №12019060000000364 за ч. 3 ст. 191 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП України в Житомирській області ОСОБА_10 про накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по рахунку № НОМЕР_1 відкритого у Державній казначейській службі України для підприємства ТОВ «Діва-Нова» (код ЄДРПОУ 39362253), у кримінальному провадженні №12019060000000364 за ч. 3 ст. 191 КК України.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді: