Постанова

від 10.08.2006 по справі ас-41/148-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-41/148-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" серпня 2006 р.  

о 15:35год.              Справа № АС-41/148-06

вх. № 5784/1-41

Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.

за участю секретаря судового засідання Данилко В.О.

представників сторін :

позивача - Старостенко С.А. дов.

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

по справі за позовом  Вовчанська МДПІ Харківської обл.   

до  1. ВКПФ "Горизонт", с. Білий Колодязь

     2. ТОВ "П.Т.Р.", м.Харків  

про визнання угоди недійсною  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, після уточнення позовних вимог, просить суд визнати недійсною угоду укладену між ВКПФ "Горизонт" та ТОВ "П.Т.Р." на підставі договору б/н купівлі - продажу мазуту М-100 від 01.09.2003р. як таку, що вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства на підставі ст. 49 ЦК України 1963р. із застосуванням наслідків, передбачених цією статтєю.

Відповідачі в судове засідання не з”явилися, заперечення на позовну заяву не надали, про час та місце розгляду справи були повідомлені повістками про виклик, які направлені на юридичні адреси відповідачів, зазначені в довідках ЄДРПОУ. Направлені повістки повернулись з відмітками пошти "адресат не значиться" та „адресат вибув”.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи їнших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв”язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов”язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.06.06р. ).

Таким чином, суд повідомвив належним чином відповідачів про час та розгляд даної справи. Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами.

З огляду на матеріали справи судом встановлено, що позивачем було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства ВКПФ "Горизонт", про що складено акт № 72/23-32447089 від 05.04.2006р.

Під час проведення перевірки встановлено, що 01.09.2003р. між ВКПФ "Горизонт" та ТОВ "П.Т.Р." був укладений договір б/н купівлі-продажу мазуту М-100 в кількості 160т по ціні 529,20грн. за тону. На виконання зазначеного договору в вересні-жовтні 2003 року 1-м відповідачем згідно видаткових накладних № 72 від 15.09.2003р. та № 94 від 10.10.2003р. отримано від ТОВ "П.Т.Р." мазут М-100 в кількості 160,65т на загальну суму 85015,98грн. (в т.ч. ПДВ - 14169,33грн.).  На дану поставку ТОВ „П.Т.Р." виписані податкові накладні № 68 від 15.09.2003р. та № 83 від 10.10.2003р. на таку ж суму. За отриманий мазут ВКПФ „Горизонт" сплатила готівковими коштами, які надійшли до каси ТОВ „П.Т.Р." згідно квитанцій прибуткових касових ордерів № 29 від 14.09.2003 року в сумі 9900,00 грн., № 30 від 15.09.2003 року в сумі 9900,00грн., № 35 від 19.09.2003 року в сумі 9825,40грн., № 44 від 25.09.2003р. в сумі 9800,00грн., № 56 від 13.10.2003р. в сумі 10000,00грн., № 57 від 14.10.2003р. в сумі 99,00грн., № 63 від 22.10.2003р. в сумі 9900,00грн., № 68 від 24.10.2003р. в сумі 9900,00грн., № 75 від 28.10.2003р. в сумі 5890,58грн.

Однак, рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.2002 року по справі № А-1184/5-29 державну реєстрацію ТОВ "П.Т.Р." скасовано. З огляду на наведене позивач вважає, що під час здійснення господарської операції з поставки мазуту для ВКПФ „Горизонт" у вересні - жовтні 2003 року,  ТОВ "П.Т.Р." заздалегідь мало на меті уникнути сплати відповідних податків.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської обалсті від 12.02.2002р. по справі № А-1184/5-29 державну реєстрацію ТОВ "П.Т.Р." скасовано. Згідно довідки головного управління статистики у Харківській області № 4883/12-06 від 05.05.2006р., станом на 05.05.2006р. ТОВ "П.Т.Р." числиться в ЄДРПОУ. Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки  і  збори  в порядку і розмірах, встановлених законом. Підприємства в Україні повинні діяти на засадах встановлених законом.

Оскільки оскаржувана угода була укладена в період дії Цивільного кодексу 1963р.,  була виконана сторонами в період дії Цивільного кодексу 1963р. та зважаючи на приписи п.4 Перехідних  та прикінцевих  положень Цивільного кодексу України (що діє з 01.01.2004р.), суд вважає можливим застосування до оскаржуваної угоди положення Цивільного кодексу 1963р.

Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу 1963р., якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін —в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною, з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Таким чином, наявність у юридичної особи умислу на укладення угоди з  метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, є основною умовою визнання угоди недійсною на підставі ст. 49 ЦК України 1963р.

Згідно п.7.1 роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про внесення змін і доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111” від 26.04.2002р. № 04-5/491 у разі   визнання  у  встановленому  порядку  недійсними  установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної   реєстрації   у   зв'язку  із  здійсненням  відповідної реєстрації на підставі загубленого документу,  що посвідчує особу, або на  підставну  особу  -  засновника  суб'єкта  підприємницької діяльності,  укладені таким суб'єктом  підприємницької  діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно із статтею 49 Цивільного кодексу України незалежно від часу їх укладення.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.10.1978р.  №3 "Про судову практику про визнання угод недійсними” до угод, укладених з метою, за відомо суперечних інтересам держави та суспільства, зокрема належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.

Матеріалами справи підтверджено, що 2-й відповідач не міг сплачувати податки згідно законодавства. Таким чином, під час розгляду справи судом на підставі вищенаведених фактів в їх сукупності, встановлено, що з боку осіб, які діяли від ТОВ "П.Т.Р.", завідомо була мета здійснення угоди всупереч засадам законодавства в сфері підприємницької діяльності та оподаткування, 2-й відповідач мав намір не сплачувати податки та надавати звітність згідно законодавства. Отже, з боку  ТОВ "П.Т.Р." наявна мета, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Суд зазначає, що доказів наявності такої мети з боку 1-го відповідача суду не надано та судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оспорювана угода, підлягає визнанню недійсною згідно ст. 49 ЦК України (1963р.).

Враховуючи, що наявність умислу встановлена тільки у 2-го відповідача, а також враховуючи те, що суду надано докази виконання оспорюваної угоди  - виписані видаткові накладні, проведення готівкових розрахунків підтверджується квитанціями прибуткових касових ордерів, судом вбачаються підстави для застосування наслідків визнання угоди недійсною, передбачених ст. 49 ЦК України (1963р.), тому в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Керуючись статтями   49 ЦК України (1963р.), ст.ст. 4, 8, 51, 69, 86, 94, 160- 163 , Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною угоду за договором купівлі - продажу б/н від 01.09.2003р., укладену між ВКПФ "Горизонт" (Харківська обл., Вовчанський р-н., смт.Білий Колодязь, вул.Димитрова,2, код 32447089) та ТОВ "П.Т.Р." (м.Харків, вул.Весніна,12, код 25467845).

3. Стягнути з ТОВ "П.Т.Р." (м.Харків, вул.Весніна,12, код 25467845) на користь ВКПФ "Горизонт" (Харківська обл., Вовчанський р-н., смт.Білий Колодязь, вул.Димитрова,2, код 32447089) кошти в сумі 85015,98грн.

4. Стягнути з ВКПФ "Горизонт" (Харківська обл., Вовчанський р-н., смт.Білий Колодязь, вул.Димитрова,2, код 32447089) на користь Державного бюджету України отриманий згідно видаткових накладних № 72 від 15.09.2003р. та № 94 від 10.10.2003р. мазут М-100 в кількості 160,65т на загальну суму 85015,98грн. (в т.ч. ПДВ - 14169,33грн.).

5. На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції                         протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова у повному обсязі складена 15.08.2006р.

Суддя                                                                                            Мінаєва О.М.