Рішення

від 02.12.2008 по справі 2-194/2008

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-194/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 грудня 2008 року. Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого  судді  Нев'ядомського Д.В. при секретарі       Кузьміній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх' осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод в праві користування та розпорядження житловим приміщенням шляхом вселення позивачки в дане приміщення та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 за участю третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод в праві користування та розпорядження житловим приміщенням шляхом вселення позивачки в дане приміщення та стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказала, що їй, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно належить 1/3 частина 2-х кімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Інша 1/3 частина даної квартири належить онуку позивачки ОСОБА_3 та інша 1/3 частина належить дочці позивачки ОСОБА_4, які проживають за вищезазначеною адресою.

В вересні 2006р. ОСОБА_5 привела в квартиру свого знайомого ОСОБА_2, який вселився без дозволу позивачки та ОСОБА_3С, і проживає там по теперішній час. Відповідач систематично вживає спиртні напої, безпричинно висловлюється нецензурною лайкою та не дає спокійно жити. ОСОБА_5 в усьому підтримує відповідача. Позивачка зверталась до ОСОБА_2 з проханням у добровільному порядку звільнити житлову площу, але відповідач відмовився.

Окрім вказаного, між ОСОБА_4 і відповідачем виникають сварки на грунті вживання спиртних напоїв.

До самовільного вселення відповідача квартира була відремонтована і була у відмінному стані, однак відповідач без відома позивачки почав все переробляти у квартирі (шпалери, підлогу, вікна).

У зв'язку зі сварками та неправомірними діями відповідача, позивачка звернулась до Дергачівського РВ ГУМВСУ в Харківській області, однак міліція винесла постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по ст. 296 КК України у відношенні відповідача по ст. 6 п.2 КПК України.

Особисто для позивачки створені нестерпні умови для життя, так як, не дивлячись на те, що кожному належить по 1/3 частині квартири, саме позивачка повністю сплачує всі комунальні платежі за двокімнатну квартиру в цілому, що коштує значних витрат.

Після погроз в адресу позивачки з боку відповідача, приїхала старша дочка позивачки - ОСОБА_6 та забрала позивачку на тимчасове проживання до себе в м. Харків.

На теперішній час позивачка, через вину відповідача, не може користуватися своєю квартирою. Відповідач постійно порушує санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації квартири. Позивачка просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою, створені відповідачем і вселити її у цю квартиру.

Також позивачка вважає, що неправомірна поведінка відповідача порушує її права. Відповідач створив такі умови для позивачки, що вимусив її піти з квартири, чим причинив їй моральні страждання. Позивачка залишилась без квартири. У похилому віці позивачка не має можливості відпочити та виспатися у зв'язку з появою в сім'ї сторонньої людини. В сім'ї розпочалось вживання спритних напоїв, дочка стала систематично вживати спиртні напої. Позивачка морально пригнічена, нервує від чого постійно підіймається артеріальний тиск.

Квартира позивачки мала гарний ремонт і вона підтримувала порядок. Відповідач зірвав шпалери, лінолеум, на власний розсуд переробляє квартиру, нехтуючи думкою позивачки, що також завдає позивачці моральні страждання. Заподіяну їй відповідачем моральну шкоду позивачка оцінює у 5000 гривень.

Під час розгляду справи застосовувалася повна фіксація процесу аудіо-технічними засобами.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, дала пояснення згідно з позовною заявою і просила суд задовольнити позов.

Відповідач вказав, що позов не визнає, хоча фактично заперечував тільки проти стягнення з нього моральної шкоди і не заперечував проти вселення позивачки у квартиру. Також відповідач вказав, що приблизно півтора року тому, відповідач познайомився з дочкою позивачки -ОСОБА_4 та почав з нею зустрічатися. Через деякий час, враховуючи той факт, що відповідач зустрічається з ОСОБА_4, позивачка запропонувала відповідачу переїхати жити до них і він погодився, привізши з собою зокрема особистих речей, ще й ячмень з зерном для допомоги ведення господарства, приніс гроші виручені з продажі земельної ділянки які використовувались на різні побутові потреби, сплачував рахунки за світло. Після того як гроші закінчились, ставлення позивачки до відповідача' змінилося в гіршу сторону. Відповідач ніколи не ображав позивачку і не виганяв її з дому.

Третя особа ОСОБА_5 вказала, що вона почала зустрічатися з відповідачем, про що знали та не заперечували діти та позивачка. Через деякий час позивачка прийшла на роботу до ОСОБА_4 та повідомила, що відповідач зі своєю дочкою та речами прийшов до них додому і, що позивачка дала йому ключі від квартири. Вони стали жити разом і все було нормально, відповідач давав гроші, покупав продукти харчування. Потім, через невідому для ОСОБА_4 причини позивачка стала наполягати на виселення відповідача. ОСОБА_5 та відповідач ніколи не намагалися вигнати позивачку з дому, спиртні напої не вживали та на квартиру не претендували.

Третя особа ОСОБА_3 вказав, що є онуком позивачки, і як йому відомо, взаємовідносини між позивачкою і відповідачем спочатку були нормальними. Пізніше, від позивачки ОСОБА_3 узнав, що відповідач оскорбляє останню. Сам ОСОБА_3 свідком цього не був. Коли стало питання про вселення відповідача в їх будинок, то мати ОСОБА_3 запитувала його, чи не заперечує він проти цього, на що ОСОБА_3 відповів згодою. Ніяких умов, які б заважали позивачці спокійно жити, відповідач не створював.

В судовому засіданні були допитані свідки.

Так, свідок ОСОБА_7 вказала, що вона є старшою дочкою позивачки. У свідка ніколи не було близьких стосунків зі своєю сестрою ОСОБА_4 Позивачка приїжджала додому к свідку і скаржилась, що- відповідач ображає її і, що ОСОБА_5 вживала спиртні напої. Наприкінці квітня 2007р. свідок разом зі своєю родиною приїхали до позивачки, але відповідач і ОСОБА_5 стали їх виганяти, так як вони в цій квартирі - ніхто. Під час сварки ОСОБА_5 подряпала обличчя ОСОБА_8 з 1 травня позивачка проживає з родиною свідка, тому, що боїться йти до дому.

Свідок ОСОБА_9 вказала1, що є сестрою позивачки. Коли вона приходила до позивачки, то чула, як відповідач та ОСОБА_5 ображали її, чула як відповідач погрожував вбити позивачку. Чи вживали відповідач та ОСОБА_5 спиртні напої свідок не знає. Яким чином відповідач поселився в квартирі позивачки - свідок не знає.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що взимку 2007 року позивачка часто ночувала в неї дома, так як, з її слів, відповідач і ОСОБА_5 приходили до дому п'яні, висловлювались нецензурною лайкою та виганяли ОСОБА_1 з квартири.

В судовому засіданні були досліджені докази:

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.10.2005р., видане на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_3С, ОСОБА_4, що вони є власниками в 1/3 частині кожний квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Копія технічного паспорту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, від 16.01.2007р., по відношенню до ОСОБА_2 Довідка Черкасько-Лозівської сільради Дергачівського району Харківської області про те, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 06.07.1989 р.

Копія свідоцтва про шлюб, укладений 25.10.2008 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позов коваленко Н.Г. підлягає задоволенню частково. Так, судом встановлено і вважається доведеним наступне. Власниками квартири АДРЕСА_3 є в рівних частках (1/3) позивачка, її донька ОСОБА_5 та онук ОСОБА_3 В квартирі проживає, але не зареєстрований ОСОБА_2, який оселився як співмешканець ОСОБА_4 Відносини між позивачкою та відповідачем не склалися, постійно виникали сварки, що призвело до того, що позивачка була змушена звернутися до міліції та піти з власного помешкання і жити під чужим дахом. Свідки підтвердили, що відповідач створив умови, за яких позивачка позбавлена можливості жити у власній Квартирі. Згідно зі ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Згідно з ч.3  ст. 156 ЖК України члени родини власника зобов'язані дбайливо ставитися до квартири і брати участь у витратах по утриманню квартири. Відповідач своїми діями перешкоджає позивачці у користуванні та розпорядженні належної їй квартирою, робить переобладнання на власний розсуд, без її згоди, нехтуючи її думкою.

Крім того, відповідач, виказуючи позивачці, яка є співвласником квартири, неповагу, вчиняє сварки, ображає її, чим також порушує її право на користування власним помешканням. Такі дії відповідача спричинили позивачці моральну шкоду, що виразилася у моральних стражданнях.

Таким чином, суд вважає за необхідне поновити порушене відповідачем право позивачки на користування та розпорядження квартирою шляхом її вселення у цю квартиру, а також стягнути з відповідача на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди 2000 гривень. Сума, заявлена позивачкою у 5000 гривень, не є достатньо обґрунтованою, тому суд вважає за вірне, стягнути саме 2000 гривень.

Керуючись ст.ст. 385, 386, 391 ЦК України, ст. 156 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 27, 31, 57-60, 209, 212, 215  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Усунути перешкоду в праві користування та розпорядження житловим приміщенням шляхом вселення ОСОБА_1 в АДРЕСА_4.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 (двох тисяч) гривень.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційну скаргу - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.