Рішення

від 10.06.2020 по справі 380/650/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/650/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я..

від позивача Ворошилова Н.В.

від відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія Західпромбуд про накладення арешту на кошти у банківських установах.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Львівській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія Західпромбуд (далі - відповідач), в якому просить суд накласти арешт на кошти позивача, що знаходяться у банках.

Підставою позову зазначено те, що відповідач не зважаючи на вимогу позивача податковий борг не погасив, майно, за рахунок якого міг би бути погашеним податковий борг - відсутнє, а тому позивач на виконання його повноважень звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 23.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином, оскільки надіслана на зареєстроване місцезнаходження поштова кореспонденція суду повернулася із відміткою відділення поштового зв`язку: Адресат відсутній .

Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

З врахуванням приписів ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи продовжено за даною явкою сторін.

Суд заслухав пояснення представника позивача, з`ясував підстави позовних вимог, фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, та, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія Західпромбуд (далі - ТОВ Західпромбуд ) зареєстроване як юридична особа 09.12.1996, ідентифікаційний код 23957350.

Згідно з довідкою №1033/10/55-08-16 від 13.09.2019 податковий борг ТОВ Західпромбуд перед бюджетом за період з 04.10.2016 по 10.09.2019 станом на 10.06.2019 становить 54561,22 грн. за платежами: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 50166, 11 грн. в т.ч. основний платіж 33682,99 грн., штрафні санкцій 16483,12 грн.; податок на прибуток приватних підприємств 4395,11 грн.4 в т.ч. основний платіж - 1352,00 грн., штрафні санкції - 2046,01 грн., пеня 997,10 грн.

Оскільки на даний час суми податкових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені до бюджету, тобто визнаються сумою податкового боргу, вжиті контролюючим органом заходи щодо погашення заборгованості перед бюджетом не мали позитивних результатів, відповідач не вчинив дій спрямованих на повне погашення боргу, майно за рахунок якого можливо було б погасити податковий борг відсутнє, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Норма підпункту 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 є імперативною і обов`язковою до виконання. Вона регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Отже, обов`язковими підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 (справа №804/4273/13-а).

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вимогами абз. 2 пвдпункту 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Крім цього, вказана законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є: відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Варто звернути увагу, що законодавець передбачив два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який залежно від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням (в порядку ст. 94 ПК України); арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу (в порядку, передбаченому підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Разом з тим сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Аналогічного змісту позиція наведена Верховним Судом у постанові від 14.02.2019 у справі №813/4345/16.

При цьому слід звернути увагу на те, що Верховний Суд, переглядаючи рішення першої та апеляційної інстанції у цій справі зазначив, що для правильного вирішення даного спору судам слід було перевірити доводи позивача щодо наявності у Підприємства станом на час розгляду справи податкового боргу у вказаній сумі, а також з`ясувати наявність або відсутність у відповідача майна, достатнього для погашення цього боргу.

Позивачем на підтвердження наявності податкового боргу у відповідача до матеріалів справи долучено копії актів перевірки позивача, за результатами яких винесено податкові повідомлення-рішення з доказами їх скерування відповідачу, копії податкових декларацій з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість /а.с.21-37/.

У зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання контролюючим органом 28.10.2014 виставлено позивачу податкову вимогу форми Ю №2523-25 на суму 19346,43 грн., яка отримана наручно керівником підприємства відповідача /а.с.15/.

Контролюючий орган також звертався в суд з метою стягнення податкового боргу.

Відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №1.380.2019.004191 за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія Західпромбуд про стягнення заборгованості з рахунків у банках у сумі 54561,22 грн. позов задоволено повністю.

Вказане судове рішення набрало законної сили 22.10.2019 /а.с.56-57/.

Таким чином дійсно у підприємства відповідача існує податковий борг в сумі 54561,22 грн.

Щодо майна, за рахунок якого можна було б погасити податковий борг суд зазначає таке.

Зі змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 31.03.2020 /а.с.106-108/ судом встановлено, що відповідачу належить на праві власності нежитлова будівля, профілакторій гаражу загальною площею 634,7 кв.м. (підстава виникнення договір купівлі-продажу від 14.03.2006 №820) .

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 24.10.2018 до такого внесено реєстраційний запис щодо об`єкту обтяження, а саме майна платника податків згідно з актом опису майна №35489/10/13-01-52-17-10 від 17.10.2018. Однак з 01.02.2008 майно є об`єктом обтяження, перебуває в іпотеці (розділ: "Актуальна інформація про державну реєстрацію іпротеки").

Відповідно до вищевказаного акту від 17.10.2018 описане усе майна платка податків, якке перебуває у власності позивача (господарському віданні чи оперативному управлінні), а також інше майно, на яке позивач одержить права в майбутньому /а.с.20/.

З огляду на викладене, з позиції суду, представником позивача повністю доведено факт відсутності у відповідача майна чи його наявності, вартість якого б була нижчою за суму податкового боргу/ недостатність відповідного майна/ неможливість такого бути джерелом погашення податкового боргу, а тому існують підстави для накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія Західпромбуд на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків в межах суми податкового боргу - 54561,21 грн.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів, долучених до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем вимоги позовної заяви доведено, а тому позов слід задовольнити.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України не передбачено відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії Західпромбуд (ЄДРПОУ 23957350), що знаходяться на рахунках у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків, в межах суми податкового боргу в сумі 54561 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот шістдесят одна) грн. 22 коп.

3. Судові витрати з відповідача не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2020.

Суддя Кравців О.Р.