Рішення

від 09.06.2020 по справі 380/2466/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2466/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Жуківську сільську раду Золочівського району Львівської області, про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

26.03.2020 до Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області оформлену наказом 06.12.2019 за № 13-9268/16-19-СГ у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території Жуківської сільської ради Золочівського району Львівської області , орієнтовний розмір земельної ділянки 1,9000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території Жуківської сільської ради Золочівського району Львівської області , орієнтовний розмір земельної ділянки 1,9000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 06.12.2019 № 13-9268/16-19-СГ ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Жуківської сільської ради Золочівського району Львівської області, орієнтований розмір земельної ділянки 1,9000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав - відсутність погодження надання дозволу на розроблення документації органу місцевого самоврядування Жуківської сільської ради, відповідно до доручення Віце-прем`єр-міністра України № 37732/0/1-14 віл 08.10.2014, рішення колегії Держземагентства України № 2/1 від 14.10.2014 та доручення голови Львівської обласної державної адміністрації № 13/0/6-15 від 10.02.2015 року. Позивач вважає спірну відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області незаконною і необґрунтованою та такою, що суперечить Конституції України та Земельному кодексу України, оскільки в ній не наведено жодної з підстав, передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 31.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Жуківську сільську раду Золочівського району Львівської області.

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву у якому зазначив, що при розгляді клопотання позивача, Головне управління звернулося до Жуківської сільської ради Золочівського району Львівської області з листом про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та перевірки бажаного позивачем місця розташування земельної ділянки на відповідність затвердженому генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації і землевпорядній документації, розробленій на місцевому рівні. Жуківською сільською радою листом від 29.11.2019 за № 526 проінформовано Головне управління про те, що сільська рада не погоджує надання Позивачеві у власність земельну ділянку. За результатами розгляду клопотання, позивачу, надано відмову наказом від 06.12.2019 № 13-9268/16-19-СГ у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з підстав відсутності погодження надання дозволу на розроблення документації органу місцевого самоврядування Жуківської сільської ради Золочівського району відповідно до доручення Віце прем`єр-міністра України від 08.10.2014 № 37732/0/1-14, рішення колегії Держземагенства України №2/1 від 14.10.2014 та доручення Голови Львівської облдержадміністрації №13-0/6-15 від 10.02.2015. Відповідач зазначає, що погодження органу місцевого самоврядування є обов`язковою передумовою з огляду на доручення Віце-прем`єр-міністра - Міністра регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.10.2014 № 37732/0/1-14. З урахуванням наведеного, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, Жуківська сільська рада, пояснення на позовну заяву не подала, натомість подала заяву про розгляд справи без участі представника Жуківської сільської ради .

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , 07.11.2019 звернувся до відповідача із відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,9000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Жуківської сільської ради Золочівстького району Львівської області.

06.12.2019 відповідачем видано наказ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" № 13-9268/16-19-СГ щодо відмови ОСОБА_1 з підстав того, що Жуківська сільська рада не погоджує надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відповідно до доручення Віце-прем`єр-міністра України № 37732/0/1-14 віл 08.10.2014, рішення колегії Держземагентства України № 2/1 від 14.10.2014 та доручення голови Львівської обласної державної адміністрації № 13/0/6-15 від 10.02.2015 року.

Не погоджуючись з такою відмовою Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Згідно з ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 4 ст.122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 Земельного кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

Як встановлено судом, у відмовах, оформлених наказами Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області від 01.11.2019 № 13-7514/16-19-СГ, 06.11.2019 № 13-7643/16-19-СГ, 06.11.2019 № 13-7648/16-19-СГ, від 06.11.2019 № 13-7633/16-19-СГ, від 06.11.2019 № 13-7639/16-19-СГ не наведено жодної з підстав для відмови визначених частині 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Натомість єдиною підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі 1,9000 га для ведення особистого селянського господарства слугувало покликання на позицію Жуківської сільської ради, викладену у листі № 526 від 29.11.2019.

Суд враховує, що статтею 12 Земельного кодексу України визначено повноваження сільських селищних, міських рад на розпорядження земельними ділянками комунальної власності. Водночас розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення відноситься до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, тобто у даному випадку до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. При цьому чинним законодавством не передбачено обов`язку розпорядника земельними ділянками державної власності з`ясовувати та враховувати позицію органу місцевого самоврядування при вирішенні питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Віце-прем`єр-міністром - Міністром регіонального розвитку будівництва та житлово - комунального господарства України надано Держземагентству України відповідне доручення від 08.10.2014 № 37732/0/1-14, в якому йдеться про обов`язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні.

На виконання вказаного доручення, Держземагентством України прийнято наказ від 15.10.2014 № 328 Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14.10.2014, зокрема - рішення колегії Держземагентства України № 2/1 Про обов`язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, яким запроваджено з 15.10.2014 року обов`язкове врахування позиції органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до п. 2 рішення колегії № 2/1 Про обов`язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, начальники головних управлінь Держземагентства в областях, м. Києві за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні, що надходитимуть з 15.10.2014, забезпечують обов`язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. Під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності надсилати органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування.

Згідно з пп. 2. 3 п. 2 рішення колегії Держземагентства України № 2/1, у разі надходження у десятиденний строк від органу місцевого самоврядування мотивованих заперечень стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які безпосередньо передбачені законом, зокрема ч. 7 ст. 118 та ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відмовляти заявникові у задоволенні відповідного клопотання.

Механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у власність та вичерпні підстави для відмови в цьому визначені нормами Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 вказаного Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вказана норма кореспондується з ч. 3 ст. 123 ЗК України, згідно з якою відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Наведеними нормами ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.

Системний аналіз положень рішення колегії Держземагенства України №2/1 дає підстави стверджувати, що підставою відмови заявнику може бути лише мотивовані заперечення органу місцевого самоврядування, які передбачені виключно законом (ч.7 ст.118 та ч.3 ст.123 ЗК України) та які надійшли у десятиденний строк. За відсутності мотивованих заперечень ГУ Держземагенства повинен забезпечити розгляд клопотання у встановленому порядку.

Судом встановлено, що Жуківська сільська рада листом від 29.11.2019 №526 не погодила надання у власність позивачеві земельної ділянки площею 1,9000 га для ведення особистого селянського господарства, однак жодних підстав такої відмови не вказала.

Самі по собі доручення Віце-прем`єр-міністра України від 08.10.2014 №37732/0/1-14 та рішення колегії Держземагенства України №2/1 від 14.10.2014 та доручення Голови Львівської облдержадміністрації №13/0/6-15 не можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд звертає увагу на те, що лише частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, перелік яких є вичерпним.

Із наведених норм ЗК України вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.

Виходячи з аналізу вказаних положень законодавства, суд вважає, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі 1,9000 га для ведення особистого селянського господарства Головне управління Держгеокадастру у області діяло не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України та не обґрунтовано.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 06.12.2019 № 13-9268/16-19-СГ є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача надати дозвіл позивачам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

У даній справі повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано частиною шостою статті 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Суд наголошує, що відповідно достатті 118 ЗК України відповідач зобов`язаний або надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою, або відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.

Відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою можуть бути неодноразовими. Враховуючи, що позивач звернувся до відповідача зі всіма необхідними документами, судом перевірено підстави відмови та визнано їх такими, що не відповідають закону, а інших підстав відмови не встановлено, Суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2020 в справі №819/654/17.

Таким чином, зважаючи на протиправну поведінку відповідача, яким позивачу тричі відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за відсутності на те законодавчих підстав (а.с. 9,11,12) суд зазначає, що процес надання позивачу формальної відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може тривати безкінечно.

Оскільки інших підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України,ні відповідачем, ні судом не встановлено, тому суд дійшов висновку, що в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права буде зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території Жуківської сільської ради Золочівського району Львівської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,9000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

З огляду на вищевикладене, суд приходить дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат провести відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 13-9268/16-19-СГ від 06.12.2019 про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою;

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (місцезнаходження: 79019, м. Львів, пр.В.Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 39769942) надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території Жуківської сільської ради Золочівського району Львівської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,9000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, місцезнаходження: 79019, м. Львів, пр. В`ячеслава Чорновола, буд. 4, код ЄДРПОУ 39769942,за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 місце реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одну) грн 60 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.06.2020.