Рішення

від 16.06.2020 по справі 480/2009/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 р. Справа №480/2009/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 22.05.2017 р. на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.05.2017 р. у справі № 818/505/15 відповідачем було видано наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Старосільської сільської ради Сумського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. На підставі отриманого наказу було виготовлено та погоджено проект землеустрою. Вказаний проект землеустрою було погоджено без зауважень. Дана земельна ділянка площею 2,00 га зареєстрована в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 5924788700:08:008:0226.

03.03.2020 р. позивач подала відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність разом з оригіналом такого проекту та копією витягу з Державного земельного кадастру. Наказом від 18.03.2020 р. № 18-11682/16-20-СГ відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою з підстави належності частини запроектованої земельної ділянки до земель водного фонду. Вважає таку відмову протиправною, оскільки Земельним кодексом України не передбачено підстав для відмови в затвердженні погодженого проекту землеустрою. У даному випадку передбачено лише обов`язок відповідача затвердити проект, натомість відповідач відмовив у погодженні з підстав, не передбачених законом. Оскільки процес надання формальної відмови в затвердженні проекту землеустрою може тривати безкінечно, вважає, що правильним способом захисту буде зобов`язання відповідача затвердити проект. У додаткових поясненнях до позову зазначила, що земельний масив, до якого входить спірна земельна ділянка, двічі обстежувалася на місцевості спеціалістами Сумського обласного управління водних ресурсів на предмет належності земель цього масиву до земель водного фонду, за результатами чого зроблено висновок, що заболочені землі цього масиву не відносяться до земель водного фонду. Просить позов задовольнити та встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній справі.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачці відмовлено в затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність, оскільки із поданих на затвердження документів встановлено, що частина запроектованої земельної ділянки відповідно до матеріалів проекту землеустрою відноситься до земель водного фонду, а відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством. Також, було встановлено, що кадастровий номер земельної ділянки, на яку розроблено проект землеустрою, та кадастровий номер, який зазначений в наказі від 18.03.2020 р. № 18-11682/16-20-СГ мають розбіжності. За таких обставин, Головне управління не має правових підстав для затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність.

Крім того, позивач звернулася до суду з вимогою зобов`язати відповідача примусово затвердити проект землеустрою, що є фактичним втручанням в дискреційні повноваження відповідача. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.05.2017 р. відповідачем було видано наказ про надання позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Старосільської сільської ради Сумського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с.13,16).

На підставі виготовленого та погодженого проекту в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 5924788700:08:008:0226 (а.с.21-23).

03.03.2020 р. позивач подала відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Наказом від 18.03.2020 р. № 18-11682/16-20-СГ відповідач відмовив у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки з підстави належності частини запроектованої земельної ділянки до земель водного фонду (а.с.7,24).

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Підстав для відмови у затвердженні належним чином погодженого Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідач відмовив позивачці в затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність з підстав, не передбачених законом, тому дане рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Разом з тим суд відмовляє позивачці в задоволенні вимоги про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з п. 4 ч. 2, ч. 4 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналізуючи дані положення кодексу, суд дійшов висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Так, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію, за якою під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

У свою чергу, у спірних правовідносинах повноваження державного органу не є дискреційними, оскільки в даному випадку передбачено лише обов`язок відповідача затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Разом з тим суд звертає увагу, що спірним наказом відповідач вирішив питання щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5924788700:08:008:0229, натомість позивач просила затвердити проект із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5924788700:08:008:0226.

За таких обставин, відповідач прийняв рішення про відмову в затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки, яка не була предметом заяви позивача.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, з огляду на положення ст. 9 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та наданя у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 1,9250 га (кадастровий номер 5924788700:08:008:0226), яка розташована за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області та прийняти відповідне рішення за даною заявою.

Крім того, оскільки судом відмовлено в задоволенні вимоги про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в даній справі є передчасним та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 1681,60 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.31).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 18.03.2020 р. № 18-11682/16-20-СГ про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, розмір земельної ділянки 1,9250 га, кадастровий номер 5924788700:08:008:0229, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 березня 2020 року про затвердження проекту землеустрою та надання у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 1,9250 га (кадастровий номер 5924788700:08:008:0226), яка розташована за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 1681,60 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Л.М. Опімах