Рішення

від 15.06.2020 по справі 520/5352/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 червня 2020 р. № 520/5352/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника позивача Квартенко О.Р.

представника третьої особи Виноградова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут кадрів управління" (вул. Киргизька, буд. 15,м. Харків,61105, код ЄДРПОУ 34332245) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 43005393), третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46 , м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:

визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги № 12465/6/99-00-08-06-01-06 від 06.042020;

визнати скаргу Приватного вищого навчального закладу «Харківський інститут кадрів управління» від 04.03.2020 про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 № Ю-27274-58 такою, що задоволена на користь платника єдиного внеску.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив його задовольнити , пославшись на те, що ГУ ДПС України в Харківській області відносно позивача винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 № Ю-27274-58, щодо сплати боргу по ЄСВ у розмірі 48207.19 грн. Не погодившись з вимогою про сплату боргу, позивачем 04.03.2020р. направлено скаргу до Державної податкової служби України про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Направлення скарги підтверджується накладною відправлення № 6110504339191 та описом вкладення.

Згідно даних Інтернет ресурсу трекінг відправлень АТ «Укрпошта» відправлення № 6110504339191 вручено ДПС України - 07.03.2020р.

Позивачем 10.04.2020 р. отримано рішення про результат розгляду скарги № 12465/6/99-00-08-06-01-06 від 06.04.2020 р. Зазначене рішення відправлено листом № 0405345619160, яке згідно даних Інтернет ресурсу трекінг відправлень АТ «Укрпошта» прийнято поштою 06.04.2020 р.

Також, позивачем вказано, що рішення про результат розгляду скарги № 12465/6/99-00-08-06-01-06 від 06.04.2020 підписано в.о. директора Департаменту правового забезпечення, що є порушенням п. 1 розділу V Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 р. № 1124, відповідно до якого рішення за розглядом скарги приймає керівник контролюючого органу, його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень або уповноважена особа.

Враховуючи вищевикладене ДПС України неправомірно та поза межами строку винесено рішення про результат розгляду скарги № 12465/6/99-00-08-06-01-06 від 06.04.2020 р., а отже дане рішення підлягає скасуванню, а скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.

Представник третьої особи в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив позовні вимоги залишити без задоволення, пославшись на те, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, рішення за результатами розгляду скарги не має юридичних наслідків для скаржника.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив про розгляд справи повідомлений належним чином, правом надання відзиву на адміністративний позов не скористався.

Заслухавши думку представника позивача та третьої особи про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, суд враховуючи положення ст.205 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ДПС України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржувані рішення, дії відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01 січня 2011 року, зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464), визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до зазначених норм, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, зі змінами та доповненнями, у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій органи доходів і зборів, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій), надсилають вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Суд зазначає, що за на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, відповідно до якої загальна сума заборгованості позивача по сплаті ЄСВ станом на 31.01.2020 року становить 48207.19 грн., відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 № Ю-27274-58.

Щодо твердження позивача, що рішення від 06.04.2020р. № 12465/6/99-00-08-06-01 за результатами оскарження вимоги, прийнято з порушенням термінів, встановлених абз. 7 п. 4 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", то суд звертає увагу на положення Закону України від 30.03.2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)", яким доповнено розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 пунктом 9 13 , відповідно до якого тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється встановлений цим Законом строк розгляду скарг платників податків єдиного внеску, що надійшли/надійдуть до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених частиною четвертою статті 25 цього Закону.

Станом на 18.03.2020 рішення за результатами розгляду скарги позивача не прийнято, а отже, з урахуванням вказаних вище положень Закону від 30.03.2020 № 540-ІХ, суд приходить до висновку, що ДПС не пропущено строк на розгляд скарги позивача.

Щодо твердження позивача про підписання рішення про результати розгляду скарги від 06.04.2020 р. № 12465/6/99-00-08-06-01 не уповноваженою особою, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 1124, рішення за розглядом скарги приймає керівник контролюючого органу, його заступник відповідно до розподіл], функціональних повноважень або уповноважена особа.

Матеріалами справи підтверджено, що Рішення від 06.04.2020р. № 12465/6/99-00-08-06-01 підписано в.о. директора Департаменту правового забезпечення ДПС Романом Дечишаком.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті ДПС Демчишак Роман Юрійович, згідно з наказом ДПС від 22.08.2019р. № 34 (зі змінами внесеними наказом ДПС від 06.03.2020р. № 120), має право прийняття та підписання рішень про розгляд скарг ні вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внесок на загальнообов`язкове держави: соціальне страхування і на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, що подані в адміністративному порядку.

Наведене також підтверджується безпосередньо наказом ДПС від 22.08.2019 № 34 про надання повноважень та наказом ДПС від 06.03.2020р. № 120 про внесення змін до наказу ДПС від 22.08.2019р. №34.

Суд також зауважує, що аналіз приписів п.п.56.1, 56.2 та 56.10 ст.56 ПК України свідчить про те, що законодавцем, дійсно, закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги, до суду.

Водночас, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Однак, в даному випадку оскаржуване рішення ДПС України не є юридично значимим для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) винесену раніше вимогу про сплату боргу від 10.02.2020 № Ю-27274-58

Таким чином, рішення ДПС України від 06.04.2020 № 12465/6/99-00-08-06-01-06, прийняте за результатами розгляду скарги позивача, не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави до скасування такого рішення та задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.

Аналогічний за змістом висновок міститься в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.04.2020 у справі 360/1050/19

Вирішуючи спір по суті, суд зважає на положення п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, відповідно до яких суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України , доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд,

вирішив

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Строки оскарження, визначені у рішенні суду обчислюються з урахуванням п.3 Прикінцевих положень КАС України.

У повному обсязі рішення виготовлено 16.06.2020

Суддя Зоркіна Ю.В.