Рішення

від 16.06.2020 по справі 620/1333/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1333/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури до Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (надалі також - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невжиття заходів по оформленню права власності на будівлю музею, що знаходиться по АДРЕСА_1 та зобов`язання відповідача прийняти у власність та оформити право комунальної власності Малодівицької селищної ради на будівлю музею, що знаходиться по АДРЕСА_1 Дмитрівка Прилуцького району Чернігівської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач проявив бездіяльність, яка полягає у не вжитті протягом тривалого часу ним заходів, спрямованих на прийняття у комунальну власність та оформлення права комунальної власності на майно, що належить об`єднаній територіальній громаді - будівлю музею, розташовану по АДРЕСА_1 .

21.04.2020 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Від відповідача до суду надійшов відзив в якому він зазначив, що позовну заяву визнає в повному обсязі та просить задовольнити позов (а.с.70-71).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням визнання позову відповідачем, суд встановив таке.

Прилуцькою місцевою прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вивчено інформацію щодо стану додержання вимог законодавства у сфері державної та комунальної власності під час передачі об`єктів соціальної інфраструктури, в тому числі, музеїв та прийняття їх на баланс під час створення об`єднаної територіальної громади Малодівицької селищної ради.

Встановлено, що на території Малодівицької об`єднаної територіальної громади, а саме в с. Дмитрівка (с. Жовтневе) по вул. Панченка, 27а, розташоване приміщення недіючого сільського музею, який увійшов до Переліку музеїв, що перебувають у віданні підприємств, установ та організацій, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належить до державної частини Музейного фонду України.

Однак, відповідно до листа Малодівицької селищної ради № 03-05/155 від 28.02.2020 право власності на вказаний об`єкт нерухомості не оформлено, на баланс не взято (а.с.18).

У процесі розпаювання колективних сільськогосподарських підприємств згідно протоколу від 24.02.2000 до приміщення сільського музею с. Жовтневе Прилуцького району включено переліку майна об`єктів соціальної сфери, що підтверджується актом № 7 (а.с.22).

На виконання Указу Президента України від 09.03.2000 № 398 Про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання на державних сільськогосподарських підприємствах та керуючись п. 20 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 28.02.2001 № 177, рішенням виконавчого комітету Жовтневої сільської ради від 21.12.2000 № 54 створено комісію по передачі об`єктів соціальної сфери у комунальну власність (а.с.27).

Рішенням сесії Жовтневої сільської ради від 27.06.2003 Про передачу в комунальну власність територіальної громади Жовтневої сільської ради об`єктів соціальної сфери, житлових будинків реформованого сільськогосподарського підприємства КПСГ Пошук (ТОВ Пошук ) у комунальну власність Жовтневої сільської ради Прилуцького району прийнято об`єкти соціальної сфери, у тому числі сільський музей села Жовтневе (а.с.28).

Приміщення сільського музею с. Жовтневе передано у комунальну власність Жовтневої сільської ради згідно акту приймання-передачі 27.11.2003, який затверджений головою Жовтневої сільської ради (а.с.29).

Однак, Жовтневою сільською радою приміщення вказаного музею на баланс не взято, право власності не оформлено, технічну документацію не виготовлено.

Згідно витягу з ЄДРПОУ № 1006474150, сформованого 18.03.2020 державну реєстрацію ТОВ Пошук (код ЄДРПОУ 03796519) припинено 11.12.2006 на підставі рішення суду у зв`язку з визнанням банкрутом (а.с.47-51).

Відповідно до рішення сесії Жовтневої сільської ради від 05.04.2016 село Жовтневе Прилуцького району перейменовано на село Дмитрівка Прилуцького району, Жовтневу сільську раду, відповідно, - на Дмитрівську сільську раду (а.с.30).

Рішенням сесії Малодівицької селищної ради від 16.11.2017 для забезпечення створення об`єднаної територіальної громади розпочато реорганізацію сільських рад, внаслідок чого Дмитрівську сільську раду приєднано до Малодівицької селищної ради (Дмитрівський старостинський округ) (а.с.31-35).

До переліку майна Дмитрівської сільської ради, яке передано Малодівицькій селищній раді згідно передавального акту від 02.01.2018, затвердженого рішенням сесії Малодівицької селищної ради від 06.02.2018, сільський музей що знаходиться по АДРЕСА_2 . Панченка, 27а в с. Дмитрівка не включений та до комунального майна об`єднаної територіальної громади Малодівицької селищної ради не увійшов (а.с.36-38).

Будівля сільського музею розташованого по вул. Панченка, 27а в с. Дмитрівка Прилуцького району на балансі комунального майна об`єднаної територіальної громади Малодівицької селищної ради не перебуває.

Земельна ділянка, на якій знаходиться приміщення музею, у власність у порядку безоплатної приватизації не передавалася та належить територіальній громаді Малодівицької селищної ради.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.03.2020 № 204554427 та довідки ОСОБА_1 від 17.02.2020 № 456 право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 а не реєструвалися (а.с.45).

Як слідує з листа Малодівицької селищної ради від 18.03.2020 № 03-05/225 заходи щодо взяття будівель і приміщень сільського музею колишнього КПСГ Пошук (ТОВ Пошук ) на баланс об`єднаної громади Малодівицькою селищною радою не вживались, чим фактично порушуються інтереси територіальної громади та держави вцілому.

Вважаючи, що дана бездіяльність Малодівицької селищної ради щодо невжиття заходів по оформленню права власності на будівлю музею, що знаходиться за адресою: по АДРЕСА_2 . Панченка, 27а в с. Дмитрівка Прилуцького району Чернігівської області є протиправною та потребує приведенню у відповідність до вимог законодавства, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог частини 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІІ Про прокуратуру (далі - Закон), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм вказаного Закону прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави , що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 3 наказу Генерального прокурора України від 28.05.2015 Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень визначено, що відомості про наявність підстав для застосування представницьких повноважень органи прокуратури можуть отримувати, у тому числі, з інформації, що надходить до прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування і державного нагляду (контролю).

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною першою статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі - також - Закон) визначено статус сільських рад, як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч.5 ст. 16 Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 60 Закону визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на заклади культури. Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності органи місцевого самоврядування.

Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Статтею 26 Закону встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, до яких віднесено розпорядження комунальним майном територіальних громад та інше.

Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України до виключної компетенції сільських, селищних рад відноситься в тому числі про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації.

Згідно з п.п. б п.2 ст. 32 Закону до делегованих повноважень місцевих рад належить зокрема, забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про музеї та музейну справу основними напрямами діяльності музеїв є науково-дослідна, культурно-освітня діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, виставкова, пам`яткоохоронна робота, а також діяльність, пов`язана з науковою атрибуцією, експертизою, класифікацією, державною реєстрацією та усіма видами оцінки предметів, які можуть бути визначеними як культурні цінності, з метою включення до Музейного фонду України.

Статтею 11 Закону України Про музеї та музейну справу передбачено, що територія, відведена для музею, належить до земель історико-культурного призначення. На цій території та в музейних будівлях (спорудах) забороняється діяльність, що суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, та інша діяльність, несумісна з діяльністю музею як закладу культури. Територія, відведена для музею, підлягає просторово-функціональному зонуванню.

Згідно ст. 54 Конституції України держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Частиною 8 статті 31 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство передбачено, що об`єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 № 1060 Про поетапну передачу у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності визнано за необхідне провести у 1997-2001 роках безоплатну поетапну передачу у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду разом з об`єктами інженерного забезпечення сільськогосподарських, переробних і обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу (за їх згодою), заснованих на колективній та інших формах недержавної власності, що знаходяться на їх балансі.

Пунктами 2, 3, 8 вищевказаної Постанови встановлено, що передачі у комунальну власність підлягають в т.ч. об`єкти культури. Об`єкти соціальної сфери та житлового фонду разом з об`єктами інженерної інфраструктури підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності, за рішенням загальних зборів членів підприємства чи зборів уповноважених колективних сільськогосподарських підприємств або за рішенням органів, уповноважених розпоряджатися майном підприємств інших форм недержавної власності, передаються безоплатно у комунальну власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць (за згодою органів місцевого самоврядування). Передача об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність здійснюється відповідно до Положення про порядок передачі у комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 № 891.

Згідно Указу Президента України № 398/2000 від 09.03.2000 зобов`язано державні адміністрації із залученням у встановленому порядку органів місцевого самоврядування здійснити відповідно до Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" здійснити організаційні заходи щодо безоплатної передачі протягом 2000 року в комунальну власність житлового фонду та інших об`єктів соціальної інфраструктури, включаючи об`єкти незавершеного будівництва (далі - об`єкти соціальної інфраструктури), які належать сільськогосподарським кооперативам, приватним (приватно-орендним) сільськогосподарським підприємствам, селянським (фермерським) господарствам, господарським товариствам, а також іншим сільськогосподарським підприємствам, які засновано на приватній власності (далі - недержавні сільськогосподарські підприємства), із збереженням мережі та функціонального призначення об`єктів соціальної інфраструктури.

У зв`язку із реалізацією реформи децентралізації влади і відповідно до ч. 3 ст.8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

У статті 104 ЦК України також зазначено, що у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації. Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

На виконання Указу Президента України від 09.03.2000 № 398 Про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання на державних сільськогосподарських підприємствах Жовтневою сільської радою прийнято рішення про прийняття в комунальну власність сільської ради та за актом приймання-передачі хоч прийнято об`єкт соціальної сфери - приміщення сільського музею, однак у порушення вказаних норм законодавства на комунальний облік не поставлено та фактично не вчинено дії по оформленню права власності на вказане майно.

У зв`язку з вказаним, під час об`єднання територіальної громади Малодівицької селищної ради приміщення сільського музею колишнього КІІСГ Пошук (ТОВ Пошук ) розташованого в Прилуцькому районі с. Дмитрівка вул. Панченка 27а, яке лише формально прийнято у комунальну власність Жовтневої сільської ради згідно рішення від 27.06.2003, до передавального акту не включено та на баланс Малодівицької селищної ради не взято, що свідчить про протиправну бездіяльність.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі також - Закон № 1952-VI), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За визначенням статті 2 Закону № 1952-VI державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1952-VI загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина 2 статті 3 Закону № 1952-VI).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №1952-VI державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Усупереч наведеного, право комунальної власності під час об`єднання територіальної громади Малодівицької селищної ради на приміщення сільського музею, розташованого в Прилуцькому районі с. Дмитрівка, вул. Панченка, 27а, яке прийнято у комунальну власність згідно рішення Жовтневої сільської ради від 27.06.2003, Малодівицькою селищною радою не оформлено, чим допущено протиправну бездіяльність.

Як слідує з матеріалів справи, про наявність даного приміщення сільського музею було відомо Малодівицькій селищній раді як під час реорганізації, так і на даний час, що підтверджується листом № 03-05/155 від 28.02.2020, проте належних заходів до прийняття на баланс раніше не врахованого (облікованого) майна - будівлі сільського музею с. Жовтневе (Дмитрівка) під час інвентаризації майна Дмитрівської сільської ради не здійснено. Фактично комунальне майно на балансі у жодного органу, уповноваженого управляти таким майном, не перебуває, що залишилося без відповідних дій по його взяттю на облік з боку Малодівицької селищної ради.

Отже, в порушення вимог вказаного вище законодавства права комунальної власності на будівлю музею, що знаходиться по вул. Панченка, 27а в с. Дмитрівка Прилуцького району Чернігівської області не оформлено, державну реєстрацію права власності не проведено.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З матеріалів справи слідує, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 728 від 03.04.2020 (а.с.14).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність повернення Прокуратурі Чернігівської області 50% судового збору в розмірі 1051,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури до Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області щодо невжиття заходів по оформленню права власності на будівлю музею, що знаходиться по вул. Панченка, 27а в с. Дмитрівка Прилуцького району Чернігівської області.

Зобов`язати Малодівицьку селищну раду Прилуцького району Чернігівської області прийняти у власність та оформити право комунальної власності Малодівицької селищної ради на будівлю музею, що знаходиться по вул. Панченка, 27а в с. Дмитрівка Прилуцького району Чернігівської області.

Повернути прокуратурі Чернігівської області (р/р UA 248201720343140001000006008, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910114) по справі № 620/1333/20 судовий збір у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн 00 коп., перерахований до бюджету відповідно до платіжного доручення № 728 від 03.04.2020.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури (вул. 1 Травня, 50-а, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 02910114).

Відповідач: Малодівицька селищна рада Прилуцького району Чернігівської області (вул. Слобідська, буд. 3, смт. Мала Дівиця, Прилуцький район, Чернігівська область, 17523, код ЄДРПОУ 04412490).

Повний текст рішення суду складено 16.06.2020.

Суддя О.М. Тихоненко