Ухвала

від 15.06.2020 по справі 640/12648/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 червня 2020 року м. Київ № 640/12648/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Оболонь-2 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Обслуговуючий кооператив Садівниче товариство Оболонь-2 (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 42, код ЄДР: 23377285) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДР: 22883141), Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 32а, код ЄДР: 26199097 в якому просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради VIII сесії VIII скликання від 15.05.2019 № 543/7199 Про передачу громадянину ОСОБА_1 , члену садівничого товариства Оболонь-2 , у приватну власність земельної ділянки для ведення колективного садівництва на АДРЕСА_1 ;

2) на підставі визнання незаконним та скасуванням рішення Київської міської ради VIII сесії VIII скликання від 15.05.2019 №543/7199 Про передачу громадянину ОСОБА_1 , члену садівничого товариства Оболонь-2 , у приватну власність земельної ділянки для ведення колективного садівництва на АДРЕСА_2 зобов`язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 48441807 від 29.08.2019, номер запису про право власності: 33005822 та припинити речове право гр. ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,0200 га (кадастровий номер 8000000000:78:390:0018) для ведення колективного садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин , тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними , не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності , як складової принципу верховенства права . Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися . Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Більш того, суд вважає за необхідне також зазначити, що при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.

У справах Стаббігс та інші проти Великобританії та Девеер проти Бельгії Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у позовній заяві позивач просить суд: (1) визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради VIII сесії VIII скликання від 15.05.2019 № 543/7199 Про передачу громадянину ОСОБА_1 , члену садівничого товариства Оболонь-2 , у приватну власність земельної ділянки для ведення колективного садівництва на АДРЕСА_1 та (2) зобов`язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 48441807 від 29.08.2019,

При цьому, як зазначає позивач у позовній заяві, 16.09.2019 позивачем було отримано витяг з державного земельного кадастру про земельні ділянки від 16.09.2019 за № НВ-8000995072019, згідно якого йому стало відомо, що 22.08.2019 на підставі рішення Київської міської ради VIII сесії VIII скликання від 15.05.2019 № 543/7199 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено державну реєстрацію права власності за гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:78:390:0018.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 05.06.2020 , підтвердженням чого є дата відправлення, проставлена на конверті, в якому надійшла до суду позовна заява.

Відтак, позивач звернувся до суду поза межами шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду також не надано .

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., тобто лише за 1 (одну) вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, як видно з позовної заяви, позивачем заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 - 2102,00 грн.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відтак, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 4204,00 грн. грн. Натомість, беручи до уваги той факт, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., останньому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Крім того, як вже було зазначено судом, у позовній заяві позивач просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради VIII сесії VIII скликання від 15.05.2019 № 543/7199 Про передачу громадянину ОСОБА_1 , члену садівничого товариства Оболонь-2 , у приватну власність земельної ділянки для ведення колективного садівництва на АДРЕСА_1 та

(2) зобов`язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 48441807 від 29.08.2019, номер запису про право власності : 33005822 та припинити речове право гр. ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,0200 га (кадастровий номер 8000000000:78:390:0018) для ведення колективного садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір .

При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Тобто, завданням адміністративного судочинства є вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин, предметом яких є публічно-правовий спір , у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції.

В той же час, зі змісту позовної заяви випливає, що спір по суті зводиться до питання реєстрації за гр. ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,0200 га кадастровий номер 8000000000:78:390:0018, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак у позовній заяві позивачу слід обґрунтувати належність розгляду даного спору в межах адміністративної юрисдикції.

Крім іншого, суд також звертає увагу позивача на ч. 1 ст. 57 КАС України, відповідно до якої представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до ч. 3. ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом .

Так, частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером , виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ордер - письмовий документ , що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Ордер встановленої форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п. 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (2019; далі - Положення).

Так, відносно зазначення назви органу, в якому надається правова допомога, слід зазначити наступне.

Згідно п. 2 ч .1 ст. 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді , органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах , організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Відповідно до п/п 12.4. Положення ордер містить наступні реквізити, зокрема: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Так, на підтвердження повноважень адвоката Микитиниш О.М. діяти від імені ОК СТ Оболонь-2 в Окружному адміністративному суді м. Києва надано ордер серія АА № 0000731.

В той же час, зі змісту наданого представником позивача ордеру вбачається, що Микитиниш О.М. може представляти інтереси ОК СТ Оболонь-2 лише у Оболонському районному суді м. Києва, органах ДВС, органах прокуратури.

Відтак, на підтвердження повноважень Микитиниш О.М. діяти від імені ОК СТ Оболонь-2 в Окружному адміністративному суді м. Києва, адвокату необхідно надати підтверджуючі на це документи, зокрема, довіреність або ордер із назвою суду, в якому надається правова допомога.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;

2) оригіналу документу про доплату судового збору у розмірі 2102,00 грн.;

3) заяву із обґрунтуванням належності розгляду даного спору в межах адміністративної юрисдикції:

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Дана ухвала підлягає виконанню з урахуванням положень Закону України від 30 березня 2020 року № 540).

Суддя О.А. Кармазін