Рішення

від 15.06.2020 по справі 640/23913/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 року м. Київ № 640/23913/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Зернокультура доГоловного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Зернокультура (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а, офіс 4, код ЄДР: 41302429) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 43141267), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8), в якому просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації при ГУ ДПС у м. Києві саме:

рішення № 1310670/41302429 від 21.10.2019 щодо податкової накладної № 1 від 16.09.2019;

рішення № 1310669/41302429 від 21.10.2019 щодо податкової накладної № 2 від 16.09.2019;

рішення № 1310668/41302429 від 21.10.2019 щодо податкової накладної № 3 від 16.09.2019;

2) зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 16.09.2019 № 1, № 2 та № 3, складені ТОВ Зернокультура , датами їх фактичного надходження до ДПС України - 01.10.2019.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підприємство є юридичною особою та платником ПДВ.

Зазначає, що вказані п/н були направлені для реєстрації в ЄРПН, однак їх реєстрація була зупинена з посиланням на п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку без зазначення конкретних підстав та будь-якого обґрунтування. Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію п/н.

Позивач наголошує, що на вимогу контролюючого органу надав пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію п/н, у т.ч. договори з контрагентами щодо придбання ТМЦ у ТОВ ДІМ УРОЖАЮ та їх реалізації на ТОВ УКРКОЛОС ІНВЕСТ , специфікації до договорів, видаткові накладні, платіжні доручення, ТТН, договір оренди офісу, що підтверджують здійснення господарських операцій та фактичну можливість їх реалізації.

Однак, як зазначає позивач, 21.10.2019 відповідач-1 прийняв оскаржувані рішення про відмову у реєстрації п/н з підстав ненадання копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Між тим, позивач наголошує на тому, що це не відповідає дійсності. Позивач наголошує, що будь-яких зрозумілих підстав для зупинення рішення контролюючого органу не містить. Товариству взагалі невідомо, що слугувало достатньою та законною підставою для зупинення реєстрації п/н.

Наголошуючи також на тому, що всі операції з контрагентами фактично виконані та підтверджені первинними документами, вважає, що були відсутні правові та фактичні перешкоди для зупинення реєстрації п/н, відмови у їх реєстрації та просить у зв`язку з цим задовольнити позов.

Позиція відповідачів.

У відзиві ГУ ДПС наведено зміст профільних НПА, у т.ч.: ПК України, зокрема зміна до п. 74.2. ПК України, постанови КМ України № 117 від 21.02.2018.

Зазначено (т.1, а.с. 128), що позивач надав пояснення і документи, а саме: договори з контрагентами, специфікації до договорів, видаткові накладні, платіжні доручення, ТТН та договір оренди офісу. Однак, платником не надано повністю вичерпний перелік документів, зазначений у відповідному Порядку, що і зумовило прийняття оскаржуваних рішень.

ДПС України у відзиві (т.1, а.с. 132-134) про суті навела скопійований текст відзиву ГУ ДПС.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін. Позивач неодноразово звертався з клопотаннями про прискорення розгляду справи, зазначаючи про негативний вплив невирішеності питання щодо реєстрації п/н на господарську діяльність товариства.

Встановлені судом обставини.

16.09.2019 позивачем сформована п/н № 1; отримувач ТОВ УКРКОЛОС ІНВЕСТ ; номенклатура поставки: кукурудзі 3 кл., українського походження, врожаю 2019; 196,8 тн; ціна 4160 грн.; загальна вартість поставки - 982 425,60 грн., у т.ч. ПДВ 163737,60 грн.

16.09.2019 позивачем сформована п/н № 2; отримувач ТОВ УКРКОЛОС ІНВЕСТ ; номенклатура поставки: кукурудзі 3 кл., українського походження, врожаю 2019; 195,6 тн; ціна 4160 грн.; загальна вартість поставки - 976 435,20 грн., у т.ч. ПДВ 162739,20 грн.

16.09.2019 позивачем сформована п/н № 2; отримувач ТОВ УКРКОЛОС ІНВЕСТ ; номенклатура поставки: кукурудзі 3 кл., українського походження, врожаю 2019; 195,6 тн; загальна вартість поставки - 976 435,20 грн., у т.ч. ПДВ 162739,20 грн.

16.09.2019 позивачем сформована п/н № 3; отримувач ТОВ УКРКОЛОС ІНВЕСТ ; номенклатура поставки: кукурудзі 3 кл., українського походження, врожаю 2019; 99,7 тн; ціна 4160 грн.; загальна вартість поставки - 497702,40 грн., у т.ч. ПДВ 82950,40 грн.

Вбачається, що вказані п/н формувалися в рамках реалізації умов договору № 12-09/19 від 16.09.2019, укладеним з ТОВ УКРКОЛОС ІНВЕСТ на поставку кукурудзи 3 класу. Умови поставки - DAP Київ, перевезення - насипом. Оплата проведена 20.09.2019. При цьому, до матеріалів справи надано також договір між позивачем (покупець) та ТОВ ДІМ УРОЖАЮ від 03.009.2019 № УР-12 щодо придбання кукурудзи по ціні 3990 грн. за 1 тону (а.с. 93) та супроводжуючі його первинні документи (т.1, а.с. 90 і далі).

Після направлення вказаних п/н 01.10.2010 для реєстрації в ЄРПН були отримані квитанції про зупинення реєстрації.

Зазначено, що п/н відповідають п. 1.6. Критеріїв.

Запропоновано надати пояснення/документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію .

Позивачем сформовані Повідомлення про надання пояснень та копій документів.

Так, надані: договори (оренди та поставки), додатки до них, акти, видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні.

Однак, оскаржуваними рішеннями (т.1, а.с. 72-77) відмовлено у реєстрації в ЄРПН вищезгаданих податкових накладних. Підстава: ненадання документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Вказане твердження має зноску - документи, які не надано -підкреслити .

Оскаржувані рішення не містять деталізації - які саме документи позивач мав надати, але не надав.

Під час розгляду справи жоден з відповідачів не навів жодних зауважень щодо юридичної значимості та повноти вказаних документів , у т.ч первинних.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, що має місце у даному випадку.

Відповідно до п. 188.1 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1. ПК України).

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Слід додати, що відповідно до п. 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ПК України також передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Таким чином, є обов`язком постачальника робіт/товарів/послуг видати податкову накладну з урахуванням наведених вище вимог.

У даному випадку на дату поставки у позивача виник обов`язок формування та реєстрації податкових накладних, тобто ці дії він зобов`язаний вчинити незалежно від волі фіскального/податково органу.

Між тим, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ПК України якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Слід зазначити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (Порядок № 117).

Пунктом 6 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється .

Пунктом 10 Порядку 117 було передбачено, що Критерії ризиковості платника податку , на які посилаються відповідачі, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Пунктом 21 цього Порядку визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Критерії ризиковості платника податку визначені у листах ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18 та № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 р.

Під час розгляду справи та, власне, під час зупинення реєстрації податкових накладних, відповідачі не навели та не довели наявності обставин, які визначені у п. 1.6. листа (наявності критеріїв для зупинення вищезгаданих п/н).

Більш того, відповідно до п. 1.6. зазначеного листа - якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Під час розгляду справи відповідачами не надано доказів внесення позивача до зазначеного переліку, що є передумовою застосування таких дій як зупинення реєстрації п/н певного платника податків.

У той же час, з аналізу змісту Порядку № 177 вбачається, що його положеннями не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, як то передбачено п. 201.16 Податкового кодексу України, натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити відповідні критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Слід зазначити, що листом від 27.02.2018 №2216/0/20-18 Державна регуляторна служба України доводила до відома Міністерства фінансів України, як розробника проекту Порядку № 117 від 21.02.2018 про те, що Критерії ризиковості підпадають під сферу дії Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак, за відсутності визначення вказаних критеріїв Кабінетом Міністрів України, зазначені у вищезгаданому листі ДФС України тези щодо критеріїв ризиковості не можуть бути джерелом права відповідно до статті 7 КАС України, не можуть встановлювати обов`язкових правил поведінки, не є обов`язковими для виконання та, відповідно, такого роду листу не підлягають виконанню та застосуванню .

Вказані висновки відповідають висновкам судів у судових рішеннях у справі 826/12108/18 .

Так, рішенням ОАС м. Києва від 05.06.2019, яке набрало законної сили 10.12.2019, визнано протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 р. "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Зокрема , Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 визнав, що нормою пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Кабінету Міністрів України надано право визначати виключно порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до неї в ЄРПН, у той час як спірною постановою врегульовані питання як зупинення, так і відмови у такій реєстрації, що доводить факт прийняття відповідачем (КМУ) постанови (Порядку № 117) за відсутності повноважень в частині відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до неї в ЄРПН.

Суд акцентує увагу на тому, що за змістом ч. 1 ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Оскільки Критерії ризиковості, затверджені листом ДФС України не можна вважати законодавством з урахуванням неведених вище судом доводів, а існування вказаних Критеріїв призводить до порушення прав позивача у формі зупинення поданих ним до реєстрації податкових накладних та одночасно призводить до необхідності надання позивачем додаткових документів для підтвердження правомірності складення такої податкової накладної, суд приходить до висновку, що зупинення реєстрації вищезгаданої податкової накладної на підставі п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним , що є самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність похідного від цього зупинення реєстрації - рішення про відмову у реєстрації вищезгаданої податкової накладної.

Більш того, навіть в умовах застосування відповідачами вказаних критеріїв, визначеними листами, суд звертає увагу, що у даному випадку контролюючим органом не вказано у квитанціях конкретних документів, які позивач мав би подати.

Посилання відповідачів на вичерпний перелік документів є необґрунтованим, оскільки кожна операція є специфічною та має свої особливості, а відтак, зупиняючи реєстрацію контролюючий орган має визначити конкретні параметри документів, які мають бути подані після зупинення реєстрації.

Між тим, виходячи із власного розуміння обсягу необхідних документів, позивач у даному випадку направив в електронному вигляді пояснення та документи, які у повній мірі дають уяву та розуміння характеру та обсягу операцій та не дають підстав для сумніву щодо реальності виконання вказаних операцій.

Як вже зазначалося, у спірних рішеннях також не деталізовано - які саме документи позивач мав надати разом з поясненнями та які не надано.

Також, як вже зазначалося, - під час розгляду справи жоден з відповідачів не навів жодних зауважень щодо юридичної значимості та повноти вказаних документів, у т.ч первинних, як і не спростував обставин, заявлених у первинних документах.

Разом з тим, незважаючи на подання позивачем всіх необхідних документів, які за висновком суду не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення господарських операцій, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Між тим, як під час розгляду справи, так і в оскаржуваних рішеннях не зазначено - у чому полягають порушення з боку позивача.

Відповідачі так і не навели жодних конкретних обставин (в контексті характеру операції, періоду поставки), які б виправдовували зупинення реєстрації п/н та відмову у їх реєстрації, підтверджували б обґрунтованість сумнівів, які зумовили зупинення реєстрації п/н, як і не довели недоліків документів, у т.ч. поданих позивачем документів після зупинення реєстрації п/н.

У той же час, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з оцінкою усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими та безпідставними, є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну датою її фактичного надходження.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судовий збір підлягає стягненню пропорційного з кожного з відповідачів.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю Зернокультура (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а, офіс 4, код ЄДР: 41302429) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві (Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації; адрес: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 43141267):

- № 1310670/41302429 від 21.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 16.09.2019, виданої ТОВ Зернокультура (код ЄДР: 41302429);

- № 1310669/41302429 від 21.10.2019 щодо податкової накладної № 2 від 16.09.2019 виданої ТОВ Зернокультура (код ЄДР: 41302429);

- № 1310668/41302429 від 21.10.2019 щодо податкової накладної № 3 від 16.09.2019 виданої ТОВ Зернокультура (код ЄДР: 41302429);

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДР 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, видані ТОВ Зернокультура (код ЄДР: 41302429): від 16.09.2019 № 1, № 2 та № 3, датами їх фактичного надходження для реєстрації в ЄРПН - 01.10.2019.

4. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю Зернокультура (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а, офіс 4, код ЄДР: 41302429) сплачений судовий збір (квитанція (через представника Корда О.А.) 10947359 від 19.11.2019 на суму 5763 грн.):

- у розмірі 2881,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адрес: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 43141267),

- у розмірі 2881,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДР 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) та п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Суддя О.А. Кармазін