Ухвала від 16.06.2020 по справі 908/934/20

номер провадження справи 33/33/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.06.2020 Справа № 908/934/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/934/20

за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6)

до відповідача: Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)» (70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, буд. 32)

про стягнення суми

За участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Левченко В.В. - наказ № 01/02 від 18.02.2020

ВСТАНОВИВ:

09.04.2020 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 14/4-2184-20 від 31.03.2020) Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)» про стягнення боргу у загальній сумі 23762,35 грн., у тому числі: 13824,36 грн. пені, 1952,92 грн. 3% річних, 7985,04 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 09.04.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/934/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.04.2020 вказану вище позовну заяву залишено без руху; позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

17.04.2020 до суду від Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.04.2020 суддею Мірошниченко М.В. відкрите провадження у справі № 908/934/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначене на 19.05.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.05.2020 задоволено заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про проведення судового засідання 19.05.2020 о 12.00 год. в режимі відеоконференції у справі 908/934/20 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку Easycon.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.05.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)» про зупинення провадження у справі № 908/934/20.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.05.2020 розгляд справи відкладено на 16.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.06.2020 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про проведення судового засідання 16.06.2020 о 11.30 год.в режимі відеоконференції у справі 908/934/20 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку Easycon.

У судове засідання 16.06.2020 з`явився представник відповідача. Представник позивача не з`явився, у заяві Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про проведення судового засідання 16.06.2020 о 11.30 год.в режимі відео конференції позивач зазначав про неможливість прибуття у судове засідання через запровадження в Україні карантину.

На підставі ст. 222 ГПК України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. Пояснив, що згідно наказу № 01/67 від 22.05.2020 директором Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)» оголошено продовження на період продовження дії карантину з 22 травня по 22.06.2020 простій для окремих категорій працівників, зокрема фахівців бухгалтерії. Також пояснив, що позивачем у розрахунку заборгованості відображені не усі оплати, які здійснювалися відповідачем, відповідні докази будуть підготовлені працівниками бухгалтерії та подані до суду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12 березня до 22 червня 2020 на усій території України установлено карантин.

Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 27 Конституції України обов`язком держави - є захист життя людини.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства ).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії , 1987 рік, Хосце проти Нідерландів , 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини , 1981 рік; Бочан проти України , 2007 рік).

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Водночас, згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч. 2 ст. 3 ГПК України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 передбачено, що дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та і з практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.

Постановою Верховної Ради України № 54-ІХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі п.п 3 п. 11 постановлено у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., №48, ст. 436) розділ X «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 4 такого змісту:

« 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті , строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину . Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала від 22.04.2020 про відкриття провадження у дійсній справі отримана представником відповідача 24.04.2020. Даною ухвалою судом встановлений строк відповідачу для подання відзиву на позов: протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Разом з тим, враховуючи внесені до розділу Х Господарського процесуального кодексу України зміни строк для подання відзиву та строк розгляду справи по суті продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відтак, строк для подання відповідачем відзиву не сплинув. Так само і не сплинув строк для подання позивачем відповіді на відзив.

На підставі викладеного, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, враховуючи, що встановлений шістдесятиденний строк розгляду справи 908/934/20 спливає у період дії карантину, однак строк для подання відповідачем відзиву на позов не сплинув, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи поза межами строків, встановлених ч. 1 ст. 248 ГПК України, згідно з положеннями Конвенції про захист прав людини і основних свобод та конституційних засад, розгляд справи відкласти. Таким чином, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом задовольняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 46, 232, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, Конвенцією про захист прав людини і основних свобод, суд -

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк розгляду справи № 908/934/20 на підставі Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

2. Відкласти судове засідання у справі № 908/934/20 у зв`язку запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19" на 25.06.2020 о 10 год. 30 хв.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Гетьманська, 4 (корпус 1). Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua, телефон гарячої лінії суду: 7648930. Звернути увагу, що відповідно до ст. 42 ГПК України документи, які подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

3. Запропонувати відповідачу відповідно до ст.ст. 165, 251 ГПК України завчасно до дня призначеного судового засідання подати до суду відзив на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (якщо такі докази не надані позивачем) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

4. Запропонувати позивачу подати до суду відповідь на відзив (у порядку ст. 166 ГПК України (якщо такий буде подано)) із документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

5. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційними засобами зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

6. Екземпляр даної ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Ухвала підписана 16.06.2020.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Суддя М.В. Мірошниченко