Рішення

від 11.06.2020 по справі 920/325/20 (920/725/13)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.2020 Справа № 920/325/20 (920/725/13) Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/325/20 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Сумської міської ради (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253)

до відповідача: публічного акціонерного товариства «Сумиоблагротехсервіс» (40022, м. Суми, вул. Привокзальна, 25, код ЄДРПОУ 13996834)

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

представники сторін:

позивача - Парфененко М.С.,

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить розірвати укладений між Сумською міською радою та ВАТ «Сумиоблагротехсервіс» 04.04.2000 договір оренди земельної ділянки загальною площею 6087 м 2 , яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 25, зареєстрований у Сумському міськвиконкомі у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 18.04.2000 за № 127; витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 19.05.2020 з повідомленням сторін.

Ухвала суду від 13.04.2020 про відкриття провадження у справі не була надіслана на поштову адресу відповідача у зв`язку з відсутністю коштів для здійснення поштових відправлень, про що складено акт від 14.04.2020 відділом документального забезпечення та контролю для надсилання, електронна адреса відповідача у матеріалах справи відсутня.

18.05.2020 ухвала суду від 13.04.2020 була направлена на електронну адресу ліквідатора ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" Іваненко Н.О.

Ухвалою суду від 19.05.2020 відкладено судове засідання на 11.06.2020.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 252 ГПК).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК).

Відповідно до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

04.04.2000 між Сумською міською радою (орендодавець - позивач) та публічним акціонерним товариством Сумиоблагротехсервіс (орендар - відповідач) було укладено договір оренди земельної ділянки за умовами якого орендодавець на підставі рішення Сумської міської ради від 25.09.1996 Про затвердження меж та розмірів земельних ділянок за підприємствами, установами, організаціями надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 25, загальною площею 6087 кв.м., який був зареєстрований у Сумському міськвиконкомі у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 18.04.2000 за № 127.

Відповідно до п. 2.1. договору земельна ділянка надається в оренду з метою несільськогосподарського використання, під розміщення адміністративного приміщення терміном до 21.09.2046.

Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації в виконавчому комітеті Сумської міської ради (п. 7.1. договору).

Згідно з п. 2.3. договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати становить 1135,58 грн. на місяць. Орендна плата вноситься щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця. Орендна плата справляється також у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянки за умовами договору.

Майнові відносини, що виникають із договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються також актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Статтею 1 Закону України Про оренду землі оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Зі змісту статті 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі орендна плата є істотною умовою договору.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податковогор кодексу України).

Згідно зі ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання соронами.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором (ст. 24 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ст. 36 Закону України Про оренду землі спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються в судовому порядку.

Листом від 09.12.2019 № 247/9/18-28-54-04-34 Головне управління ДПС у Сумській області повідомило про те, що орендар не сплачує орендну плату.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач, систематично не сплачуючи орендну плату, вчиняє істотне порушення договору, чим завдає шкоди праву територіальної громади на отримання належного доходу.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України (далі ЗК України)).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.04.2020 № 206322114 у орендаря відсутнє майно на орендованій земельній ділянці, у розташованій на ній адміністративній будівлі на даний час інші власники, але не орендар.

У відповідності до ч.2 ст.120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодекс, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або порушення.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 ГК України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до п. 5.4. договору договір оренди може бути розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов`язків, передбачених Законом України Про оренду землі та цим договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке суттєво перешкоджає, передбаченій п. 2.1. договору, меті використання земельної ділянки, на підставах, визначених Земельним кодексом та іншими законами України.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі ).

Підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є систематична несплата земельного податку або орендної плати, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (п.п. д-е ч. 1 ст. 141 ЗК України).

Листом Департаменту забезпечення ресурсних платежів Смуської міської ради від 28.10.2019, який отримано відповідачем 04.11.2019, ліквідатору ВАт Сумиоблагротехсервіс Іваненко Н.О. запропоновано розірвати договір оренди, однак відповіді не було отримано.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Частина 2 вказаної статті визначає підставу для зміни або розірвання договору - істотне порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом . Істотність порушення договору є загальною підставою, яка може бути встановлена лише шляхом оцінки істотності у порушенні договору. У разі існування загальної підстави у вигляді істотності порушення договору суб`єктом оцінки, відповідно до положень ч. 2 коментованої статті, має бути лише суд. Відповідно визначається, що договір у разі істотності його порушення може бути розірвано лише за рішенням суду. Визначення істотності порушення договору у ч. 2 згаданої статті надано через іншу оціночну категорію значна міра позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору.

Позивач зазначає, що таким істотним порушенням є факт порушення відповідачем зобов`язання з оплати орендної плати за користування земельною ділянкою, внаслідок чого позивач позбавився того, на що розраховував при укладенні спірного договору, розміщений на орендованій землі об`єкт нерухомості не належить орендареві.

При укладенні спірного договору позивач розраховував на належне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань і відповідно, на отримання оплати у порядку, строки та розмірі, встановлені договором. Тобто, в разі добровільного та належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач розраховував на отримання щомісячного доходу для використання його на власний розсуд, використання орендарем земельної ділянки за призначенням.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 ЦК України).

На підставі викладеного позовні вимоги позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 04.04.2000 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повінстю.

2. Розірвати укладений між Сумською міською радою та відкритим акціонерним товариством Сумиоблагротехсервіс договір оренди земельної ділянки від 04.04.2000, загальною площею 6087м 2 , яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 25, який зареєстрований у Сумському міськвиконкомі у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 18.04.2000 за № 127.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Сумиоблагротехсервіс» (40022, м. Суми, вул. Привокзальна, 25, код ЄДРПОУ 13996834) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Повний текст рішення складено 16.06.2020.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя В.В. Яковенко