Рішення

від 09.06.2020 по справі 925/486/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Черкаси справа № 925/486/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача - представник не з`явився,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КПП ЦЕНТР , с. Черляни, Городоцький район, Львівська область

до Приватного підприємства МАН ЗЕРНОТРАНС , с. Хутори, Черкаський район, Черкаська область ,

про стягнення 42410 грн 42 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КПП ЦЕНТР (вул. Польова, 97, с. Черляни, Городоцький район, Львівська область, код 38169102) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства МАН ЗЕРНОТРАНС (пров. Першотравневий, 7, кв. 21, с. Хутори, Черкаський район, Черкаська область, код 34404272) про стягнення 42410 грн 42 коп, з яких: 33199,99 грн основний борг, 2272,65 грн пені, 297,79 грн 3 % річних, 6639,99 грн штрафу на підставі договору поставки № 547047 від 04.04.2019, укладеного між сторонами у справі, та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на неналежне (несвоєчасне) виконання відповідачем грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки.

У позовній заяві позивач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, до яких в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу - 15000,00 грн та просив про розгляд справи за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою від 24 квітня 2020 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю КПП ЦЕНТР про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (без виклику) сторін; призначив справу до судового розгляду по суті на 09 червня 2020 року; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права.

Відповідно до частин 1, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце призначеного ухвалою судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач направив клопотання про розгляд справи за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами, позовні вимоги підтримав в повному обсязі; заяву про залучення доказів здійснення витрат на правову допомогу.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи про день, час і місце судового розгляду справи, а також те, що справу вирішено розглядати без виклику сторін, відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, не скористався наданими йому процесуальними правами, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд установив таке.

04 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КПП ЦЕНТР (постачальник за договором, позивач по справі) та Приватним підприємством МАН ЗЕРНОТРАНС (покупець за договором, відповідач по справі) був укладений договір поставки № 547047 (далі - Договір, а.с. 10-13).

Вказаний Договір підписаний представниками обох сторін.

Відповідно до п. 1.1. - 1.2. Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Предметом Договору є поставка запасних частин, аксесуарів до транспортних засобів та розхідних матеріалів, далі за текстом Товар , за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури постачальника.

Кількість фактично переданого товару вказується у видатковій накладній, що видасться на кожну партію товару (п. 2.2. Договору).

Передача товару оформлюється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість (п. 4.3 Договору).

Згідно з п.3.3.1. Договору Покупець зобов`язаний отримати Товар та своєчасно його оплатити.

Товар передається, на умовах оплати згідно п. 5.5 даного Договору з моменту підписання видаткової накладної на товар або декларації (накладної на вантаж) у випадку доставки товару кур`єрськими фірмами (п. 5.3 Договору).

Оплата товару здійснюється покупцем на основі даного Договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару (п. 5.5 Договору).

Згідно п. 5.7 Договору, моментом отримання товару вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної на проданий товар чи здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (кур`єрським фірмам) у порядку п. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України.

У випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення постачальника до суду (п. 6.1. Договору).

У випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів покупець окрім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару (п. 6.3 Договору).

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на суму 50570,98 грн відповідно до видаткових накладних:

№ FТМ00250252/19 від 20 грудня 2019 року на суму 37574,99 грн,

№ FТМ00250497/19 від 20 грудня 2019 року на суму 1300,00 грн,

№ FТМ00256380/19 від 28 грудня 2019 року на суму 3199,99 грн,

№ FТМ00004345/20 від 13 січня 2020 року на суму 8496,00 грн,

Накладні про отримання товару підписані та скріплені печаткою зі сторони позивача та відповідача (а.с. 14-17).

Відповідно до виписки Акціонерного товариства КРЕДОБАНК відповідач 11 січня 2020 року здійснив оплату у розмірі 17370,99 грн за поставлений товар (а.с. 18), які позивач зарахував на погашення заборгованості повністю по видаткових накладних № FТМ00250497/19 від 20 грудня 2019 року в сумі 1300,00 грн, № FТМ00004345/20 від 13 січня 2020 року в сумі 8496,00 грн, та частково по видатковій накладній № FТМ00003017/20 від 10 січня 2020 року у сумі 7574,99 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань повністю за Договором стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

За приписом статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами Договір, укладений сторонами, за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони уклали договір поставки, позивач поставив відповідачу відповідно до умов Договору товар на суму 50570,98 грн, а останній отримав його, що підтверджується видатковими накладними, та повністю не оплатив.

З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок зі сплати отриманого товару, отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 33199,99 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач заявив до стягнення 6639,99 грн штрафу, 2272,65 грн пені, 297,79 грн 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з умовами Договору (пункт 6.3.) позивач нарахував штраф у розмірі 20 відсотків від вартості неоплаченого товару.

Враховуючи наявність прострочення з оплати товару в сумі 33199,99 грн понад 30 календарних днів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення з відповідача штрафу.

Щодо проведеного позивачем розрахунку суми пені та 3% річних, то суд здійснив розрахунок, враховуючи відомості видаткових накладних № FТМ00250252/19 від 20 грудня 2019 року, № FТМ00256380/19 від 28 грудня 2019 року, умови Договору, зокрема стосовно строку проведення оплати поставки товару, враховуючи різні періоди початку прострочення оплати, та розмір пені склав 2323,64 грн, 3% річних - 303,25 грн.

Отже, три проценти річних та пеня підлягають до задоволення в заявленому позивачем розмірі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підставі п. 4 статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести, в розмірі 15000,00 грн.

09 червня 2020 року позивач подав заяву про залучення доказів здійснення витрат на правову допомогу: договору про надання правової допомоги № 19/5 від 27 грудня 2019 року, додаткової угоди № 8 від 13 квітня 2020 року до договору, акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 01 червня 2020 року із зазначенням опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на суму 7882,50 грн, витраченого часу та вартості.

Отже, позивач належними доказами довів, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із даною справою. Вказані витрати є судовими, вони відповідають вимогам ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, не суперечать вимогам ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 7882,50 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України також покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства МАН ЗЕРНОТРАНС (пров. Першотравневий, 7, кв. 21, с. Хутори, Черкаський район, Черкаська область, код 34404272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КПП ЦЕНТР (вул. Польова, 97, с. Черляни, Городоцький район, Львівська область, код 38169102) заборгованість за поставлений товар - 33199 грн 99 коп., штраф - 6639 грн 99 коп., пеню - 2272 грн 65 коп., 3% річних - 297 грн 79 коп., витрат зі сплати судового збору - 2102 грн 00 коп., витрат на професійну правничу допомогу - 7882 грн 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 16 червня 2020 року.

Суддя О.В. Чевгуз