Постанова

від 11.06.2020 по справі 911/2285/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2020 р. Справа№ 911/2285/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання: Вороніній О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь ЛТД", с. Томилівка, Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2019 (повний текст складено 02.12.2019)

у справі №911/2285/19 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-Агросвіт", с. Шляхова, Вінницька обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь ЛТД", с. Томилівка, Київської області

про розірвання договору поставки та стягнення 1 987 919, 94 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок-Агросвіт" (далі - ТОВ "Світанок-Агросвіт", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь ЛТД" (далі - ТОВ "Агросталь ЛТД", відповідач) про розірвання укладеного між сторонами Договору № 10 від 25.06.2018 та стягнення 1 732 811,59 грн. попередньої оплати і 255 108,35 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 10 від 25.06.2018 в частині поставки обладнання вартістю 1 732 811,59грн. та не поверненням відповідачем позивачу коштів, сплачених в якості попередньої оплати за поставку обладнання за вказаним Договором.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.11.2019 у даній справі позов задоволено повністю.

Розірвано Договір №10 від 25.06.2018, укладений між ТОВ "Світанок-Агросвіт" та ТОВ "Агросталь ЛТД".

Стягнуто з ТОВ "Агросталь ЛТД" на користь ТОВ "Світанок-Агросвіт" 1 732 811,59грн. попередньої оплати, 255 108,35грн. пені та 31 739,80 грн. судового збору.

Обґрунтовуючи задоволення позовних вимог, посилаючись на вимоги ст. ст. 173, 191, 188, 193, 217, 230, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 526, 530, 549, 612, 629, 651, 693, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем зобов`язань за Договором №10 від 25.06.2018, а саме: нездійснення поставки обладнання вартістю 1 925 346,21грн. в порушення вимог п. п. 4.6., 4.6.1. Договору, внаслідок чого позивач був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні цього Договору; суму попередньої оплати в розмірі 1 732 811,59грн. відповідач на вимогу позивача не повернув.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з поставки позивачу обладнання, суд першої інстанції визнав обґрунтованою нараховану позивачем пеню в сумі 255 108,35 грн. за період з 31.10.2018 по 22.07.2019 на існуючу суму непоставленого (недопоставленого) обладнання на підставі п.8.1. Договору №10 від 25.06.2018.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Агросталь ЛТД" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 29.11.19 скасувати та постановити нове, яким в позові відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вважає, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права. Так, відповідач акцентує увагу апеляційного господарського суду на тому, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору підряду і поставки, проте суд першої інстанції помилково визнав його договором поставки. Крім того, за твердженням відповідача, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо можливості розірвання спірного Договору в порядку ст. 651 ЦК України, оскільки позивач жодним чином не був позбавлений того, на що розраховував при його укладенні. На час затримки виконання вказаного Договору позивач отримав у тимчасове безоплатне користування аналогічне обладнання, але у іншого виробника, що не заперечено представником позивача у судовому засіданні. Вказаний факт (використання позивачем у своїй господарській діяльності обладнання апелянта) також свідчить про безпідставність вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором. Натомість, матеріали справи не містять жодних доказів перерахування позивачем відповідачеві коштів в загальній сумі 1 732 811,59грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/2285/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (судді доповідача), суддів Коробенко Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агросталь ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2019 у справі №911/2285/19, розгляд справи призначено на 15 год. 40 хв. 17.03.2020.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці 17.03.2020, колегія суддів апеляційного господарського суду ухвалою від 06.03.2020 відклала розгляд справи на 16 год. 30 хв. 07.04.2020.

Судове засідання призначене у цій справі на 07.04.2020 не відбулося, оскільки керуючись ст.ст. 202, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Північний апеляційний господарський суд відклав розгляд апеляційної скарги ТОВ "Агросталь ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2019 у цій справі на 12.05.2020 о 16 год. 00 хв., про що постановив ухвалу від 06.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 розгляд апеляційної Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2019 у справі №911/2285/19 відкладено на 11.06.2020 о 16 год. 30 хв.

Явка представників сторін.

У судове засідання 11.06.2020 представники позивача та відповідача не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка представників позивача та відповідача в судове засідання апеляційним господарським судом обов`язковою не визнавалася, неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників позивача та відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 .06.2018 між ТОВ "Агросталь ЛТД" (продавець) та ТОВ "Світанок-Агросвіт" (покупець) укладено Договір № 10 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язався продати покупцю зерносушильну установку для зернових культур Comil CM-20 DR (обладнання) та здійснити доставку, монтаж і пусконалагоджувальні роботи зазначеного обладнання.

Згідно з п. п. 2.2., 2.3. Договору загальна ціна обладнання за Договором складає 1 925 346,21 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 320 891,04 грн., що еквівалентно 72 847 дол. США. Ціна на обладнання визначена при курсі 26,43 грн. за 1 дол. США станом на дату складання Договору. Загальна вартість обладнання включає витрати на придбання даного обладнання, витрати пов`язані із доставкою, монтажем і технологічним пуском. Вартість кабелів та кабельної продукції не входить в загальну вартість обладнання.

Оплата за обладнання здійснюється покупцем в національній валюті за еквівалентною ціною, визначеною п. 3.2. Договору шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок продавця, який визначений у Договорі, згідно рахунків-фактур наданих продавцем. Покупець робить оплату наступними етапами: - перший платіж в розмірі 35 % від суми Договору в розмірі 643 871,17 грн. сплачується на протязі 3-х банківських днів з дати підписання Договору; - другий платіж в розмірі 55 % від суми Договору в розмірі 1 058 940,42 грн. здійснюється за 10 календарних днів до дати прибуття обладнання в порт; - третій платіж в розмірі 10% від суми Договору в розмірі 192 534,62 грн. здійснюється на протязі 3-х банківських днів з дати завершення монтажу обладнання. Платіжні документи за Договором оформлюються згідно із відповідним чинним законодавством України та дотриманням всіх вимог, що звичайно ставляться до змісту і форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номера Договору, за яким здійснюється переказ грошових коштів (п. п. 3.1., 3.2., 3.2.1, 3.2.2., 3.2.3, 3.3. Договору).

Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. Договору сторонами погоджено, що продавець зобов`язується поставити обладнання покупцю на умовах: склад Покупця - Вінницька область, Бершадський район, с. Шляхова, вул. В.М. Кавуна, 1. Датою поставки вважається дата підписання уповноваженим представником покупця та продавця акту прийому-передачі обладнання на відповідальне зберігання. Прийняття обладнання здійснюється по кількості згідно акту прийому-передачі на відповідальне зберігання.

Відповідно до п. п. 4.6., 4.6.1., 4.7. Договору продавець зобов`язується поставити обладнання покупцю в термін 120 днів з дати оплати 35 % вартості, та при умові проведення вчасних платежів згідно п. п. 3.2.1., 3.2.2. Договору, та провести технологічний пуск, інструктаж персоналу по правилах експлуатації та роботи обладнання - на протязі 15 днів з дати завершення монтажу. Покупець зобов`язується прийняти обладнання на умовах п. 4.1. Договору протягом 3-х календарних днів з моменту отримання повідомлення про його готовність до відвантаження.

Договір вступає в силу після підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе за договором зобов`язань (п.10.1.Договору).

Відповідачем для оплати позивачем на підставі Договору було виставлено рахунок-фактуру № 13 від 20.06.2018 на суму 673 871,17 грн., копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно платіжного доручення № 275 від 02.07.2018 позивач сплатив відповідачу 643 871,17 грн.

Відповідач надіслав позивачу лист № 24 від 06.09.2018, яким повідомив останнього про планове прибуття в порт Южний контейнерів із зерносушильною установкою для зернових культур Comil CM-20DR на дату 20-22 вересня 2018 року і в якому висловив прохання провести доплату в сумі 30 000 грн. по рахунку-фактурі № 13 та оплатити другий платіж згідно рахунку-фактури № 21 від 06.09.2018.

Позивач здійснив доплату і другий платіж у розмірі 55 % від суми договору - всього 1 058 940,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 421 від 11.09.2018, копія якого наявна в матеріалах справи.

На виконання п. 4.5. Договору позивач замовив та оплатив будівництво фундаментів (будівельно-монтажні роботи), необхідних для монтажу обладнання, які виконало ПП Астрель-буд за 200 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Договору на виконання будівельно-монтажних робіт № 09/08/18 від 09.08.2018 і акту надання послуг №36 від 04.10.2018.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором, не здійснив поставку обладнання в передбачені Договором строки (120 днів з дати оплати 35 % вартості обладнання).

22.07.2019 позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу № 212 про сплату пені за період з 31.10.2018 по 22.07.2019 в загальній сумі 255 108,35грн. Відповідач отримав лист 06.08.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

01.08.2019 позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу № 216 про повернення коштів та розірвання Договору через тривале невиконання відповідачем своїх зобов`язань в частині поставки обладнання. Відповідач отримав лист 06.08.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На зазначені листи-вимоги від 22.07.2019 та від 01.08.2019 відповідач відповіді позивачу не надав.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення, відповідач спірне обладнання позивачу не поставив, суму попередньої оплати у розмірі 1 732 811,59 грн. не повернув, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині поставки обладнання, зважаючи на що позивач просить розірвати Договір та стягнути з відповідача на свою користь 1 732 811,59 грн. попередньої оплати та 255 108,35 грн. пені з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11, ст. 629 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини, які є обов`язковими для виконання сторонами.

За приписами ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем і відповідачем Договору, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із твердженням відповідача, що вказаний Договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить у собі елементи договорів поставки та підряду.

За змістом ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції сторонами погоджено загальну ціну обладнання за Договором в розмірі 1 925 346,21 грн., яка включає витрати на придбання даного обладнання, витрати пов`язані із доставкою, монтажем і технологічним пуском. При цьому за умовами Договору покупець здійснює оплату вартості обладнання платежами в три етапи, два з яких становлять попередню оплату в розмірі 35% і 55% від суми Договору.

Місцевим господарським судом на підставі наявних у справі доказів встановлено, що позивачем платіжними дорученнями №275 від 02.07.2018 та №421 від 11.09.2018 на виконання умов Договору перераховано відповідачу попередню оплату в обумовленому Договором розмірі, що в загальній сумі складає 1 732 811,59грн., на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур за №13 від 20.06.2018 і №21 від 06.09.2018.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідні обставини підтверджуються копіями відповідних платіжних доручень. Згідно з даними доказами, а також випискою руху коштів по особовому рахунку позивача за період з 06.08.2019 до 03.09.2019 (т.1, а.с. 34-40) відповідна сума коштів була перерахована одержувачу та не поверталася платникові.

Поряд з цим на виконання п. 4.5. Договору позивач замовив та оплатив будівництво фундаментів (будівельно-монтажні роботи), необхідних для монтажу обладнання, які виконало ПП "Астрель-буд" за 200 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Договору на виконання будівельно-монтажних робіт № 09/08/18 від 09.08.2018 та акта надання послуг № 36 від 04.10.2018.

З огляду на викладене позивачем належними доказами доведено виконання ним своїх зобов`язань за спірним Договором.

В апеляційній скарзі відповідач із посиланням на п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 (далі - Положення), зазначає, що надані позивачем копії платіжних доручень не є належними доказами перерахування грошових коштів на рахунок відповідача. За твердженням відповідача, таким доказом може бути виписка з особового рахунку клієнта банку, однак позивачем такого доказу до суду не надано.

Вказані твердження відповідача колегія суддів апеляційного господарського суду вважає безпідставними, оскільки зазначеним Положенням встановлено основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю операційного діяльності безпосередньо в банках. Відповідно до приписів п. п. 57-65 Положення особові рахунки та виписки з них є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Записи у регістрах аналітичного обліку здійснюються банком лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

До первинних документів, які містять відомості про операцію, відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 (в редакції чинній на час здійснення розрахунків) віднесено і платіжні доручення, які є розрахунковими документами, що містять письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної в ньому суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Із наведеного вбачається, що факт перерахування грошових коштів може підтверджуватися як випискою з особового рахунку платника, так і платіжним дорученням платника.

Надані позивачем докази - копії платіжних доручень відповідають вимогам щодо належності та допустимості доказів (ст. ст. 76, 77 ГПК України), оскільки належним чином підтверджують факт перерахування коштів у відповідній сумі. Відповідачем не наведено посилань на жодну норму чинного законодавства, яка б визначала, що доказом перерахування коштів може бути виключно виписка з особового рахунку клієнта банку.

Водночас колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що відповідач в апеляційній скарзі не підтверджує належними та допустимими доказами неотримання ТОВ "Агросталь ЛТД" коштів, а лише на підставі довільного тлумачення змісту нормативно-правових актів (зокрема, Положення) стверджує про неналежність наданих позивачем доказів перерахування коштів.

За таких обставин, вищенаведені заперечення відповідача колегія суддів апеляційного господарського суду не визнає належними аргументами та зазначає, що факт виконання позивачем своїх договірних зобов`язань за Договором шляхом перерахування відповідачеві попередньої оплати в загальній сумі 1 732 811,59грн. підтверджується матеріалами справи.

За приписами ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 529, 530, 611 ЦК України кожна сторона договору повинна виконувати свої зобов`язання за відповідним договором належним чином та у передбачені таким договором строки. У разі невиконання чи неналежного виконання стороною своїх обов`язків, передбачених відповідним договором, така сторона договору може нести певну відповідальність, зокрема, сплату неустойки (штрафу, пені) та розірвання договору тощо.

Однак всупереч приписам вказаних норм та умовам Договору, відповідач своїх зобов`язань з поставки обладнання не виконав.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із оцінкою судом першої інстанції доводів відповідача стосовно передачі іншою особою позивачу для користування зерносушильної установки GSI 1218 на час затримки поставки зерносушильної установки для зернових культур Comil CM-20DR, що передбачена спірним Договором.

Отже колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що обставини стосовно передачі іншою особою позивачу в тимчасове користування аналогічного обладнання, але іншого виробника, не доведено відповідачем в порядку ст. 74 ГПК України. Будь-яких інших підстав для звільнення ТОВ "Агросталь ЛТД" від відповідальності за невиконання його договірних зобов`язань як постачальника обладнання даним учасником справи також не наведено.

Натомість, відповідно до узгоджених обома сторонами умов (п. 4.6.1 Договору), зобов`язання з поставки обладнання повинні бути виконані постачальником протягом 120 календарних днів з дати оплати 35 % вартості, та при умові проведення вчасних платежів згідно з п. п. 3.2.1., 3.2.2. Договору, тобто не пізніше 30.10.2018 (враховуючи, що перший платіж в передбаченому Договором розмірі 643 871,17 грн. виконано позивачем 02.07.2018) Таким чином період прострочення починається з 31.10.2018.

Відповідно до ст. 611, ч.1 ст. 549, ч.ч. 1,2 ст. 551 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штраф, пеня), предметом якої може бути грошова сума, рухоме та нерухоме майно, якщо предметом неустойки є грошова сума її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно приписів ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з Договору, укладеного між сторонами в даній справі, ним встановлено інший строк нарахування, а саме, згідно з п. 8.1 Договору, пеня за Договором нараховуються за кожний день прострочення виконання зобов`язання продавця.

У зв`язку з вищенаведеними положеннями Договору та враховуючи невиконання зобов`язання з поставки обладнання, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 255 108, 35 грн. за період з 31.10.2018 по 22.07.2019.

Перевіривши вказаний розрахунок, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що він є арифметично та методологічно правильним, узгоджується з вищенаведеними умовами Договору та приписами ст. ст. 549, 551 ЦК України, ст. 231 ГК України, на які обґрунтовано послався місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору, яку було задоволено місцевим господарським судом із посиланням на наявність підстав, передбачених ст. 651 ЦК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Статтею 181 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ст. 188 ГК України).

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.2 ст. 651 ЦК України).

Отже, підставою розірвання договору згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України є істотне порушення договору його стороною. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Суди повинні з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору та шкоди, а й встановити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Вирішуючи питання щодо наявності обставин істотного порушення відповідачем зобов`язань за Договором, місцевий господарський суд встановив обставини нездійснення відповідачем поставки обладнання ні в обумовлені Договором строки, ні станом на момент звернення позивача до господарського суду з позовом та прийняття рішення у даній справі. При цьому відповідач не заперечував вказаних обставин.

Надавши оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам, а також умовам укладеного між сторонами Договору, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань свідчить про істотне порушення відповідачем умов спірного Договору , внаслідок чого позивач був позбавлений того на що він розраховував - отримання у власність зерносушильної установки для зернових культур Comil CM-20 DR, яку планував використовувати у своїй господарській діяльності, виконавши при цьому із свого боку зобов`язання в частині сплати 90% від суми Договору, що складає 1 732 811, 59грн. та забезпечив (замовив та оплатив будівельно-монтажні роботи) будівництво фундаментів, необхідних для монтажу вказаної зерносушильної установки, що за наведених обставин є підставою для його розірвання на підставі ч. 2 ст.651 ЦК України.

Беручи до уваги встановлені обставини, надавши оцінку умовам спірного Договору та урахувавши положення законодавства, які регулюють порядок розірвання договору за рішенням суду за ініціативою однієї зі сторін, зважаючи, що позивач належними доказами довів наявність підстав про розірвання Договору із заявлених ним мотивів (істотність порушення відповідачем умов Договору у розумінні положень ч.2 ст.651 ЦК України), колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про розірвання Договору.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 1 732 811,59грн. попередньої оплати, як вбачається з позовної заяви, ТОВ "Світанок-Агросвіт" просило господарський суд стягнути вказану суму на підставі ч.2 ст.693 ЦК України.

Відповідно до оскаржуваного рішення, суд першої інстанції погодився з правовим обґрунтуванням позову в цій частині та стягнув з відповідача на користь позивача 1 732 811,59грн. попередньої оплати, застосувавши вищевказану норму матеріального права.

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як свідчать матеріали справи позивач з такою вимогою звернувся до відповідача, однак відповідач на таке звернення відповіді не надав, кошти не повернув.

В апеляційній скарзі відповідач, наполягаючи на відмові у задоволенні позову в повному обсязі, в тому числі і щодо стягнення попередньої оплати, стверджував, що судом першої інстанції помилково визначено правову природу спірного Договору лише як договору поставки, а не як змішаного виду договору, який містить елементи договорів поставки і підряду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з тим, що правовідносини між сторонами спору виникли на підставі Договору, який за своєю правовою природою є змішаним договором. Проте, як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник саме стосовно виконання тих пунктів Договору, які регулюють правовідносини щодо строків поставки обладнання та відповідальності продавця за їх порушення (п. п. 4.6, 46.1., 8.1 Договору).

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що спірна сума попередньої оплати підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в порядку ч.2 ст. 693 ЦК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про наявність правових підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-Агросвіт" про розірвання договору поставки та стягнення 1 987 919, 94 грн. При цьому, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, а також докази, які були достатніми для прийняття законного рішення, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, та правомірно задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-Агросвіт" у даній справі.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2019 у справі №911/2285/19 є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстави для його скасування відсутні. З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ТОВ "Агросталь ЛТД" такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2019 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Судові витрати.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2019 у справі №911/2285/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2019 у справі №911/2285/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/2285/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 15.06.2020.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир