Постанова

від 11.06.2020 по справі 917/311/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2020 р. Справа № 917/311/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А. , суддя Лакіза В.В. , суддя Плахов О.В.

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,

та за участю представників сторін:

від позивача - не з`явилися;

від відповідача - не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія", м. Київ (вх. №117 П/2)

на рішення , ухвалене Господарським судом Полтавської області у складі судді Солодюк О.В. 30.09.2019 у справі №917/311/19,

за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область,39600, код ЄДРПОУ 24388300),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія" (вул. Хорива, 47, м. Київ,04071, код ЄДРПОУ 31273177),

про стягнення 780 689,02 грн,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.09.2019 у справі №917/311/19 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія" (ТОВ "Транспортно-промислова компанія"), вул. Хорива, 47, м. Київ, 04071, ідентифікаційний номер - 31273177 на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300 - 780689,02 грн безпідставно збережених коштів, 11710,34 грн витрати по сплаті судового збору; ухвалено видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - ТОВ "Транспортно-промислова компанія", в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду; прийняти скаргу до розгляду; рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2019 у справі №917/311/19 скасувати, у задоволенні позову Кременчуцької міської ради Полтавської області до ТОВ "Транспортно-промислова компанія" про стягнення збитків відмовити.

Скаржник зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати не можуть бути задоволені з огляду на відсутність технічної документації та несформованості земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 поновлено ТОВ "Транспортно-промислова компанія" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2019 у справі №917/311/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Транспортно-промислова компанія" на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2019 у справі №917/311/19; встановлено учасникам справи строк до 27.02.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; призначено справу до розгляду на 11.03.2020 о 10:45 годині; зупинено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2019 у справі №917/311/19.

18.02.2020 до апеляційного суду від Кременчуцької міської ради надійшов відзив, у якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №917/311/19 до 25.03.2020 о 15:00 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020, з огляду на приписи постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", враховуючи звернення Ради суддів України листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, наказ голови Східного апеляційного господарського суду №04-а від 13.03.2020 про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах карантину, відкладено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Транспортно-промислова компанія" на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2019 у справі №917/311/19.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 призначено справу № 917/311/19 до розгляду на 27.04.2020 об 11:30 годині.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №917/311/19 до 18.05.2020 об 11:30 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.05.2020) у зв`язку із запровадженням карантину на території України та з метою дотримання прав учасників судового процесу, розгляд справи відкладено на 11.06.2020 об 11:00 годині.

Представники сторін до судового засідання 11.06.2020 не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду учасники справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що розгляд справи апеляційним судом неодноразово відкладався з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та прав надати свої пояснення, вимоги та заперечення щодо розгляду справи, враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Судом встановлено, що 29.12.2006 згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., ТОВ "Транспортно-промислова компанія" набуло право власності на будівлю тарного складу та гаража по вул. Ярмарковій, буд. 3 в м. Кременчуці (а.с. 12 т. 1).

Даний правочин підтверджується Витягом №3432078 з Державного реєстру правочинів від 29.12.2006 (а.с.13 т. 1).

27.11.2007 Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці", (а.с. 19 т. 1), вирішено затвердити ТОВ "Транспортно-промислова компанія" (ідентифікаційний код 31273177) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівлі тарного складу та гаражу по вул. Ярмарковій, 3 та внести відповідні зміни в земельно-кадастрову документацію, згідно з чинним законодавством. Вирішено передати ТОВ "Транспортно-промислова компанія", за умови виконання п. 38.1 цього рішення, в оренду терміном на один рік земельну ділянку площею 10406 кв м , в тому числі по угіддях: графа 37 - землі промисловості 10339 кв.м., графа 71 - Інші відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом - 67 кв м за рахунок земель, наданих у постійне користування ЗАТ "Укрсплав" - 10 339 кв м та не наданих у власність та користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування) - 67 кв м для експлуатації та обслуговування будівлі тарного складу та гаражу по вул. Ярмарковій, 3.

Встановлено плату за землю в розмірі 2% від грошової оцінки землі щорічно.

Відповідно до п. 38.1.2 цього рішення відповідача зобов`язано у двомісячний термін замовити в Управлінні земельних ресурсів у місті Кременчук Полтавської області документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою; отримати його в Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та у п`ятиденний строк після його державної реєстрації подати копію в Кременчуцьку об`єднань державну податкову інспекцію (а.с. 19 т.1).

25.01.2008 між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та ТОВ "Транспортно-промислова компанія" був укладений договір оренди земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівлі тарного складу та гаражу по вул. Ярмарковій, буд. 3 в м. Кременчуці, загальною площею 10406 кв м, кадастровий номер 5310436500:10:001:0151.

Відповідно до п. 8 Договору, договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди, Орендар, який належним чином виконував обов`язки відповідно до умов договору, за відсутності письмових заперечень Орендодавця, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі Орендар зобов`язаний не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити Орендодавця про намір поновлення договору оренди - продовження строку дії договору.

Згідно з п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 2% від грошової оцінки землі щорічно. Щомісячна орендна плата у 2007 році складає 801 грн 26 коп. (абзац 2 п. 10 Договору).

Пунктом 21 Договору передбачено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Договір зареєстрований у Кременчуцькому районному відділі Полтавського регіонального відділу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.01.2008 за № 040854800028 (а.с.15-16 т. 1).

26.01.2008 відповідно до акту приймання-передачі об`єкта оренди земельної ділянки по вул. Ярмаковій, 3, Кременчуцька міська рада передала, а ТОВ "Транспортно-промислова компанія" прийняла в строкове платне користування терміном на один рік земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 10406 кв м (кадастровий номер 5310436500:10:001:0151) для експлуатації та обслуговування будівлі тарного складу та граражу по вул. Ярмаковій, 3 в м. Кременчуці .

Строк дії вищезазначеного договору закінчився, проте відповідачем так і не вчинено дій щодо оформлення документів на право користування вищезазначеною земельною ділянкою.

Листами-повідомленнями №01-50/1496 від 02.07.2018 та 01-50/1563 від 12.07.2018 Кременчуцька міська рада викликала ТОВ "Транспортно-промислова компанія" на засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, однак як вбачається з матеріалів справи, зазначені листи-повідомлення були проігноровані відповідачем.

Актом від 31.07.2018 комісією по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства встановлено, що ТОВ "Транспортно-промислова компанія" використовує земельну ділянку за адресою вул. Ярмакова, 3, м . Кременчук, Полтавська область , площею 10406 кв м без правовстановлюючих документів на землю з 01.07.2015 по 01.07.2018.

04.12.2018 Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради звернувся з листом №01-50/2598 до ТОВ "Транспортно-промислова компанія", в якому повідомив про необхідність оформлення права оренди спірної земельної ділянки.

15.02.2019 Кременчуцька міська рада звернулася до Господарського суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з ТОВ "Транспортно-промислова компанія" на корить позивача збитки (неодержаний дохід), заподіяні територіальній громаді м. Кременчука внаслідок порушення земельного законодавства у розмірі 780689,02 грн.

В подальшому позивач звернувся із уточненою позовною заявою (заявою про зміну предмету позову), відповідно до якої просив стягнути з ТОВ "Транспортно-промислова компанія" на корить позивача безпідставно збережені кошти у розмірі 780689,02 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у період з 15.02.2016 по 15.02.2019 (включно) відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації нежилої будівлі, яка належить на праві власності відповідачу, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.09.2019 у справі №917/311/19 позов задоволено; стягнуто з ТОВ "Транспортно-промислова компанія", вул. Хорива, 47, м. Київ, 04071, ідентифікаційний номер - 31273177 на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300 - 780689,02 грн безпідставно збережених коштів, 11710,34 грн витрати по сплаті судового збору; ухвалено видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що на спірній земельній ділянці знаходиться майно, що є власністю ТОВ "Транспортно-промислова компанія". Судом першої інстанції встановлено, що відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи орендну плату.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (зазначені правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18).

У даній справі предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

За змістом статей 74, 77, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено місцевим господарським судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів, ТОВ "Транспортно-промислова компанія " , якому на праві власності належить будівля тарного складу та гараж, що знаходяться в м. Кременчуці, вул. Ярмакова, буд 3, після закінчення дії договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться зазначене майно, продовжувало використовувати спірну земельну ділянку, та не уклало з Кременчуцькою міською радою відповідного договору оренди.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ "Транспортно-промислова компанія " користується зазначеною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Проти зазначеної обставини відповідач у своїй апеляційній скарзі не заперечує.

Таким чином, оскільки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, ТОВ "Транспортно-промислова компанія", як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки - Кременчуцькій міській раді Полтавської області на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалюючи рішення у даній справі Господарський суд Полтавської області виходив з того, що предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна - безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, та керувався нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, твердження скаржника, що суд першої інстанції вважає, що заявлена позивачем сума недоотриманої орендної плати є за своєю суттю збитками, а не майном, яке відповідач зберігає без достатньої правової підстави є необґрунтованим та таким, що суперечить матеріалам справи.

Колегія суддів не погоджується з твердженням апелянта, щодо відсутності технічної документації та несформованості земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з вимогами частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Кременчуцька міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Як свідчать матеріали справи спірна земельна ділянка за адресою вул. Ярмакова, 3, м. Кременчук, Полтавська область , площею 10406 кв м є сформованим об`єктом цивільних прав та їй призначено кадастровий номер № 5310436500:10:001:0151.

Зазначена обставина підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, де зазначено, що датою державної реєстрації земельної ділянки є 26.01.2008(а.с. 22-24 т. 1).

Відомості про земельну ділянку 10406 кв м з кадастровим номером №5310436500:10:001:0151 відображені у відкритому доступі Публічної кадастрової карти за посиланням https://map.land.gov.ua.

Доказів того, що відповідач використовує якусь іншу земельну ділянку, іншого розміру, до матеріалів справи не надано.

Також в матеріалах справи відсутні відомості, щодо скасування реєстрації спірної земельної ділянки, поділу земельної ділянки 10406 кв м з кадастровим номером №5310436500:10:001:0151 або її об`єднання з раніше сформованими земельними ділянками.

Враховуючи викладене, доводи апелянта про несформованість земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та про те, що інформація про неї не внесена до Державного земельного кадастру є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи орендну плату.

Отже, відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею у вигляді орендної плати, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

При розрахунку суми позовних вимог, Кременчуцькою міською радою було враховано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.06.2018 за №1368/0/212-18, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 10406 кв м на 14.06.2018 складає 14 685 155,32 грн, ставку орендної плати відповідно рішення позивача - 3% від грошової оцінки землі щорічно (а.с. 27 т.1), коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель - 1,0 (а.с. 29 т. 1) та понижуючий коефіцієнт до нормативної грошової оцінки 60 % згідно рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.02.2016 "Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29 травня 2012 року "Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 №94-908вих.№12 на рішення Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 "Про внесення змін до рішення міської ради від 24 листопада 2009 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області" (а.с. 28 т. 1).

Жодних контррозрахунків розміру безпідставно збережених грошових коштів за користування спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів період з 15.02.2016 по 15.02.2019 відповідачем до суду не надавалося.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача розміру безпідставно збережених грошових коштів, колегія суддів встановила, що він є правомірним та арифметично правильним.

Враховуючи викладене, колегія судів Східного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правильності розрахунку заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 780 689,02 грн за період з 15.02.2016 по 15.02.2019.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2019 у справі №917/311/19 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2019 у справі №917/311/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов

Повний текст постанови складено та підписано 16.06.2020.