Постанова

від 15.06.2020 по справі 922/2831/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2020 р. Справа № 922/2831/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача-1 - Філоненко О.Ю. (адвокат), за довіреністю та свідоцтвом;

від відповідача-2 - Парахіна В.В. (адвокат), за довіреністю та свідоцтвом;

розглянувши апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут , м. Харків вх. № 1109 Х/З та Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Енергозбут , м. Київ вх. № 1231 Х/З на рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2020 р. у справі № 922/2831/19 (суддя - Присяжнюк О.О., повний текст складено та підписано 24.03.2020 р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна , м. Харків

до

1. Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Енергозбут , м. Київ

2. Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут , м. Харків

про визнання недостовірними показань лічильника, визнання незаконним акту технічного нагляду, визнання незаконним та скасування рахунку за електричну енергію та акту приймання-передачі електричної енергії

ВСТАНОВИЛА:

30.08.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Фортуна (далі - ТОВ Фортуна , позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Енергозбут (далі - АТ Укрзалізниця в особі філії Енергозбут , відповідач-1) та до Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (далі - ПАТ Харківенергозбут , відповідач-2) про:

- визнання недійсними показань лічильника електричної енергії № 19304502, встановленого за адресою: м. Харків, вул. Бориса Шрамка (Дацька), 5, передані АТ Укрзалізниця в особі філії Енергозбут ПАТ Харківенергозбут за період з 25.05.2019 р. по 05.06.2019 р.;

- зобов`язання АТ Укрзалізниця в особі філії Енергозбут звернутися до визначеної законом експертної установи для проведення експертизи лічильника електричної енергії № 19304502, встановленого за адресою: м. Харків, вул. Бориса Шрамка (Дацька), 5, з метою визначення точних та вірних показань за період з 25.05.2019 р. по 05.06.2019 р.;

- зобов`язання ПАТ Харківенергозбут скасувати рахунок за електричну енергію нараховану в червні 2019 року по споживачу ТОВ Фортуна за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 р. № 101УЗ (о/р101) на суму 95 351,15 грн. та акт приймання-передачі електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 р. № 101УЗ за червень 2019 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у зв`язку з коротким замиканням проводки та руйнуванням (розплавленням) лічильника електричної енергії представниками відповідача-1 здійснено його заміну та через 4 дні за відсутності представника споживача проведено зчитування показань лічильника, які зазначені в акті технічного огляду, та на підставі яких відповідачем-2 складено рахунок на оплату і акт приймання-передачі електричної енергії, проте такі дані не відповідають дійсності й суперечать звіту позивача про покази засобів обліку за період з 25.05.2019 р. по 05.06.2019 р.

05.02.2020 р. та 17.03.2020 до суду першої інстанції надійшли заяви позивача про зміну предмета позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2020 р. прийнято до розгляду заяву позивача від 17.03.2020 р. про зміну предмета позову, згідно з якою позивач просить:

- визнати недостовірними показання лічильника електричної енергії № 19304502, встановленого за адресою: м. Харків, вул. Бориса Шрамка (Дацька), 5, передані АТ Укрзалізниця в особі філії Енергозбут ПАТ Харківенергозбут за період з 25.05.2019 р. по 05.06.2019 р.;

- визнати акт технічного огляду б/н, б/д, складений АТ Укрзалізниця в особі філії Енергозбут таким, що не відповідає вимогам, встановленим розділом 5 глави VІІІ Збір даних комерційного обліку Кодексу комерційного обліку, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 311 від 14.03.2018 р.;

- визнати незаконними та скасувати рахунок ПАТ Харківенергозбут за електричну енергію, нараховану в червні 2019 року по споживачу ТОВ Фортуна за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 р. № 101УЗ (о/р101) на суму 95 351,15 грн. та акт приймання-передачі електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 р. № 101УЗ за червень 2019 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2020 р. позовні вимоги (відповідно до заяви позивача про зміну предмета позову від 17.03.2020 р.) задоволено повністю та стягнуто з кожного відповідача на користь позивача по 2 881,50 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що останні покази спірного лічильника, наведені у висновку експертного дослідження та в акті технічного огляду, є недостовірними, акт складений з порушенням Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а в основу рахунку та акту-приймання передачі електричної енергії за червень 2019 року покладені недостовірні показання лічильника, чим обумовлюється необхідність їх скасування у судовому порядку.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ Харківенергозбут звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині визнання незаконними та скасування рахунку ПАТ Харківенергозбут , а також акту приймання-передачі електричної енергії за червень 2019 року та в частині розподілу судового збору за позовом.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач-2 стверджує, що в порушення вимог ч. 3 ст. 169 ГПК України судом першої інстанції не розглянуто його клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину.

За доводами апеляційної скарги, на підставі фактичних даних, наданих АТ Укрзалізниця (згідно з реєстром за червень 2019 року) позивачу було нараховано обсяг споживання електричної енергії в кількості 40765 кВт/год на суму 108 631,27 грн., тому рахунок за спожиту електричну енергію сформовано у відповідності до норм чинного законодавства, відтак відповідач-2 ніяким чином не порушив права споживача ТОВ Фортуна .

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 23.01.2018 р. у справі № 918/449/17, відповідач-2 вважає, що акт приймання-передачі електричної енергії є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмета договору (електроенергії) та є лише доказом виконання сторонами обов`язків за договором, а рахунок не є актом цивільного законодавства та не породжує будь-яких наслідків для споживача, тому позивачем в цій частині невірно обрано спосіб захисту.

Щодо суми судового збору ПАТ Харківенергозбут зазначає, що відносно нього задоволено одну позовну вимогу з трьох, з огляду на що місцевим господарським судом неправомірно віднесено половину судового збору за позовом на відповідача-2 замість 1/3 частини цієї суми.

Також не погоджуючись з прийнятим рішенням, АТ Укрзалізниця в особі філії Енергозбут звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати у повному обсязі та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Оскільки жодних рішень за результатами розгляду звернення ТОВ Фортуна ані відповідачем-1, ані відповідачем-2, ані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не приймалося, скаржник вважає, що позивачем не доведено в суді першої інстанції в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів.

На думку відповідача-1 всі три позовні вимоги не можуть бути належним способом захисту порушеного права у судовому порядку, оскільки такі вимоги є підтвердженням наявності чи відсутності фактів, тобто такі вимоги є лише доказом виконання сторонами обов`язків за договором.

Відповідач-1 стверджує, що спірні рахунок з актом приймання-передачі електроенергії не порушують прав та інтересів позивача внаслідок того, що ПАТ Харківенергозбут не здійснюються дії щодо стягнення грошових коштів на підставі цих документів; їх наявність, в разі незгоди позивача з підставами для виставлення, не породжує ніяких дій та обов`язків для ТОВ Фортуна .

29.05.2020 р. через канцелярію суду від ТОВ Фортуна отримано відзив на апеляційну скаргу відповідача-2, а 15.06.2020 р. - відзив на апеляційну скаргу відповідача-1, до якого позивачем додано додаткові докази у справі.

В обох відзивах позивач посилається на положення п. 4 розділу Х ГПК України як на підставу того, що процесуальний строк на подання відзивів ним не пропущений.

Згідно з п. 4 розділу Х ГПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

У зв`язку із введенням постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 р. (з подальшими змінами) та постановою КМУ № 392 від 20.05.2020 р. карантину до 22.06.2020 р., тому зазначені відзиви позивача на апеляційні скарги відповідачів судовою колегією прийняті до уваги.

Проте, до відзиву на апеляційну скаргу відповідача-1 позивачем додано ряд документів, переважна частина яких не надавалася ним суду першої інстанції (за виключенням звернення № 66 від 04.10.2019 р., акту приймання-передачі електричної енергії за червень 2019 року на суму 108 631,27 грн., та рахунку за електричну енергію, нараховану в червні 2019 р., на таку саму суму).

З огляду на те, що ТОВ Фортуна жодним чином не обґрунтовано неможливість подання цих доказів до господарського суду Харківської області у розумінні вимог ч. 3 ст. 269 ГПК України, вони долучаються до матеріалів справи, але не досліджуються судом апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному провадженні.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Представники відповідачів у судовому засіданні підтримали свої апеляційні скарги у повному обсязі.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги відповідачів підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2019 між ПАТ «Харківенергозбут» , як постачальником, та ТОВ «Фортуна» , як споживачем, укладено договір №101УЗ про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір про постачання).

Відповідно до пункту 2.1. договору про постачання, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з пунктом 2.2. договору про постачання, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Згідно з п. 2 додатку №3 до договору про постачання, постачання електричної енергії здійснюється виключно через електричні мережі АТ «Харківобленерго» , АТ «Укрзалізниця» та НЕК «Укренерго» .

При цьому, 29.09.2017 між ПАТ Укрзалізниця в особі філії «Енергозбут» , як постачальником, та ТОВ «Фортуна» , як споживачем, укладено договір №УЗ/ЕЕЦ/Х-17-01/20216/4684 про постачання електричної енергії (особовий рахунок №2328).

За поясненнями позивача, договір №УЗ/ЕЕЦ/Х-17-01/20216/4684 від 29.09.2017 (особовий рахунок №2328) діє в частині, що не охоплена договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №101УЗ від 01.01.2019 з ПАТ «Харківенергозбут» , а АТ Укрзалізниця в особі філії Енергозбут надаються послуги з розподілу електричної енергії та комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до розділу 1 договору №УЗ/ЕЕЦ/Х-17-01/20216/4684 від 29.09.2017, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 92,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору, під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 7.5. договору №УЗ/ЕЕЦ/Х-17-01/20216/4684 від 29.09.2017 передбачено, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» оформлюється акт про використану електричну енергію.

Згідно з пунктом 5 додатку 2А до договору «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача» , споживач самостійно знімає показники розрахункових лічильників о 8 год. 00 хв. 25 числа. Споживач зобов`язується направляти свого представника до постачальника електричної енергії за адресою: м. Харків, вул. Конарєва, 7 для надання акту про використану електричну енергію.

Відповідно до абз. 4 п. 6 додатку 2А до договору, постачальник електричної енергії може самостійно знімати показання електролічильників як візуально, так і за допомогою комп`ютерної техніки та видавати споживачу платіжні документи для сплати електроенергії.

Згідно з п. 10 додатку 2А до договору, підтвердження фактичного обсягу спожитої споживачем електричної енергії за звітній місяць здійснюється сторонами за формою додатку №3 «Акт про використану електричну енергію» протягом одної доби після завершення розрахункового періоду.

05 червня 2019 року ТОВ «Фортуна» звернулося до Виробничого структурного підрозділу «Харківське регіональне відділення» філії «Енергозбут» АТ «Укрзалізниця» із заявою про проведення перевірки засобів обліку ТОВ «Фортуна» , що розташовані за адресою м. Харків, вул. Бориса Шрамка (Дацька), 5, лічильник №19304502, у зв`язку з коротким замиканням та руйнуванням лічильника електричної енергії (його розплавлення).

06 червня 2019 року представники відповідача-1 здійснили розпломбування шафи обліку та демонтували лічильник, який вийшов з ладу в результаті короткого замикання.

За твердженням позивача, демонтований лічильник було транспортовано до Виробничого структурного підрозділу «Харківське регіональне відділення» філії «Енергозбут» АТ «Укрзалізниця» . Під час демонтажу лічильника акт розпломбування не складався та лічильник не було поміщено до спеціального сейф-пакету з проставленням пломб на ньому.

Як свідчать матеріали справи, представниками відповідача-1 складено акт технічного огляду б/н, б/д, яким засвідчено, що вузол обліку (електричний лічильник, рубильник вводу, трансформатор току) вигорів (оплавився)

В цьому акті технічного огляду в пункті 3 зазначено, що вузол обліку розпломбовано, про що складено акт розпломбування №4-2-00818/0062 від 06.06.2019 та акт технічної перевірки №4-2-00504/0115 від 06.06.2019. Крім того, за даними акту при підключенні електролічильника на стенд тип У11-34М зняті показання: Актив - 5081,70; реактив - 1291,31.

Згідно з поясненнями ст.ел.механіка РРД Лут О.В., підпис якого міститься в спірному акті технічного огляду, представник споживача відмовився підписувати акт технічної перевірки та акт розпломбування, проте ці акти в матеріалах справи відсутні.

В подальшому відповідачем-2 на підставі отриманих від відповідача-1 даних, в т.ч. показань пошкодженого лічильника, виставлено рахунок за електричну енергію, нараховану в червні 2019 року по споживачу ТОВ «Фортуна» за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №101УЗ (о/р101) на суму 95 351,15 грн. та акт приймання - передачі електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №101УЗ за червень 2019 року.

Неналежне фіксування процесу зняття лічильника, неналежне зчитування та фіксування показань засобів обліку електричної енергії, а також формування на підставі таких показань рахунку на оплату електричної енергії обумовило звернення позивача із даним позовом до суду.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач звернувся до АТ Укрзалізниця та її структурних підрозділів з пропозицією № 66 від 04.10.2019 щодо вирішення суперечки 2 типу за Кодексом комерційного обліку.

У відповідь департамент електрифікації та електропостачання АТ Укрзалізниця листом № 7/2522 від 22.10.2019 повідомив позивача про те, що виникнення спірної ситуації стало можливим через некваліфіковані дії працівників, у зв`язку з чим залізницею запропоновано направити прилад обліку ТОВ Фортуна , що був демонтований у ході перевірки 06.06.2019 р. за попереднім зверненням споживача від 05.06.2019 р., до будь-якої ліцензованої експертної установи.

Судовими експертами ХНДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса 30.01.2020 р. складено висновок комплексного комісійного експертного електротехнічного та трасологічного дослідження № 23528/23529/24055 (за листом АТ Укрзалізниця , складений для надання до господарського суду Харківської області у справі № 922/2831/19).

На вирішення експертного дослідження були поставлені наступні питання:

1. стороннє втручання в роботу лічильника електричної енергії;

2. стороннє втручання в програмне забезпечення, програмне налаштування та зміна показань лічильника;

3. зняття останніх показань;

4. зняття показань на 01.12.2018, 01.01.2019, 01.02.2019, 01.03.2019, 01.04.2019, 01.05.2019, 01.06.2019.

В ході експертного дослідження експертами частково були об`єднані питання та вирішувалися в наступній послідовності:

1. Чи є ознаки стороннього втручання в конструкцію лічильника електричної енергії Меркурій 230 RT-01 PQRSIN №195045502?

2,3,4. Чи є ознаки стороннього втручання в програмне забезпечення, програмне налаштування та зміни показань лічильника Меркурій 230 RT-01 PQRSIN №195045502?

Які останні (поточні) покази лічильника Меркурій 230 RT-01 PQRSIN №195045502?

Які покази лічильника зафіксовані станом на 01.12.2018, 01.01.2019, 01.02.2019, 01.03.2019, 01.04.2019, 01.05.2019, 01.06.2019?

З першого питання висновок експертного дослідження містить таку відповідь: «ознаки стороннього втручання в конструкцію лічильника електричної енергії Меркурій 230 RT-01 PQRSIN №195045502 не виявлені.»

З другого, третього та четверного питання у висновку експертного дослідження наведена наступна інформація:

Питання щодо встановлення ознак стороннього втручання в програмне забезпечення, програмне налаштування та зміну показань лічильника Меркурій 230 RT-01 PQRSIN №195045502 експертами не вирішувались оскільки термічний вплив, який зазнали компоненти (в тому числі мікропроцесор) та наявний технічний стан досліджуваного приладу обліку електричної енергії виключає можливість перевірки функціоналу програмного забезпечення на його відповідність встановленого заводом-виробником.

Останні покази лічильника Меркурій 230 RT-01 PQRSIN №195045502 становлять: А = 5081,704 кВт*год, R = 1291,313 кВар*год.

Встановити покази досліджуваного лічильника станом на 01.12.2018 не представляється можливим, оскільки відповідно до Керівництва з експлуатації даний період виходить за межі помісячного зберження показань станом на 23.01.2020.

Покази лічильника станом на перші числа місяців за період січень-червень 2019 року наступні:

січень 2019 року: А, кВт*год = 4963,424; R, кВар*год = 1250,119;

лютий 2019 року: А, кВт*год = 5080,448; R, кВар*год = 1284,939;

березень 2019 року: А, кВт*год = 5080,448; R, кВар*год = 1284,939;

квітень 2019 року: А, кВт*год = 5080,451; R, кВар*год = 1284,951;

травень 2019 року: А, кВт*год = 5080,886; R, кВар*год = 1286,523;

червень 2019 року: А, кВт*год = 5081,490; R, кВар*год = 1290,384.

У висновку експертного дослідження окремо зазначено, що у зв`язку із значним термічним впливом, якому піддався наданий на дослідження прилад обліку електричної енергії Меркурій 230 RT-01 PQRSIN №195045502, експерти не можуть підтвердити достовірність інформації, яка була зчитана з його пам`яті.

Взявши до уваги відомості актів про використану електричну енергію за період січень 2019 року - червень 2019 року, які складені позивачем в односторонньому порядку на виконання умов укладеного з відповідачем-1 договору, місцевий господарський суд дійшов висновку, що останні покази спірного лічильника електроенергії, наведені у висновку експертного дослідження, є недостовірними, тому не можуть бути використані для розрахунку обсягу спожитої позивачем електроенергії.

Крім того, господарським судом Харківської області встановлено, що акт технічного огляду не містить ряду необхідних для документа реквізитів, а також що відсутність відмітки про дату складання цього акту свідчить про недотримання положень Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Проте, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції не було звернуто увагу на належність обраних позивачем способів захисту порушеного права.

Згідно зі статтею 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з пунктами 4-5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: …зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Системний аналіз статей 5, 14, 162 (частина 3 пункти 4-5) Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що законодавець надав виключно особі право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів та обмежив суд у повноваженнях щодо розгляду справи в межах визначеного особою предмету спору та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом відповідно до існуючих процесуальних норм. Надання суду права на ефективний судовий захист прав та інтересів особи згідно зі статтею 5 ГПК України обмежено тими способами захисту, які визначені законом або договором і відійти від цього суд може тільки з врахуванням заявленої позовної вимоги, якщо законом або договором не визначено способів захисту цивільних прав та інтересів, які були б ефективними.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту цивільного права, перелік яких не є вичерпним, а саме:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За приписами ч. 2 ст. 20 ГК України, права та законні інтереси суб`єктів господарювання та споживачів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов`язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частини 1 статті 6 ( Право на справедливий суд ) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, перелік способів захисту порушених прав та обов`язків сторони чітко визначений приписами чинного законодавства.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Згідно з постановою Верховного Суду від 23.01.2018 р. у справі № 918/449/17, такий спосіб захисту як визнання протиправним та скасування акта прийняття-передавання електричної енергії не призводить до відновлення прав позивача, оскільки оскаржуваний акт лише засвідчує наявність чи відсутність юридичних фактів і не може бути предметом позову з огляду на приписи ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Судова колегія зауважує, що виставлений відповідачем-2 рахунок за електроенергію, нараховану в червні 2019 року, не є первинним документом та лише відображає необхідну грошову суму для оплати (в т.ч. заборгованості), підстави виникнення якої встановлюються певними обставинами та первинними доказами у справі, тому позовна вимога про визнання незаконним та скасування цього рахунку також не є належним способом захисту, оскільки наявність цього рахунку жодним чином не порушує прав та інтересів позивача з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів вчинення відповідачем-2 дій, спрямованих на стягнення коштів за таким рахунком.

Отже, позовна вимога про визнання незаконними та скасування рахунку ПАТ Харківенергозбут й акту приймання-передачі електричної енергії за червень 2019 року не відповідає визначеним законодавцем належним способам захисту права, тому у її задоволенні слід відмовити. Водночас, апеляційна скарга відповідача-2 підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляційна скарга відповідача-1 - частково щодо цієї позовної вимоги.

Так само не відповідає згаданим способам захисту права позовна вимога про визнання недостовірними показань лічильника електроенергії, оскільки визначення правильних й достовірних показань входить до предмету доказування за наявності спору між сторонами зобов`язання та підтверджує наявність чи відсутність юридичних фактів, проте не може бути самостійною і належною позовною вимогою внаслідок того, що ніяк не призводить до відновлення прав позивача.

Відповідач-1 слушно наголошує в своїй апеляційній скарзі, що вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді через те, що до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Отже, позовна вимога про визнання недостовірними показань лічильника електроенергії не підлягає задоволенню, відповідно, апеляційна скарга відповідача-1 задовольняється судовою колегією в цій частині.

Щодо позовної вимоги про визнання акту технічного огляду б/н, б/д, складеного відповідачем-1 таким, що не відповідає вимогам, встановленим розділом VІІІ Збір даних комерційного обліку Кодексу комерційного обліку електричної енергії, враховується наступне.

Розділом ХІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії (в редакції від 14.03.2018 р., яка діяла на момент звернення позивача з цим позовом до суду) визначено процедуру вирішення суперечок між двома або більше сторонами, які виникають у зв`язку з виконанням цього Кодексу, керівництвом або уповноваженими представниками сторін після отримання письмової вимоги будь-якої зі сторін. Така процедура передбачала декілька етапів вирішення спірних питань, що стосуються комерційного обліку електричної енергії, отриманої ТОВ Фортуна , в т.ч. і шляхом звернення до Регулятора (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) на останньому етапі вирішення суперечок.

При цьому, саме рішення Регулятора сторони мають право оскаржити у судовому порядку, що кореспондується з п. 8.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії: рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

Судова колегія звертає увагу, що пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ (в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1525 від 18.07.2019) передбачено безпосереднє право споживача на звернення до суду, а не до Регулятора (інших осіб), проте це стосується спорів щодо безоблікового користування електроенергією та сплати її вартості: У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії .

В матеріалах справи відсутні докази звернення споживача з метою вирішення суперечки до зазначеного у розділі ХІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії (в редакції від 14.03.2018 р.) кола осіб до подання позову до суду, рішення з цього питання, можливість оскарження якого передбачена вимогами спеціального законодавства, не приймалося.

Так, позивачем подано позов до господарського суду Харківської області нарочним 30.08.2019 р., а зі зверненням № 66 від 04.10.2019 р. про вирішення суперечки 2 типу за Кодексом комерційного обліку він звернувся до АТ Укрзалізниця лише у жовтні 2019 року.

Оскільки акт технічного огляду є внутрішнім актом підприємства відповідача-1, тому за відсутності дотримання встановленої Кодексом комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ процедури оскарження такого документу до спеціальних суб`єктів ринку електроенергії, визнання цього акту таким, що не відповідає вимогам Кодексу, у судовому порядку є передчасним.

Беручи до уваги недотримання самим позивачем процедури оскарження акту технічного огляду, визначеної спеціальними нормами права, а також враховуючи, що згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України господарський суд вправі визнати повністю або частково недійсним акт органів державної влади та органів місцевого самоврядування чи інших суб`єктів, що суперечать законодавству, а не встановлювати його відповідність/невідповідність вимогам чинного законодавства, у задоволенні позову в частині визнання акту технічного огляду, складеного відповідачем-1 таким, що не відповідає вимогам Кодексу комерційного обліку слід відмовити, тому апеляційна скарга відповідача-1 і в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі відносно обох відповідачів, у зв`язку з чим апеляційні скарги ПАТ Харківенергозбут та АТ Укрзалізниця в особі філії Енергозбут підлягають задоволенню.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що в даному випадку дослідження питань дотримання місцевим господарським судом вимог процесуального законодавства щодо розгляду клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи та обґрунтованості розподілу судового збору за позовом рівними частинами між відповідачами не мають вирішального значення для прийняття нового рішення судом апеляційної інстанції у розумінні вимог ст. 277 ГПК України, тому ці доводи апеляційної скарги ПАТ Харківенергозбут залишаються без розгляду.

Згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за позовом та апеляційними скаргами відповідачів покладаються на позивача.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут та Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Енергозбут на рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2020 р. у справі № 922/2831/19 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2020 р. у справі № 922/2831/19 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, б. 101, корп. В-2, кім. 8, код ЄДРПОУ 32778133) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, б. 126, код ЄДРПОУ 42206328) судовий збір за апеляційною скаргою в сумі 2 881,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, б. 101, корп. В-2, кім. 8, код ЄДРПОУ 32778133) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м.Київ, вул. Тверська, б. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії Енергозбут (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, код ЄДРПОУ 40150221) судовий збір за апеляційною скаргою в сумі 8 644,50 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 16.06.2020 р.

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка