Рішення

від 17.06.2020 по справі 160/1815/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року Справа № 160/1815/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

14.02.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці ДФС з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.10.2019 року № UA500060/2019/000217/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.10.2019 року № UA500060/2019/00735.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення усі документи оформленні відповідно до вимог МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять належні та повні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Незважаючи на надані позивачем відомості, відповідачем було прийняте протиправне рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись частиною б статті 54, статтями 57-64 МК України Одеською митницею ДФС було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів від 29.10.2019 року № UA500060/2019/000217/2 за резервним методом та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.10.2019 року № UA500060/2019/00735.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог статті 54 МК України шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також статтей 336, 337, 363 МК України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками. Під час митного контролю за митною декларацією від 28.10.2019 року № UA 500060/2019/034602 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість, а у випадках передбачених частиною 6 статті 54 МК України прийняття рішення про коригування митної вартості. Співробітником Одеської митниці ДФС було здійснено перевірку достовірності документів, які підтверджують митну вартість, та наявності розбіжностей у документах, наданих декларантом, за результатами чого встановлено, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні данні щодо всіх складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості.

Представник позивача у судове засідання 17.06.2020 року не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання 10.06.2020 року та 17.06.2020 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет та DONGGUAN SUNMOL BATTERY Co., LTD (Китай) був укладений контракт № 3189-ВТ/CN на постачання продукції, відповідно до умов якого продавець зобов`язаний поставити (продати) товар, а покупець прийняти та оплати його вартість на умовах та за цінами вказаними у додатках та специфікаціях.

11.09.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет на підставі контракту від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN на постачання продукції та специфікації від 18.09.2019 року № 11 за митною декларацією № UA 500060/2019/034602 від 28.10.2019 року було заявлено до митного оформлення товар № 1: батарейки первинні, циліндричні, лужні (діоксин-марганцеві), побутові, не виснажені, АА LR06 - 46800 наборів по 6 шт., ААА LR03-52200 наборів по 6 шт., АА LR6 - 151200 штук, ААА LR03 -153600 штук, торгівельна марка - Своя лінія , виробник - DONGGUAN SUNMOL BATTERY Co., LTD, країна виробництва - CN; товар № 2: батарейки первинні циліндричні, сольові (діоксин-марганцеві), побутові, не виснажені, АА R6 - 192000 наборів по 4 шт., ААА R03 - 225000 наборів по 4 шт., торгівельна марка - Розумний вибір , виробник - DONGGUAN SUNMOL BATTERY Co., LTD, країна виробництва - CN.

Разом із ВМД № UA 500060/2019/034602 від 28.10.2019 року позивачем надані митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN, специфікація від 18.09.2019 року № 11, рахунок-фактура (інвойс) № 2019SM0070 від 18.09.2019 року, заявка на перевезення вантажу морським транспортом від 22.09.2019 року №37648/122699, пакувальний лист, CRM № 4890, № 1970, рахунки на оплату від 28.10.2019 року № 1028/1, № 1028/2, № 1029/1 та № 1029/2, страховий сертифікат № 04-0197-19-00032/3178 від 30.09.2019 року, генеральний договір добровільного страхування вантажів № 40-0197-19-00032 від 26.02.2019 року.

У митній декларації № UA 500060/2019/034602 від 28.10.2019 року зазначено загальну митну вартість (за основним методом) за ціною контракту використовуючи відомості контракту по товару № 1 -71445,02 дол. США (4,24 дол. США/кг), по товару № 2 - 47280,70 дол. США (2,68 дол. США/кг).

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації відповідачем було встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС раніше, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, зокрема, у наданих документах (контракті, інвойсі , пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової. Згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мініманьне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 40-0197-19-00032/3178 від 30.09.2019 року не відповідає вищезазначеним умовам.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Одеська митниця ДФС надала електронне повідомлення з вимогою про надання у 10 - денний термін додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини,; бухгалтерську документацію.

Позивачем до Одеської митниці ДФС було надано лист від 29.10.2019 року вих. № 1 із поясненнями до якого додано: прайс-лист виробника товару б/н від 15.07.2019 року, Swift б/н від 25.10.2019 року, копія митної декларації країни відправлення № 530420190045989298 від 19.09.2019 року, страховий поліс № 04-0197-19-00032/3178 від 30.09.2019 року з підписом страхувальника.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 29.10.2020 року № UA500060/2019/000217/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.10.2019 року № UA500060/2019/00735.

У рішенні про коригування митної вартості від 29.10.2020 року № UA500060/2019/000217/2 митну вартість визначено за другорядним - резервним методом (методом №6) за товаром № 1 - на рівні 94643,64 дол. США (0,1053 дол. США/од), за товаром № 2 - на рівні 99079,20 дол. США (0,0594 дол. США/од), на підставі цінової інформації, що міститься в ціновій базі ЄАІС про митне оформлення ідентичних товарів - ВМД № UA 500010/2019/029576 від 18.10.2019 року, № UA 500060/19/023338 від 01.08.2019 року, № UA 500060/2019/029627 від 19.10.2019 року у зв`язку із наступним.

Пунктом 2.2 зовнішньоекономічного контракту від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN передбачено, що ціна за товар розуміється згідно умов FOB, Китай (згідно Інкотермс-2000), якщо інше не передбачено у специфікаціях та включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування.

Пунктом 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN передбачено, що найменування, ціна, кількість товару який постачається узгоджується сторонами у специфікаціях, які підписуються на кожну окрему поставку та є невід`ємною частиною контракту. Зміна ціни товару в ході виконання контракту узгоджується сторонами.

В рахунку-фактурі (інвойсі) не зазначений перелік витрат, які входять до ціни товару, в тому числі не зазначено того, чи входить до ціни товару вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

В пакувальному листі б/н не зазначено, чи входить вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни товару. Таким чином, у зовнішньоекономічному договорі, рахунку-фактурі (інвойсі) та пакувальному листі відсутні відомості про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, що виключає можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Також, оскільки розмір страхового платежу (плата за страхування, яку страхувальник зобов`язаний внести страховику згідно з договором страхування; витрати на страхування) залежить від розміру страхової суми, то невідповідність страхової суми, вказаної в Страховому сертифікаті № 40-0197-19-00032/3178 від 30.09.2019 розміру мінімального страхування, яке повинно покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of London Underwriters), a також невідповідність валюти страхової суми (гривна України) валюті зовнішньоекономічного договору (долар США), відсутня можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості.

Позивача було повідомлено про те, що він має право звернутись до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України. Також, повідомлено про те, що він має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості митному органу вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду.

Позивач скористався наданим правом і товар був випущений у вільний обіг за МД від 29.10.2019 року № UA 500060/2019/034847.

Вважаючи рішення Одеської митниці ДФС щодо прийняття рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 частини 3 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до частини 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як встановлено судом під час судового розгляду, поставка товару задекларованого у ВМД № UA 500060/2019/034602 від 28.10.2019 року, здійснювалась на підставі контракту на поставку продукції від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN, укладеного між ТОВ АТБ-МАРКЕТ та DONGGUAN SUNMOL BATTERY Co., LTD.

Відповідно до п. 2.3. вказаного контракту ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Шеньжень, Китай (у відповідності до Інкотермс - 2000 ), і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні продавця, вартість сертифікації тавару, вартість упаковки, маркування, не включаючи податки та мита на території України, якщо інше не вказано у специфікаціях.

Специфікацією № 11 від 18.09.2019 року до контракту від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FОВ- Шекоу, Китай.

Відповідно до Інкотермс-2010 поставка товару на умовах FОВ Вільно на борту означає, що продавець вважається виконавшим свої зобов`язання стосовно поставки з моменту переходу товару крізь поручні судна в порту відвантаження. Тобто з цього моменту покупець повинен нести всі витрати й ризики загибелі чи ушкодження товару. За умовами FOB на покупця лягає обов`язок з очищення товару від стягнень для його експорту. Умови FОВ не передбачають обов`язку продавця (вантажовідправника) здійснювати стархування товару.

Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" надано страховий сертифікат від 30.09.2019 року № 40-0197-19-00032/3178, згідно якого страхова сума складає 2797285,70 грн., страховий тариф % - 0,03, страховий платіж 839,19 грн.

Специфікацією № 11 від 18.09.2019 року до контракту від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN погоджено продаж товару на умовах поставки FOB.

Відповідно до пунктів А.3 та Б.3 Договори перевезення та страхування терміну поставки FOB, як у продавця так і у покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Відтак при поставці товару на умовах FOB сторони самостійно вирішують, чи бажають вони страхувати товар та в якій мірі.

Страхування товару було здійснено позивачем за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 року № 40-0197-19-00032, укладеним з ПАТ Страхова компанія Українська страхова група .

ПАТ Страхова компанія Українська страхова група є резидентом України, у зв`язку із чим позивачем правомірно було визначено суми страхових витрат у договорі у гривнях, що відповідає вимогам статті 19 Закону України Про страхування .

Щодо ненадання доказів здійснення передплати на протязі 25 днів з дати коносаменту, відповідно до умов специфікації №11 від 18.09.2019 року, суд зазначає, що умови оплати не стосуються безпосередньо ціни товару, тому певні протирічча між цими відомостями не можуть бути безперечною підставою для висновку про наявність розбіжностей в данних щодо заявленої митної вартості товару.

Таким чином ТОВ АТБ-Маркет до митного оформлення надано документи на підтвердження здійснення страхування.

Щодо ненадання позивачем до митного оформлення доказів включення до митної вартості витрат упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни товару суд зазначає наступне.

За умовами контракту від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Шеньжень, Китай та включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні продавця, вартість сертифікації тавару, вартість упаковки, маркування, не включаючи податки та мита на території України, якщо інше не вказано у специфікаціях

Отже, умовами контракту від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим у позивача відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар.

Не заперечуючи повноважень митного органу здійснювати контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, суд звертає увагу на те, що згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При розгляді справи митницею не обґрунтовано свій сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом у декларації від 28.10.2019 року № UA 500060/2019/034602.

Наявні матеріали справи свідчать, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 29.10.2019 року № UA500060/2019/000217/2 відповідач посилається на декларації № UA 500010/2019/029576 від 18.10.2019 року, № UA 500060/19/023338 від 01.08.2019 року, № UA 500060/2019/029627 від 19.10.2019 року, разом з цим у рішенні відсутні порівняння якісних та кількісних характеристик задекларованих позивачем товарів та характеристик товарів, ціна на які взята за основу при коригуванні митної вартості.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач надав всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, тобто не обгрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 29.10.2020 року № UA500060/2019/000217/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.10.2019 року № UA500060/2019/00735 є протиправними та підлягають скасуванню.

В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України , предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення адміністративного позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 9432,80 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (пр. Олександра Поля, 40, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці ДФС (вул. Гайдара, б. 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС від 29.10.2019 року № UA500060/2019/000217/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС від 29.10.2019 року № UA500060/2019/00735.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" судовий збір у сумі 9432 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 17 червня 2020 року.

Суддя С.І. Озерянська