Рішення

від 16.06.2020 по справі 200/4800/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 р. Справа№200/4800/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю ГІКСАР

про стягнення коштів у сумі 6280 грн.

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2020 року Головне управління ДПС у Донецькій області (далі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ГІКСАР (далі відповідач), в якому просить стягнути кошти з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 6280 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем станом на 08 травня 2020 року обліковується податковий борг в загальному розмірі 6280 грн. який виник з причини несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість та нарахованої штрафної санкції. У зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань було сформовано податкову вимогу №35951-50 від 08 травня 2019 року, яка не оскаржувалась та не відкликалась. Вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу виниклої заборгованості, тому на теперішній час за відповідачем наявний несплачений податковий борг.

Ухвалою від 15 травня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялась на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернулась не врученою з відміткою пошти немає такої організації , тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач Головне управління ДПС у Донецькій області, є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю ГІКСАР є юридичною особою та зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 41795924, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області, Волноваське-Мангушське управління, Волноваська ДПІ з 11 грудня 2017 року.

За даними інтегрованої картки платника податків, станом на час звернення до суду, за відповідачем обліковувався податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 6280 грн., а саме:

- у сумі 1870 грн. донараховано податковим органом штрафних санкцій, згідно податкового повідомлення-рішення №00016305005 від 14 березня 2019 року, прийнятого за підсумками акту перевірки від 28 січня 2019 року №317/14-29-50-05-06/41795924, в якому відображено несвоєчасне подання податкової звітності;

- у сумі 2370 грн. самостійно визначено позивачем у податковій декларації №9148605818 від 10 липня 2019 року по терміну сплати 30 липня 2019 року;

- у сумі 2040 грн. донараховано податковим органом штрафних санкцій згідно податкового повідомленням-рішенням №000565005 від 03 липня 2019 року, прийнятого за підсумками акту перевірки від 23 травня 2019 року 2353/14-29-50-05-06/41795924, в якому відображено несвоєчасне подання податкової звітності.

Податкові повідомлення - рішення №00016305005 від 14 березня 2019 року та №000565005 від 03 липня 2019 року направлялись відповідачу за податковою адресою рекомендованим листом та повернулись з відміткою пошти: за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідачем вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку не оскаржені, а відтак на час розгляду справи вони є чинними та вважаються узгодженим.

Доказів сплати виниклої заборгованості відповідачем до суду не надано.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий Кодекс України (далі ПК України).

Як передбачено статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1175 пункту 14.1 статті 175 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 14.1.39 пункту 39.14 статті 39 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 16.1.3. статті 16 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Облік платників податків і зборів (обов`язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 56.11. статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно положень статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Встановлено, що на виконання приписів статті 59 Податкового кодексу України контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми Ю від 08 травня 2019 №35951-50, яка надсилалася рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та повернулась не вручена з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи не містять доказів оскарження вказаної вимоги.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ: 43142826) до Товариства з обмеженою відповідальністю ГІКСАР (85702, Донецька область, м.Волноваха, вул. 40-років Перемоги, буд. 101, ЄДРПОУ 41795924) про стягнення коштів у сумі 6280 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю ГІКСАР в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 6280 (шість тисяч двісті вісімдесят) гривень.

Повний текст судового рішення прийнятий в письмовому провадженні 16 червня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, передбачений ст. 295 КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.В. Зінченко