Рішення

від 12.06.2020 по справі 260/927/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2020 рокум. Ужгород№ 260/927/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

представника позивача - Новікової І.С.,

представника відповідача - Маровді В.М.,

третя особа - не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Новікової Інни Степанівни (вул. Бокшая, 12, м. Свалява, Закарпатська область, 89300) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 20453063), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з додатковою відповідальністю Свалявські мінеральні води (вул. Верховинська, 2, м. Свалява, Закарпатська область, 89300, ЄДРПОУ 00371512) про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 червня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 16 червня 2020 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника Новікової Інни Станіславі звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з додатковою відповідальністю "Свалявські мінеральні води" (далі - третя особа), в якому, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог просить: 1) скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 175 від 31 січня 2020 року про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій у розмірі 16 930,90 грн.; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 суми пенсій утримані на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 175 про утримання надміру виплачених сум пенсій від 31 січня 2020 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у січні 2020 року ОСОБА_1 отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 1563/04.07 від 11 січня 2020 року, яким її повідомлено, що за актом зустрічної перевірки щодо достовірності довідки про заробітну плату встановлено, що виникла переплата по виплаті їй пенсії за період з 22 серпня 2014 року по 31 січня 2020 року у розмірі 16 930,90 грн. Таке рішення відповідача вважає протиправним, оскільки відповідач не навів доказів на підтвердження будь-якого зловживання з боку пенсіонера, а тому, підстави для стягнення з позивача надміру виплаченої суми пенсії відсутні. Зазначає, що внесення до довідки № 65 від 29 травня 2014 року посадовими особами Товариства з додатковою відповідальністю Свалявські мінеральні води неправдивих відомостей є підставою для відшкодування заподіяної державі шкоди саме вказаним підприємством.

У відзиві на позовну заяву та в запереченнях на заяву про збільшення позовних вимог, відповідач вказав, що в ході проведеної інвентаризації пенсійної справи ОСОБА_1 було виявлено, що в довідці виданій Товариством з додатковою відповідальністю Свалявські мінеральні води для розрахунку пенсії № 65 від 29.05.2014 року за період з 1992-1996 роки у місяцях січень-вересень 1993 року, грудень 1995 року та січень 1996 року невірно зазначені суми нарахованої заробітної плати. За результатом зустрічної перевірки складено акт за № 121 від 23.08.2019 року в якому виявлено розбіжність по заробітній платі за період з 1992-1996 рр. На підставі чого Товариством з додатковою відповідальністю Свалявські мінеральні води видано повторну довідку, в результаті якої пенсійну справу позивача приведено у відповідність. За результатом впорядкування пенсійної виплати обліковано переплату в сумі 16930,90 грн. Зазначає, що вказана сума підлягає поверненню позивачем. Таким чином, спеціалістами органу Пенсійного фонду прийнято рішення про утримання виплачених сум пенсій. Звертає увагу, що позивачем особисто подано довідку, яка не відповідає дійсності до органів Пенсійного фонду, що є зловживанням з її боку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення таких заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 22.08.2014 року, як одержувачка пенсії по віку.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 03.09.2018 року № 19-1 проведено інвентаризацію пенсійних справ в тому числі і пенсійної справи позивача.

В ході проведеної інвентаризації пенсійної справи ОСОБА_1 було виявлено, що в довідці виданій Товариством з додатковою відповідальністю Свалявські мінеральні води для розрахунку пенсії № 65 віл 29.05.2014 року за період з 1992-1996 роки у місяцях січень-вересень 1993 року, грудень 1995 року та січень 1996 року невірно зазначені суми нарахованої заробітної плати. На підставі чого відділом контрольно-перевірочної роботи № 3 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області проведено перевірку достовірності видачі довідки ТзДВ Свалявські мінеральні води .

За результатом зустрічної перевірки з ТзДВ Свалявські мінеральні води складено акт за № 121 від 23.08.2019 року в якому виявлено розбіжність по заробітній платі за період з 1992-1996 рр. На підставі чого ТзДВ Свалявські мінеральні води видано повторну довідку, в результаті якої пенсійну справу позивача приведено у відповідність.

Після впорядкування коефіцієнт заробітку змінився з 1,30840 на 1,11460, що в свою чергу призвело до зменшення розміру пенсії. За результатом впорядкування пенсійної виплати обліковано переплату в сумі 16 930,90 грн.

У січні 2020 року позивач отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 1563/04.07 від 11 січня 2020 року, яким її повідомлено, що за актом зустрічної перевірки щодо достовірності довідки про заробітну плату встановлено, що виникла переплата по виплаті їй пенсії за період з 22 серпня 2014 року по 31 січня 2020 року у розмірі 16 930,90 грн. та запропоновано добровільно погасити переплату пенсії.

31 січня 2020 року відповідачем прийнято рішення № 175 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулася із відповідною скаргою на ім`я начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Листом від 19 лютого 2020 року № 257-307/Ц-02/8-0700/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило позивача, що рішення про утримання надмірно виплачених сум пенсій прийнято згідно норм чинного законодавства, підстав для його скасування немає

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (ч. 1 ст. 40 Закону № 1058).

За змістом ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 50 Закону № 1058-IV встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Аналогічне регулювання здійснюється і ст. 103 Закону № 1788-XII, за приписами якої суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 р. № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 р. за № 374/7695 (далі - Порядок № 6-4).

Згідно із приписами пунктів 2, 3 Порядку № 6-4 переплата пенсії - це сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).

Згідно зі ст. 1215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не підлягають поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Зі змісту зазначених норм Закону № 1058-ІV, Закону № 1788-XII та Порядку № 6-4 вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 р. по справі № 487/3380/16-а, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, повинен достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку з поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

При цьому, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 р. по справі № 340/624/16-а.

Крім того, за приписами ст. 1215 ЦК України, які підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин, безпідставно набуті пенсійні виплати підлягають поверненню тільки у тому випадку, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, або у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, а тому зазначені у ст. 1215 ЦК України виплати підлягають поверненню тільки у разі наявності цих фактів.

Як встановлено судом, підставою для прийняття оскаржуваного рішення є встановлення відповідачем розбіжностей даних довідки від 29.05.2014 р. № 65, виданої Товариством з додатковою відповідальністю Свалявські мінеральні води , з даними первинних документів в частині заробітної плати позивача за січень-вересень 1993 року, грудень 1995 року та січень 1996 року.

Проте, суд зауважує, що довідка від 29.05.2014 р. № 65, яка за твердженням відповідача містить недостовірні відомості про розмір заробітної плати ОСОБА_1 , виготовлена не позивачем, а Товариством з додатковою відповідальністю Свалявські мінеральні води .

Будь-яких доказів про зловживання з боку позивача або подання ним недостовірних відомостей при зверненні з заявою про призначення пенсії відповідачем не надано. Крім того, факти зловживання пенсіонером не наведені і в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи, що відповідачем не доведено зловживань з боку позивача щодо подання ним недостовірних відомостей, і судом також не встановлено таких обставин, відтак підстави для утримання з позивача надміру виплаченої пенсії відсутні, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 31 січня 2020 року № 175 про утримання надміру виплачених сум пенсій, є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу поновлення порушених прав шляхом зобов`язання відповідача виплатити позивачу суми пенсії утримані на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 175 від 31 січня 2020 року, то суд зважає на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що визначений позивачем спосіб поновлення порушених прав є ефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 суми пенсій утримані на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 175 про утримання надміру виплачених сум пенсій від 31 січня 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з підстав та предмету спору, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає таке.

Так, у позовній заяві позивачем було зазначено, що документи на підтвердження обсягу та вартості наданої правової допомоги будуть надані до закінчення судового розгляду справи.

09 червня 2020 року від представника позивача до суду надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених судових витрат у розмірі 2 500,00 грн.

Представник відповідача у поданій до суду заяві від 12 червня 2020 року заперечив проти задоволення вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав, зокрема: додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 056 від 26 лютого 2020 року; акт прийняття - передачі правової допомоги № 017 від 21 квітня 2020 року, відповідно до якого до вартості наданих послуг включено аналіз законодавства та судової практики зі спірного питання (1 год.) - 500,00 грн., підготовка та направлення адвокатського запиту (1 запит) - 500,00 грн., підготовка та подача позовної заяви (1,5 год.) - 1500,00 грн., на загальну суму 2,500,00 грн.; платіжне доручення про оплату правничої допомоги від 28 травня 2020 року в розмірі 2 500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вважає, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн. є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, ціною позову та значенням справи для сторони.

А тому, враховуючи обґрунтованість та доцільність понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку, що слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 2 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Новікової Інни Степанівни (вул. Бокшая, 12, м. Свалява, Закарпатська область, 89300) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 20453063), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з додатковою відповідальністю Свалявські мінеральні води (вул. Верховинська, 2, м. Свалява, Закарпатська область, 89300, ЄДРПОУ 00371512) про скасування рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 175 від 31 січня 2020 року про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій у розмірі 16 930,90 грн.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 суми пенсій утримані на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 175 про утримання надміру виплачених сум пенсій від 31 січня 2020 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) сплачений відповідно до квитанції № 2 від 24.03.2020 року та витрати на правову допомогу в розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець