Рішення

від 17.06.2020 по справі 400/4289/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2020 р. Справа № 400/4289/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю ОМО , вул. Самойловича, 38, м. Миколаїв, 54051 до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2019 р. № 00007390506, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОМО (далі - позивач, ТОВ ОМО ) звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДПС) від 22.11.2019 року № 00007390506.

Ухвалою від 06.12.2019 року суд прийняв справу до свого провадження та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним матеріали перевірки не містять будь-яких доказів порушення позивачем вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон України № 996) та Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.101999 року № 246, що могло б свідчити про не ведення або неналежне ведення обліку товарних запасів. Крім того, для застосування до позивача фінансової санкції, передбаченої ст. 20 Закону України № 265/95, контролюючий орган повинен довести, що ТОВ ОМО здійснювало реалізацію необлікованих товарів, що не було здійснено в ході проведення фактичної перевірки.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача, ГУ ДПС зазначило, що в ході проведеної перевірки ТОВ ОМО здійснено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей (пально-мастильних матеріалів, нафтопродуктів). Дані перевірки відображені в додатку до акту перевірки Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) . Вищезазначені додатки засвідчені підписом оператора АГЗС. Детальний розрахунок суми не облікованого товару викладений у додатку 2 до акту перевірки. На підставі викладеного, податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

У відповіді на відзив позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити. Позивач також зазначив, що надані до перевірки відомості та первинні документи щодо оприбуткування, реалізації та залишків пального, які містяться в товаро транспортних накладних, щоденних Z-звітах РРО, змінних звітах АЗС за формою N 17-НП, повних періодичних (місячних звітах) РРО свідчать про відсутність розбіжностей при здійсненні обліку за кожним видом палива та, відповідно, підтверджують ведення Позивачем належного обліку товарів за місцем їх зберігання (реалізації). Крім того, наведені в додатку № 2 до акту перевірки дані про обсяги технологічного проливу та дані щодо відпуску нафтопродукту, не підтвердженого первинними документами на підставі п. 4.2.5.6. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281), які не ґрунтуються на фактичних обставинах та не містять доказів здійснення позивачем обліку товарних запасів на складах та\або за місцем їх реалізації з порушенням порядку, встановленому законодавством та продажу нафтопродуктів, що не відображені в такому обліку.

Ухвалою від 05.06.2020 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОМО зареєстровано як юридична особа 17.10.2003 року та перебуває на податковому обліку в органах ДПС України з 22.10.2003 року. Відповідно до КВЕД 46.30 та 46.71 та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №14050314201900196 від 10.07.2019 року (термін дії з 10.07.2019 року по 10.07.2024 року) позивач здійснює діяльність з оптової та роздрібної торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. У зв'язку із здійсненням діяльності з оптової та роздрібної торгівлі паливом ТОВ ОМО зареєстровано платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва № 200064536, та з 24.06.2019 року зареєстровано платником акцизного податку.

Місцем здійснення діяльності з торгівлі паливом є АГЗС, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Самойловича, 32/в. Для роздрібної торгівлі паливом позивачем використовується реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) МАРІЯ-303А1, заводський номер ЗВ 1991020511, поставлений на облік в ГУ ДПС у Миколаївській області (фіскальний номер 3000501680) з версією внутрішнього програмного забезпечення 303А1.

Комплексне технічне і сервісне обслуговування та ремонт вказаного РРО здійснюється ТОВ Юг-Спецсервіс (код ЄДРПОУ 37031893) відповідно до умов договору № 08011 від 08.01.2019 року.

У період з 17.10.2019 року по 24.10.2019 року, спеціалістами ГУ ДПС було проведено фактичну перевірку щодо дотримання ТОВ ОМО порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За результатами перевірки складено Акт від 24.10.2019 року № 0035/14/29/05/32720119 (далі та вище за текстом - акт перевірки), висновками якого встановлено порушення ТОВ ОМО п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі та раніше за текстом - Закон України № 265/95).

Позивач з висновками акту перевірки не погодився, що зазначив у п. 4.1 акт перевірки Зауваження до акту перевірки та 25.10.2019 року подав до ГУ ДПС обґрунтовані заперечення. Відповідач у відповіді щодо результатів розгляду заперечень до акту перевірки від 20.11.2019 року № 1770/10/14-29-05-06-09 зазначив, що зауваження ТОВ ОМО є безпідставними та необґрунтованими, а отже не спричиняють змін за результатами проведеної перевірки.

22.11.2019 року ГУ ДПС винесло податкове повідомлення-рішення № 00007390506, яким на позивача накладено штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, обіг готівки, РРО у розмірі 2937084,74 грн.

Не погоджуючись з рішеннями ГУ ДПС, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

З описової частини акту перевірки вбачається, що дослідивши надані до перевірки первинні видаткові та прибуткові документи на нафтопродукти, товарно-транспортні накладні, змінні звіти АЗС №17-НП, дані Z-звітів денних, а також з урахуванням розписки від 24.10.2019 року та бухгалтерської довідки від 24.10.2019 року, ГУ ДПС було встановлено, що ТОВ ОМО здійснює облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реєстрації з порушенням порядку, встановленого законодавством та здійснює продаж нафтопродуктів, що не відображені в такому обліку. Перевіркою встановлено загальну суму необлікованого товару у розмірі 1468542,37 грн.

Згідно п. 12 ст. 13 Закону України № 265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності регулюються Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІV (далі - Закон України № 996), дія якого відповідно до ст. 2 розповсюджується на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

Відповідно до ст. 9 Закону України № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи, Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначено Національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246.

У відповідності до пп. 10.3.1.1, 10.3.1.3 п. 10.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України. Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281) розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року № 1315.

Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.

На АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП (пп. 10.4.1 п. 10.4 Інятрукції № 281).

Згідно пп. 16.1 п. 16 Інструкції № 281, матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Позивач здійснює облік товарів у відповідності до вимог чинного законодавства України на підставі первинних документів, які свідчать про оприбуткування товарів (бензину відповідних марок, дизельного палива).

Так, на підставі накладних (зокрема за період з 01.09.2019 року по 17.10.2019 року) оприбутковано бензин та дизельне паливо згідно накладних: № 02.09.19-1 від 02.09.2019 року, № 03.09.19-1 від 03.09.2019 року, № 09.09.19-1 від 09.09.2019 року, № 11.09.19-1 від 11.09.2019 року, № 12.09.19-1 від 12.09.2019 року, № 12.09.19-3 від 12.09.2019 року, № 12.09.19-2 від 12.09.2019 року, № 16.09.19-1 від 16.09.2019 року, № 18.09.19-1 від 18.09.2019 року, № 23.09.19-3 від 23.09.2019 року, № 25.09.19-1 від 25.09.2019 року, № 27.09.19-1 від 27.09.2019 року, № 30.09.19-2 від 30.09.2019 року, № 30.09.19-2 від 30.09.2019 року, № 04.10.19-1 від 04.10.2019 року, № 10.10.19-1 від 10.10.2019 року, № 10.10.19-1 від 10.10.2019 року, № 10.10.19-1 від 10.10.2019 року, № 17.10.19-2 від 17.10.2019 року, № 17.10.19-2 від 17.10.2019 року що відображено у щоденних звітах форми 17-НП, здійснює щоденний облік кількості отриманого, реалізованого палива та його залишки, відповідно до вимог п. 16 Інструкції № 281, здійснює відображення таких даних у оборотно-сальдових відомостях по субрахунку 281 Товари на складі за період вересень - жовтень 2019 року, які були надані під час проведення превірки та в подальшому відображає дані бухгалтерського обліку в документах обов'язкової податкової звітності зокрема по ПДВ та акцизному податку.

Первинні документи щодо оприбуткування товарів (товаро-транспортні накладні на оприбуткування палива, книги обліку розрахункових операцій, касові документи, змінні звіти оператора АЗС за формою 17-НП, оборотно-сальдові відомості по субрахунку 281 Товари на складі ), були надані позивачем під час проведення фактичної перевірки, про що внесено відповідний запис у п. 2.1.11 акту перевірки.

Акт перевірки не містить будь-яких доказів, що могло б свідчити про не ведення або неналежного ведення позивачем обліку товарних запасів.

Для встановлення факту реалізації необлікованого товару має бути встановлена розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного суду України від 31.05.2019 по справі № 809/1253/16 (К/9901/40494/18).

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою № 16-НП, № 17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.

Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватися методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією № 281, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов'язковою для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Факт реалізації позивачем необлікованого товару податковим органом не зафіксовано, що виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій, згідно вимог Закону України № 265/95.

На підставі пп 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки

Відповідач своїм правом не скористався та не надав позивачеві під час проведення фактичної перевірки жодної вимоги про зняття залишків товарно-матеріальних цінностей.

Згідно позиції, викладеній у постанові Верховного суду України від 12.06.2018 року по справі № 826/18483/13-а (К/9901/3580/18), якщо в акті перевірки та додатку до нього не зазначено, інформації щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів як того вимагає вказана Інструкція, з огляду на що інформація щодо фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів, які зазначені в додатку до акту перевірки Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) не може вважаться достовірною, а відповідно і твердження про те, що позивач реалізовував паливно-мастильні матеріали, які не є облікованими у встановленому законом порядку, не є доведеним.

При проведенні перевірки на АГЗС позивача, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Самойловича, 32/в, відповідачем 17.10.2019 року проведено заміри фактичних залишків товару на АГЗС, по результатам якої складено додаток № 1 до акту перевірки: відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товаро-матеріальних цінностей). Як свідчить вказаний документ, по результатам замірів фактичних залишків товару, не встановлено будь-яких нестач або надлишків, про що свідчать данні розділу Результати перевірки зазначеної відомості.

Матеріали фактичної перевірки, зокрема акт перевірки та додаток № 1 до нього не містить даних щодо методів, засобів вимірювання та інших вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією № 281. Таким чином вказані документи не містять достовірних відомостей, одержаних у встановленому діючим законодавством порядку і не можуть бути належним та допустим доказом порушень вимог вказаної Інструкції.

Також, ГУ ДПС складено додаток № 2 до акту перевірки - детальний розрахунок суми необлікованого товару по бензину А-92, А- 95Євро, А-95 та дизельному паливу за період з 01.09.2019 року по 17.10.2019 року, що містить наступні дані: відомості щодо обсягів реалізованого пального згідно даних Z-звiтiв, що зберігаються в касовій книзі позивача (колонки 1-7 додатку № 2); окремі відомості, що містяться у змінних звітах АЗС по формі 17- НП (колонки 8-11 додатку № 2); дані про обсяги технологічного проливу (колонка 12 додатку № 2) та дані щодо відпуску нафтопродукту, не підтвердженого первинними документами на підставі п. 4.2.5.6 Інструкції № 281 (колонка 14 додатку № 2).

На підставі даних додатку № 2 до акту фактичної перевірки та як зазначено на стор. 4 акту фактичної перевірки відповідачем встановлено суму необлікованого товару в розмірі 1468542,37 грн.

Для застосування передбаченої статтею 20 Закону України № 265/95 штрафної (фінансової) санкції контролюючий орган повинен довести, що позивач здійснював реалізацію необлікованих товарів, що не було здійснено в ході проведення фактичної перевірки.

Позиція відповідача про те, що дані додатку № 2 до акту перевірки (колонка № 14 додатку № 2) свідчать про відпуск нафтопродукту не підтвердженого первинними документами на підставі пп. 4.2.5.6 Інструкції № 281 є необгрунтованою, оскільки зазначений підпункт відноситься до п. 4.2.5 Інструкції № 281 і визначає порядок об'ємного методу вимірювання і не регулює питання обліку нафтопродуктів на АЗС.

Не врахування відповідачем даних щодо залишків по кожному виду паливу на початок і кінець зміни унеможливлює об'єктивно встановити наявність чи відсутність розбіжностей між даними обліку підприємства та фактичними залишками товару на АЗС.

При цьому, надані до перевірки за період з 01.09.2019 року по 17.10.2019 року відомості та первинні документи щодо оприбуткування, реалізації та залишків пального, які містяться в товаро транспортних накладних, щоденних Z- звітах РРО, змінних звітах АЗС за формою N 17-НП, повних періодичних (місячних звітах) РРО свідчать про відсутність розбіжностей при здійсненні обліку за кожним видом палива та, відповідно, підтверджують ведення Позивачем належного обліку товарів за місцем їх зберігання (реалізації).

Суд також звертає увагу на те, що наведені в додатку № 2 до акту перевірки дані про обсяги технологічного проливу (колонка 12 додатку № 2) та дані щодо відпуску нафтопродукту, не підтвердженого первинними документами на підставі п, 4.2.5.6. Інструкції № 281 (колонка 14 додатку № 2), які не ґрунтуються на фактичних обставинах та не містять доказів здійснення позивачем обліку товарних запасів на складах та\або за місцем їх реалізації з порушенням порядку, встановленому законодавством та продажу нафтопродуктів, що не відображені в такому обліку.

Вказані дані, відображені відповідачем в додатку № 2 до акту перевірки, обумовлені особливостями налаштування та роботи РРО разом з паливо - роздавальною колонкою (ПРК) не сучасного зразка (1995 року випуску) і яка обладнана механічними необнуляємими лічильниками, внаслідок чого у щоденному 2-звіті обсяги реалізації (по кожному виду палива) дублюються (в числовому виразі до сотих літра) строкою +автн. пролив, літр .

Відомості, зазначені в рядку +автн. пролив, літр , відповідно до висновку сервісної організації з технічного та сервісного обслуговування а також листа заводу - виробника РРО (модель МАРІЯ -303А1, заводський номер ЗВ 1991020511) ПрАТ Резонанс від 22.11.2019 року № 115, не впливають на загальні суми та облік відпущеного пального, відображеного в щоденних 2-звітах, а отже не можуть свідчити про здійснення позивачем як неврахованих обліком технологічних проливів, так і реалізацією необлікованого у встановленому законом порядку палива.

Крім того, згідно розділу 2 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 року № 534, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства. В акті перевірки має бути чітко викладений зміст порушення з посиланням на законодавчі та нормативно-правові акти, вимоги яких порушено.

Акт перевірки не містить будь-якої інформації щодо змісту допущеного позивачем порушення. У висновках акту перевірки ГУ ДПС зазначило лише, що позивачем порушено п. 12 ст. 3 Закону України № 265/95. При цьому, які саме порушення та якого саме порядку обліку товарних запасів, відповідачем зазначено не було.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 194, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОМО (вул. Самойловича, 38, м. Миколаїв, 54051, код ЄДРПОУ 32720119) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 00007390506 від 22.11.2019 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОМО (вул. Самойловича, 38, м. Миколаїв, 54051, код ЄДРПОУ 32720119) судові витрати у сумі 19210,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.06.2020 року.

Суддя О.В. Малих