Рішення

від 17.06.2020 по справі 400/3500/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2020 р. Справа № 400/3500/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Фермерського господарства Маяк ОСОБА_1", вул. Ювілейна, 93, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101 до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2019 року № 00000270502, № 00000300502 в частинах визначення грошового зобов`язання з ПДВ, ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Маяк ОСОБА_1 (далі - позивач, ФГ Маяк , господарство) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДПС) від 03.09.2019 року № 00000270502 та № 00000300502.

Ухвалою від 04.11.2019 року суд прийняв справу до свого провадження та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновки відповідача щодо здійснення господарських операцій є припущеннями перевірячих, а також є необ`єктивними та зробленими без урахування всіх визначальних факторів, оскільки ДПС під час перевірки безпідставно не надано належної оцінки первинним документам, що підтверджують реальність господарських операцій, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача, ГУ ДПС зазначило, що станом на момент проведення перевірки позивачем не було надано акти звірки з його контрагентами; в актах приймання-передачі не зазначено місце зберігання товару (назва міста, назва вулиці, № будинку), не зазначена матеріально відповідальна особа за зберігання товару, не зазначена одиниця виміру товару. Перевіркою встановлено, що господарством не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ, які значились на обліку, але наявність яких не підтверджена документально.

Від відповідача 06.04.2020 року надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з впровадженням карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 .

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що відкладення судового розгляду справи повинно бути обумовлене не лише не можливістю прибуття учасника справи в судове засідання з поважних чи неповажних причин, а і мати відповідну необхідність у відкладенні розгляду справи.

В даному випадку, в матеріалах справи наявні позов та відзив на позовну заяву, а також додані до них докази. Клопотань щодо необхідності надання часу для подання додаткових доказів від сторін не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення судового розгляду справи.

Ухвалою від 06.04.2020 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ФГ Маяк зареєстровано як юридична особа 22.12.1997 року та перебуває на податковому обліку в органах ДПС України з 14.07.1994 року. Діяльність, що здійснює господарство - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код за Код КВЕД 01.11).

У період з 23.07.2019 року по 05.08.2019 року спеціалістами ГУ ДПС здійснено документальну планову виїзну перевірку ФГ Маяк з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року з метою здійснення контролю та своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Результати перевірки оформлено Актом від 12.08.2019 року № 1126/14-29-14-02/23040999 (далі - Акт перевірки), висновками якого встановлено порушення ФГ Маяк , зокрема:

- п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 185.1, п. 187.1, п. 188.1, ст. 188, п. 189.1 ст. 189, пп. в , г п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого господарством занижено податок на додану вартість (далі та раніше за текстом - ПДВ) за період, що перевірявся, в сумі 9885431,00 грн.;

- п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого господарством не складено (не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду) та не зареєстровано в Єдиному реєстрі зведені податкові накладні, в яких платник податків повинен був визначити податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 9885431,00 грн.

03.09.2019 року ГУ ДПС винесено та направлено на адресу позивача податкові повідомлення-рішення:

- № 00000300502, яким ФГ Маяк збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 9885431,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2474357,75 грн.;

- № 00000270502, яким до ФГ Маяк застосовано штраф у розмірі 4942715,50 грн.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон України № 996) передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію. При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первині документи.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 18.15 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

У відповідності до пп. а п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ст. 189 ПК України).

У відповідності до положень пп. в та г п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема: в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Дослідивши операції позивача з його контрагентами за період, що перевірявся, суд звертає увагу на наступне:

16.10.2017 року між ФГ Маяк та ТОВ Гетрейд Фірм (код ЄДРПОУ 40628352) було укладено договір відповідального зберігання № 021004/1, відповідно до умов якого в порядку та на умовах договору, поклажодавець передає, а зберігач приймає товар на відповідальне зберігання протягом строку договору (починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується 31.08.2018 року). Зберігання за договором було безоплатне. Товар придбано у ТОВ Гетрейд Фірм .

Факт здійснення передачі товару на відповідальне зберігання підтверджується актом приймання-передачі від 20.11.2017 року № 1 та від 20.11.2017 року № 2 на загальну суму 8119607,64 грн., в т.ч. ПДВ - 1353267,94 грн. За даними регістрів бухгалтерського обліку, товар обліковується на рахунку 28/1 Товари на складському зберіганні .

У Акті перевірки зазначено, що при дослідженні первинних документів, щодо передачі на відповідальне зберігання встановлено, що акт приймання-передачі товару на складське зберігання складені в м. Київ, тоді як відповідно до договору відповідального зберігання адресе зберігання м. Вишневе, Київської області, а також що невідомо за яким адресом передано товар на зберігання.

Одночасно з цим, суд зазначає, що у п. 1.2 договору відповідального зберіганні від 16.10.2017 року № 021004/1 адресою зберігання зазначено м. Вишневе Київської області.

Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України № 996 зазначення адреси зберігання та матеріально-відповідальної особи за зберігання товару не є обов`язковими реквізитами.

Також, з Акту перевірки вбачається, що в 2017 та в 2018 роках господарство проводило повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження, але в порушення Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 року № 879 (далі - Положення 879), в інвентаризаційному описі від 29.12.2018 року по рахунку 28/1 Товари (складське зберігання) за порядковим № 2 зазначено позицію товар на суму 6766340,01 грн. без розшифровки його асортименту, в описі не зазначено місця зберігання товару, складено один опис на ТМЦ які знаходяться в різних місцях (містах) зберігання.

З даного приводу суд зазначає, що 29.12.2018 року позивачем була проведена звірка взаємних розрахунків та наявності товарів на відповідальному зберіганні з ТОВ Гетрейд Фірм , за результатами якої складено акт та встановлено, що товари в повному обсязі знаходяться на відповідальному зберіганні.

Відповідно до п 4.3 розділу 3 Положення 879 на запаси, що перебувають в дорозі, не оплачену у строк покупцями відвантажену продукцію (товари) та на запаси, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці), складається окремий інвентаризаційний опис та перевіряється обґрунтованість сум, що відображені на рахунках бухгалтерського обліку. Такі суми можуть бути визнані, якщо вони підтверджені належно оформленими документами, зокрема рахунками постачальників, копіями платіжних вимог (рахунків-фактур), що пред`явлені покупцям, охоронними розписками, які переоформлені на дату проведення інвентаризації або близьку до неї.

Тобто, суми по товарно-матеріальним цінностям на відповідальному зберіганні в ТОВ Гетрейд Фірм були визнані за результатами інвентаризації станом на 29.12.2018 року, так як були підтверджені належно оформленими документами на дату проведення інвентаризації, а саме актом звірки взаємних розрахунків та наявності товарів на відповідальному зберіганні. За результатами проведеної інвентаризації нестач та надлишків не встановлено.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України № 996 неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Також, відповідно до позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі № 806/1033/17, неістотні недоліки в оформленні первинних документів не можуть нівелювати їх правове значення та реальність господарської операції.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто діюче законодавство України встановлює презумпцію дійсності правочину, зазначаючи, що він є дійсним до моменту коли його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Та передбачає певні вимоги недотримання яких надають можливість визнати у суді договір недійсним.

При цьому відповідачем не зазначено жодного документу, чи рішення суду, яким зазначені факти зберігання товару, чи первинні документи спростовано, чи визнано недійсними.

Щодо припущень відповідача, що товари отримані від ТОВ Гетрейд Фірм не значиться по обліку відповідача, суд зазначає таке:

Оскільки позивач оплати за товар не отримував, фізичне переміщення товару зі складу (місця зберігання) товарно-матеріальних цінностей позивача з метою доставки зазначених покупцеві не відбувалось та ГУ ДПС не доведено.

Набуття права власності відповідно д ст. 334 Цивільного кодексу України пов`язано з: а) переданням майна; б) нотаріальним посвідченням договору; в) державною реєстрацією права на нерухоме майно.

Згідно ст. 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Так, за даними бухгалтерського обліку позивача товари, отримані від ТОВ Гетрейд Фірм обліковуються на рахунку 28/1 Товари на складському зберіганні в повному обсязі, як станом на 31.12.2018 року, так і на 31.05.2019 року (дата закінчення періоду перевірки), та відображені в відомостях по рахунку 28/1 за грудень 2018 та травень 2019 року. Тобто, переходу права власності не відбулося. Факт передачі товарно-матеріальних цінностей відповідачем не доведено.

18.10.2018 року між ФГ Маяк та ТОВ Равен Агро Хім-Південь (код ЄДРПОУ 41577524) було укладено договір відповідального зберігання № 28/09-18/1, відповідно до умов якого в порядку та на умовах договору, поклажодавець передає, а зберігач приймає товар на відповідальне зберігання протягом строку договору (починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується 30.12.2019 року). Зберігання за договором було безоплатне. Товар придбано у ТОВ Равен Агро Хім-Південь .

Факт здійснення передачі товару на відповідальне зберігання підтверджується актом приймання передачі від 10.10.2018 року № 1 на загальну суму 4400000,74 грн., в т.ч. ПДВ - 880000,14 грн.

Згідно до Акту перевірки, в акті приймання-передачі не зазначено місце зберігання товару (назва міста, назва вулиці, № будинку), не зазначена матеріально відповідальна особа за зберігання товару.

При цьому, відповідно до ст. 9 Закону України № 996 зазначення адреси зберігання та матеріально-відповідальної особи за зберігання товару не є обов`язковими реквізитами.

Далі, як зазначає у Акті перевірки ГУ ДПС, до перевірки не надано інвентаризаційний опис, в якому зазначено ТМЦ, отримані від ТОВ Равенн Агро Хім-Південь , отже станом на 29.12.2018 року товари, отримані від вказаного контрагента, не перебувають на обліку позивача.

З цього приводу суд зазначає, що оскільки ТМЦ від ТОВ Равен Агро-Хім Південь були придбані позивачем в жовтні 2018 року, вони не можуть бути включені до інвентаризаційної відомості станом на 28.12.2017 року, при цьому станом на 29.12.2019 року інвентаризація не проводилась, а отже на дату складання Акту перевірки позивачем не надано відповідні інвентаризаційні описи, оскільки фактично не складались.

29.12.2018 року позивачем була проведена з ТОВ Равен Агро-Хім Південь звірка взаємних розрахунків та наявності товарів на відповідальному зберіганні, за результатами якої складено акт та встановлено, що товари в повному обсязі знаходяться на відповідальному зберіганні в ТОВ Равен Агро-Хім Південь та, відповідно до п 4.3 розділу 3 Положення № 879, були включені до інвентаризаційного опису інші необоротних активів та запасів по рах. 208, рядки 10 - 12.

За даними бухгалтерського обліку ФГ Маяк товари, отримані від ТОВ Равен Агро-Хім Південь , обліковуються на рахунку 208 в повному обсязі, як станом на 31.12.2018 року, так і на 31.05.2019 року, та відображені в відомостях по рахунку 208 за грудень 2018 року та травень 2019 року. Отже, твердження відповідача про те, що отримані від ТОВ Равен Агро-Хім Південь товари не перебувають на обліку позивача є необґрунтованими.

Щодо припущень відповідача, що товари отримані від ТОВ Равен Агро-Хім Південь не значиться по обліку відповідача, суд зазначає таке:

Оскільки позивач оплати за товар не отримував, фізичне переміщення товару зі складу (місця зберігання) товарно-матеріальних цінностей позивача з метою доставки зазначених покупцеві не відбувалось та ГУ ДПС не доведено. Щодо переходу права власності то Цивільний кодекс встановлює загальне правило визначення моменту набуття права власності, яким є момент передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 334 ЦК України).

За даними бухгалтерського обліку позивача товари, отримані від ТОВ Равен Агро-Хім Південь , обліковуються на рахунку 208 в повному обсязі, як станом на 31.12.2018 року, так і на 31.05.2019 року, та відображені в відомостях по рахунку 208 за грудень 2018 року та травень 2019 року. Тобто, переходу права власності не відбулося. Факт передачі товарно-матеріальних цінностей відповідачем не доведено.

29.09.2017 року між ФГ Маяк та ТОВ Юг Експрессія (код ЄДРПОУ 38247395) було укладено договір відповідального зберігання № 3-09, , відповідно до умов якого в порядку та на умовах договору, поклажодавець передає, а зберігач приймає товар на відповідальне зберігання протягом строку договору (починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується 31.08.2018 року). Зберігання за договором було безоплатне. Товар придбано у ТОВ Юг-Експрессія .

Факт здійснення передачі товару на відповідальне зберігання підтверджується актом приймання-передачі від 29.09.2017 року № 1 на загальну суму 173372,40 грн., в т.ч. ПДВ - 28895,40 грн.

Згідно до Акту перевірки, в акті приймання-передачі не зазначено місце зберігання товару (назва міста, назва вулиці, № будинку), не зазначена матеріально відповідальна особа за зберігання товару.

У п. 1.2 договору відповідального зберігання адресою зберігання зазначено: вул . Потьомкінська, 13/5, м. Миколаїв, 54030 .

При цьому, відповідно до ст. 9 Закону України № 996 зазначення адреси зберігання та матеріально-відповідальної особи за зберігання товару не є обов`язковими реквізитами.

Далі, як зазначає у Акті перевірки ГУ ДПС, до перевірки не надано інвентаризаційний опис, в якому зазначено ТМЦ, отримані від ТОВ Юг Експрессія , отже станом на 28.12.2017 року товари, отримані від вказаного контрагента, не перебувають на обліку позивача.

З цього приводу суд зазначає, що 28.12.2017 року та 29.12.2019 року позивачем були проведені звірки взаємних розрахунків та наявності товарів на відповідальному зберіганні з ТОВ Юг Експрессія , за результатами яких складено акти та встановлено, що товари в повному обсязі знаходяться на відповідальному зберіганні та відповідно до п. 4.3 розділу 3 Положення № 879 були включені до інвентаризаційного опису інших необоротних та запасів по рахунку 207/1.

Також, за даними бухгалтерського обліку позивача товари, отримані від ТОВ Юг Експрессія обліковуються на рахунку 207/1 в повному обсязі станом на 31.12.2017 року, на 31.12.2018 року та на 31.05.2019 року, та відображені в відомостях по рахунку 207/1.

Далі, оскільки позивач оплати за товар не отримував, фізичне переміщення товару зі складу (місця зберігання) товарно-матеріальних цінностей позивача з метою доставки зазначених покупцеві не відбувалось.

Щодо переходу права власності то ЦК України встановлює загальне правило визначення моменту набуття права власності, яким є момент передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 334 ЦК України).

За даними бухгалтерського обліку позивача товари, отримані від ТОВ Юг Експрессія обліковуються на рахунку 207/1 в повному обсязі, як станом на 31.12.2017 року, так і на 31.05.2019 року, та відображені в відомостях по рахунку 207/1 за грудень 2017 року та травень 2019 року. Тобто, переходу права власності не відбулося. Факт передачі товарно-матеріальних цінностей відповідачем не доведено.

З ТОВ Юг Транс Сервіс у ФГ Маяк було укладено ряд договорів, а саме:

- договір відповідального зберігання від 29.09.2017 року № 2-09;

- договір відповідального зберігання від 28.02.2018 року № 3-09.

Факт здійснення передачі товару на відповідальне зберігання за договором від 29.09.2017 року № 2-09 підтверджується актом приймання-передачі від 29.09.2017 року № 1 на загальну суму 1040346,18 грн, в т.ч. ПДВ - 173391,03 грн. та актом приймання-передачі від 29.09.2017 року № 2 на загальну суму 99729,18 грн., в т.ч. ПДВ - 16624,53 грн.

Факт здійснення передачі товару на відповідальне зберігання за договором від 28/.02.2018 року № 3-09 підтверджується актом приймання-передачі від 28.02.2018 року № 1 на загальну суму 3358775,99 грн., в т.ч. ПДВ - 559796,00 грн., актом приймання-передачі від 30.03.2018 року № 2 на загальну суму 307020,00 грн., в т.ч. ПДВ - 51170,00 грн. та актом приймання-передачі від 30.03.2018 року № 3 на загальну суму 693702,19 грн., в т.ч. ПДВ - 115617,03 грн.

Згідно Акту перевірки, в актах приймання-передачі від 29.09.2017 року № 1 та від 29.09.2017 року № 2 не зазначено місце зберігання товару (назва міста, назва вулиці, № будинку), не зазначена матеріально відповідальна особа за зберігання товару; а в актах приймання-передачі від 28.02.2018 року № 1, від 30.03.2018 року № 2 та від 30.03.2018 року № 3 - не зазначено місце зберігання товару (назва міста, назва вулиці, № будинку'), не зазначена матеріально відповідальна особа за зберігання товару, не зазначена одиниця виміру товару.

При цьому, неістотні недоліки в оформленні первинних документів не можуть нівелювати їх правове значення та реальність господарської операції. А зазначення адреси зберігання та матеріально-відповідальної особи за зберігання товару не є обов`язковими реквізитами, хочу в п 1.2 договорів відповідального зберігання від 29.09.2017 року № 2-09 та від 28.02.2018 року № 3-09 зазначена адреса зберігання: вул. Космонавтів, 81/15, м. Миколаїв, 54028.

У Акті перевірки зазначено, що товари, які знаходяться на відповідальному зберіганні в ТОВ Юг Транс Сервіс обліковуються у позивача, але не підтверджені документально.

При цьому, з первинних документів слідує, що товари знаходяться на відповідальному зберіганні в ТОВ Юг Транс Сервіс .

Крім того, 29.12.2018 року позивачем була проведена з ТОВ Юг Транс Сервіс звірка взаємних розрахунків та наявності товарів на відповідальному зберіганні, за результатами якої складено акт та встановлено, що товари в повному обсязі знаходяться на відповідальному зберіганні ТОВ Юг Транс Сервіс Та, відповідно до п 4. 3 розділу 3 Положення № 879, були включені до інвентаризаційного опису інших необоротних активів та запасів по рахункам 28, 203, 207/1.

Оскільки позивач оплати за товар не отримував, фізичне переміщення товару зі складу (місця зберігання) товарно-матеріальних цінностей позивача з метою доставки зазначених покупцеві не відбувалось.

Щодо переходу права власності то ЦК України встановлює загальне правило визначення моменту набуття права власності, яким є момент передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 334 ЦК України).

За даними бухгалтерського обліку позивача товари, отримані від ТОВ Юг Транс Сервіс обліковуються на рахунку 207/1 в повному обсязі, як станом на 31.12.2018 року, так і на 31.05.2019 року, та відображені в відомостях по рахункам 28, 203, 207/1 за грудень 2018 року та за травень 2019 року. Тобто переходу права власності не відбулося. Факт передачі товарно- матеріальних цінностей відповідачем не доведено.

В жовтні 2018 року ФГ Маяк було придбано Гербіцид Гардо Голд у ТОВ Екліпс Центр (код ЄДРПОУ 39650348) гербіцид Гардо Голд. В квітні 2019 року придбаний гербіцид було використано для вирощування сільськогосподарських культур та списано на рахунок 23 Виробництво в сумі з 750000,00 грн. на площу 646 га. А саме: обприскування пшениці озимої.

Факт здійснення операції підтверджується актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин № 1 за квітень 2019 року та актом списання витрачених матеріалів № 1 за квітень 2019 року.

У Акті перевірки зазначено, що при обприскуванні фактично використано 7 л. на 1 (4500,018/646) гербіциду, а дослідженням інструкцій (з інтернет ресурсу, посилання на яку наводиться в Акті перевірки) по застосуванню вказаного препарату встановлено, що даний гербіцид застосовується на соняшник та кукурудзу за нормою 2 - 4,5 л на га, а також на ту ж площу було списано інший гербіцид, спектр дії якого впливає на пшеницю.

В інструкції з інтернет-ресурсу, на яку посилається відповідач, зазначено, що даний препарат ефективний в посівах соняшника та кукурудзи при знищенні бур`янів, але жодним разом не зазначено, що цей препарат заборонено застосовувати для обробітку інших сільськогосподарських культур, зокрема й пшениці. Крім цього, у зазначеній інструкції вказано, що гербіцид Гарден Голд сумісний в бакових сумішах з гербіцидами, що застосовуються в ті ж терміни. Норма витрат гербіциду залежить від вологості ґрунту, а також, що на ґрунтах з високим вмістом гумусу норма витрати гербіциду Гарден Голд повинна бути збільшена. Це пов`язано з високою поглинальною здатністю органічних речовин в ґрунті. Слід зазначити спектр дії гербіцидів направлений проти однорічних дводольних і злакових бур`янів, а не, як зазначено в Акті перевірки, на пшеницю чи іншу сільськогосподарську культуру.

В Акті перевірки зазначено, що господарству було вручено лист № 2 від 26.07.2019 року про необхідність обґрунтування норм внесення (списання) добрив (ЗЗР). Обґрунтування позивачем надано не було, про що ГУ ДПС складено акт від 05.08.2019 року № 936/14-29-14-02/23040999.

Суд зазначає, що не надання пояснень не є підставою для визначення податкових зобов`язань, Податковий кодекс також не містить відповідної норми.

Інформація, використана відповідачем з інтернет джерел, є неповною, а отже висновки, викладені у Акті, є необ`єктивними та зроблені без врахування всіх визначальних факторів.

При цьому, господарські операції з придбання та використання гербіциду документально оформлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства.

Далі, ФГ Маяк протягом 2017 - 2019 років було придбано дизельне паливо та скраплений газ від контрагентів постачальників - ТОВ Інтеренерготрейд (код ЄДРПОУ 40447256), ТОВ Престиж-Техоил (код ЄДРПОУ 41142062), ТОВ Газтрим (код ЄДРПОУ 36980223), ТОВ Порто Франко Україна (код ЄДРПОУ 40173076), ТОВ Вінпек (код ЄДРПОУ 40368520), ТОВ Укрзерноекспорт (код ЄДРПОУ 33506396), ТОВ Альянс Трейд Максіма (код ЄДРПОУ 40473244), ТОВ Актан (код ЄДРПОУ 35066039), ТОВ Євро Пауер (код ЄДРПОУ 41047794), ТОВ Лайтвуд (код ЄДРПОУ 41231332), ТОВ Гарант Оіл Груп (код ЄДРПОУ 40032787).

Дизельне паливо та скраплений газ обліковується на рахунку 203 Паливо станом на 31.05.2019 року, а саме 1503376,047 літрів дизельного пального на суму 29030049,90 грн. (ПДВ - 5806009,98 грн.) та 9259,4 літрів газу скрапленого на суму 89313,46 грн. (ПДВ - 17862,70 грн.).

Відповідно до Акту перевірки: на резервуари для зберігання нафтопродуктів не надано актів введення в експлуатацію та інвентарних карток основних засобів за формами, що є чинними у відповідний період; не надано документів, які підтверджують справність резервуарів та готовність їх до збереження; не надано договорів про відповідальне збереження дизельного пального та газу скрапленого придбаного у наведених контрагентів чи договорів оренди ємностей для збереження палива; не проведена інвентаризація в період проведення перевірки; дизельне паливо та скраплений газ обліковується по регістрам бухгалтерського обліку, але документально не підтверджено їх наявність.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, щ позивач має 2 власні ємності об`ємом по 75 м.куб для збереження палива, які знаходяться на території майнового комплексу ( м . Баштанка, вул. Заводська), яким володіє відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.08.2007 року № 15603525.

Зазначені ємності були придбані та введені в експлуатацію в 2002 році. Перевіркою ж був охоплений період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року, тобто дата вводу в експлуатацію ємностей не підлягає перевірці. Крім того слід зазначити, що позивач за цей період вже був перевірений податковою, в актах перевірки порушень виявлено не було.

01.11.2017 року між ФГ Маяк та ТОВ Євро Пауер було укладено договір відповідального зберігання №1-11-17. Факт здійснення передачі дизельного пального на відповідальне зберігання підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.2017 року № 1 на 137963,733 літра дизельного пального на загальну суму 2750508,39 грн. без ПДВ.

З ТОВ Адоніс Агро 2015 у ФГ Маяк було укладено ряд договорів, а саме:

- договір позички (про надання майна у безоплатне користування) від 01.10.2017 року № 01/10/17, відповідно до умов якого позивачу передаються ємності для зберігання паливно-мастильних матеріалів в кількості 7 одиниць об`ємом по 75 м.куб кожна. Факт здійснення передачі ємностей для зберігання підтверджується актами приймання-передачі від 20.10.2017 року (на 4 одиниці) та від 22.11.2017 року (на 11 одиниць);

- договір позички (про надання майна у безоплатне користування) від 05.01.2018 року № 05/01/18, відповідно до умов якого позивачу передаються ємності для зберігання паливно-мастильних матеріалів в кількості 10 одиниць об`ємом по 75 м.куб кожна. Факт здійснення передачі ємностей для зберігання підтверджується актами приймання-передачі від 27.07.2018 року (на 3 одиниці), від 26.10.2018 року (на 3 одиниці), від 28.11.2018 року (на 3 одиниці) та від 25.12.2018 року (на 1 одиницю).

Тобто, позивач має власні та орендовані ємності на 1500 м.куб для зберігання пального, а 137963,733 літри дизельного пального знаходяться на відповідальному зберіганні у ТОВ Євро Пауер .

Крім того, в 2017 та в 2018 роках господарство проводило повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження, залишки дизельного пального та газу скрапленого в повному обсязі знайшли своє відображення в актах інвентаризації по рахунку 203, які надавались ГУ ДПС під час проведення перевірки.

Аргументом відповідача, стосовно правомірності прийнятих ним рішень, є посилання на те що до перевірки не надано документів які підтверджують справність резервуарів та готовність їх до збереження, а також те, що позивач не має повірених засобів для вимірювання нафтопродуктів.

При цьому, документи які підтверджують справність резервуарів та готовність їх до збереження та документи на повірку засобів для вимірювання нафтопродуктів не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. Жодні сертифікаційні або документи на повірку на основні та малоцінні засоби, не містять відомостей про учасників та умови господарської операції з поставки, а тому не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції.

Відсутність вищенаведених документів не може бути доказом відсутності товарів на складі. При цьому, право використання ємкостей, які обліковуються чи знаходяться в оренді, у власній господарській діяльності належить безпосередньо платнику податків, який здійснює діяльність на власний ризик з метою отримання прибутку.

Отже, відсутність сертифікаційних документів або документів на повірку не має вирішального значення для встановлення фактичної наявності активів.

Крім того, позивачем проведено інвентаризацію залишків дизельного пального та газу скрапленого станом на кінець періоду, який перевіряється та проведено звірку зі зберігачем пального ТОВ Євро Пауер станом на 31.05.2019 року.

Щодо залишків гірчиці білої, суд зазначає наступне:

В грудні 2016 року та в березні 2017 року ФГ Маяк було придбано у ФОП ОСОБА_3 та у ПП Конкурент гірчицю білу. Даний товар станом на дату закінчення перевірки - 31.05.2019 року - обліковується 28,8 тонн на суму 460118,64 грн. по рахунку 208 Матеріали сільськогосподарського призначення .

В Акті перевірки зазначено, що господарством не надано документи, які б підтвердили наявність товару у господарстві (на власній території чи на зберіганні), а саме: не надано відомості обліку залишків матеріалів на складі, звіти матеріально відповідальних осіб за складське збереження (при умові наявності ТМЦ на власних складах) , актів звірок з зберігачем (якщо товар знаходиться на зберіганні), інших документів. Не проведено інвентаризацію гірчиці білої в період перевірки та не забезпечено її візуальний огляд перевіряючими (не повідомлено адресу її зберігання в разі передачі на відповідальне зберігання).

Стосовно складських приміщень для зберігання гірчиці білої:

На території майнового комплексу загальною площею 197,8 кв.м. ( вул . Заводська, 4, м . Баштанка ), яким ФГ Маяк володіє відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.08.2007 року № 15603525, наявні складські приміщення та корпуси, необхідні для збереження відповідного товару/продукції. Тобто, позивач має в достатній кількості власні складські приміщення, де знаходиться на зберіганні гірчиця біла.

Крім того Позивач зазначає, що в 2017 та відповідно в 2018 роках господарство проводило повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження, залишки гірчиці білої в повному обсязі знайшли своє відображення в актах інвентаризації по рахунку 208, які надавались ГУ ДПС під час проведення перевірки.

В Акті перевірки зазначено, що господарству був вручений лист від 01.08.2019 року за № 4 з проханням надати підтверджуючі документи про наявність ТМЦ станом на кінець перевіряємого періоду, а саме: акти звірок зі зберігачами, звіти матеріально відповідальних осіб за збереження ТМЦ, інші. До кінця перевірки не було надано жодного документа, який би свідчив про наявність вказаних ТМЦ ( в господарстві чи на зберіганні), про що в останній день перевірки - 05.08.2019 року - було складено акт № 936 про не надання запитуваних документів до перевірки.

Відповідно до п. 85.4 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Судом встановлено, що 01.08.2019 року припадало на четвер. Дата закінчення перевірки - 05.08.2019 року. Отже, у позивача до закінчення перевірки на подання запитуваних документів та проведення звірок з його контрагентами фактично залишалась лише доба.

Позивачем проведено інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей на кінець періоду, який перевіряється.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 194, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства Маяк ОСОБА_1 (вул. Ювілейна, 93, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101, код ЄДРПОУ 23040999) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 00000270502 від 03.09.2019 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 00000300502 від 03.09.2019 року

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь Фермерського господарства Маяк ОСОБА_1 (вул. Ювілейна, 93, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101, код ЄДРПОУ 23040999) судові витрати у сумі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.06.2020 року.

Суддя О.В. Малих