Рішення

від 11.06.2020 по справі 540/633/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/633/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій, та вимоги про спрату недоїмки,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2019 року № 0026343306, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 1770 грн. та штрафну санкцію у розмірі 442,5 грн.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 0006553306 від 22.10.2019 року про застосування штрафних санкцій про несвоєчасно перерахований єдиний внесок у розмірі 2702,44 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0026363306 від 22.10.2019 р., про застосування штрафної санкції у розмірі 510 грн.;

- визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф0002923306 по єдиному соціальному внеску у розмірі 27024,36 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0026323306 від 22.10.2019 року, про визначення грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням у розмірі 21240 грн., та штрафними санкціями у розмірі 5310 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0026333306 від 22.10.2019 року, про визначення грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку, інших, ніж заробітна плата за податковими зобов`язаннями у розмірі 199800 грн., та штрафними санкціями у розмірі 118350 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0026383306 від 22.10.2019 року, про визначення грошового зобов`язання з військового збору, за податковими зобов`язаннями у розмірі 16650 грн., та штрафними санкціями у розмірі 9862,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, за результатами якої встановлені порушення податкового законодавства та складені оскаржувані рішення. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями у зв`язку із тим, що він не отримував дохід від здійснення (впровадження) підприємницької діяльності від продажу товару ФГ Приморське 2012 ВС у жовтні 2018 року, а отримав повернення фінансової допомоги у розмірі 118000,00 грн., яка не повинна оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб. Щодо встановленого під час перевірки недекларування постачальником ТОВ Ратгай в декларації з податку на прибуток за 2018 рік будь-яких доходів. Контрагентом не подавались до податкової служби за 2018 рік розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формулою 1ДФ. Відсутні дані щодо володіння чи користування земельними ділянками для вирощування кавунів, у ФОП ОСОБА_1 відсутні ТТН щодо постачання кавунів від контрагента ТОВ Ратгай . Також вказано, що отримання готівки від ФОП ОСОБА_1 підписані головним бухгалтером ТОВ Ратгай ОСОБА_2 , який не має відношення до підприємства ТОВ Ратгай , позивач зазначає, що в його діях відсутнє правопорушення, оскільки прізвище вказано помилково, фактично кошти отримано головним бухгалтером ТОВ Ратгай ОСОБА_6 , на думку позивача, він не зобов`язаний був відображати в рахунку 1ДФ суму коштів сплачених на користь фізособи так як в розумінні ПК України не є податковим агентом, оскільки фактично сума за отриманий товар сплачувалась підприємству, а не фізичній особі, і підприємство є діючим і не перебуває в стані припинення. У зв`язку із чим вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою від 13.03.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 10.04.2020 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06.05.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р., за результатами якої складено акт від 25.06.2019 р. № 8/21-22-33-06/ НОМЕР_1 . В результаті перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 163.1 ст. 163, п. 164.1 ст. 164, ст. 177, ст. 179 ПК України не задекларовані та не відображені у податковому обліку доходи, у тому числі чистий оподатковуваний доход від здійснення (впровадження) підприємницької діяльності від отримання доходів у зв`язку з продажем товару ФГ Приморське 2012 ВС за 2018 рік у розмірі 118000,00 грн. відповідно рахунку № 1 від 31.10.2018 оплата за товар без ПДВ та платіжного доручення від 31.10.2018 р. № 7. Під час проведення перевірки та на запит Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 09.04.2019 р. № 1559/ФОП/21-22-13-06 вказані документи, а саме: договір № 7 від 01.08.2018 року про надання фінансової допомоги укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФГ Приморське 2012 ВС та лист від 02.10.2019 року ФГ Приморське 2012 ВС не надані. Крім того, за результатами проведеної перевірки та згідно даних ІС Податковий блок встановлено, що контрагент-постачальник ТОВ Ратгай за 2018 рік подав декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018 рік від 11.02.2019 року № 15292035, у якій не заповнена жодна графа та відсутні взагалі дані, у коді рядку 01- доход від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку, дані відсутні. Дана податкова декларація з податку на прибуток підприємства визнана такою, що не пройшла камеральну перевірку та не вважається податковою звітністю. Інші декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік ТОВ Ратгай до органів податкової (фіскальної) служби не подавалися. Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 2018 рік до органів фіскальної (податкової) служби не подавалися. Дані щодо володіння або використання земельних ділянок для вирощування кавунів у задекларованій позивачем кількості 247200 кг., то податкова звітність до органів фіскальної (податкової) служби не подавалась. Проведеною перевіркою встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 відсутні товарно-транспортні накладні щодо постачання кавунів у кількості 247200 кг. від контрагента - постачальника ТОВ Ратгай , відсутні акти виконаних робіт щодо розвантаження вказаної кількості продукції на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Так, за отриману продукцію задокументовані розрахунки ФОП ОСОБА_1 у грошовій формі у касу ТОВ Ратгай відповідно до касових ордерів, які зазначені у додатку №6 до акту перевірки. Під час проведення перевірки встановлено, що усі квитанції на видачу коштів, відповідно до яких задокументовано отримання готівки від ФОП ОСОБА_1 у загальному розмірі 1110000,00 грн. головним бухгалтером ТОВ Ратгай ОСОБА_2 , оформлені з порушенням вимог статтей ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та з порушенням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, так як за даними АІС Податковий блок ОСОБА_2 не є посадовою особою - головним бухгалтером ТОВ Ратгай , ТОВ Ратгай не подавались податкові розрахунки за формою №1-ДФ про використання праці найманих працівників та повідомлень про прийняття на роботу, у тому числі ОСОБА_2 . Так, проведеною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 відповідно до пп. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є податковим агентом при виплаті інших видів доходів фізичній особі ОСОБА_2 та повинен нараховувати, утримати та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від імені та за рахунок доходів, які виплачуються фізичній особі, вести податковий облік та подавати податкову звітність. У зв`язку із чим в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєстрований Херсонською міською радою 03.12.2008 року, взятий на облік як платник податків 05.12.2008 року за № 58498.

Головним управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіц Крим та м. Севастополі проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 25.09.2019 №8/21-22-33 - 06/ НОМЕР_1 .

Так, згідно із зазначеним актом, перевіркою встановлені наступні порушення:

1. пп. 14.1.27 п. 14.1 ст.14, 168.2.1 п. 168.2 ст.168, п. 177.2, п.177.4 ст. 177 Розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), а саме не нарахування податку на доходи фізичних осіб з підприємницької діяльності за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 року на загальну суму 21240,0 грн.;

2. пп.14.1.180. п.14.1 ст. 14, п.162.1.3 ст.162, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, із змінами і доповненнями, не нарахований, не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи з фізичних осіб з інших видів доходів, передбачений п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, за вересень - грудень 2018 року у розмірі 1110000,0 грн. виплачений фізичній особі ОСОБА_2 , у результаті вказаних порушень не нараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 199800,0 грн.;

3. п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України, не подання за III та IV квартали 2018 року податкових розрахунків за формою №1-ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку;

4. п.2 частини першої ст.7 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", не нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності за 2018 рік на загальну суму 27024,36 грн.;

5. п. 177.2, п.177.4 ст.177, п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, із змінами і доповненнями, занижено суму військового збору з чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності за 2018 рік на загальну суму 1770,00 грн.

6. п. 49.1, п.49.2 ст. 49 та п.202.1 ст. 202 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, в частині неподання декларацій з податку на додану вартість за грудень 2018 року;

7. ст.180, п.181.1 ст. 181, ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, зі змінами та доповненнями, а саме: не нарахування та не сплата до бюджету податку на додану вартість на доходи, отримані від впровадження (здійснення) підприємницької діяльності за період з 13.11.2018 по 31.12.2018 року на загальну суму 1200,00 грн.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі 22.10.2019 року прийняті наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0026343306, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 1770 грн. та штрафну санкцію у розмірі 442,5 грн.;

- Рішення № 0006553306 про застосування штрафних санкцій про несвоєчасно перерахований єдиний внесок у розмірі 2702,44 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0026363306, про застосування штрафної санкції у розмірі 510 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф0002923306 по єдиному соціальному внеску у розмірі 27024,36 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0026323306 про визначення грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням у розмірі 21240 грн., та штрафними санкціями у розмірі 5310 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0026333306, про визначення грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку, інших, ніж заробітна плата за податковими зобов`язаннями у розмірі 199800 грн., та штрафними санкціями у розмірі 118350 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0026383306, про визначення грошового зобов`язання з військового збору, за податковими зобов`язаннями у розмірі 16650 грн., та штрафними санкціями у розмірі 9862,50 грн.

- податкове повідомлення - рішення №0026373306 про нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 170,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0026353306 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями -1200,00 грн., за штрафними санкціями - 300,00 грн.;

Підставою для прийняття відповідачем спірних рішень стали наступні обставини господарської діяльності позивача, встановлені під час перевірки.

"… В ході перевірки встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в порушення п. 163.1 ст.163, п. 164.1 ст.164, ст.177, ст.179 Податкового кодексу України не задекларовані та не відображені у податковому обліку доходи, у тому числі чистий оподатковуваний доход від здійснення (впровадження) підприємницької діяльності від отримання доходів у зв`язку з продажем товару ФГ Приморське 2012 ВС (код ЄДРПОУ 38215546) за 2018 рік у розмірі 118000,0 грн. відповідно рахунку №1 від 31.10.2018 оплата за товар без ПДВ та платіжного доручення від 31.10.2018 №7.

Згідно з платіжним дорученням №7 від 31.10.2018 року, від Фермерського господарства Приморське 2012 ВС (код ЄДРПОУ 38215546) на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у Херсонській філії АТ КБ Приватбанк ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) отримані кошти у розмірі 118000 грн. з призначенням платежу відповідно рахунку №1 від 31.10.2018 р. оплата за товар без ПДВ .

За даними ІС Податковий блок ФГ Приморське 2012 ВС у 2018 році не було платником податку на додану вартість, у зв`язку з чим сплата за товар здійснювалася без вказаного податку.

При поданні декларації про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_1 за 2018 рік від 11.02.2019 року №9310313183 не вказані зазначені доходи, як доходи, які не підлягають оподаткуванню, у розділі III Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу відсутні дані взагалі.

Таким чином, актом констатовано порушення ФОП ОСОБА_1 , вимог п.177.2, п, 177.4 ст.177, пп. 1.2, 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та донараховано податок на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за перевіряємий період у загальній сумі 21 240,00 гри. та військового збору, що підлягає сплаті на 1 770,00 гривень.

Позивач не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями у зв`язку з тим, що він не отримував дохід від здійснення (впровадження) підприємницької діяльності від продажу товару ФГ Приморське 2012 ВС (код ЄДРПОУ 38215546) у жовтні 2018 року, а отримав повернення фінансової допомоги у розмірі 118 000,0 грн., яка не повинна оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб.

Позивач аргументує тим, що 01.08.2018 року укладено договір №7 про надання фінансової допомоги, сторонами якого є Фізична особа- підприємець ОСОБА_1 та ФГ Приморське 2012 ВС, а також позивач посилається на лист від 02.10.2019 року ФГ Приморське 2012 ВС, в якому зазначається, що платіжне доручення оформлено з помилкою у зв`язку з тим, що був збій в електросистемі і платник податків помилково вказав призначення платежу за - товар .

Відповідно до п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку не включаються зокрема доходи у вигляді основної суми поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Однак, судом встановлено, що під час проведення перевірки та на запит Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вказані документи, а саме: договір №7 від 01.08.2018 року про надання фінансової допомоги, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФГ Приморське 2012 ВС та лист від 02.10.2019 року ФГ Приморське 2012 ВС надані не були.

Крім того, суд зазначає, що на ухвалу суду від 01.06.2020 року позивачем надано копію договору №7 від 01.08.2018 року про надання фінансової допомоги, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФГ Приморське 2012 ВС, на який посилається позивач, однак даний договір не спростовує тверджень відповідача, щодо не оподатковуванння позивачем доходу від здійснення (впровадження) підприємницької діяльності від отримання доходів у зв`язку з продажем товару ФГ Приморське 2012 ВС за 2018 рік у розмірі 118000,00 грн., також суд не приймає до уваги посилання позивача, що платник податків помилково вказав призначення платежу за - товар , так як дане посилання не підтверджено належними та допустимим доказами.

Крім того, суд зазначає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику - особі, що здійснює відповідний платіж. У даному випадку таке право визначення призначення платежу належало контрагенту позивача - ФГ Приморське 2012 ВС.

Відповідно до пункту 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004 за №22, платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі. Для цього платникові необхідно подати до банку, що його обслуговує, документ на відкликання (пункт 23.1 статті 23 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Таке відкликання здійснюється у порядку, визначеному внутрішніми правилами банку, і виключно у повній сумі.

Тобто, до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит "Призначення платежу" шляхом відкликання платіжного доручення.

Так, з урахуванням вищевикладеного та наданих відповідачем належних та допустимих доказів, а саме копій банківських виписок за період з 02.01.2018 р. по 29.12.2018 р., суд приходить до висновку, що обґрунтування позивача не знайшли свого підтвердження.

Щодо посилань позивача, що доходи у розмірі 1100000 грн. отримані не громадянином ОСОБА_2 , а директором підприємства ТОВ Ратгай (код ЄДРПОУ 39668329) ОСОБА_5 , а прізвище ОСОБА_2 було вказано помилково, суд зазначає наступне: за результатами проведеної перевірки та згідно даних ІС Податковий блок встановлено, що контрагент - постачальник ТОВ Ратгай (код ЄДРПОУ 39668329) за 2018 рік подав декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018 рік від 11.02.2019 року №15292035, у якій не заповнена жодна графа та відсутні взагалі дані, у коді рядку 01 - доход від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку, дані відсутні.

Дана податкова декларація з податку на прибуток підприємств визнана такою, що не пройшла камеральну перевірку та не вважається податковою звітністю.

Інші декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік ТОВ Ратгай до органів податкової (фіскальної) служби не подавалися.

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 2018 рік до органів фіскальної (податкової) служби не подавалися.

Дані щодо володіння або використання земельних ділянок для вирощування кавунів у задекларованій позивачем кількості 247200 кг, то податкова звітність до органів фіскальної (податкової) служби не подавалась.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 №983 „Про затвердження змін до правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", внесені зміни до правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/256, та відповідно до п. 11.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених вищезазначеним наказом, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Відповідно до поданої податкової звітності ТОВ „Ратгай" протягом 2018 року не здійснювало придбання товарно-матеріальних цінностей.

Разом з тим, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Так, за отриману продукцію задокументовані розрахунки ФОП ОСОБА_1 у грошовій формі у касу ТОВ Ратгай відповідно наступних касових ордерів: №22/1 від 01.09.2018 на суму 10000,0 грн., від 02.09.2018 р. на суму 10000,0 грн., №22 від 03.09.2018 на суму 10000,0 грн., №22/12 від 12.09.2018 на суму 10000,0 грн., від 16.09.2018 на суму 10000,0 грн, від 18.09.2018 р. на суму 10000,0 грн., №13/4 від 21.09.2018 на суму 10000,0 грн., №13/5 від 22.09.2018 на суму 10000,0 грн., №13/6 від 24.09.2018 на суму 10000,0 грн., №13/7 від 24.09.2018 на суму 10000,0 грн., №13/8 від 25.09.2018 на суму 10000,00 грн., №13/9 від 26.09.2018 на суму 10000,0 грн., №13/10 від 13.09.2018 на суму 10000,00 грн., №13/11 від 28.09.2018 на суму 10000,0 грн., №13/12 від 29.09.2018 р. на суму 10000,0 грн., №13 від 24.09.2018 на суму 10000,0 грн., №13 від 28.10.2018 р. на суму 10000,00 грн., № 13 від 29.10.2018 р. на суму 10000,00 грн. та інші квитанції.

Під час проведення перевірки встановлено, що усі квитанції на видачу коштів, відповідно до яких задокументовано отримання готівки від ФОП ОСОБА_1 у загальному розмірі 1110000,0 грн. головним бухгалтером ТОВ Ратгай (код ЄДРПОУ 39668329) ОСОБА_2 , оформлені з порушення вимог статей 2, 9 Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ та з порушенням п. 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (зі змінами та доповненнями), що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, так як за даними АІС Податковий блок Ясинський В.С. не є посадовою особою - головним бухгалтером ТОВ Ратгай (код ЄДРПОУ 39668329), ТОВ Ратгай не подавались податкові розрахунки за формою №1-ДФ про використання праці найманих працівників та повідомлень про прийняття на роботу, у тому числі ОСОБА_2 .

Тобто, за даними проведеної перевірки та за результатами оброблення інформаційних баз даних, наявних у контролюючого органу, не встановлено використання праці найманих працівників ТОВ Ратгай .

За даними ІС Податковий блок головним бухгалтером вказаного суб`єкта господарювання є інша посадова особа, а саме: ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_3 ), що підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем.

Однак, судом встановлено, та підтверджено належним та допустими доказами відповідачем, що відповідно до всіх квитанцій на видачу коштів до касових ордерів, задокументоване отримання готівки від ФОП ОСОБА_1 у загальній сумі 1110000,00 грн. фізичною особою ОСОБА_2 .

Проведеною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 відповідно до пп. 14.1.180 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України є податковим агентом при виплаті інших видів доходів фізичній особі ОСОБА_2 та повинен нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від імені та за рахунок доходів, які виплачуються фізичній особі, вести податковий облік та подавати податкову звітність.

Отже, проведеною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з сум інших видів доходів, виплачених фізичній особі ОСОБА_2 у розмірі 1110000,00 грн. за 2018 рік, в порушення пп. 14.1.180 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України не нарахований, не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 199800,0 грн.

Крім того, позивачем порушено вимоги п. 51.1 ст. 51, абз. б п. 176.2 ст. 176 ПКУ та розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форми № 1-ДФ), а саме: не подання розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ та не відображення відомостей про суми нарахованих та виплачених доходів фізичній особі ОСОБА_2 і відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ нараховані штрафні санкції у розмірі 510,00 грн.

Також, перевіркою встановлено, що на протязі 2018 року ФОП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність з постачання (експорту) продукції сільськогосподарського призначення на адресу нерезидентів, а саме SIA A Fruits, Респудбіка Латвія постачання кавунів свіжих, Stanek SP.Z.O.O. Республіка Польща постачання цибулі ріпчастої свіжої очищеної, ТОВ Артиус-16 , Республіка Білорусь постачання пекінської капусти свіжої, надання в оренду нерухомого майна.

Оскільки за результатами перевірки встановлено одержання ФОП ОСОБА_1 доходів (за період 01.01.2018 р. по 31.10.2018 у загальній сумі 1688605,09 грн.), від проведення господарської діяльності, які мають оподатковуватись податком на додану вартість відповідно до вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПКУ , то відповідно до вимог п. 183.1 ст. 183 ПКУ, ФОП ОСОБА_1 повинен подати до контролюючого органу накладні як платник ПДВ. Перевіркою на підставі вищезазначеного визначено обсяги доходу за період 13.11.2018 р. по 31.12.2018 р. у загальній сумі 364869,90 грн.

Враховуючи, що сума від експорту продукції після обов`язкового та вільного продажу валюти становить 358869,90 грн., а сума ПДВ -0, актом констатовано порушення позивачем вимог п.180.1 ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПКУ в частині не нарахування , не сплати ПДВ у сумі 1200,00 грн.

Крім того, в акті встановлено, що в порушення вимог п. 49.1, п. 49.2 ст. 49 ПКУ порушення ФОП ОСОБА_1 не подано декларацію з ПДВ за грудень 2018 року.

Так, з урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що п. 16.1 ст. 16 ПКУ, платник податків, зокрема, зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп. 16.1.2); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (пп. 16.1.7); забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом (пп. 16.1.12).

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПКУ платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 44.3 ст.44 ПКУ, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання-з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п.44.6 ПКУ, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Загальний порядок формування податкового зобов`язання та кредиту з податку на додану вартість як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 181.1 ст. 181 ПКУ встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Відповідно до п 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку с реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПКУ об`єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на мишій території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше; а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податну, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 стати 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Згідно з пунктом 177.3 статті 177.3 ПКУ дня фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.177,4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається, зокрема, вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (пп. 177.4.1); витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (пп. 177.4.2); суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (пп. 177.4.3); інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 177.4.4).

Разом з цим пп. 177.4,5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ встановлено, що не включаються до складу витрат підприємця витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичного особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах (п. 164.3 ст. 164 ПКУ).

Пунктом 163.1 ст. 163 ГЖУ передбачено, що об`єктом оподаткування платника податку (як резидента так і нерезидента) є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно пп.164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст.171 ПКУ).

Згідно із п.п. а п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Статтею 168 ПКУ встановлений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету і, зокрема, пунктом 168,1 цієї статті визначено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Так, згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 68.1.5, п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Пунктом 16 1 підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу XX Перехідних положень ПКУ, зі змінами та доповненнями, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Рада України про завершення реформи Збройних сил України, встановлюється військовий збір (далі - збір).

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ). Для резидента-це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Відповідно до п.п. 1.4 п. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою (1,5 відсотків), визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 Податкового кодексу України (п.п. 1.5 п. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПКУ).

Платники збору зобов`язані забезпечити виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового кодексу України (п.п. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПКУ).

Згідно пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Пунктом 127.1 ст. 127 ПКУ передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що піддягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що піддягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов`язків погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Згідно із п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами -54.3,1, 54,3.2, 54,3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Підпунктом 14.1 180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб, це зокрема, самозайнята особа, яка незалежно від організаційно- правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення - його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПКУ податкові агенти зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (підпункту а ); подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахуванні сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається (підпункт б ); нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом (підпункт г ).

Згідно із п. 119.2 ст. 119 ПКУ, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвеш до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних податкових рішень від 22.10.2019 року № 0026323306 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування за податковими зобов`язаннями - 21240,00 грн., за штрафними санкціями - 5310,00 грн.; № 0026333306 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів інших ніж заробітна плата за податковими зобов`язаннями - 199800,00 грн., за штрафними санкціями - 118350,00 грн.; № 0026343306 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування за податковими зобов`язаннями - 1770,00 грн., за штрафними санкціями - 442,50 грн.; № 0026353306 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями -1200,00 грн., за штрафними санкціями - 300,00 грн.; № 0026363306 про нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 510,00 грн.; №0026373306 про нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 170,00 грн.; № 0026383306 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору, що сплачується податковими агентами, із доходів інших ніж заробітна плата за податковими зобов`язаннями - 16650,00 грн., за штрафними санкціями - 9862,50 грн., діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Судові витрати відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) про скасування податкових повідомлень- рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату недоїмки - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", від 02.04.2020 року Розділ VІ Прикінцевих положень КАС України доповнено п. 3 відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Д.К. Василяка

кат. 111030200