Постанова

від 17.06.2020 по справі 200/13492/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року справа № 200/13492/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю представника відповідача Помалюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року (повний текст складено 17 березня 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/13492/19-а (суддя в 1 інстанції - Бабіч С.І.) за позовом Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лія до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку до податкової декларації та про визнання уточнюючих розрахунків такими, що подані у день їх фактичного отримання відповідачем,-

В С Т А Н О В И В:

Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лія (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - відповідач), в якому просили: визнати протиправною відмову відповідача прийняти уточнюючі розрахунки до податкових декларацій із земельного податку з юридичних осіб за 2014 рік МП ТОВ Фірма Лія від 08.10.2019 року; визнати уточнюючі розрахунки до податкових декларацій із земельного податку з юридичних осіб за 2014 рік МП ТОВ Фірма Лія від 08.10.2019 року такими, що подані позивачем у день їх фактичного отримання відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не були прийняті уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за 2014 рік, з посиланням на сплив строку давності у 1095 днів. Позивач зазначав, що строк позовної давності не сплив в силу положень підпункту 2 пункту 38.2 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки підприємство було зареєстровано на тимчасово окупованій території та станом на 1 січня 2017 року не змінило своє місцезнаходження на іншу територію України, а така зміна відбулась лише 12.09.2017 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 200/13492/19-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області щодо відмови у прийнятті уточнюючих податкових декларацій Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лія від 08.10.2019 року з плати за землю за 2014 рік; визнано уточнюючі податкові декларації Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лія від 08.10.2019 року з плати за землю за 2014 рік такими, що подані позивачем у день їх фактичного отримання Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області; стягнуто на користь Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лія 1 921 гривню 00 копійок судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області.

Не погодившись з таким рішенням, Головним управлінням ДПС у Донецькій області подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просили скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що уточнююча декларація була складена позивачем з порушеннями вимог ст. 48 ПК України, а саме, заповнено недостовірне значення обов`язкового реквізиту Звітній (податковий) період 2014, оскільки уточнюючий звіт має подаватися з урахуванням строків давності визначених статтею 102 цього Кодексу.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач зазначав, що у вересні 2019 року самостійно виявив помилки у податкових деклараціях з орендної плати з юридичних осіб за 2014 рік за земельні ділянки на тимчасово окупованій території України ( АДРЕСА_1 ).

Колегією суддів встановлено, що 08.10.2019 року позивач в електронному вигляді подав уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2014 рік, з урахуванням уточнень, за період, починаючи з 14.04.2014 року.

Проте, вказані уточнюючі податкові декларації прийняті не були із зазначенням причини: документ не може бути прийнятий - порушено вимоги п. 49.8 - ст. 49, ст. 102 Податкового кодексу України, а саме: в податковому документі заповнено недостовірне значення обов`язкового реквізиту Звітний (податковий) період - Рік, 2014 р., оскільки минув термін давності .

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги .

У порядку підпункту б пункту 49.3 статті 49 ПК України позивач, з листом № 49 від 08.10.2019 року направив відповідачу вищевказані з плати за землю за 2014 рік, з урахуванням уточнень, за період, починаючи з 14.04.2014 року, що відповідачем не заперечується та підтверджується у повідомленні відповідача про відмову у прийнятті звітності від 24.10.2019 року.

Відповідачем на адресу позивача було направлено повідомлення про відмову у прийнятті звітності № 16132/10/05-99-54-80 від 24.10.19 р.

Вказана відмова мотивована виключно тим, що подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю за період, за яким минув строк позовної давності (1095 днів) та обробки такої звітності в ІТС Податковий блок не передбачено.

Згідно ст. 50.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу), платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 38.2 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань; 2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.

Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

Як встановлено колегією суддів з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, станом на 14.04.2014 року, позивач був зареєстрований у м. Донецьку, тобто на тимчасово окупованій території.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивачем 12.09.2017 року змінено місцезнаходження юридичної особи - позивача на підконтрольну українській владі територію: пл. Базарна, м. Покровськ, Донецька область, 85300.

Таким чином, щодо позивача на період з 14.04.2014 року до 12.09.2017 року, зупинилось застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 ПК України, а, отже, зупинився і відлік строку давності, визначений статтею 102 ПК України зупинявся.

З огляду на те, що позивачем подано уточнюючі податкові декларації за період з 14.04.2014 року та те, що перебіг строку давності на подання вказаних уточнюючих розрахунків продовжив свій перебіг відносно позивача лише з 12.09.2017 року, позивач, подаючи 08.10.2019 року вищевказані уточнюючі податкові декларації, не порушив строків давності у 1095 днів, встановлених ст. 102 ПК України.

Враховуючи викладене, дії відповідача щодо відмови прийняти у позивача уточнюючі податкові декларацій від 08.10.2019 року за 2014 рік є протиправними та порушують права позивача, а відповідні уточнюючі податкові декларації мають бути визнані такими, що подані позивачем у день їх фактичного отримання відповідачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 200/13492/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 200/13492/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 17 червня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 та п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць