Ухвала

від 15.06.2020 по справі 160/12722/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12722/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М. , перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 р. в адміністративній справі №160/12722/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Литмашкомплект"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору в сумі 28815,00 грн.

Скаржником на адресу апеляційного суду надіслано клопотання, в якому він просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання скаржник посилається на відсутність фінансування.

Розглянувши клопотання, суд доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На думку суду, неналежне фінансування суб`єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, тому не є передбаченою законодавством України підставою для відстрочення сплати судового збору.

Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єкта владних повноважень.

Слід зазначити й про те, що одними із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Таким чином, зазначені скаржником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на це, заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-IX, який набув чинності 02.04.2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів №211 від 11.03.2020 року (з наступними змінами) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року, з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. № 392 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 22.05.2020 р. до 22.06.2020 р. карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З урахуванням викладеного, встановлений ухвалою суду від 21.04.2020 року процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги слід продовжити та надати скаржнику додатковий строк - не пізніше десяти днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 121, 133, 321, п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Надати Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області додатковий строк - не пізніше десяти днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, - для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 р., а саме:

- надати докази сплати судового збору в сумі 28815,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Панченко