Постанова

від 07.08.2006 по справі ас-42/279-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-42/279-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "07" серпня 2006 р.  14:20              Справа № АС-42/279-06

вх. № 6295/1-42

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.

представників сторін

прокурора - Серопян Р.С.

позивача - Єсіна О.В. (дов.).

відповідача1 - Раєвський В.В. (дов.), Павленко О.А. (дов.)

відповідача 2 - не з*явився.

по справі за позовом  Прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави в особі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова  

до  ПП "Громада", м. Харків

НВО корпорація "Укрспецмонтаж", м.Харків  

про визнання господарських зобов"язань недійсними та стягнення 254400,00 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Орджонікідзевського району м.Харкова в інтересах держави, в особі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова,  звернувся до суду  з позовом про визання недійсними господарських зобов"язань за усним правочином купівлі-продажу від 21.06.2004р., укладеного між ПП "Громада" та НВО корпорацією "Укрспецмонтаж" на підставі ст.ст.207, 208 ГК України, та стягнення з ПП "Громада" на користь держбюджету 254400,00 грн.

Позивач. ДПІ у Орджонікідзевському р-ні м.Харкова, підтримує позовні вимоги прокурора.

1-Відповідач ПП "Громада"  проти позову заперечує повністю.

2-Відповідач до судового засідання не з*явився, відзив на позов не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений поштовим відправленням на юридичну адресу. Конверт повернувся з відміткою пошти про вибуття адресата.

Суд вважає, що нез"явлення 2-відповідача не пепрешкоджає розгляду справи, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В обгрунтування своїх позовних вимог прокурор вказує на те, що при проведені позивачем перевірки 1-відповідача встановлено, що між Приватним підприємством „Громада" та Науково-виробниче об'єднання корпорація „Укрспецмонтаж" був укладений усний правочин купівлі-продажу від 21.06.2004р, згідно якого НВОК „Укрспецмонтаж" продало Приватному підприємству „ Громада" трактори ХТЗ-150К-09 у кількісті 2 шт. на загальну суму 254400,00 грн.

На виконання вказаного договору Науково-виробниче об'єднання корпорація „Укрспецмонтаж" видало накладну №21/06-04 від 21.06.2004 р. на загальну суму  254400,00 грн.

Також, Науково-виробниче об'єднання корпорація „Укрспецмонтаж" на вказаний товар була виписана податкова накладна № 21/06-04 від 21.06.2004 р. на суму 254400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 42400,00 грн

Згідно з свідоцтвом про держресстрацію, установчими документами місцезнаходженням НВО корпорації „Укрспецмонтаж" є: м. Харків, вул. 2 П*ятирічки, буд. 13. Працівниками ДПІ проведена перевірка підприємства за знаходженням по юридичній адресі, в результаті якої було встановлено, що НВО корпорації „Укрспецмонтаж" по вказаній адресі відсутнє, майна що належить зазначеному підприємству не встановлено ( акт перевірки № 46/24-016) від 24.02.2005 року., акт перевірки № 176/24-223 від 09.12.2003 року.

Про відсутність майна, яке належить НВО корпорації „Укрспецмонтаж" , також свідчить постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 02.12.2002 року ВДВС Орджонікідзевського району м. Харкова.

Згідно статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Прокурор та ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова вважає вищевказану угоду такою, що укладена з метою, свідомо суперечної інтересам держави та суспільства, що підтверджується наступним:

Згідно ст.67 Конституції України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановленних законом:

Ст.ст. 2,4,9 Закону України „Про систему оподаткування" передбачений обов'язок платників податків, яким зокрема є і суб"єкт підприємницької діяльності, сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

У відповідності до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 р. № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" ( із змінами внесеними відповідно постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1992 р. та № 15 від 25.05.1998 р) до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, зокрема належать угоди, приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

При цьому, відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.2002 року № 1056 доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

При веденні господарської діяльності для надання юридичної правдоподібності, Науково-виробниче об'єднання корпорація „Укрспецмонтаж" використовувало неіснуючі печатки та реквізити. Тобто, договір між Науково-виробничим об'єднанням корпорації „Укрспецмонтаж" та Приватним підприємством „ Громада" укладено з метою надання юридичної правдоподібності перерахуванню грошових коштів з несплатою податкових зобов'язань, що суперечить інтересам держави.

Отже,     посадові     особи     Науково-виробничого     об'єднання корпорації „Укрспецмонтаж" усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладаємої угоди по продажу тракторів, а також суперечність її інтересам держави та суспільства. Укладена угода була спрямована на приховування вказаним підприємством прибутку від оподаткування, посадові особи підприємства прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету сум податків. Продаж тракторів по угоді проводився за цінами з урахуванням ПДВ.

Згідно пояснень гр-ки Попової Н.О: в період з 01.01.2004 року - 31.07.2004 року вона рахувалася директором на ПП „Громада". Протягом цього періоду вона практично діяльності не вела, ніяких договорів не укладала та була призначена на посаду без її відому.

Вищевказаний правочин купівлі-продажу між Науково-виробничим об'єднанням корпорації „Укрспецмонтаж" та Приватним підприємством „ Громада" було вчинено не в рамках здійснення фінансово - господарської діяльності, а з метою формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість з наступним отриманням відшкодування вказаної суми ПДВ з державного бюджету України. При реалізації вказаного правочину купівлі-продажу Науково-виробниче об'єднання корпорація „Укрспецмонтаж" виписало на користь Приватного підприємства „ Громада" податкову накладну з відображенням суми ПДВ у сумі нарахованих коштів, при цьому фактично не сплачувало його до державного бюджету.

Науково-виробниче об'єднання корпорація „Укрспецмонтаж" збільшило на суму ПДВ свій дохід, використовуючи для цього нарахування податку без його сплати ( створивши джерело сплати податку нарахувало його та привласнило його собі ) та створило для Приватного підприємства „ Громада" умови відшкодування ПДВ шляхом збільшення його валових витрат.

Зазначена мета, переслідувана відповідачами при вчиненні вищезазначеного право чину, полягає у неправомірному отриманні права відшкодування суми податку на додану вартість з державного бюджету, а значить завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки веде до неправомірної втрати бюджетних коштів на користь осіб, які не мають законного права на одержання бюджетних коштів.

За таких обставин, відповідачі за укладеною угодою неправильно обчислили, неповно і несвоєчасно сплатили до бюджету податки та збори (обов'язкові платежі) за податковий період, в якому така угода була проведена по їх податковому обліку.

Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02/5-111 від 12.03.99 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними із змінами, внесеними згідно роз'ясненням Президії Вищого господарського суду від 26.04.2002 р. № 04-5/491 - "Оскільки норми щодо спеціальної правоздатності юридичних осіб мають імперативний характер, сторона позбавлена можливості оспорювати визнання угоди недійсною, посилаючись на те, що вона не знала і не повинна була знати про обмеження правоздатності другої сторони за угодою".

Статтею 208 Господарського кодексу України передбачається, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін- у разі виконання зобов'язання обома сторонами, в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов 'язанням, а у разі виконання зобов "язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також: все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Підтвердженням     того,     що     Науково-виробниче     об'єднання корпорація „Укрспецмонтаж" та Приватне підприємство „Громада" обидва виконали зобов'язання за усним правочином купівлі- продажу від 21.06.2004р є: податкова накладна, яка була виписана Науково-виробничим об'єднанням корпорації „Укрспецмонтаж" № 21/06-04 від 21.06.2004 р. на суму 254400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 42400,00 грн.

Позивач підтримує позов з тих же підстав.

1-Відповідач в обгрунтування своїх заперечень по суті позову вказує на те, що ним дійсно укладалася з 2-відповідачем спірна угода, але вона ніяким чином не протирічить чинному законодавству, оскільки вказана угода з його боку була укладена та підписані відповідні документи особисто директором Поповою Н.О., про що свідчить її підпис на договорі №2/21-06/04 від 21.06.04р. (протирічь твердженню прокурора, що була укладена усна угода), на накладній №21/06-04 від 21.06.04р. на отримання 2 тракторів ХТЗ-150К-09 в кількості 2 шт. на загальну суму 254400,0грн.. в т.ч. ПДВ - 42400,0 грн. та довіреності серії ЯЗЯ №785961 виданої на ім*я Попової Н.О. та підписаної нею особисто. Від імені 2-відповідача відповідні документи підписано від імені його засновника Раєвського В.В.

Стосовно твердження прокурора про незнаходження 2-відповідача за юридичною адресою представник 1-відповідача Раєвський В.В. пояснив, що на той час він був засновником НВОК „Укрспецмонтаж" та особисто виконував вказану угоду. Підприємство знаходилося за юридичною адресою, та в податковій інспекції були всі його контактні телефони. Про це свідчить і проведена  позивачем 14.07.05р. перевірка 1-відповідача, про що свідчить довідка №50/23-22627065, в якій зазначено, що податкова накладна від 21.06.04р. №21/06-04 на загальну суму 254400,0грн., в т.ч. ПДВ у сумі 42400,0грн. відображена в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг), сума ПДВ включена до складу податкових зобов*язань. Вказаною перевіркою порушень не встановлено.

Крім того, рішенням господарського суду від 18.04.05р. справа №5-48/39-05 НВОК „Укрспецмонтаж"  визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

17.01.05р. співробітником податкової міліції позивача у Раєвського В.В. було проведено вилучення всіх бухгалтерських документів НВОК „Укрспецмонтаж".  

13.07.05р. Раєвський В.В. відповідно до акту передачі передав арбітражному керуючому Мішіну С.І. решту документів НВОК „Укрспецмонтаж", а 15.07.05р. також було передано печатку та штамп НВОК „Укрспецмонтаж".

Таким чином, Раєвський В.В. спростовує твердження прокурора та ДПІ, що фактичне знаходження НВОК „Укрспецмонтаж" на той час не було відомо позивачу.

Також 1-відповідач вказує на те, що факт укладання та виконання спірної угоди вже розглядався господарським судом у справі №АС-42/36-06, та правомірність укладання та виконання цієї угоди підтверджена. Вказане рішення набрало законної сили.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, наказом №5к від 02.12.02р. по ПП "Громада" Попова Надія Олександрівна була прийнята на роботу до ПП "Громада" на посаду заступника директора згідно її особистої заяви від 02.12.02р.

Наказом №10к від 12.01.04р. Попова Н.О. була переведена на посаду директора ПП "Громада" відповідно до її заяви.

21.01.04р. позивачем була надана довідка №15 про взяття на облік платника податків ПП"Громада", керівником якого зазначено Попову Н.О.

04.06.04р. до обслуговуючого банку була надана картка із зразками підпису Попової Н.О., засвідченої нотаріусом, для підтвердження повноважень Попової Н.О. як директора ПП "Громада" для підпису фінансових документів.

21.06.04р. Поповою Н.О. було підписано договір купівлі-продажу 2/21-06/04 з НВОК „Укрспецмонтаж" на покупку 2 тракторів Т-150К на загальну суму 254400,0грн., довіреність серії ЯЗЯ №785961 від 20.06.04р. на своє ім*я та накладну №21/06-04 від 21.06.04р. на отримання 2 тракторів ХТЗ-150К-09 на загальну суму 254400,0грн.

Наказом №14к від 02.08.04р. по ПП"Громада" за підписом засновника Раєвської О.О. Попова Н.О. була звільнена в зв*язку з порушенням трудового законодавства.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка Попова Н.О. пояснила, що вона за власним бажанням працевлаштувалась на ПП "Громада" на посаду заступника директора, та була цим дуже задоволена. Свою згоду на переведення її директором цього підприємства вона не давала, але заяву про таке переведення вона написала власноручно під тиском Раєвського В.В.  В подальшому всі документи від імені директора вона підписувала особисто, ретельно перевіряючи увесь необхідний пакет таких документів по кожному випадку, але не вдавалась в подробиці їхнього змісту,  оскільки все це робила під тиском Раєвського В.В., самостійно угоди з контрагентами також не укладала.

Суд зазначає, що свідчення Попової Н.О. на те, що вона самостійно не укладала ніякі угоди та особисто не займалася господарською діяльністю ПП "Громада", а всім цим займався Раєвський В.В. спростовуються матеріалами справи та подальшим свідченням Попової Н.О.

Так, стосовно укладання договору №55/06-04 від 21.06.04р. з ПП "Торсвік" м.Київ на поставку 2 тракторів ХТЗ-150-09 на загальну суму 230000,0грн., Попова Н.О. пояснила, що вона особисто разом із своїм сином їздила до м.Києва для укладання цього договору, оскільки особисто була знайома з керівництвом ПП "Торсвік". Наведене підтверджується самим договором, посвідченням про відрядження Попової Н.О. до м.Києва для укладення договору з ПП "Торсвік", проїзним квитком та звітом про відрядження.

Безпосереднє ведення Поповою Н.О. господарської діяльності ПП "Громада" підтверджується також  іншими підписаними нею документами, зокрема Контракт №3-27/04/04 від 27.04.04р. укладеного з ТОВ "Агро-Інвест" м.Бєлгород, Росія на поставку тракторів Т-150, сертифікатом походження даних тракторів, отриманого Поповою Н.О. в Харківській ТПП 14.06.04р., митними деклараціями на вивоз тракторів, листом до митниці про вважання фактурну та митну вартість тракорів одинаковою, договором про надання транспортно-експедиційних послуг №11/06/04р. з ПБФ "Інгво" по перевезенню до Росії вказаних тракторів, платіжними дорученнями про перерахування коштів та іншими фінансовими документами по даній угоді, що підписані Поповою Н.О. та іншими фінансово-господарськими документами підприємства (т.1 а.с.135 - 150).

Раєвський В.В. в судовому засіданні заперечує проти чинення ним будь-якого тиску на Попову Н.О. під час займання нею посади директора ПП "Громада", та навпаки вказує на те, що Попова Н.О. використовуючі свої давні ділові зв*язки з покупцями тракторів виробництва ХТЗ ще за часів роботи на заводі ХТЗ сама знаходила таких покупців та укладала з ними угоди. Попова Н.О не заперечує наявність таких знайомств.

Попова Н.О. не надала до суду жодних доказів вчинення на неї тиску з боку Раєвського В.В., та не пояснила, в чому саме полягав такий тиск.

Наведене свідчить про те, що Попова Н.О. займаючи посаду директора ПП"Громада" фактично займалася його господарською діяльністю та усвідомлювала свої поступки.

Викликаний до судового засідання в якості свідка співробітник податкової міліції позивача Чередниченко Д.А. для надання пояснень стосовно обставин отримання письмового пояснення від Попової Н.О., як на одне з підстав обгрунтування позовних вимог, відмовився надати відомості, що предбачені п.3 ст.141 КАС України, тому не був допитаний в якості свідка.

Таким чином, вище наведене спростовує доводи прокурора стосовно того, що директор ПП "Громада" Попова Н.О. господарської діяльності не вела та ніякі договори не укладала.

Стосовно тверджень прокурора про невстановлення місцезнаходження "Укрспецмонтаж", використання цим підприємством неіснуючої печатки та реквізитів для надання юридичної правдоподібності введенню господарської діяльності, та те, що  спірна угода була спрямована на приховування вказаним підприємством прибутку від оподаткування, посадові особи підприємства прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету сум податків, суд зазначає, що договір про створення НВОК "Укрспецмонтаж" зареєстровано у виконкомі Харківської міськради народних депутатів розпорядженням №179 від 17.03.94р., реєстраційний №07634. Підприємство взято на податковий облік ДПІ у Орджонікідзевському р-ні м.Харкова 06.05.94р. реєстраційний №72 та у зв*язку з перереєстрацією взято на облік ДПІ у Орджонікідзевському р-ні м.Харкова 22.10.99р. №9/2, ідентифікаційний код платника податків за ЄДРПОУ 22627065, свідоцтво платника ПДВ №29579257, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 226270620368. Відповідно до довідки головного управління статистики у Харківській обл. від 10.05.06р. НВОК "Укрспецмонтаж" знаходиться в ЄДРПОУ.

Постановою господарського суду Харківської обл. від 18.04.05р. по справі №Б-48/39-05  НВОК "Укрспецмонтаж" визнано банкрутом за ініціативою позивача. 15.07.05р. засновник  НВОК "Укрспецмонтаж" Раєвський В.В. передав арбітражному керуючому Мішину С.І. згідно акту прийому - передачі печатку та кутовий штамп свого підприємства.

14.07.05р. позивачем була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка НВОК "Укрспецмонтаж" з питань взаємовідносин з ПП "Громада" за період з 01.04.04р. по 30.06.04р. за результатами якої складено довідку №50/23-22627065. Даною перевіркою порушень чинного законодавства з боку НВОК "Укрспецмонтаж" не встановлено, поряд з іншими зобов*язаннями податкові зобов*язання по спірній угоді в сумі 42400,0грн. за податковою накладною №21/06-04 від 21.06.04р. відображені в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та сума ПДВ включена до складу податкових зобов*язань.

Крім того, вказаний факт взаємовідносин між відповідачами вже перевірявся під час розгляду справи №АС-42/36-06, зменшення позивачем бюджетного відшкодування  ПП"Громада" за спірною угодою визнано безпідставним та прийнято відповідно постанову від 03.04.06р. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.06р. дана постанова залишена в силі та набрала чинності.

Крім того, під час розгляду справи №АС-42/36-06 судом першої інстанції було поставлено окрему ухвалу, яка була направлена до прокурора Орджонікідзевського р-ну для розгляду питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ДПІ Орджонікідзевського р-ну. Про результати розгляду зобов*язано повідомити господарський суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.06р. окрема ухвала залишена без змін та набрала чинності.

Зокрема, в даній окремій ухвалі були викладені встановлені судом факти щодо спірної угоди та  дана оцінка діям посадових осіб ДПІ у Орджонікідзевському р-ні щодо проведення такої перевірки. Вказані обставини прокурором до цього часу не перевірені та не дана їм належна оцінка.

Суд не приймає як доказ незнаходження НВОК "Укрспецмонтаж" за юридичною адресою доповідну записку податкового керуючого Ріяко І.Г. та о/у Слюник С.Л. (т.1 а.с.45), оскільки в ній відсутня дата її складання. Також не приймається до уваги  і акт №176/24-22 від 09.12.03р. складеного тими ж особами, та в якому зазначено, що місце перебування  НВОК "Укрспецмонтаж" не відомо,  та №46/24-016 від 24.02.05р., оскільки  17.01.05р. співробітником податкової міліції позивача Пархоменко Т.К. було складено протокол вилучення бухгалтерських документів НВОК "Укрспецмонтаж" у Раєвського В.В., що підтверджує твердження Раєвського В.В. стосовно того, що у працівників позивача були його контактні телефони і він з*являвся до ДПІ по кожному їх виклику.

Постанова ВДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві від 02.12.02р. свідчить про те, що в результаті виходу виконавцем на юридичну адресу НВОК "Укрспецмонтаж" м.Харків вул.2-П*ятирічки,13  не встановлено майна, яке належить цьому підприємству, а не про те, що дане підприємство не знаходиться за вказаною адресою, та зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред*явлено до виконання протягом 3-х місяців з моменту його отримання.

Таким чином, матеріалами справи спростовано твердження прокурора стосовно підстав для визнання недійсним спірних зобов*язань. Інших доказів в  обгрунтування своїх позовних вимог ні прокурор, ні позивач до суду не надали.

Крім того, прокурор в позові обґрунтовує наявність вини по спірній угоді з боку посадових осіб НВОК „Укрспецмонтаж”. Відповідно до  ст.208 ГК України, на яку прокурор посилається в позові як на підставу стягнення з ПП „Громада” суми по спірній угоді до держбюджету, зазначено, що у разі наявності наміру в обох сторін – у разі виконання зобов*язання обома стронами – в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними по зобов*язанням. У разі наявності наміру лише у однієї  із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Але прокурор не просить суд відповідно до вказаної норми закону провести стягнення з НВОК „Укрспецмонтаж”.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин суд вважає, що при підготовці позову прокурором не з*ясовувались та не перевірялись всі суттєві моменти укладення та виконання спірної угоди, що може свідчити про некомпетентність прокурора у даному питанні та нехтування ним очевидних фактів фальсифікації працівниками позивача документів, які покладено в основу підготовки позовних вимог, та перекручування ними фактичних обставин справи.

На підставі наведеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями   4, 7, 8, 86, 94, 160- 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі складена 14.08.2006р.

Суддя                                                                                            Яризько В.О.