Рішення

від 04.06.2020 по справі 280/1565/18

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1565/18

Провадження № 2/935/32/20

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2020 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем - Бех І.О., з участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частини будинку та земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з вказаним позовом в обгрунтування якого вказали, що відповідно до рішення Коростишівського районного суду від 20.01.1998 ОСОБА_3 є власником на праві особистої приватної власності 515/1000 частин житлового будинку в АДРЕСА_1 . Інші 485/1000 частин домоволодіння належали чоловіку ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, єдиними спадкоємцями майна померлого (в тому числі 485/1000 частин домоволодіння) є його діти позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 по 1/ 2 частині. Також до будинку було добудовано 3 кімнати (1-3, 2-2, 2-1), які мають статус самочинного будівництва та можуть бути узаконеними співвласниками лише після поділу земельної ділянки між ними. Земельна ділянка під будинком, площею 650 кв.м., перебуває у спільній сумісній власності - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Між власниками відсутня згода щодо поділу майна, тому з урахуванням уточнених позовних вимог просить виділити їм належні їм частки як окремі квартири за варіантом №4, земельну ділянку згідно варіанту №8 експертизи №133/10-2019.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, пояснила, що з відповідачем не можуть дійти згоди щодо виділу в натурі частини будинку, а тому просить виділити належні їм частки в будинку згідно з варіантом № 4, а земельної ділянки згідно варіанту №8 експертизи.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, в ході розгляду справи направила до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечив проти виділу, але не згоден з варіантом поділу, обраним позивачем, та просить виділити за варіантом №1.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями по 1\2 частини від 485/1000 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтв про право на спадщину від 17.02.2010 р., а ОСОБА_3 є власником 515/1000 частки вказаного будинку.

Також, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 136252588, земельна ділянка кадастровий номер 1822510100:01:001:0395, яка розташована в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Згідно висновку експерта №133/10-2019 за результатами проведення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи вбачається, що поділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток не вбачається за можливим. На розгляд суду пропонується можливі варіанти поділу житлового будинку та належних господарських будівель та споруд розроблені із відступом від ідеальних часток. Також, у висновку вказані кімнати спірного будинку в„–1-3 , 2-2 , 2-1 є самочинно збудовані.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Так, порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55.

Пунктом 2.3 глави 2 цієї Інструкції передбачено, що не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Відповідно до статей 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до частини другої статті 376 цього Кодексу не породжує в неї права власності на таке майно, таким чином виключає це майно із цивільного обороту.

Таким чином, самочинно збудоване нерухоме майно не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об`єкт нерухомості (ч.2 ст. 376 ЦК України).

У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

За змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року справі № 6-130цс13, постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 № 61-12св17.

Оскільки до складу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 входять об`єкти самочинного будівництва , суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Позовні вимоги в частині виділення земельної ділянки також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від вимог щодо виділення в натурі частини будинку.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15, 316, 317, 356 358, 364, 376 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частини будинку та земельної ділянки - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 12.06.2020

Суддя Василенко Р . О.