Постанова

від 16.06.2020 по справі 420/3585/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3585/20

Категорія: 109040000

Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Комунального підприємства "Благоустрій Крюківщини" Доманської Наталії Володимирівни, Богуславської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця та зобов`язання внести запис про скасування реєстраційної дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Комунального підприємства "Благоустрій Крюківщини" Доманської Наталії Володимирівни, Богуславської районної державної адміністрації Київської області в якому просить:

визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного реєстратора відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Комунального підприємства Благоустрій Крюківщини Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Доманської Наталії Володимирівни №23290000000003626 від 20.04.2017 року щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

зобов`язати державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах з Богуславською районною державною адміністрацією Київської області внести відповідний запис щодо скасування реєстраційної дії по державній реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає дії відповідача щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця протиправними, незаконними та такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси, оскільки їх проведено без волевиявлення та участі ОСОБА_1 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Комунального підприємства Благоустрій Крюківщини Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Доманської Наталії Володимирівни, Богуславської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця та зобов`язання внести запис про скасування реєстраційної дії відмовлено.

Роз`яснено позивачу про право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неправомірно прирівняно статус фізичної особи-підприємця до статусу юридичної особи та віднесено позивача до учасника корпоративних відносин та носія корпоративних прав. Водночас вказує, що даний спір є публічно-правовим, оскільки виник між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень про оскарження дій останнього з підстав недотримання процедури їх здійснення та підпадає під ст. 19 КАС України.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.311 КАС України, враховуючи достатність доказів для її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у вказаній справі, суд першої інстанції з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, дійшов висновку, що спір про відміну державної реєстрації є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР суб`єктом владних повноважень запису. При цьому вказав що вказаний спір не підсудний адміністративному суду та має розглядатись за правилами господарського

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Водночас, згідно із п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до п.п. 4, 5 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 року №755-IV державна реєстрація, зокрема, фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Таким чином, відповідач у цій справі відповідно до ст. 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі законодавства.

Разом з цим, спір у цій справі виник з приводу необхідності перевірки дотримання цим суб`єктом правил законодавства під час виконання своїх функцій і стосується виключно учасників цих публічно-правових, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Водночас, при прийнятті оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України суд першої інстанції дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За висновками суду першої інстанції спір у данні справі стосується правовідносин зі скасування державної реєстрації фізичної особи підприємця, тобто позбавлення позивача статусу фізичної особи підприємця. При цьому зазначає, що фізичні особи - підприємці в деякій мірі прирівняні у правовому статусі до юридичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності. Вони наділені таким же обсягом цивільних прав та обов`язків, що їх мають юридичні особи при здійсненні своєї підприємницької діяльності, що виключає можливість розгляду такого спору в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки у рамках даної справи ОСОБА_1 в якості підстави звернення до адміністративного суду, не вказує жодну обставину, яка могла б свідчити про те, що спір, який є предметом розгляду у справі, є спором про корпоративні права або спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки).

Позовні вимоги позивача. обґрунтовано недотриманням державним реєстратором вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 09.02.2016 року № 359/5.

Зокрема, при зверненні з позовом до суду позивач посилався на те, що державним реєстратором порушено вимоги вищезазначеного Закону України та Порядку, оскільки державний реєстратор не перевірив належним чином документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій та не встановив особу заявника, не перевірив справжність підпису.

Тобто, доводи позивача ґрунтуються на протиправності дій відповідача, як суб`єкта, наділених владними функціями щодо вчинення реєстраційних дій, зокрема прийняття рішень про державну реєстрацію її як фізичної особи-підприємця, оскільки на момент проведення державної реєстрації існувала підстава для відмови в вчиненні реєстраційних дій, що визначені с п. 1 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» .

Отже, предметом доказування в цій справі є обставини, що підтверджують законність чи незаконність дій відповідача, які за своєю юридичною природою є діями суб`єкта владних повноважень та повинні вчинятися в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом.

Вимоги щодо реєстрації майна, інших реєстраційних дій можуть розглядатися судами в порядку цивільного чи господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу), якщо такі вимоги є похідними (задоволення яких залежить від задоволення іншої - основної позовної вимоги) від спору щодо такого майна або майнових прав у зв`язку з оскарженням заінтересованою особою не самої реєстраційної дії (рішення), а підстави її проведення.

Якщо ж позивач обґрунтовує незаконність відповідної реєстраційної дії саме порушенням з боку державного реєстратора під час її здійснення, то така вимога не є похідною від будь-якої іншої вимоги, а є основною вимогою і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, виходячи з суб`єктного складу та предмету спірних правовідносин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі .

Водночас, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 04.09.2018 року, оскільки спір у вказаних справах виник з підстав та стосується обставин, які не є тотожними із спором у цій справі.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу в порушення пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції від 30 квітня 2020 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 16 червня 2020 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова