Постанова

від 11.06.2020 по справі 826/6202/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6202/15 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" про застосування адміністративного арешту коштів,

ВСТАНОВИВ

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС м. Києва) звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила застосувати адміністративний арешт коштів на усіх відомих рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" (далі - ТОВ ТІК Вегас ).

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що ТОВ ТІК Вегас не допущено посадових осіб податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що призначена наказом позивача від 01.04.2015 № 654, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування адміністративного арешту майна підприємства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Зокрема апелянт зазначає про обґрунтованість застосування адміністративного арешту щодо ТОВ ТІК Вегас . Вказує на те, що податкове законодавство не містить положень про зупинення дії рішень контролюючого органу про застосування адміністративного арешту у випадку оскарження платником податків проведення перевірки в адміністративному чи судовому порядку.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ТІК Вегас з 01.03.2006 перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків.

Наказом від 01.04.2015 від № 654, податковим органом призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТІК "Вегас" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платниками податків за жовтень 2014 року.

На підставі вищезазначеного наказу та направлення на перевірку від 01.04.2015 №660/220 посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснено виїзд на перевірку, проте відповідачем було відмовлено у допуску до проведення перевірки, з підстав відсутності обставин, що передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

В результаті чого, головним державним ревізором-інспектором складено акт від 02.04.2014 № 183/26-59-22-02 про недопуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТІК "Вегас".

03.04.2015 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податку.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (ч.1 ст.1 Податкового кодексу України)

Пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту

Відповідно до пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пункт 81.1 статті 81 Податкового кодексу України зазначає, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як визначено пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (пункт 94.1 статті 94 Податкового кодексу України).

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 пункту 94.2. статті 94 Податкового кодексу України).

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (пункт 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Отже арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2015, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019, у справі №826/6168/15, визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 01.04.2015 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТІК "Вегас" та визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 03.04.2015 №2 про застосування адміністративного арешту майна платника податку.

Приймаючи рішення у зазначеній справі, суд дійшов висновку, що наказ про призначення перевірки оформлено без достатніх підстав, у зв`язку з чим він є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, судом встановлено, що відповідачем не надано представнику позивача передбачених нормами Податкового кодексу України документів, необхідних для початку проведення перевірки.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, враховуючи, що наказ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 01.04.2015 про призначення перевірки ТОВ "ТІК "Вегас" оформлено без достатніх підстав, тобто з порушенням вимог податкового законодавства та визнано в судовому порядку протиправним, у платника податку виникає право недопуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, слід погодитись з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для застосування адміністративного арешту коштів.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційних скаргах.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 16 червня 2020 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко